Ціль дослідження - вивчити особливості комунікативної сфери матерів дітей 3-4 років з різним рівнем комунікативної активності.
Задачі дослідження:
3. Визначити основні поняття та особливості комунікативної активності дітей, їх матерів.
4. Порівняти комунікативно активних матерів з не комунікативно активними
Дане дослідження допоможе зрозуміти як впливають мовленнєві особливості матерів на мовленнєву активність дітей.
В ході дослідження були використані методики "Діагностика емоційного інтелекту" (Н. Холл) , яка складається з п’яти шкал на комунікативні властивості та з 30 питань на які потрібно відповісти в проміжку від - 3 до 3, в залежності від того, наскільки досліджуваний погоджується;
"Діагностика емоційних бар'ерів в міжособистісному спілкуванні (В.В. Бойко) " на вміння володіти своїми емоціями, що складається з 25 питань, на які потрібно відповісти так чи ні та з п’яти шкал на комунікативні бар’єри.
"Тест комунікативних вмінь Міхельсона" - на виявлення рівня комунікативної компетентності, складається з 27 питань, де потрібно обрати одну з 4х відповідей.
В дослідженні приймали участь матері дітей 3-4 років життя з різним рівнем комунікативної активності, група дитячого садка №376 - однорідна. Після підрахунку даних досліджувані розділились на 2 групи. Для обробки результатів застосовувався метод математичної статистики - Т-критерій Стьюдента.
Методика "Тест комунікативних вмінь Міхельсона"
Тест визначає рівень комунікативної компетентності і якості сформованості основних комунікативних вмінь. Даний тест є різновидом тестів досягнень, тобто побудований за типом завдання, в якого є правильна відповідь. У тесті передбачається деякий еталонний варіант поведінки, який відповідає компетентному, упевненому, партнерському стилю. Ступінь наближення до еталону можна визначити по числу правильних відповідей. Неправильні відповіді підрозділяються на неправильних "знизу" (залежні) і неправильні "зверху" (агресивні). Методика містить 27 комунікативних ситуацій.
Результати дослідження по методиці "Тест комунікативних вмінь Міхельсона" зведені в таблиці 1.
Таблиця 1.
| Спосіб спілкування | М1 + - м1 | М2 + - м2 | t кр. | р |
| Залежний | 2,6 | 4,5 | - | - |
| Компетентний (впевнений) | 2,3 | 4,7 | 5,3 | 0,05 |
| Агресивний | 2 | 5,7 | 2,6 | 0,05 |
М1 + - м1 - група матерів, діти яких мають низький рівень комунікативної активності, відповідно М2 + - м2 - високий рівень комунікативної активності
Висновок:
Методика діагностики комунікативних вмінь Міхельсона показала, що існують вірогідні відмінності в рівні комунікативної компетентності та в якості сформованості основних комунікативних вмінь між групами матерів які мають низький рівень комунікативної активності та групою матерів, які мають високий рівень комунікативної активності. Так показники по способам спілкування в групах суттєво різняться. Друга група більш активна по всім трьом способам спілкування.
Методика "Діагностика емоційного інтелекту" (Н. Холл)
Методика складається з п’яти шкал на комунікативні властивості (емоційна усвідомленість, керування своїми емоціями, самомотивація, емпатія, розпізнавання емоцій інших людей) та з 30 питань на які потрібно відповісти в проміжку від - 3 до 3, в залежності від того, наскільки досліджуваний погоджується. Методика створена для виявлення здатності розуміти стосунки особистості, репрезентованих в емоціях та керувати емоційною сферою на основі прийняття рішень.
Результати дослідження по методиці "Діагностика емоційного інтелекту" (Н. Холл) зведені в таблиці 2.
Таблиця 2.
| Комунікатив. властивості | Емоц. усвід | Управл. емоц. | сомо мотивація | Емпатія | Розпіз. емоц Ін. люд. |
| М1 + - м1 | 3,1 | 3,6 | 3 | 2,3 | 1,8 |
| М2 + - м2 | 4,2 | 4,6 | 3,8 | 3,7 | 4,1 |
| t кр. | 1,2 | 5,3 | 2,3 | 4,8 | 3,2 |
| р | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,05 |
М1 + - м1 - група матерів, діти яких мають низький рівень комунікативної активності, відповідно М2 + - м2 - високий рівень комунікативної активності
Висновок:
Тест "Діагностика емоційного інтелекту" (Н. Холл) при дослідженні показала, що існують достовірні відмінності в сфері комунікативних властивостей між двома досліджуваними групами. Так по комунікативній властивості "емоційна усвідомленість" група матерів, діти яких мають низький рівень комунікативної активності, та група матерів, діти яких мають високий рівень комунікативної активності, набрала 3,1; 4,2 відповідно, по властивості "управління емоціями" - 3,6; 4,6 відповідно, по властивості "самомотивація" 3; 3,8 відповідно, по "емпатія" 2,3; 3,7 відповідно.
Методика "Діагностика емоційних бар’єрів в міжособистісному спілкуванні" (В.В. Бойко)
Методика на виявлення повсякденних проблем в спілкуванні, на скільки емоції заважають знаходити спільну мову при спілкуванні. Методика складається з 25 питань на які потрібно дати відповідь "так" чи "ні". Результат оцінюється за допомогою п’яти шкал - невміння керувати та дозувати емоції, неадекватний прояв емоцій, невиразність та негибкість емоцій, домінування негативних емоцій, небажання зближуватись з людьми на емоційній основі. Методика добре доповнює вище приведені, допомагає зрозуміти проблему низького рівня комунікативної компетентності.
