4. Установи кримінально - правової і кримінально-виконавчої профілактики. Виховні колонії, головною задачею яких є попередження рецидивної злочинності неповнолітніх.
Таким чином, ріст дитячої злочинності в Україні відповідає загальносвітовій тенденції, яку можна розглядати в якості мегатенденції - спрямованої, тривалої і глобальної динаміки розвитку цього соціального феномену. Субстанціальні причини мегатенденції повинні бути однаковими незалежно від просторових і тимчасових розходжень. Вони є постійно діючими факторами. Наростаюча соціальна дезорганізація веде до втрати соціальними інститутами даного суспільства можливості реалізовувати основну функцію - задоволення конкретної соціальної потреби.
Ще однією формою девіантної поведінки є алкоголізм. Фактично алкоголь ввійшов у наше життя, ставши елементом соціальних ритуалів, обов'язковою умовою офіційних церемоній, свят, деяких способів часопроводження, рішення особистих проблем. Однак ця соціокультурна ситуація дорого обходитися суспільству. Як свідчить статистика, 90% випадків хуліганства, 90% зґвалтувань при обтяжуючих обставинах, майже 40% інших злочинів зв'язані зі сп'янінням. Вбивства, грабежі, розбійні напади, нанесення тяжких тілесних ушкоджень у 70% випадків відбуваються особами в нетверезому стані; близько 50% усіх розводів також зв'язано з пияцтвом.
Вивчення різних аспектів споживання алкоголю і його наслідків представляє велику складність. За якими критеріями можна судити про алкогольну ситуацію і її динаміку? Як правило, використовуються три групи соціологічних показників гостроти алкогольної проблеми і масштабів поширення пияцтва в країні: по-перше, рівень споживання алкоголю на душу населення і структура споживання; по-друге, характеристики масової поведінки, що є наслідком споживання спиртного; по-третє, збиток, заподіяний економіці і суспільству пияцтвом.
Показник рівня споживання алкоголю має сенс тільки в сполученні з даними про структуру споживання. Варто враховувати і ще цілий ряд характеристик, наприклад, регулярність споживання, тривалість, зв'язок із прийомом їжі. Важливі й особливості розподілу загального обсягу споживання алкоголю серед населення: чисельність і склад питущих, непитущих, питущих помірковано; розподіл споживання алкоголю між чоловіками і жінками, по віку і інших соціально-демографічних ознаках. Поведінка при однаковому ступені сп'яніння й оцінки цієї поведінки також істотно розрізняються в соціокультурних і етнічних групах. Усі перераховані характеристики входять у поняття моделі алкогольного споживання.
Життєвий досвід і наукові дослідження переконливо показали величезну шкоду і непоправний збиток, що наносить зловживання алкоголем фізичному і психічному здоров'ю, працездатності і творчій активності людини, добробутові родини і суспільства в цілому.
Більшість соціологів, юристів і економістів, що займаються соціальним аспектом алкоголізму, як основну причину пияцтва висувають живучість звичок і звичаїв, що дісталися нам від предків, прихильність людей “до диких питних звичаїв”.
Разом з тім під впливом вікових традицій і звичок підсилювалася дія й інших відомих факторів, що сприяли розвиткові алкоголізму [41, С-37].
Про негативний вплив пияцтва батьків на потомство знали ще в далекій давнині. Грецька міфологія оповідає, що богиня Гера родила від сп'янілого Зевса кульгавого Гефеста. Виречення Плутарха “п'яниці народжують п'яниць" стало крилатим. Нині ж учені-медики єдині в думці про те, що спадкоємний фактор являє собою той ґрунт, на якому легше усього формується пристрасть до спиртного і наркотиків, розвивається алкоголізм і наркоманія. В однаковій мірі доведень пагубний вплив алкоголізму і наркоманії батьків на здоров'я їхніх дітей. Діти алкоголіків і наркоманів народжуються кволими, хворобливими, психічно і фізично відсталими, погане учаться, конфліктують з однолітками і т.п.
За останні десятиліття зросло число випадків алкоголізму і наркоманії серед молоді, включаючи підлітків і юнаків. Фахівці-медики пояснюють це, насамперед тим, що діти, що виросли в алкогольних родинах, мають у тому або іншому ступені ослаблений біологічний ґрунт або схильність до алкоголізму. Цьому, зрозуміло, сприяє і ранне знайомство молоді зі спиртними напоями. Так, дослідження показали, що багато молодих людей до моменту закінчення школи вже знали смак вина. А деякі з них навіть устигли звести з ним більш близьке знайомство.
За даними статистики, 80% убивств і більш 90% випадків хуліганства відбувається в п'яному виді. Від 60 до 80% прогулів, чинених на промислових підприємствах, також зв'язані зі споживанням алкоголю або інших одурманюючих засобів. У середньому по країні злочини, зв'язані з алкоголем, складають 43%.
