Таблиця 4. Стилі політичної активності.
| Основні складові стилю | Стиль політичної активності | |||
| Дійово-інтенціональнаполітична активність ліберально-націоналістичного спрямування | Когнітивно-креативнаполітична активністьнаціонал-ліберальногоспрямування | Ідеалізовано-конформістськаполітична активністьсоціалістичногоспрямування | ||
| Характер ідейно-політичних настанов | Ліберально-націоналістичний | Націоналістично-ліберальний | Соціалістичний | |
| Політичний ціннісний рівень свідомості | Політична активність(ем., когн., дійовий рівні),політична інформованість(ем., дійовий рівні) | Політичне лідерство (когн. рівень) | Політичний мир тастабільність (емоц., когн. рівні) | |
| Когнітивназалученість | Читання політичної преси,перегляд політичних програмТБ. читання фундаментальнихполітологічних робіт | Перегляд таобговорення політичнихпрограм ТБ та радіо | Не виявлено | |
| Дійова залученість | Реальна участь у суспільно-політичній діяльності молодіжних організацій та партійних структур | Діяльність у роботі молодіжних суспільно-політичних організацій | Відвідування політичних зібрань та мітингів, контакти з політичними діячами | |
| Мотивиполітичноїучасті | Застосування власних сил збагачення соціальних зв'язків, удосконаленнясуспільних Інститутів, власні моделі устроюмоделі устрою | Можливість втіленнявласних Ідеалів та моделей політичногоустрою | Соціальна захищеність,приналежність до групиоднодумців | |
Сучасні стилі політичної активності студентської молоді мають переважно дійове спрямування, характеризуються високою когнітивною та ціннісною залученістю до політичного життя країни, переважанням ціннісно орієнтованої мотивації та ліберально-націоналістичного ідейно-політичного спрямування.
Отже, у даному дослідженні обґрунтовуються програма емпіричного дослідження особливостей прояву політичної культури студентської молоді та її психологічних чинників.
На наступному етапі нашого дослідження ми проводили експеримент на ціннісні орієнтації (М. Рокіча). Ця методика орієнтується на прямому оранжуванні смислу цінностей М. Рокіча. Він розрізняє два класи цінностей:
- термінальні- переконатися в тому, що кінцева мета індивідуального існування варта того, щоб за неї прагнути.
- інструментальні- переконання в тому, що певний образ властивості особистості є бажаним у будь-якій ситуації.
Цей поділ відповідає традиційному розподілу на цінності- цілі і цінності- засоби. Респонденту пропонується два списки цінностей по 18 у кожному.У списках досліджений присвоює кожній цінності ранговий номер. Спочатку пропонуються термінальні, а потім інструментальні цінності.
Список А (термінальні цінності) включають в себе перелік таких цінностей: життєва мудрість, здоров’я, цікава робота, кохання, матеріально забезпечене життя, наявність хороших і вірних друзів, суспільне визнання, розвиток, пізнання, продуктивне життя, свобода, розваги, щасливе сімейне життя, щастя інших, творчість, впевненість в собі, активне діяльне життя, краса природи і мистецтва.
Список Б (інструментальні цінності) включає в себе перелік наступних цінностей: охайність, вихованість, високі запити, життєрадісність, виконавчість, незалежність, непримиренність у недоліках до себе та інших, відповідальність, раціоналізм, освіченість, самоконтроль, сміливість, тверда воля, терпимість, широта поглядів, чесність, ефективність у справах, чуйність.
За допомогою даного експеримента ми проведемо дослідження на політично ціннісний рівень у структурі свідомості студентської молоді (за методикою “ціннісних орієнтацій М. Рокіча”).
Аналіз результатів дослідження.
Таблиця 1. Дані опитування щодо чинників політичної культури (%).
№ | Кількість запитань | |||||||||||||||||||
| Ва-ріантвід-повіді | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
| Так | 73 | 33 | 70 | 73 | 50 | 40 | 73 | 80 | 63 | 83 | 10 | 70 | 30 | 16 | 73 | 76 | 40 | 10 | 43 | 90 |
| Ні | 27 | 57 | 30 | 27 | 50 | 60 | 27 | 20 | 37 | 17 | 90 | 30 | 70 | 84 | 27 | 24 | 60 | 90 | 57 | 10 |
За результатами обстеження можна сказати, що на запитання: Чи цікавитесь Ви проблемами політичного життя України? студентська молодь відповіла так-73%, ні-27%. На запитання: Чи задоволені Ви політичним становищем, що склалася на даний момент в Україні? Відповіли так-33%, ні-67%. На запитання: Чи задоволені Ви своїм життям загалом? Відповіли так-70%, ні-30%. На запитання: Чи погоджуєтесь Ви, що на ваше життя вплинула політична ситуація, в якій перебуває сьогодні Україна? Відповіли так-73%, ні-27%. Чи брали Ви участь в масових акціях, що відбулися в Україні у листопаді-грудні 2004 року? Відповіли так-63%, ні-37%. Чи потрібен Україні «майдан» сьогодні? Відповіли так-50%, ні-50%. Якби відбулися перевибори кандидата у президенти України, чи відбулися б зміни? Відповіли так-73%, ні-27%. Чи довіряєте Ви Верховній Раді? Так-30%, ні-70%. Чи довіряєте Ви сучасному уряду? Так-16%, ні-84%. Чи підтвердив Ваші сподівання Віктор Ющенко? Так-40, ні-60%. Чи потрібна Україні друга державна мова? Відповіли так-10%, ні-90%. На запитання: Чи потрібно Україні вступати до Євросоюзу? Відповіли так-43%, ні-57%.
