Смекни!
smekni.com

Облік аналіз і контроль оподаткування прибутку підприємства (стр. 11 из 14)

Особливою проблемою є і підвищення ефективності діяльності підприємства по збуті продукції. Необхідно більше уваги приділяти підвищенню швидкості руху оборотних коштів, скорочення усіх видів запасів, домагатися максимально швидкого просування готових виробів від виробника до споживача. Природно, що такий підхід вимагає зовсім іншого в керуванні якістю продукції й організації постачань.

При розгляді прибутку зіштовхуються інтереси різних сторін: держави, що розраховує на зростання виробництва і реалізацію продукції, збільшення прибутку, що означає наростання податкових відрахувань у скарбницю; трудового колективу, що розраховує на свою частку прибутку; банків, яких турбує платоспроможність фірми, поверненість отриманих позичок і забезпечення представлення нових; керівництва підприємства, що прагне як можна велику частину прибутку залишити нерозподіленою, як ресурс, резерву, що дозволяє зміцнювати основи самофінансування.

Керівникові прийдеться так планувати розподіл прибутку, щоб не нанести збитку жодній стороні, і в теж час забезпечити добробут підприємства.

Оборот виробничих фондів є безперервний, повторюваний процес, у результаті якого авансована вартість цілком повертається до своєї вихідної форми. У результаті забезпечується процес відтворення. Швидкість обороту виміряється числом його оборотів, чинених протягом року. Його прискорення означає скорочення часу виробництва або часу звертання і свідчить про підвищення ефективності використовуваного капіталу. Крім того, прискорення впливає на: прибуток убік її підвищення, на зниження собівартості продукції і підвищення рентабельності виробництва.

Таким чином, до основних факторів, що впливають на прибуток відносяться:

1 Конкурентноздатність продукції, що випускається, у силу того, що підприємство повинне існувати для споживача і тільки клієнтів, потреби яких задовольняються, дають підприємству можливість вижити на ринку й одержати доход.

2 Висока мобільність на ринку, воля економічного маневру, що робить об'єктивно необхідними облік ринкової кон'юнктури, гнучке маневрування всіма наявними ресурсами для досягнення ефекту.

3 Ритмічність і гнучкість виробництва, здатність швидко змінювати асортимент продукції відповідно до запитів споживачів.

4 Розробка заходів для поліпшення продукції, що випускається, здатність підприємства дати споживачеві товар більш високої якості або обладающий якими-небудь новими властивостями, причому за тугіше ціну, при тих же витратах виробництва.

Усі ці фактори є важливими для ефективного функціонування підприємства, тільки з їх допомогою підприємство зможе дістати максимальний прибуток. Однак, що веде є виробництво товарів більш високої якості, іншими словами, задоволення на потребі споживачів і визначення набору товарних груп, найбільш кращих для успішної роботи на ринку. Товар, попит на який існує, вважається рентабельним і буде приносити підприємству більше доходу, а високий рівень рентабельності при наявності вільної конкуренції служить символом для переливу капіталів і вкладення засобів у галузі з більш високою нормою прибутку (рентабельності). Для ринку неможливі регульовані ціни, але рівнем рентабельності монополістів виробників, їх можна регулювати.

Керування прибутком підприємства зводиться до розробки механізму організаційно-економічного впливу на результат підприємства, оскільки дозволяє зі стихійного одержання доходів перейти до регульованих доходів.

Керування прибутком повинний носити державний характер. Необхідна чітко пророблена податкова політика держави, тому що вона є необхідним інструментом проведеної реформи. Податкова система повинна бути гнучкої, стимулювати розвиток передових, ефективних виробництв, а податки повинні бути чіткими і стабільними. Саме стабільність приведе до збільшення прибутку (доходу) підприємства.

З метою удосконалювання економічного механізму керування прибутком необхідно:

1 Строге дотримання укладених договорів по постачаннях продукції. Особливо важливо зацікавити підприємство в виробництві престижних і найбільш потрібних для ринку виробів.

2 Проведення масштабної й ефективної політики в області підготовки персоналу, що являє собою особливу форму вкладення капіталу.

3 Підвищення ефективності діяльності підприємства по збуті продукції. Насамперед необхідно більше уваги приділяти підвищенню швидкості руху оборотних коштів, скороченню усіх видів запасів, домагатися максимально швидкого просування готових виробів від виробника до споживача.

4 Зниження непродуктивних витрат і втрат.

