Смекни!
smekni.com

Особливості взаємовідносин у молодого подружжя: психологічний аспект (стр. 15 из 20)

Конфлікти в шлюбі зостаються, коли ми вимагаємо від свого партнера стільки, як від себе. Здавалося б, усе чесно. Але ні. На думку психологів, між чоловіком і жінкою існує значна психобіологічна різниця. Уже в дошкільному віці бачимо різні глибинні властивості: хлопчики потребують рухатися, вони швидше бігають, захоплюються спортом. Дівчата спостережливіші, спритніші, мають вправніші пальці. Суттєво відрізняються навіть малюнки дітей. Хлопчики малюють людину в загальних рисах, а дівчата ретельно вимальовують усі деталі - сукенку з прикрасами, зачіску. [7,15]

У залежності від суб'єктів взаємодії сімейні конфлікти підрозділяються на конфлікти між подружжям, батьками і дітьми, подружжям та батьками, бабусями (дідусями) і онуками.

Ключову роль у сімейних стосунках відіграють подружні конфлікти. Вони частіше виникають через незадоволення потреб подружжя. Виходячи з цього В.П.Ратніков вважає, що найбільш типовими причинами конфліктів можуть стати такі:

– претензії на лідерство;

– розподіл домашніх справ;

– претензії на управління бюджетом; авторитарний, жорсткий тип взаємовідносин, які склалися в сім’ї;

– наявність важких матеріальних проблем, які практично не можливо розв’язати;

– авторитарне втручання родичів в подружні відносини;

– наявність протилежних інтересів, прагнень, обмеженість можливостей для задоволення потреб одного із членів сім’ї (на його думку);

- психосексуальну несумісність подружжя;

- незадоволення потреби в значимості свого «Я», неповага почуття гідності з боку партнера;

- незадоволення потреби в позитивних емоціях: відсутність ласки, турботи, уваги і розуміння;

- пристрасть одного з подружжя до надмірного задоволення своїх потреб (алкоголь, наркотики, фінансові витрати тільки на себе і т.д.);

- незадоволення потреби у взаємодопомозі і взаєморозумінні з питань ведення домашнього господарства, виховання дітей;

- розбіжності в потребах по проведенню дозвілля, захопленнях. [15,1]

Розглянемо коротко зазначені причини конфліктів у молодих сім’ях.

Лідерство в сім’ях. Дружина чи чоловік (або навіть обидва) можуть сформуватися лідерами до шлюбу. Лідер може вести сім’ю за собою вдало, або ж придушувати ініціативу іншого, формуючи в його душі внутрішній протест, який рано чи пізно виллється у конфлікт. Виходом із такої ситуації будуть лояльні відносини до альтернативної думки іншого члена сім’ї, спільне вирішення сімейних питань.

Домашні справи. Деякі сімейні пари ділять домашню роботу на жіночу і чоловічу – це вічна проблема і причина багатьох конфліктів. Необхідно взяти собі за правило, що в домі всі справи спільні і всі є досить серйозними і вагомими. Сварка через те, кому що робити, може призводити до конфліктних ситуацій. Якщо є потреба, щоб чоловік виконав якусь незначну роботу по дім, не варто звертатися до нього в приказковому тоні – а доцільніше висловити прохання. Наприклад: „на вечерю не має хліба. Милий, можливо ти підеш в магазин?!” приготувати йому пакет і гроші та побажати щасливої дороги, а по приходу поцілувати і сказати йому який він добрий. У разі відмови чоловіка не варто роздувати скандал і читати „проповіді”, адже може відмова чоловіка є приводом до сварки, в основі якого лежать зовсім інші причини.

Сімейний бюджет. Проблеми з цього приводу можуть виникати у тому разі, коли дружина заробляє значно більше і при цьому чоловікові постійно нагадує про цей факт, принижуючи, або тоді, коли одному із подружжя здається, що інший член сім’ї необдумано витрачає сімейні кошти, купляючи речі без яких можна обійтися. Конфліктів буде менше, тоді коли витрати будуть узгоджені між подружжям.

Родичі і друзі. У важких життєвих ситуаціях подружжя користується порадами родичів чи друзів. Якщо друзі чи родичі розумні і розважливі особи, то вони порадять разом з іншою стороною обговорити проблему. Але, якщо родичі чи друзі стануть на сторону однієї із сторін, („Ну, я б в такій ситуації, знаєш як поступила....”) то в результаті можлива конфліктна ситуація.

Перевага. На першому етапові спільного життя можливе прагнення одного довести свою перевагу над іншим. Наприклад, чоловік, будучи в гостях дає певні не дуже хороші характеристики дружині, і в жартівливій формі звертається до дружини „Чи не так, дорогенька?”. Дружина потрапляє в невигідне становище, її настрій погіршується, вона прагне реваншу. В нормальній сім’ї чоловік і дружина знаходяться в рівних відносинах, вони поважають один одного, тобто чим швидше вони відмовляться від взаємних звинувачень один одного, тим кращим буде їх спільне життя.

