Негативные эмоциональные состояния (стр. 12 из 15)

2.4. Аналіз результатів дослідження

До і після проведення психокорекційних занять, передбачених програмою, нами було проведено психодіагностику учнів як експериментальної, так і контрольної груп за одними й тими ж методиками. Здійснено порівняльний аналіз отриманих даних за відповідними показниками. Результати формувального експерименту наведені в таблиці 2.4 та на мал. 2.5.

Таблиця 2.4.

Результати проведення формувального експерименту з корекції негативних психічних станів у молодших школярів (у %)

Негативні психічні стани учнів	Експериментальна група (18 осіб)		Контрольна група (19 осіб)
	На початку експерименту	В кінці експерименту	На початку експерименту	В кінці експерименту
Тривога	57,0	23,98	57,0	54,0
Агресія	15,5	9,99	15,5	17,25
Страх	49,5	19,65	49,5	46,5
Депресія	14,5	14,5	14,5	14,07
Астенія	23,0	10,0	23,0	20,07

Як видно з табл. 2.4, мал. 2.5, після проведення формувального експерименту в учнів молодшого шкільного віку експериментальної групи, у порівнянні з контрольною, виявлено суттєве зниження рівнів прояву більшості негативних психічних станів. Так, в експериментальній групі (ЕГ) під впливом формувального експерименту стан тривоги знизився на 33,02%, стан агресії – на 5,51%, стан страху – на 29,85%, стан астенії – на 13,0%. У психічних станах учнів контрольної групи (КГ) за цей же період суттєвих змін не відбулося.

Позитивні зміни у дітей, що були включені до корекційної групи, помічені також батьками та педагогами. Вони вказували на прояви більш адаптивної поведінки дітей у навчальний та позанавчальний час, на значне підвищення їх успішності та, зокрема, відзначали зменшення власне проявів негативних психічних станів (конфліктності, нонконформізму, агресивності, тривожності, пасивності, байдужості і т. п.).

Мал. 2.5. Особливості прояву негативних психічних станів в учнів молодших класів після проведення експерименту з психокорекції

Примітка:1. На осі абсцис – основні види негативних психічних станів учнів; На осі ординат – кількість учнів у %.

2. – контрольна група, – експериментальна група після корекції.

Такі позитивні зміни відобразилися на всіх сферах життєдіяльності учнів, призвели до зменшення дезадаптаційних проявів у їх поведінці та спілкуванні, покращення мотивації навчання та розширення пізнавальних інтересів, а за результатами повторного ретестування за соціометричною методикою виявлені відчутні зміни у статусному положенні молодших школярів (ЕГ), збільшилася кількість позитивних односторонніх та взаємних виборів, зросла кількість дітей, які почали проявляти більш активну позицію в групі тощо. Все вище зазначене дає можливість стверджувати про ефективність використаної нами програми психокорекції.

Висновки до другого розділу

Результати проведеного констатуючого та формуючого експерименту дозволяють зробити наступні висновки:

1. Дослідження негативних психічних станів особистості у молодшому шкільному віці є однією з найскладніших проблем як методологічного, так і методичного, орга-нізаційного характеру. Найбільш ефективними та надійними методиками щодо їх вивчення у цьому віці є проективні методики, які доповнюються бесідою, аналізом результатів спостережень за спілкуванням, поведінкою дітей та оцінками експертів.

2. Складною, неоднозначною є динаміка розвитку негативних психічних станів дітей від першого до четвертого класу. В цілому, найбільш вираженими серед молодших школярів є стани тривоги та страху. Інші стани такі, як астенія, депресія та агресія, в середньому, проявляються в два рази рідше. Виявлено найбільшу динаміку та прояви негативних психічних станів у першокласників, що обумовлено проблемами їх адаптації до нових шкільних вимог, до спілкування з вчителем та ровесниками.

3. Обгрунтовано підходи, принципи організації психокорекційної роботи з першокласниками, для яких характерні негативні психічні стани. Запропоновані методи та форми індивідуальної та групової роботи з учнями: тренінгові заняття, вправи на релаксацію, на зняття внутрішнього напруження, на самоконтроль емоційних впливів, усвідомлення власних психічних станів тощо.

4. Проаналізовані різні підходи, методики та технології корекції негативних психічних станів особистості. Встановлено, що найбільш ефективними для використання у молодшому шкільному віці є ігрові методики, в основу яких покладені елементи психогімнастики, робота з проекціями, моделювання ситуацій.

Таким чином, на основі проведеного нами теоретико-експериментального дослідження встановлено, що негативні психічні стани особистості деструктивно позначаються на поведінці та навчальній діяльності учнів, але успішно піддаються психокорекції, шляхом використання адекватних віку та індивідуальним можливостям дітей методів та засобів психологічної допомоги.

