Смекни!
smekni.com

Професійна деформація (стр. 16 из 17)

1. Професійний і особистісний розвиток певним чином співвідносяться між собою. Характеристики особистості можуть в тій або іншій мірі обумовити професійне становлення фахівця. В свою чергу виконання професійної діяльності викликає певні особові зміни. Можливим варіантом змін особистості в процесі професійної діяльності може бути розвиток професійної деформації.

2. Професійна деформація розвивається в результаті взаємного впливу особливостей службової діяльності і особистісних характеристик співробітників пенітенціарної системи. Особливості проявів професійної деформації більше проявляються у працівників пенітенціарної системи з різним стажем роботи, ніж у працівників в залежності від умов професійної діяльності. Це підтверджується статистичною значимістю розбіжностей між досліджуваними групами.

Результати методик Ямпольського та Сонді довели, що рядовий та сержантський склад чергових варт є менш невротизованими, врівноваженими, емоційно-зрілими особистостями. Офіцерський склад чергових варт більш притаманий профіль особистості з аутистичними рисами, досліджувані цієї групи є неврівноваженими, з нестійкою емоційною сферою людьми. Начальницький склад частіше відчуває труднощі в контактах, прагнуть до діяльності не пов’язаної з широким колом спілкування, для них характерні садистичні тенденції.

3. У працівників пенітенціарної системи з різним стажем роботи за методиками Ямпольського та Сонді спостерігається така тенденція: працівники пенітенціарної системи зі стажем роботи до 5 років є більш комунікативними, емоційними особистостям, які задоволені собою та прагнуть знаходитися у колективі. Із збільшенням стажу роботи (10–15 років) спостерігається тенденція готовності до співробітництва, схильності до самоствердження. Працівники стаж роботи яких сягає 15 та більше років є аутистичними, агресивними особистостями, у яких спостерігається тенденція зросту кількісних показників за факторами сексуальної недиференційованості, епілептоїдних, депресивно-меланхолічних і маніакальних проявів. У цієї же групи переважає тверезе та реалістичне мислення і зменшується активності в роботі.

4. Діагностика передумов професійної деформації співробітників пенітенціарної системи найбільш ефективна в тому випадку, якщо в слід за нею здійснюється комплексна профілактика даного явища. Психологічна профілактика професійної деформації може здійснюватися при проведенні із працівниками пенітенціарної системи соціально-психологічних тренінгів.


Список використаної літератури

1. Айламазьян А.М., Лебедева М.М. Деловые игры и их использование в психологическом исследовании. // Вопросы психологии. – 1983. – №2. – С 143–150.

2. Александров Ю.В. Профессиональная деформация, проявляющаяся у сотрудников органов внутренних дел, и пути ее преодоления. // Актуальные проблемы нравственного воспитания слушателей высших учебных заведений и практических работников ОВД. – Киев: КВШ МВД СССР, 1979. – С 56–64.

3. Ананьев А.М., Мельничук А.В. Эмоционально-волевая регуляция оперативно-служебной деятельности. // Ахмеров Р.А. Биографические кризисы личности. – Автореф. дисс. … канд. псих. наук. – М., 1994. – 19 с.

4. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование. – СПб.: Питер, 2001. – 688 с.

5. Андреев Н.В. Психологические особенности личности и коллектива сотрудников отряда милиции особого назначения. / Автореф. дисс. канд псих. наук. – М., 1991. – 21 с.

6. Андреев Н.В. Психологическое обеспечение деятельности сотрудников ОВД в экстремальных условиях. – М.: Академия МВД России, 1997. – С 21–26.

7. Андросюк В.П., Козмиренко Л.Н., Медведев В.С. Профессиональная психология в ОВД. – Киев, 1995. – 111 с.

8. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирования личности. – М., 1976. – 158 с.

9. Асеев В.Г. Структурные характеристики мотивационной системы личности. // Психологические проблемы социальной регуляции поведения. – М., 1976. – С 36–38.

10. Бандурка О.М. Організація діяльності ОВС. – Х.: Основа, 1996. – 398 с.

11. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Основы психологии управления. – Харьков: Изд-во Университета внутренних дел, 1999. – 528 с.

12. Бандурка О.М., Бочарова С.П. Юридична психология. – Харків, 2001.

13. Баранов П.П. Стереотипы профессионального правосознания работников органов внутренних дел и пути их преодоления. // Теоретические и организационно-правовые проблемы применения наказания. – Уфа: УВШ МВД СССР, 1990. – С 84–89.

14. Баранов М., Витрук Н. Правосознание работников милиции: мифы, деформация, стереотипы // Право и жизнь. – 1992. – №2. – С. 122–128.

15. Барко В.І., Шаповалов О.В. Стан психологічної готовності молоді до навчання в закладах МВС. // Практична психологія в органах внутрішніх справ: Матеріали респуб. наук.-практ. конф. – К.: РВВ КІВС при УАВС, 1995. – С 19–20.

16. Безносов С.П. Особенности деятельности сотрудников ОВД // Экспериментальная и прикладная психология. – 1987. – Вып. 12. – 281 с.

17. Безносов С.П. Профессиональная деформация и воспитание личности. // Психологическое обеспечение социального развития человека. Межвуз. сборник /Под ред. А.А. Крылова/. – Л.: ЛГУ, 1989. – Вып. 13. – С 34–45.

