До низького рівня дитячо-батьківських відносин ми віднесли 6 сімей (20 %). Розглянемо як приклад малюнок Ігоря С. Хлопчик зобразив тільки себе і батька, вони досить вилучені друг від друга, що говорить про почуття знедоленості. Крім цього, батько займає досить агресивну позицію: руки розкинуті в сторони, пальці довгі, підкреслені. Матері на малюнку немає. Аналізуючи цей малюнок, можна зрозуміти, що дитина не задоволена своїм положенням в сім¢ї і відношенням до неї батьків.
Таблиця № 1.
N n/n | Ім'я учнів | Стать | Рівень дитячо-батьківських відносинівень відносин |
1. | Артем А. | Ч | Н |
2. | Антон К. | Ч | В |
3. | Аня К. | Ж | С |
4. | Артем Р. | Ч | С |
5. | Віка Г. | Ж | С |
6. | Вадим К. | Ч | Н |
7. | Вова С. | Ч | С |
8. | Гриша Д. | Ч | С |
9. | Галя К. | Ж | В |
10. | Даша М. | Ч | С |
11. | Деніс П. | Ч | В |
12. | Ігор М. | Ч | С |
13. | Ігор Р. | Ч | Н |
14. | Ігор С. | Ч | Н |
15. | Катя П. | Ж | В |
16. | Олена Ч. | Ж | Н |
17. | Ліза П. | Ж | С |
18. | Ліля Ш. | Ж | С |
19. | Людмила Р. | Ж | С |
20. | Марина З. | Ж | С |
21. | Настя С. | Ж | В |
22. | Наталка Б. | Ж | С |
23. | Наталка Д. | Ж | С |
24. | Поліна К. | Ж | В |
25. | Руслан М. | Ч | С |
26. | Сашко Л. | Ч | С |
27. | Світлана В. | Ж | В |
28. | Сергій А. | Ч | В |
29. | Стас В. | Ч | В |
30. | Тетяна Р. | Ж | Н |
В - високий рівень
С - середній рівень
Н - низький рівень
Після того, як діти намалювали сім¢ю , ми запропонували ряд питань, відповіді на який дозволили нам виявити причини, що викликають у дітей тривожність у системі дитячо-батьківських відносин:
-фізичне покарання;
-відсутність спілкування з батьками;
-неблагополучна обстановка в сім¢ї(алкоголізм одного з батьків);
За результатами цього тесту ми можемо судити, що далеко не у всіх сім¢ях панує атмосфера позитивних дитячо-батьківських відносин. В основному вони носять перемінний характер.
Отже, нами було виявлено 6 дітей, незадоволених своїм положенням у сім¢ї. 15 дітей часто випробують дискомфорт, хоча і задоволені.
У результаті попередньої діагностики ми припустили, що цих дітей не влаштовують взаємини з батьками.
Серія 2.
Результати цього обстеження допомогли нам виявити відносини дітей до батьків.
Позитивні відносини спостерігаються у 9 дітей (30 %).
Так, Світлана В. відповіла: «Мій папа дуже веселий», «Моя мама і я любимо куховарити»; Сергій А.: «Моя мама добра», «Мій папа і я граємо у конструктор»; Стас В.: «Моя мама цілує мене».
Негативні відносини відчувають 6 дітей (20 %).
Так, Вадим К. відповів: «Думаю, що моя мама рідко обіймає мене; Ігор Р.: «Моя мама лається»; Артеме А.: «Я почуваю себе щасливим, коли мій папа їде».
У 50 % випадках діти іноді випробують емоційний дискомфорт у сім'ї. Так, Аня С. пояснила: «Мій папа і я ніколи не граєм», «Ми з мамою любимо гуляти».
Гарні взаємини склалися в 9 сім'ях (30 %): Настя С., Денис П., Алексій К., Поліна К., Світлана В., Сергій А., Стас В., Катя П., Наталка Б.
Так, Денис П. сказав: «Коли ідуть з будинку мама й папа, я нудьгую»; Катя П.: «Я граю будинку з мамою і папою. Вони мене люблять».
У 21 родині (70 %) дітей не влаштовують відносини з обома батьками чи з одним з них. Руслан М.: «Коли я галасливо граю, папа кричить на мене»; Аня К.: «Мене мама часто карає за те, що я не граю з братиком»; Ігор Р.: «Коли ідуть з будинку мама і папа, я боюся залишатися один».
За результатами нашого дослідження нами були виявлені причини, що викликають тривожність у дитини:
-страх фізичного покарання;
-страх залишитися в будинку одною;
-відсутність батьківської ласки;
-лементи батьків за провини.
Дані прояви спостерігалися у відповідях у 21 дитини (70 %). З них у 15 (50 %) – спостерігалася наявність деяких причин, що викликають тривожність. У 6 дітей (20 %) були відзначені всі ці причини і лише в 9 (30 %) випадках тривожність не спостерігалася.
Таблиця 2.
