Якщо учень навчається адекватно до своїх можливостей, то, на нашу думку, він повністю реалізує свій навчальний потенціал, що дозволяє констатувати, що його розумовий розвиток відбувається достатньо ефективно. За даними нашого чотирирічного дослідження адекватно до своїх потенційних навчальних можливостей навчається близько 70,0% учнів основної школи.
У процесі здійснення психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів паралельно доцільно проводити моніторинг ефективності праці вчителів. Наведемо деякі дані нашого дослідження цієї проблеми.
Спираючись на дані психолого-педагогічного моніторингу навчальних досягнень учнів, ми будували діаграми по кожному класу, у яких наочно відображали кількість школярів, що навчалися вище чи нижче від своїх потенційних можливостей по кожному з предметів, який вивчався протягом навчального року у даному класі. Ці дані аналізувалися на психолого-педагогічних консиліумах, у яких брали участь психолог, класний керівник та всі вчителі, які працювали в цьому класі. Зведені дані діаграм подано у табл. 3.
У цій таблиці ми не відображали дані, які стосуються 71,4% учнів, що у 2001/2002 н.р. реалізували свої потенційні можливості до навчання.
Другий стовпчик таблиці показує невідповідність навчальних досягнень учнів основної школи їх потенційним навчальним можливостям за результатами психолого-педагогічного моніторингу на кінець навчального року. Так, наприклад, у 6-Б класі один учень за результатами навчального року мав реальні навчальні досягнення вищі, ніж прогнозувалося на основі виявлених у нього на початку навчального року потенційних навчальних можливостей, а три учні фактично навчалися на нижчому рівні, ніж за прогнозом мали можливість згідно з їх навчальними потенціями. Натомість, у 7-Б класі шість учнів були в цілому оцінені вище, ніж формально могли бути оцінені згідно з їх потенційними навчальними можливостями, і жоден учень не навчався нижче від своїх потенцій. Таким чином, у цілому об’єктивно 26 школярів 5-9-х класів вищевказаної школи навчались вище від своїх потенційних можливостей, а 35 учнів, відповідно, – нижче (див. табл. 1). Ці дані є відправними, адже вони засвідчують досить об’єктивний стан навчальних досягнень як учнів певного класу, так і учнів основної школи в цілому.
Наступні стовпчики показують, скільки учнів певного класу виявили неадекватні своїм потенційним можливостям знання, вміння й навички по кожному конкретному предмету, який вивчався протягом навчального року.
Нижня частина таблиці містить розрахунки, скільки учнів з якого предмета могли б об’єктивно формально мати більш високі чи, відповідно, більш низькі навчальні досягнення, та скільки учнів фактично за результатами навчального року були оцінені вчителями неадекватно до їх навчальних можливостей.
Останній рядок таблиці показує різницю як по оцінках, які відносно вищі за формально можливі, так і по оцінках, які нижчі за формально можливі, виходячи з визначеного в учнів рівня потенційних навчальних можливостей. Остання цифра – абсолютна різниця невідповідності за сукупністю двох попередніх цифр. Результати останнього рядка таблиці можуть служити показником ефективності праці вчителів в умовах особистісно орієнтованого навчання.
На нашу думку, вести мову про ефективність праці вчителя можна лише тоді, коли її результати засвідчують, що вчитель зумів максимально реалізувати навчальний потенціал кожного зі своїх вихованців та об’єктивно оцінив їх навчальні досягнення. Таким чином, при ефективній праці вчителя абсолютна різниця між загалом формально можливими навчальними досягненнями учнів (з урахуванням виявлених загальних тенденцій, зокрема кількості школярів, які в цілому виявили неадекватні своїм потенційним можливостям знання, вміння та навички) і їх фактичними навчальними досягненнями має бути мінімальною.
За даними таблиці ми бачимо, що мінімальна різниця між показниками на кінець навчального року спостерігається з наступних предметів: російська мова (10), математика (11), правознавство (8), фізика (13), хімія (7). Можна зробити висновок, що вчителі цих предметів максимально реалізують потенційні навчальні можливості учнів і досить об’єктивно оцінюють їх навчальні досягнення.
Інша ситуація простежується на прикладі таких предметів, як українські мова та література, всесвітня історія, історія рідного краю, біологія, ОБЖ (нині БЖЗ), де абсолютна різниця між показниками сягає від 39 до 67 одиниць. Причому аналіз показує, що вчителі цих предметів ставлять набагато більше відносно вищих і набагато менше відносно нижчих оцінок, ніж загалом можливо з урахуванням загальних тенденцій. Таким чином, напрошується висновок, що ці вчителі необ’єктивно оцінюють учнів, а саме: завищують їм оцінки.