18. Безносов С.П. Профессиональная деформация личности (подходы, концепции, методы). // Автореф. дисс. …канд. псих. наук. – СПб., 1997. – 20 с.

19. Берден О. «Драчуны» в полицейской форме: результаты исследования национального института правосудия США. // Вопросы борьбы с преступностью за рубежом: Реферативный сборник. – ГИЦ МВД РФ, 1996 – Вып. 35. – С 17–19.

20. Березин Ф.Б., Мирошников М.П., Соколова Е.Д. Методика многостороннего исследования личности (структура, основы интерпретации, некоторые области применения).–М.: Фолиум, 1994.–231 с.

21. Бовин Б.Г., Рябов С.А. Профессиональный отбор сотрудников, работающих в условиях хронической экстремальности (психологический аспект). // Проблемы профилактики дезадаптации и профессиональной деформации у сотрудников органов внутренних дел: Сборник научных трудов. – М.: НИИ МВД России, 1993. – С 38–44.

22. Бодров В.А. Работоспособность человека-оператора и пути ее повышения. // Психологический журнал. – 1987. – №3. – С 43–48.

23. Большаков В.Ю. Психотренинг. Социодинамика, игры, упражнения. – СПб., 1996. – 365 с.

24. Борисова Е.М., Логинова Г.П. Индивидуальность и профессия. – М.: Знание, 1991. – 265 с.

25. Борисова Е.М. Профессиональное самоопределение: личностный аспект. – Автореф. дисс. … док. псих. наук. – М., 1995. – 34 с.

26. Буданов А.В. Работа с сотрудниками органов внутренних дел по профилактике профессиональной деформации. – М.: ГУВД г. Москвы, 1992. – 98 с.

27. Буданов А.В. Психолого-педагогические пути преодоления профессиональной деформации сотрудников ОВД. – М.: ГУК МВД РФ, 1994. – 154 с.

28. Булденко К.А., Лемешко П.М. Улучшение нравственно-психологического климата в органах милиции – важнейшее средство повышения эффективности их деятельности // Проблемы совершенствования организации и деятельности советской милиции в условиях формирования правового государства: Сб. научн. трудов МВД СССР. Минская высш. Школа. /Под ред. А.Н. Сапогина/. – Минск, 1991. – С 128–132.

29. Васильев В.Л. Юридическая психология. – С. Пб.: Питер, 2000. – 613 с.

30. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. – М., 1990. – 263 с.

31. Гинзбург Я.С., Коряк Н.М. Социально-психологическое сопровождение деловой игры. // Игровое моделирование. Методология и практика. – Новосибирск: Наука, 1987. – С 61–78.

32. Горлинский И.В. Педагогическая система гибкого обучения специалистов в высших учебных заведениях МВД России. – М.: Академия управления МВД России, 1997. – 217 с.

33. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. – Л.: ЛГУ, 1988. – 311 с.

34. Гранат Н.Л. Деформация профессионального сознания личности работников правоохранительных органов и возможности ее профилактики. // Проблемы действия права в новых исторических условиях: Труды Академии МВД РФ. – М.: Академия МВД РФ, 1993. – С 30–40.

35. Гук Н.С. Діагностика психічних станів співробітників органів виконання покарань. // Наукові розробки академії – вдосконаленню практичної діяльності та підготовки кадрів органів внутрішніх справ. – К., 1994. – С 75–80.

36. Дебольский М.Г. Проведение социально-психологических тренингов в уголовно-исправительной системе. – М: Академия МВД РФ, 1996. – 216 с.

37. Еникеев М.И. Юридическая психология. – М.: Изд-кая группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 517 с.

38. Зеер Э.Ф., Сыманюк Э.Э. Кризисы профессионального становления личности. // Психологический журнал. – 1997. – Т. 18, №6. – С 35–44.

39. Зиглер Д., Хьелл Л. Теории личности. – СПб.: Питер, 1997. – 608 с.

40. Зинченко В.П., Мунипов С.Н., Рубахин В.Ф. Психологические вопросы эффективности и качества труда. // Психологический журнал. – 1984. – №2.

41. Зотов В.М. Спеціальні засоби психологічної реабілітації працівника ОВС України. // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – №8. – С 217–220.

42. Иванова Е.М. Психотехнология изучения человека в трудовой деятельности. – М., 1995. – 239

43. Ильин Е.П. Стили деятельности: новые подходы и аспекты. // Психологический журнал. – 1988. – №6. – С 31–39.

44. Кин Е.В. Профессиональная деформация сотрудников ОВД, пути и средства ее профилактики и устранения. // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – №8. – С 164–167.

45. Климов Е.А. Человек и профессия. – Л.: Лениздат, 1977. – 296

46. Лазарева В.А. Психология следователя и вопросы профессиональной деформации // Реализация уголовной ответственности. – Куйбышев: Изд-во Куйбышевского ун-та, 1987. – С 146–154.

47. Лефтеров В.О., Тимченко О.В. Психологічні детермінанти загибелі та поранень працівників органів внутрішніх справ. – Донецьк: ДІВС МВС України, 2002. – 324 с.

48. Макаренко П.В. Психологічна адаптація працівників ОВС до професійної діяльності. // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – №8. – С 162–164.

49. Маркова А.К. Психология профессионализма. – М., 1996. – 310 с.

50. Мартыненко О.А. Профессиональная деформация сотрудников ОВД: роль стрессовых факторов. // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – №8. – С 151–155.