У субкультурі кожен прагне знайти своє, особливе місцев колективі, для молодих людей важливо не «злитися» з групою, а зробити так,щоб його чули і цінували. Лише наймолодші учасники субкультури – підліткиможуть сліпо підкорятися колективу і вважати його єдиним авторитетом.
Зовнішній вигляд, одяг чи зачіска молодіжноїсубкультури часто викликає нарікання і роздратування дорослих. Справа не тількив різниці смаків батьків та дітей, а в тому, що діти хочуть відрізнятися відстарших, і найлегше це зробити саме за допомогою зовнішніх аксесуарів. Одяг тазовнішній вигляд людини є не що інше, як засіб комунікації, за допомогою якогоособистість інформує оточуючих людей про свій статус, смаки, тощо.
Відношення до молодіжної субкультури найвиразнішепроявляється у суперечках про музику. Тут представлені два полюси. Одніпредставники старшого покоління категорично заперечують сучасну рок- та іншумузику, вважаючи її антихудожньою, аморальною, шкідливою для здоров’я,соціально небезпечною і прямо-таки демонічною. Інші відносяться до неї ліберально-поблажливо,пояснюючи музичні захоплення молоді виключно віковими особливостями, мовляв,музика ця, звичайно ж, несерйозна, але забороняти її немає сенсу, з вікоммолодь це зрозуміє. Але і осуд, і поблажливість дуже рідко поєднуються з дійснимзнанням і розумінням предмету. А між тим, ця музика достатньо складна. Тому длявихователів молоді, будь то батьки чи вчителі, не обов’язково розділяти всізахоплення, в тому числі і музичні, молоді, але обов’язково знати, які вони, івраховувати це в своїй роботі.
Не потрібно ідеалізувати молодіжну субкультуру, аджена рівні з потенціалом оновлення вона має свою небезпеку. Звична для всіхстратегія – осуду і заборони – вже доказала свою неефективність. Нетерпимістьсуспільної думки тільки сприяє розвитку підліткового нігілізму і манірності.Друга стратегія – всеобіймаюче прийняття будь-яких молодіжних течій тежнереальна: не всі течії молодіжної субкультури нас влаштовують, до того ж, вонисамі на таку асиміляцію не підуть. Залишається лише діалог. Потрібно вмітиспівпрацювати і ламати однобічні уявлення про власне суспільство. Зрозумітийого внутрішню структуру, не відрізуючи елементів, що здаються зайвими.Працюючи з неформальною молоддю, ми самі повинні навчитися жити в неформальномусуспільстві.
Розділ 2. Аналіз досліджень впливумолодіжної субкультури на формування особистості
2.1 Результати досліджень впливумолодіжної субкультури на становлення та розвиток особистості в період ранньоїюності
Дослідження музичних уподобань та належності домолодіжних субкультур учнів 10 класів Київської середньої школи №70.Дослідження проводилось методом анкетування, в якому прийняли участь 28 учнів,з яких було 16 хлопців та 12 дівчат віком 14-15 років. В анкеті було поставлено7 запитань:
– Скільки тобі років?
– Стать (чоловіча/жіноча)
– Чи подобається тобі слухати музику?
– Який стиль музики тобі подобається більше всього?
– Який твій улюблений гурт чи виконавець?
– Чи вмієш ти грати на якомусь музичному інструменті?
– Чи відносиш ти себе до якоїсь із молодіжних субкультур?
На питання «Чи подобається тобі слухати музику?» – зі100% опитуваних 89,28% відповіли «так», а 10,71% – «дивлячись яку». Це булодуже передбачуване питання, оскільки, часто підлітки не уявляють без музикисвого життя і це – одне з найпоширеніших їхніх захоплень.
На питання «Чи вмієш ти грати на якомусь музичномуінструменті?» – 75% відповіли «ні» (з них 35,71% хлопців та 39,28% дівчат), 25%відповіли «так» (з них 17,85% дівчат та 7,14% хлопців). Серед інструментівпереважало фортепіано, гітара; зустрічались також – скрипка, акордеон, ударні. Самена таких музичних інструментах учні найчастіше вчаться грати в музичній школі,або ж – самостійно. Для останнього варіанту найчастіше використовують гітару.
На запитання «Чи відносиш ти себе до якоїсь із молодіжнихсубкультур?» – 71,42% відповіли «ні» (з них 50% дівчат та 24,42% хлопців),17,85% відповіли «так» (з них 14,28% хлопців та 3,57% дівчат), 10,7% відповіли«ні, але хотів (-ла) би» (з них 7,14% хлопців та 3,5% дівчат). Серед найбільшпопулярних молодіжних субкультур – емо, рокери, репери, рейвери, металісти,панки. З відповідей видно, що серед підлітків мало прихильників молодіжноїсубкультури, тому що найбільш впливовими її учасниками є юнацтво.
Запитання: «Який стиль музики тобі подобається більшевсього?» та «Який твій улюблений гурт чи виконавець?» передбачали довільнувідповідь. Опитувані вказали іноді по декілька стилів та назв гуртів. На основіїх відповідей складені наступні таблиці (див. Додаток 2). Кількість названихгуртів та виконавців дорівнює тридцяти трьом та демонструє різноманітністьмузичних шляхів підлітків. Названі ними молодіжні субкультури також вказують нарізні напрями самоствердження та вибору життєвих цінностей, відповідно до ідейцих субкультур.
