КОНСПЕКТ КОРЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ
ЗАНЯТТЯ 1
Гра «Знайомство»
Мета: можливість вийти з власного «Я», подивитися на себе по іншому і у перспективі стати іншим.
Кожному учаснику групи пропонують назвати себе вигаданим ім'ям,
1 тільки назване ім'я фігуруватиме у спілкуванні. Вибір імені говорить про те, як підліток сприймає своє «Я».
Вправа «Подобається – не подобається»
Психолог просить підлітків розкреслити чистий аркуш паперу на
2 половини і написати відповіді на запитання:
а) що мені не подобається у школі;
б) що мені не подобається вдома;
в) що мені не подобається взагалі в житті.
Відповіді на ці запитання учень записує в лівій частині аркуша. Після цього пропонують серію позитивних запитань, відповіді на які записують у правій частині аркуша:
а) що мені подобається у школі;
б) що мені подобається вдома;
в) що мені подобається взагалі в житті.
Підлітки розповідають спочатку про те, що їм не подобається, потім– про те, що їм подобається у школі, вдома й у житті. Важливо дотримуватися послідовності відповідей: спочатку негативні, потім позитивні, показавши, що не так все й погано у житті.
Анкетування за методикою Лусканової
Вправа «Віночок побажань»
Мета: розвивати навички вербального спілкування.
Всі учасники стають у коло один за одним та кладуть праву руку на плече сусіду. Кожен учасник по черзі називає ім'я сусіда і щось йому бажає. Гра закінчується, коли всі учасники обмінялися побажаннями.
ЗАНЯТТЯ 2
Малюнок на тему «Моє їм 'я»
Мета: невербальне символічне вираження змісту обраного імені.
Після того, як всі учасники групи назвали свої імена, підліткам пропонують подумати і намалювати малюнок «Моє ім'я», який у вигляді символів або образів відображав би зміст обраного імені. Після виконання малюнка проводиться обговорення малюнка.
Вправа «Слухаємо себе»
Мета: розвиток здатності до релаксації, вміння слухати себе і визначати свій настрій; вміння діагностувати емоційне самопочуття учасників групи.
Школярам пропонують сісти в зручну позу, заплющити очі, розслабитися і прислухатися до себе, ніби зазирнути в себе, і подумати: що кожний відчуває, який у нього настрій. Через кілька хвилин усі учасники групи по черзі розповідають, не розплющуючи очей, про те, як вони почуваються і який у них настрій. Вправа дає змогу діагностувати емоційне самопочуття підлітків, сприйняття ними форм і методів роботи групи.
Гра «Гусінь»
Майже завжди партнерів не видно, хоча і чутно. Успіх просування усіх учасників залежить від уміння кожного скоординувати свої зусилля з діями інших учасників.
– Діти, зараз ми з вами будемо однією великою гусінню і будемо всі разом пересуватися по цій кімнаті. Шикуйтеся в ланцюжок, руки покладіть на плечі того, хто стоїть попереду. Між животом одного гравця і спиною іншого затисніть повітряну кулю чи м'яч. Торкатися руками до повітряної кулі чи м'яча суворо забороняється! Перший у ланцюжку учасник тримає свою кулю на витягнутих руках.
Таким чином, у єдиному ланцюзі, але без допомоги рук, ви повинні пройти маршрут».
Зверніть увагу, де розташовуються лідери, хто регулює рух «живої гусині».
Вправа «Подаруй усмішку»
Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки, підтримувати усмішкою, бажати добра оточуючим; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.
Психологу варто пояснити підліткам значення усмішки у житті та самопочутті людини. Напруження м'язів не тільки відображає, а й формує поганий настрій, негативні емоції. Мають бути напруженими тільки необхідні м'язи, всі інші мають бути розслабленими. Цілком розслаблена людина «знешкоджує» всі негативні емоції. Усміхайтеся! За серйозного виразу обличчя напружені 17 м'язів, в усмішці – 7. Фізіологічний сміх – це вібрація і масаж, що знімають напруження. Усмішка покращить настрій вам і оточуючим, для шукайте приводу усмішки, провокуйте усмішку.
Усі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки. Кожен підліток повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і, побажавши йому чогось гарного, усміхається. Той, у свою чергу, усміхається іншому сусідові і т.д.
Керівник групи цікавиться враженням школярів від заняття, дякує групі за роботу і запрошує на наступну зустріч.
ЗАНЯТТЯ 3
1. Релаксаційний комплекс «Бійка»
Розслабити м'язи нижньої частини обличчя і рук.
– Ви з другом посварилися. От-от почнеться бійка. Глибоко вдихніть, міцно-преміцно стисніть щелепи. Пальці рук зафіксуйте в кулаках, до болю втисніть пальці в долоні. Затамуйте подих на кілька секунд. Подумайте: а може, не варто битися? Видихніть і розслабтеся. Ура! Неприємності позаду!
Цю вправу корисно проводити не тільки з тривожними, а й з агресивними дітьми.
Вправа «Міміка і стан людини»
Мета: навчити виражати свій внутрішній стан мімікою та розуміти її.
Рухи м'язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан, називаються мімікою. Міміка – важливий елемент спілкування людей.
Дітям пропонують зобразити мімікою такі емоції:
• гнів; *
• презирство, прагнення йти на контакт;
• страждання, байдужість;
• страх, іронія;
• подив, тріумф;
• спокій, стримане роздратування;
• радість, обурення.