Правда у тім, що в загальній сукупності проблем, що виникають у зв'язку з вживанням алкоголю і наркотичних засобів, центральне місце займає проблема соціальної, моральної деградації. Саме отут корінь небезпеки пияцтва, алкоголізму і наркоманії як соціального явища. Моральна деформація особистості п'яниці і наркомана є джерелом антигромадської поведінки. Алкогольне або наркотичне сп'яніння, що веде до тимчасового придушення моральних і психічних регуляторів людської поведінки, досить часто виступає безпосередньою причиною того або іншого злочину [22, С-59].
Алкоголізм і наркоманія є прямими стимуляторами антигромадської поведінки, у тому числі злочинної.
Причини, що визначають взаємозв'язок між пияцтвом, алкоголізмом, наркоманією й інтенсивністю злочинної поведінки особистості, як говориться, лежать на поверхні:
у стані сп'яніння знижується можливість особистості контролювати свої вчинки в конкретних життєвих ситуаціях;
здійснення злочинів стимулює алкогольна деградація особистості і зв'язаний з нею спосіб життя;
неправомірна поведінка п'яниць провокує і загострює конфлікти і т.п.
Паралельно з ростом корисливої мотивації поведінки алкоголіків і наркоманів збільшується їхня схильність до паразитичного способу життя. Це зв'язано з утратою ними бажання займатися суспільно корисною працею.
Масове зловживання спиртними напоями об'єктивно спричиняє збільшення числа молодих людей з явищами явної деградації, аморальної поведінки.
До аналогічних наслідків може привести наркоманія. Термін „наркоманія" походить від грецьких слів narke - "заціпеніння" і mania - "розповідь, божевілля". Це захворювання, що виражається у фізичній і (або) психічної залежності від наркотичних засобів, що поступово приводить до глибокого виснаження фізичних і психічних функцій організму. Наркоманія (наркотизм) як соціальне явище характеризується ступенем поширеності споживання наркотиків або прирівняних до них речовин без медичних показань, куди входити як зловживання наркотиками, так і хворобливе (звичне) їхнє споживання. Конвенція про психотропні речовини 1977 р. як наркотики розглядає речовини, що викликають залежність (звикання) на основі порушення або гноблення центральної нервової системи, порушення моторних функцій, мислення, поведінки, сприйняття, появи галюцинацій або зміни настрою. Усього нараховується близько 240 видів наркотичних речовин рослинного і хімічного походження [33, С-14].
Атмосфера самозаспокоєності в 60 - 70-х рр. ХХ століття виявилася однією з головних причин того, що в суспільстві не звертали достатньо уваги на цю гостру соціальну проблему. Це зло охопило різні суспільні групи, вразило представників найбільш дієздатної частини населення.
За даними А.А. Габіані, наркоманія поширена головним чином серед чоловіків у віці до 35 років, що проживають у містах. Особливо тривожить те, що третина з них - молодь до 25 років. Хоча наркоманія являє собою, насамперед міську проблему, однак географія споживання наркотичних засобів розширилася, пагубна пристрасть проникнула навіть в окремі сільські райони.
Середня тривалість життя наркомана 5-7 років. Серед підлітків (до 18 років), що вживає наркотики, смертність вище на 30%. Серед наркоманів до 25років - на 50%, після 25 років - на 70%.
Вище рівень смертності серед чоловіків, вони найчастіше гинуть від передозування. “Професійна" хвороба наркоманів - гепатит. В останні роки з нею почав конкурувати СНІД. Більшість усіх випадків зараження СНІДом відбувається через шприц.
З погляду рівня освіти наркомани мало чим відрізняються від своїх однолітків: більшість (83,3%) має середню, незакінчену вищу або вищу освіту, 61,7% працювали, 5,8% училися, не працювали і не училися - 24,8% (але якщо дивитися правді в особу ті за останні кілька років - освічених “утворених” наркоманів вусі менше, а останніх вусі більше).
Приблизно кожен другий живе в родині, де хтось зловживає спиртним або наркотиками, має судимість або важко хвора, часто психічними або нервовими захворюваннями.
Досить широко поширена полінаркоманія. Гашиш приймають 83,9%, морфій-46,7, опій - 43,8, кокаїн - 11,7, героїн - 2%. Більшість - приблизно3/4 - почали з гашишеві, що, всупереч існуючій думці про нібито незначну шкідливість, приводити до тяжких наслідків. Викликає заклопотаність і та обставина, що багато хто відносяться до категорії хронічних наркоманів, тобто осіб, давно і систематично приймаючі наркотики.
Більшість опитаних (77,1%) пристрастилися до зілля під впливом інших осіб. До числа спокусників відносяться головним чином друзі і знайомі. Майже 2/3мали гедоністичні устремління, відчували спрагу гострих відчуттів, четверта частина вступила на цей шлях, наслідуючи іншим, зі снобістських спонукань.
Число тих, хто шукав у наркотиках забуття після перенесеної психічної травми, особистої драми або потягнувся до них через незадоволеність життям, не велико. Приведені дані спростовують спрощене уявлення, начебто головна причина споживання наркотиків - бажання перебороти страждання, придбати щиросердечну рівновагу.