Інтимно-статева адаптація вимагає від подружжя досягнення морально-психологічного і фізіологічного задоволення один одним. Якщо один із членів сім’ї отримує незадоволення від інтимної близькості, незадоволеність від її результатів, проблему не треба залишати, щоб вона вирішилась сама по собі. На негативні результати інтимної близькості можуть впливати безпідставні страхи за свою статеву слабкість, незадоволеність. Гармонія статевого життя подружжя служить терапевтичним засобом для виходу із різних психологічних стресів. Якщо проблеми такого роду не будуть подолані на початку спільного життя то дадуть про себе знати в самих негативних проявах. [16]

Значний вплив на імовірність виникнення подружніх конфліктів роблять також і зовнішні фактори: надмірна зайнятість одного з подружжя (чи обох) на роботі; неможливість нормального працевлаштування одного з подружжя; тривала відсутність свого житла; відсутність можливості влаштувати дітей у дитячу установу й інші.

Конфліктна поведінка партнерів може виявлятися в схованій і відкритій формах. Показниками схованого конфлікту є: демонстративне мовчання; різкий жест чи погляд, що говорить про незгоду; бойкот взаємодії в якійсь сфері сімейного життя; підкреслена холодність у стосунках. Відкритий конфлікт виявляється частіше через відкриту розмову в підкреслено коректній формі; взаємні словесні образи; демонстративні дії (ляскіт дверима, биття посуду, грюкотіння кулаком по столі), образа фізичними діями й ін. [15, 3]

Перелік факторів конфліктності родини був би неповним, якщо не назвати макрофактори, тобто зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві, а саме: ріст соціального відчуження; девальвація моральних цінностей, у тому числі традиційних норм сексуальної поведінки; зміна традиційного статусу жінки в родині (протилежними полюсами цієї зміни є повна економічна самостійність жінки і синдром домогосподарки); кризовий стан економіки, фінансів, соціальної сфери держави.

Дослідження психологів показують, що в 80—85% родин є конфлікти. В тих, що залишилися (15—20%) фіксують наявність «сварок» з різних приводів.[13,16,21]

Людина так уже створена, що їй завжди хочеться чогось свіжого непізнаного. Така властивість нашого мозку, який не генерує емоцій при спілкуванні зі звичним повсякденням. Нова інформація та відчуття здатна збуджувати емоції. Тому так і виходить, що після 15-20 років подружнього життя до нас раптом навідується романтичне кохання. Це не просто вибрик зрілого чи літнього чоловіка, це симптом перехідного віку. Чоловік у цей час потребує своєрідного «допінгу», хоча сам цього й не усвідомлює. Близькість із молодою жінкою дає йому змогу відчути себе молодим, повертає спогади, підігріває самолюбство. А що спонукає молодих жінок іти назустріч сивоголовим джентльменам? Часто це матеріальний розрахунок, коли красуня, в обмін на молодість і привабливість отримує матеріальний достаток.

Майже всі супутниці літніх чоловіків признаються, що з ними набагато цікавіше. Вони більше бачили і читали, більше знають. У літніх чоловіків розвиненіший смак, вони досягають того, чого повинні були досягти, відшліфували своє світосприйняття.

Молоді ж чоловіки повинні усвідомлювати ці переваги старших і зробити все, щоб уникнути драм в особистому житті. Опріч ввічливості й вихованості, треба навчитися гарних манер, правил здорового способу життя і доброго тону, що мають досить велике значення. Звичайно, йдеться не так про те, в якій руці ви тримаєте виделку і ніж, як про ставлення до себе, повагу до інших. Слід пам'ятати, що виховання значно вище від освіти. Якщо ви поважаєте себе, то й інші поважатимуть вас. [2,13]

Конфліктні ситуації можуть, зазвичай, зумовлювати розлучення. Досліджуючи причини розлучень, шведські сімейні психологи виявили дуже цікаву закономірність. Виходить, здебільшого сім'ї розпадаються тому, що мають неправильне уявлення про те, на чому ґрунтується щаслива родина. Вони висунули досить, цікаві найпоширеніші неправильні уявлення, що можуть зруйнувати сім'ю:

1. Достатньо лише любові для створення сім'ї. Це зовсім не так. Сама тільки закоханість не повинна бути причиною одруження. Важливе інше - чи співпадають у вас уявлення про життя і чого хотілося б разом досягти. Перш ніж зважитися на шлюб, замисліться, що ще, опріч кохання, вас об'єднує.

2. Протилежності притягуються. Неправда. Спочатку сором'язлива дівчина захоплюватиметься своїм сміливим розкутим обранцем, який завжди в центрі уваги. Але з часом вона, людина, яка надає перевагу затишним домашнім вечорам удвох, напевне, не буде щаслива з тим, кому дужче подобається допізна гаяти час з друзями.

3. Мене зробить щасливою він, а я його. Неправильно. Не думайте, що чоловік зобов'язаний зробити вас щасливою. для досягнення гармонійних стосунків у сім'ї вам буде не зайвою частка розумного егоїзму. Це означає, що своє щастя повинні створювати якраз ви. Бо коли будете щасливі ви, то щасливий буде і ваш чоловік! А він, у свою чергу, теж повинен опікуватися своїм щастям.

4. Якщо в сексі добре, - значить, усе добре. Ні. Пристрасть, сама собою, дуже нестійкий фундамент. Важливіші довір'я, розуміння, на яких і повинні будуватися сімейні стосунки.