Отже, спираючись на результати опитування можна стверджувати, що сучасна студентська молодь цікавиться проблемами політичного життя України і намагаються бути в курсі справ. Молодь не задоволена політичним становищем, що склалося на даний момент в Україні і вважає, що раніше було краще ніж сьогодні.
Сучасна молодь не довіряє, ні парламенту, ні уряду, ні політичним партіям і розраховує на власні сили та сили своїх батьків. Більшість молоді вважають, що сьогодні Україні потрібен знову “майдан” і вони знову готові брати участь в масових акціях, які відбулися в листопаді-грудні 2004 року. Більшість студентів не задоволені діяльністю нашого уряду та президента загалом. Віктор Ющенко не підтвердив ті сподівання, на які розраховувала сучасна молодь.
Щодо політичних партій, то вони відстоюють лише власні інтереси, ведуть боротьбу за лідерство, а не відстоюють інтереси держави та народу.
На наступному етапі нашого експерименту, ми вирішували завдання щодо статевої диференціації у вивченні чинників політичної культури.
Таблиця 2. Дані опитування щодо статевої диференціації у вивченні чинників політичної культури.
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | ||
| Хлопці | Так | 36 | 10 | 26 | 34 | 30 | 16 | 40 | 34 | 30 | 34 | 7 | 27 | 14 | 7 | 30 | 46 | 23 | 0 | 36 | 40 |
| Ні | 14 | 40 | 24 | 16 | 20 | 34 | 10 | 16 | 20 | 16 | 33 | 23 | 36 | 43 | 20 | 4 | 27 | 100 | 14 | 10 | |
| Дів-ча-та | Так | 36 | 16 | 43 | 30 | 20 | 23 | 34 | 46 | 34 | 50 | 10 | 43 | 30 | 16 | 10 | 43 | 16 | 10 | 7 | 50 |
| Ні | 14 | 34 | 7 | 20 | 30 | 27 | 16 | 4 | 16 | 0 | 40 | 7 | 20 | 34 | 40 | 7 | 34 | 40 | 43 | 0 |
Отримані результати можна охарактеризувати так: як хлопці (36%) так і дівчата (36%) цікавляться проблемами політичного життя України. Щодо політичного життя, що склалося на даний момент в Україні, більш незадоволені хлопці (40%) ніж дівчата (34%), проте задоволені більш своїм життям загалом дівчата (43%). Хлопці вважають, що на (34%) на їх життя вплинула політична ситуація, в якій перебуває Україна, і що раніше соціально-економічна і політична ситуація була кращою ніж тепер (30%). Щодо матеріального становища, то воно у хлопців та дівчат більш не змінилось ніж змінилось. Хлопці та дівчата стверджують, що їх життя більш залежить від самих себе ніж від інших людей, що людина є творцем власного життя. Серед опитуваних хлопців (30%) і дівчат (34%) брали участь у масових акціях, що відбулися в листопаді-грудні 2004 року. Більшість опитуваних вважають, що масові виступи –єдиний спосіб домогтися змін на краще, проте за повернення «майдану» виступають хлопці лише на (7%), а дівчата (10%). Як дівчата (34%) так і хлопці (36%) недовіряють сучасній Верховній Раді та уряду (40% і 43%) відповідно. Хлопці вважають, що якби відбулися перевибори кандидата у президенти України відбулися б зміни у хлопців (30%), результати були б ті самі (20%), у дівчат (43% і 7%) відповідно. На рахунок питання чи потрібна Україні друга державна мова, то хлопці категорично проти (100%) , а дівчата – за (10%) проти (40%). Як хлопці (40%) так і дівчата (50%) вважають, що Україна – Європейська держава і має просуватися в Європу.
Отже, можна сказати, що як хлопці так і дівчата цікавляться політичним життям України. Щодо хлопців, то вони більш активні учасники політичних протестів, мітингів ніж дівчата. На їх думку, саме за допомогою масових виступів вони можуть реалізувати свої політичні ідеали, погляди та переконання. Вони виступають проти пануючої влади і намагаються встановити справедливість в нашій країні. На рахунок дівчат, то вони менш активні учасники політичного життя, хоча намагаються бути в курсі всіх політичних змін. Хлопці та дівчата виступають за єдину суверенну, незалежну, правову державу з єдиною державною мовою.
На наступному етапі нашого дослідження ми проводили експеримент на ціннісні орієнтації (М. Рокіча).
Таблиця 3. Політичний ціннісний рівень у структурі свідомості студентської молоді, % (За методикою М. Рокіча).