№ п/п | Імя учнів | Стать | Рівень відношення дітей до батьків | Наявність причин, що зумовлюють тривожність |
1. | Артем А. | Ч | Н | + |
2. | Антон К. | Ч | В | - |
3. | Аня К. | Ж | С | + |
4. | Артем Р. | Ч | С | + |
5. | Віка Г. | Ж | С | + |
6. | Вадим К. | Ч | Н | + |
7. | Вова С. | Ч | С | + |
8. | Гриша Д. | Ч | С | + |
9. | Галя К. | Ж | С | + |
10. | Даша М. | Ч | С | + |
11. | Деніс П. | Ч | В | - |
12. | Ігор М. | Ч | С | + |
13. | Ігор Р. | Ч | Н | + |
14. | Ігор С. | Ч | Н | + |
15. | Катерина П. | Ж | В | - |
16. | Олена Ч. | Ж | Н | + |
17. | Ліза П. | Ж | С | + |
18. | Ліля Ш. | Ж | С | + |
19. | Людмила Р. | Ж | С | + |
20. | Марина З. | Ж | С | + |
21. | Настя С. | Ж | В | - |
22. | Наталка Б. | Ж | В | - |
23. | Наталка Д. | Ж | С | + |
24. | Поліна К. | Ж | В | - |
25. | Руслан М. | Ч | С | + |
26. | Сашко Л. | Ч | С | + |
27. | Світлана В. | Ж | В | - |
28. | Сергій А. | Ч | В | - |
29. | Стас В. | Ч | В | - |
30. | Тетяна Р. | Ж | Н | + |
В – високий рівень; Н – низький рівень;
С – середній рівень;
Результати обстеження представлені в діаграмі №1.
Умовні позначки:
- високий рівеньдитячо-батьківських відносин (9 дітей) - середній рівень дитячо-батьківських відносин (15 дітей) - низький рівень дитячо-батьківських відносин ( 6 дітей)За результатами даної методики можна зробити висновок, що в багатьох сім¢ях діти мають тривожність у відносинах з батьками, між ними немає взаєморозуміння.
Серія 3.
Результати обстеження допомогли нам виявити наявність тривожності у дітей молодшого шкільного віку.
Нормальний рівень тривожності спостерігається у 10 дітей (33%). Виявлений рівень тривожності необхідний для адаптації і продуктивної діяльності дитини.
Трохи підвищена тривожність була виявлена у 16 дітей (53%). І явно підвищений характер носив рівень тривожності у 4 дітей (14%).
Таблиця 3.
№ n/n | Ім'я учнів | Стать | Рівень тривожності |
1. | Артем А. | Ч | В |
2. | Антон К. | Ч | Н |
3. | Аня К. | Ж | С |
4. | Артем Р. | Ч | С |
5. | Віка Г. | Ж | С |
6. | Вадим К. | Ч | В |
7. | Вова С. | Ч | С |
8. | Гриша Д. | Ч | С |
9. | Галя К. | Ж | Н |
10. | Даша М. | Ч | С |
11. | Деніс П. | Ч | Н |
12. | Ігор М. | Ч | С |
13. | Ігор Р. | Ч | В |
14. | Ігор С. | Ч | В |
15. | Катерина П. | Ж | Н |
16. | Олена Ч. | Ж | С |
17. | Ліза П. | Ж | С |
18. | Ліля Ш. | Ж | С |
19. | Людмила Р. | Ж | С |
20. | Марина З. | Ж | С |
21. | Настя С. | Ж | Н |
22. | Наталка Б. | Ж | Н |
23. | Наталка Д. | Ж | С |
24. | Поліна К. | Ж | Н |
25. | Руслан М. | Ч | С |
26. | Сашко Л. | Ч | С |
27. | Світлана В. | Ж | Н |
28. | Сергій А. | Ч | Н |
29. | Стас В. | Ч | Н |
30. | Тетяна Р. | Ж | С |
В – високий рівень;
С – середній рівень;
Н – нормальний рівень.
Серія 4.
Обробка результатів батьківського анкетування показала, що з 30 батьків тільки четверо (13%) мають досить повні знання про виховання дітей молодшого шкільного віку. Наприклад, мама Галі К. знає, як треба правильно виховувати дитину, що для цього потрібно зробити, як будувати відносини з дитиною, регулювати своє емоційне відношення і поводження.
Двадцять чоловік (67 %) мають недостатньо знань про дитину, виділяють ту чи іншу сторону в її вихованні.
У трьох батьків (10 %) часткові, уривчасті знання про дитину і його виховання. А троє батьків (10 %) зовсім відмовилися від відповідей, що говорить про їхню непоінформованість по даному питанню.
Таблиця 4.
N n/n | Ініціали батьків | Стать | Рівень знань про виховання дитини |
1. | А. А. | Ж | Н |
2. | А. К. | Ч | С |
3. | А. К. | Ж | С |
4. | А. Р. | Ж | С |
5. | В. Г. | Ж | С |
6. | В. К. | Ж | НС |
7. | В. С. | Ж | С |
8. | Г. Д. | Ч | С |
9. | Г. К. | Ж | С |
10. | Д. М. | Ч | С |
11. | Є. П. | Ч | В |
12. | Є. М. | Ж | С |
13. | І.Р. | Ж | Н |
14. | І. С. | Ж | НС |
15. | К. П. | Ж | В |
16. | Л. Ю. | Ж | Н |
17. | Л. П. | Ж | С |
18. | Л. Т. | Ж | С |
19. | Л. Р. | Ж | С |
20. | М. З. | Ж | С |
21. | Н. С. | Ж | В |
22. | Н. Б. | Ж | С |
23. | О. Д. | Ж | С |
24. | П. К. | Ж | С |
25. | Р. М. | Ч | С |
26. | С. Л. | Ч | С |
27. | Т. В. | Ж | С |
28. | С. А. | Ч | В |
29. | С. В. | Ч | С |
30. | Т. Р. | Ж | НС |
В – високий рівень;