А тепер вправи у парах. Один з учасників виражає згоду або протест, вимовляючи подумки тільки «так» чи «ні». А партнер повинен найшвидше визначити, яке саме слово з двох було вимовлено подумки. Виграє той, кого правильно зрозуміли, і той, хто вгадав.
Визначити, що подумки каже партнер («так» чи «ні»), нескладно.
Коли ми кажемо «так», то «так» говорить усе наше тіло. Воно розслаблюється, що видно з рухів м'язів обличчя і рук.
Рухлива гра «Жучок»
Мета: діагностика ієрархії групових взаємин, рівня самооцінки; розвиток стриманості, самоконтролю.
Школярі вишикувалися, утворивши невелике півколо. У центрі, спиною до інших учасників, стоїть ведучий, обхопивши руками свої плечі і виставивши одну руку долонею до учасників. Хтось із учасників торкається долоні ведучого, який повертається і намагається відгадати (за невербальними ознаками: міміки обличчя, рухи, жести тощо), хто торкався його руки. Якщо ведучий вгадав, хто торкався його руки, той, стає ведучим.
Психолог звертає увагу школярів і ведучого на невербальні ознаки, що можуть виказати людину, яка торкнулася руки ведучого. Людина може бути надто напруженою або, навпаки, робити вигляд, що їй усе байдуже.
Гра також допомагає діагностувати ієрархію групових взаємин і рівень самооцінки: так, лідери щоразу прагнуть торкнутися долоні ведучого; школярі з низькою самооцінкою торкаються ведучого або надто рідко, або взагалі не торкаються. Гра також сприяє розвитку стриманості, виробленню самоконтролю в підлітків.
Вправа «Продовж речення»
Мета: збирання додаткової діагностичної інформації й матеріалу для корекційно-формувальної роботи.
Підліткам пропонують продовжити речення висловами, що першими спадають на думку. На аркуші паперу школярі записують тільки продовження висловів: найбільше я боюся..., мене засмучує..., я серджусь, коли...
З відповідей можна зробити висновок про здатність школяра до рефлексії власних переживань. Відповідь «Не знаю» свідчить про недостатній розвиток цієї здатності або, можливо, про високу її значущість, або про проблему, яку спричиняє страх.
Вправа «Емоційний ланцюжок»
Усі учасники стають у коло, кладуть ліву руку на плече сусіда й по черзі один за одним дякують сусідові ліворуч за гарну роботу, позитивні емоції, висловлюють побажання тощо. Останнім виступає керівник.
ЗАНЯТТЯ 4
Релаксаційний комплекс «Скафандр»
Мета: опанування прийомів зняття важкості.
Стан відпочинку під час аутотренінгу настає під час видиху. Так влаштована дихальна система людини: на вдиху дихальна система скорочує мускулатуру, на видиху – розслаблює. Тому в момент видиху розслаблення завжди буде більш повним і глибоким. Найбільший ефект має так званий вечірній вдих – видих.
І частина комплексу (*
— Сядьте зручно на стілець (поза нудьгуючих). Заплющте очі. Дихаємо вечірнім подихом. Акцент на видиху. Зосередьтеся на відчутті розслаблення під час видиху.
– Уявіть собі, що ви знаходитеся в зручному скафандрі. З кожним видихом ви наповнюєте його теплим важким повітрям, як насосом.
– Увага зосереджується на ногах. З кожним видихом усе більше теплого повітря йде до ніг і там залишається. Приємна вага тягне вас до землі.
Спочатку теплими і важкими стають стопи.
(Аналогічно за командою керівника виникає відчуття тепла й важкості у всьому тілі.) у
II частина комплексу
• Ваш скафандр наповнений теплим важким повітрям;
• вам приємно відчути тепло і зняття важкості;
• ви відпочиваєте;
• ви спокійні, абсолютно спокійні;
• ви впевнені в собі;
• ви вмієте володіти собою;
• вас оточують друзі;'
• насолоджуйтеся вашим станом спокою та впевненості.
III частина комплексу
• Настав час знімати скафандр. Дихаємо, роблячи акцент на вдиху;
• з кожним видихом ви звільнятиметеся від скафандру. Я рахую від ІОдоО;
• зосередьтеся на ногах. На вдиху звільніть стопи, гомілки, верхню частину ніг. Свіже прохолодне повітря обвіває ваші ноги й піднімається вверх до тулуба. Один, два, три, чотири... десять (за командою керівника знімають скафандр: з тулуба – дев'ять, плечей – вісім, шиї – сім, голови – шість, обличчя – п'ять, рук – чотири);
ви майже невагомі. Вас буквально тягне вгору – три. Підведіться, підтягніться вгору – два. Усміхніться–один. Розплющте очі–нуль.
Вправа «На кого б я перетворився в чарівній країні
Мета: складання психологічного портрету учнів групи (заперечення або приписуваннярис свого характеру).
Підлітків просять подумати, на кого хотів би перетворитися кожен з них, якби був чарівником. Частіше це буває тварина. Відповіді «Ні на кого», «Хочу залишатися самим собою» свідчать про задоволеність собою, само прийняття. Учасники групи змальовують обрану ними тварину й коротко описують, де ця тварина живе, чим харчується, чим подобається учню. Як розминку можна запропонувати учням зобразити свою тварину, її зовнішній вигляд, рухи й ходу.