Результати дослідження по методиці "Діагностика емоційних бар’єрів в міжособистісному спілкуванні" (В.В. Бойко) зведені в таблиці 3.
Таблиця 3
| Шкали | Невміння керувати ем. | Неадекватн. прояв ем. | Невиразність, негибкість ем. | Домінування негативн. ем | Небажання емоц. зближув |
| М1 + - м1 | 3,2 | 1,9 | 2,8 | 3,1 | 2,4 |
| М2 + - м2 | 1,2 | 1,8 | 2,6 | 2,3 | 2,2 |
| t кр. | 2,8 | 4,6 | 2,2 | 3,8 | 3,4 |
| р | 00,5 | 00,5 | 00,5 | 00,5 | 00,5 |
М1 + - м1 - група матерів, діти яких мають низький рівень комунікативної активності, відповідно М2 + - м2 - високий рівень комунікативної активності
Висновок:
Отримані результати свідчать про наявність вірогідних відмінностей в проблемі повсякденного спілкування. Особливі відмінності між двома групами, з високим і низьким рівнем комунікативної активності, спостерігаються в умінні управляти своїми емоціями. Група матерів, діти яких мають низький рівень комунікативної активності набрала по шкалі невміння керувати емоціями 3,2, група з високим рівнем ком. активності 1,2, також велика різниця в балах по шкалі "домінування негативних емоцій" 3,1 та 2,3 відповідно. Такі результати можуть свідчити про невміння керувати своїми емоціями в спілкуванні з людьми та, через це, домінування негативних емоцій в групі матерів, діти яких мають низький рівень комунікативної активності. Не велика різниця в результатах по шкалах "неадекватний прояв емоцій", "невиразність, негибкість емоцій" та "небажання емоційно зближуватись" може свідчити про певний тип характеру досліджуваних та про майже однакову вікову категорію, якій притаманно такі емоційні прояви.
В ході роботи була використана література по темі курсової роботи на основі якої та спираючись на яку була дана характеристика комунікативної сфери дошкільника та вплив на неї зі сторони батьків (матерів). Була вивчена та проаналізована література на тему когнітивної, регулятивної сфери дошкільника, а також особливості емоціонального розвитку дошкільників та вплив соціального середовища, батьків на розвиток дошкільника. Визначені основні поняття та особливості комунікативної активності дітей, їх матерів. Крім того були розглянуті різні методи дослідження комунікативної сфери і на основі цього підібраний валідний дослідницький матеріал.
В ході дослідження даної роботи був виконаний весь комплекс завдань, вивчена комунікативна сфера батьків дітей 3-4 років з різним рівнем комунікативної компетентності. Було порівняно комунікативно активних матерів з не комунікативно активними. Дослідженням було підтверджено, що мовленнєві особливості матерів впливають на мовленнєву активність дітей. У менш комунікативно активних дітей матері в середньому не вміють контролювати свої емоції та не бажають емоційно зближуватись з іншими людьми. У більш комунікативно активних дітей матері легше йдуть на емоційне зближення з іншими людьми, обирають компетентний стиль спілкування, та баряться з негативними емоціями. Доведено, що у комунікативно активних матерів - комунікативно активні діти. Отже, якщо працювати над своєю комунікативною сферою, та одночасно це буде впливати на комунікативну сферу дитини, що зрозуміло з проаналізованої літератури та підтверджено дослідженням. Чим раніше звертати на це увагу, ти м раніше можна запобігти проблем. Адже уже в дошкільному віці починає реально формуватись особистість дитини, причому цей процес тісно пов'язаний з розвитком емоційно-вольової сфери, із формуванням інтересів та мотивів поведінки, що, відповідно, детерміновано соціальним оточенням, передусім типовими для даного етапу розвитку взаєминами з дорослими. Комунікативні навички дитини розвивають не тільки дитячий садок, дитяче оточення, але й сім’я, тому дослідження комунікативних навиків батьків вважається не менш актуальним, ніж дослідження комунікативних навиків дитини певного періоду розвитку.
1. Белкин А.С. Основы возрастной педагогики: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб, заведений. - М.: Издательский центр "Академия", 2000. - 192 с.
2. Бурковська Т. Дитина до трьох: психологічний портрет рекомендаціями // Дошкільне виховання. - 2007. - №9 - C.7-10
3. Клугман О. Комфортний мікроклімат у дитячому колективі // Дошкільне виховання. - 2007. - №2. - C.24-25
4. Касвінов С.Г. Періодична система стадій розвитку дитини. // Вісник Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С. Сковороди. - Психологія. - Харків: ХДПУ, 2003. - Вип.10. - С.60-68.
5. Леонтьев А.Н. Актуальные проблемы развития психики ребенка // Известия АПН РСФСР. 1948. Вып.14. С.3 - 11.
6. Леонтьев А.Н. Психическое развитие ребенка в дошкольном возрасте // Вопросы психологии ребенка дошкольного возраста. М.; Л., 1948. С.4 - 15.
7. Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста / Под ред. А.В. Запорожца и Я.З. Неверович. М., 1986.
8. - Обухова Л.Ф. Детская (возрастная) психология. Учебник. - М., Российское педагогическое агентство. 1996, - 374 с.
9. Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. Работы советских психологов периода 1946-1980 гг. Под ред.И. И. Ильясова, В.Я. Ляудис.
10. Эльконин Д.Б. Детская психология. - М., 1960.