Висновки

За результатами теоретико-експериментального дослідження можна зробити наступні висновки:

1. В системі негативних психічних станів молодших школярів, які мають переважно соціально-психологічне походження, провідне місце посідають емоційні негативні стани, які можуть трансформуватись у стійкі властивості особистості та деформувати її подальший розвиток.

3. Був проведений комплекс психологічних методів з вивчення негативних психічних станів у молодшому шкільному віці: проективні малюнкові тести, тести на виявлення рівня прояву та змісту негативних психічних станів тощо. Найбільш інформативними виявилися тест-опитувальник дитячих неврозів, тест тривожності Р. Темпл, М. Дорки, дитячий апперцептивний тест (ДАТ),малюнкові проективні тести („Неіснуюча тварина”, „Малюнок людини”, та ін.).

2. Виявлено, що базовим станом, з якого розвиваються всі інші негативні психічні стани в учнів, є тривога. Відповідно до цього запропонована модель розвитку негативних психічних станів особистості молодшого школяра, виокремлюються такі типові для даного віку негативні психічні стани, як страх, астенія, депресія, гнів, агресія та інші.

4. Найвищий рівень прояву негативних психічних станів серед учнів 1-4-х класів виявлений у першокласників. Найбільш інтенсивно проявляються та є типовими для учнів молодших класів стани тривоги та страху, меншою мірою агресії, астенії та депресії. Встановлено, що вони є причинами дезадаптації учнів і мають деструктивний вплив на їх навчання та поведінку.

5. Основними засобами та методами корекції негативних психічних станів є тренінгові заняття, вправи з учнями, моделювання, індивідуальні форми роботи та ін. Проведений формувальний експеримент засвідчив суттєве зниження у молодших школярів негативних психічних станів.

Тобто, можна сказати про те, що поставлені на початку роботи завдання виконані, гіпотеза доведена.

Список використаних джерел

1. Адаптація дитини до школи / Упоряд.: С. Максименко, К. Максименко, О. Главник – К.: Мікрос-СВС, 2003. – 111 с.

2. Аминов Н.А., Аверина И.С. Экспресс-диагностика аверсивных (страх-гнев) состояний и формы межличностных конфликтов у младших школьников // Диагностика и регуляция эмоциональных состояний. – М.: Изд-во “Наука”, 1990. – С. 4-7.

3. Аракелов В. М. Стресс и его механизм // Вестник Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. – 1995. – № 4. – С. 45-54.

4. Астапов В. М. Функциональный подход к изучению состояний тревоги // Психол. журнал. – 1992. – Т. 13. – № 5. – С. 111-117.

5. Астапов В.М. Тревожность у детей. 2-е изд.. – СПб.: Питер, 2004. –224с.

6. Балл Г. О. Про передумови запобігання конфліктів між педагогами і учнями (у світлі гуманістичного підходу) // Педагогика толерантности. – 1998. – № 3-4. – С. 61-63.

7. Богучарова О.І. Шкільні страхи шестирічок та їх запобігання завдяки поведінці опанування // Практична психологія та соціальна робота. - 2002.- №5. – С. 1 – 3.

8. БурлачукЛ.Ф., СавченкоО.Л. Психодиагностика: психодиагности-ческий инструментарий и его применение в условиях социальных служб. – К.: А.Л.Д., 1995. – 100 с.

9. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты: Иллюстрированное руководство. – М.: ВЛАДОС, 2003. – 160 с.

10. Венгер А.Л. Психологическое консультирование и диагностика. Практическое руководство. Часть I. – М.: Генезис, 2001. – 160 с.

11. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.

12. Выготский Л.С. Детская психология / Под ред. Д.Б. Эльконина – М.: Педагогика, 1984. – 432 с.

13. Ганзен В. А., Юрченко В. Н. Систематика психических состояний человека // Вестник Ленингр. ун-та. Серия № 6. Философия. Социология. Право. – 1991. – Вып. 1. – С. 47-55.

14. Данилова Е. А. Особенности поведения школьников 3 и 4 классов в ситуации фрустрации // Новые иссл. в псих. и возраст. физиологии. – 1989. – № 2. – С. 40-42.

15. Диагностика и регуляция эмоциональных состояний: Сб. матер. Всесоюз. симпоз. / Под общ. ред. А. Я. Чебыкина. – М.: Ин-т психологии АН СССР, 1990. – Т. 1. – 214 с. – Т. 2. – 156 с.

16. Диагностика психических состояний детей дошкольного возроста: Учебно-методическое пособие. Сост.: С.В. Велиева.- СПб.: Речь, 2005. – 240с.

17. Дитячий опитник неврозів// Практична психологія та соціальна робота. – 1998. - №2. – С. 17-20.

18. Захаров А. И. Неврозы у детей и психотерапия. – Санкт-Петербург: Владос, 1998.- 302 с.