5 Впровадження в практику оперативного обліку витрат на виробництво продукції.

6 Застосування найсучасніших механізованих і автоматизованих засобів для рішення задач аналізу прибутку і рентабельності.

7 Зробити перенос акцентів у керуванні прибутком на керування доходом підприємства.


4 ОХОРОНА ПРАЦІ

Шкідливі виробничі фактори – є виробничі фактори, що перевищують нормативи; фактори, які впливають на людину на протязі довгого часу й призводять до зменшення працездатності або виникнення професійних захворювань.

Небезпечні виробничі фактори – фактори, що діють раптово й призводять до травми або різкого погіршення стану здоров’я людини.

Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ небезпечні й шкідливі виробничі фактори по впливі на організм людини підрозділяються на наступні групи:

­ фізичні;

­ психофізіологічні;

­ хімічні;

­ біологічні.

При роботі з комп'ютером оператор піддається впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів перших двох груп.

До фізичних факторів, які можуть впливати на оператора ПЕОМ, ставляться:

1 небезпечний рівень напруги в електричному ланцюзі, замикання якої може відбутися через тіло людини;

2 підвищений рівень статичної електрики;

3 підвищений рівень електромагнітних випромінювань (ВЧ, УВЧ, СВЧ);

4 підвищений рівень іонізуючих випромінювань;

5 недостатня освітленість робочої зони;

6 підвищена пульсація світлового потоку;

7 підвищений рівень ультрафіолетової, інфрачервоної й іонізуючої радіації;

8 шум і вібрація.

До психофізіологічних факторів ставляться:

­ фізичні перевантаження (статичні, динамічні);

­ нервово-психічні перевантаження, обумовлені розумовою перенапругою, перенапругою аналізаторів, монотонністю праці.

Аналіз можливих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що впливають на оператора, робить необхідним більше детальне їхнє вивчення з метою розробки заходів щодо усунення або зменшення наслідків негативного впливу на організм людини, а також розробки вимог до організації безпечної роботи оператора ПЕОМ.

Характеристика робочого місця й умов праці оператора ПЕОМ

Виробниче приміщення складається з 2 кімнат, обладнаних 4-мя робочими місцями. Мікроклімат виробничого приміщення характеризується наступними параметрами: температура повітря на робочих місцях становить 25 С, відносна вологість – 42 %. Освітленість кімнат відповідає 390 лк, точність зорових робіт – груба. Рівень шуму – 56 дб. Тривалість зосередженого спостереження становить 40 % від тривалості робочого часу, тривалість повторюваних операцій – 36 сек., кількість важливих об'єктів спостереження відповідає 8. Середньорічна заробітна плата одного працівника становить 4800 грн.

Розрахунок інтегральної оцінки умов праці й визначення ваги праці

Визначимо категорію важкості праці економіста - оператора ПЕОМ. Для цього кожному факторові, що характеризує умови праці, привласнимо відповідний бал.

Температура в приміщенні оцінюється 3 балами, відносна вологість - 1, освітленість - 1, точність зорових робіт - 1, рівень шуму -4, відсоток зосередження -2, тривалість повторюваних операцій - 2, кількість важливих об'єктів спостереження - 2. Далі з 8 проаналізованих факторів, розглянемо ті фактори, бал яких перевищує 2, таких факторів 2: відносна вологість та тривалість повторюваних операцій. Розрахунок інтегральної оцінки важкості праці потребує попереднього розрахунку середнього значення оцінних балів Xср (у розрахунок середнього бала не включається вищий бал, привласнений найбільш несприятливому факторові).

Хоп=4,

(10)

Зробимо розрахунок інтегральної оцінки важкості праці

(11)

Інтегральна оцінка важкості праці становить 45,73, що відповідає IV категорії важкості праці.

Розрахунок показників стомлюваності й працездатності працівників відділу

Показник стомлюваності Y в умовних одиницях становить:

(12)

Відповідно показник працездатності R дорівнює

R1=100-У1 (13)

R1 =100 – 47,08 =52,92

Розробка заходів для забезпечення безпечних і комфортних умов праці

Вимоги до організації робочих місць операторів ПЭОМ

Організація робочих місць у виробничих приміщеннях здійснюється на основі сучасних ергономічних вимог (ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ.). Конструкція робочих меблів (столи, крісла або стільці) передбачає забезпечення можливості індивідуального регулювання відповідно росту працюючі й створення зручної пози. Часто використовувані предмети праці й органи керування розташовують в оптимальній робочій зоні.