Дослідження вибору ціннісних орієнтацій у житті,проведене студентами кафедри загальної та соціальної педагогіки Прикарпатськогоуніверситету ім. Василя Стефаника.
Дослідження було проведене навесні 2001 р. для ньогобуло взято три групи школярів західного регіону України: А – 438 респондентів10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів обласних центрів І-ІІІступеня, В – 576 учнів такого ж типу навчальних закладів, але районних ісільських, і С – 488 учнів 8-9 класів загальноосвітніх навчальнихзакладів І-ІІ ступеня (переважно сільських шкіл). У ході дослідження булозвернено увагу на проблеми, що найбільше цікавлять шкільну молодь. Важливо булоз’ясувати інформаційний простір старшокласників, коло їхніх інтересів. Крімтого, вивчався стан самовиховання старшокласників, їхню участь у громадськійроботі.
Особливий інтерес викликало питання з приводу того, чичитають старшокласники твори сучасних українських письменників. Проте отриманірезультати виявилися невтішними. Практично кожний другий респондент групи С заостанній рік не прочитав жодної книжки. Аналогічну картину (різниця у 5% укращий бік) отримали й у школярах групи А і В. Свою позицію в даному питаннівони пояснили так: «немає часу», «нецікаво», «немає цікавих книжок» тощо.
Аналіз телепрограм, які дивляться старшокласники,показав, що основна маса учнів групи А (65%) і групи В (49%) надають перевагурозважальним програмам. На одному рівні в усіх групах залишається інтерес доперегляду телевізійних новин, які регулярно дивиться тільки кожний п’ятийстаршокласник, а це свідчить про політичну байдужість певної частини шкільноїмолоді.
У відповідь на питання «Які головні цінності людськогожиття ви можете назвати?» великий відсоток опитаних надав перевагуматеріальним. Менше половини не могли назвати інших цінностей, «заради якихварто народитися і жити у цьому світі» [3;3] .
На запитання «Чи займаєтесь ви самовихованням?»ствердну відповідь дали 84% опитаних. Це є свідченням того, що практично всіучні старших класів основної і старшої ланок середньої загальноосвітньої школирозуміють значення самовиховання у формуванні особистості. За твердженнямиучнів, займатися самовихованням потрібно, щоб «у майбутньому правильно прийматирішення, самостійно і добре виконувати свою роботу» (28%), «бути вихованоюлюдиною» (19%), «краще спілкуватися з людьми» (10%) тощо.
Проте, слід зауважити, що у ході проведеногодослідження були отримані й протилежні результати, які свідчать, що частинамолодих людей старшого шкільного віку (16%) не вважають за обхідне постійнозайматися самовихованням. Свою точку зору вони обґрунтували такими твердженнями«... не займаюсь самовихованням, тому що за мною доглядають батьки» (33%), «...тому, що ми ще неповнолітні» (10%) тощо. Результати даних досліджень вказали нате, що більшість учнів старших класів обмежені у спілкуванні зі світом, уздобутті знань, у формуванні планетарної свідомості.
Отже, дані дослідження визначають, що головнимиучасниками молодіжних субкультур є саме юнацтво, а не підлітки. Впливмолодіжної субкультури на формування особистісного «Я» в період ранньої юностівизначається домінуванням авторитету друзів перед авторитетом батьків.Належність до певної субкультури також впливає на самооцінку особистості, яка,зазвичай, підвищується. Мають місце також інші зміни, пов’язані зміжособистісними стосунками молоді між собою та з дорослими. Якщо ж молодалюдина є учасником певної течії, то молодіжна субкультура має пріоритетнезначення в її житті.
2.2 Дослідження впливу молодіжноїсубкультури на формування індивідуальності в період ранньої юності на базі НВК«Школа-колегіум» ім. Т.Г. Шевченка м. Сарни
Дослідження поводилось серед учнів 9-11 класів НВК«Школа-колегіум» ім. Т.Г.Шевченка за допомогою таких методів: бесіда,анкетування, збір незалежних характеристик, метод експертних оцінок та вивченняшкільної документації.
Серед учнів 10-их класів була проведена бесіда натему: «Молодіжні субкультури та їх вплив на суспільство». Метою бесіди булаактуалізація та впорядкування учнівських знань про субкультури, їх назви,ознаки, класифікацію, історію виникнення потенціальну небезпечність окремихсубкультур (деструктивних) та вивчення впливу молодіжної субкультури наособистість старшокласника.
У ході бесіди з’ясувалося, що учні володіютьдостатньою інформацією про особливості, ознаки найбільш поширених сучаснихсубкультур, але мало хто знає факти з історії виникнення тої чи іншоїмолодіжної субкультури. Учні розрізняють учасників молодіжних субкультур,здебільшого, за їх зовнішнім виглядом. Не всі учні мають достатній рівень знаньпро ідеї, погляди чи принципи існування субкультур. Здебільшого такоюінформацією володіють безпосередньо самі учасники молодіжних субкультур, або жучні, які цим цікавляться.