Таблиця 3
Результати психолого-педагогічного моніторингу ефективності праці вчителів
| Клас | Можливі дані | Навчальні досягнення учнів з окремих предметів | ||||||||||||||||
| укр. мова | укр. літерат. | рос. мова | література | інозем. мова | математика | алгебра | геометрія | всесв. історія | істор. України | Істор. р. краю | Право-знавство | геогр. рід. кр. | біологія | фізика | хімія | ОБЖ | ||
| 5-А | +2 -0 | +2 -4 | +2 -1 | +3 -1 | +3 -0 | +3 -1 | +3 -1 | +4 -0 | +6 -0 | +17 -0 | +6 -0 | |||||||
| 5-Б | +4 -1 | +6 -1 | +9 -0 | +4 -1 | +6 -1 | +10 -1 | +6 -1 | +6 -0 | +9 -0 | +14 -0 | +7 -1 | |||||||
| 6-А | +3 -5 | +4 -6 | +8 -4 | +6 -5 | +6 -4 | +6 -5 | +3 -9 | +9 -0 | +4 -6 | +12 -2 | +4 -3 | |||||||
| 6-Б | +1 -3 | +0 -3 | +5 -1 | +1 -4 | +1 -4 | +1 -4 | +3 -4 | +7 -0 | +1 -3 | +2 -3 | +2 -1 | |||||||
| 7-А | +1 -9 | +4 -3 | +4 -3 | +3 -6 | +4 -5 | +3 -10 | +0 -11 | +0 -14 | +6 -2 | +4 -3 | +5 -2 | +2 -11 | +4 -6 | +0 -12 | +7 -1 | |||
| 7-Б | +6 -0 | +10 -0 | +12 -0 | +8 -0 | +13 -0 | +11 -0 | +3 -5 | +3 -4 | +9 -0 | +10 -0 | +13 -0 | +7 -1 | +13 -0 | +3 -3 | +13 -0 | |||
| 8-А | +2 -3 | +3 -2 | +8 -2 | +2 -4 | +4 -2 | +8 -2 | +4 -8 | +4 -7 | +6 -1 | +5 -2 | +8 -2 | +2 -3 | +6 -2 | +2 -4 | +1 -5 | +10 -1 | ||
| 8-Б | +4 -4 | +8 -0 | +13 -0 | +4 -3 | +4 -3 | +4 -5 | +3 -7 | +2 -7 | +6 -2 | +4 -3 | +5 -2 | +4 -2 | +6 -4 | +3 -5 | +2 -7 | +14 -0 | ||
| 9-А | +2 -3 | +8 -0 | +4 -1 | +2 -4 | +4 -3 | +5 -0 | +2 -4 | +2 -6 | +5 -1 | +6 -0 | +6 -2 | +6 -1 | +3 -1 | +8 -0 | +2 -1 | +8 -0 | +9 -0 | |
| 9-Б | +1 -7 | +6 -2 | +2 -1 | +0 -4 | +1 -5 | +7 -4 | -0 -9 | -0 -6 | +2 -9 | +2 -9 | +1 -3 | +2 -6 | +2 -4 | +13 -2 | +0 -8 | +3 -7 | +11 -1 | |
| Загалом можливо | +26 -35 | +26 -35 | +26 -35 | +26 -35 | +26 -35 | +26 -35 | +10 -9 | +16 -26 | +16 -26 | +20 -34 | +22 -27 | +22 -27 | +3 -10 | +26 -35 | +20 -34 | +16 -26 | +9 -17 | +26 -35 |
| Фактично отримано | +51 -21 | +67 -13 | +33 -32 | +46 -27 | +58 -32 | +15 -15 | +12 -44 | +11 -44 | +50 -15 | +41 -17 | +53 -11 | +8 -7 | +56 -31 | +64 -19 | +10 -33 | +14 -19 | +65 -8 | |
| Різниця абсолют. | 39+25 -14 | 63+41 -22 | 10+7 -3 | 28+20 -8 | 35+32 -3 | 11+5 -6 | 22+4 -18 | 23+5 -18 | 49+30 -19 | 29+19 -10 | 47+31 -16 | 8+5 -3 | 34+30 -4 | 59+44 -15 | 13 +6 -7 | 7+5 -2 | 67+40 -27 | |
Зазначимо, що це загальний висновок. Для об’єктивних підсумків потрібний більш детальний аналіз з урахуванням того, що один предмет у школі можуть викладати декілька вчителів, і їхні персональні показники можуть у цьому плані значно відрізнятися.
Так, скажімо, рідний край (пропедевтичний курс географії) у 5-х класах та географію в 6-9-х класах у школі в поточному навчальному році викладали різні вчителі. Абсолютна різниця між показниками тільки по 5-х класах (36 учнів) склала 26 одиниць, а по 6-9-х класах, у яких навчалось 177 учнів, відповідно, всього 8 одиниць. Таким чином, можна говорити про явне завищення оцінок вчителем, що працював у 5-х класах, та високу об’єктивність оцінювання знань учнів іншим учителем, який працював у 6-9-х класах.
Неприпустимим є також ігнорування того, що навчальні досягнення окремих учнів залежать від розвитку їх індивідуальних пізнавальних інтересів, ставлення до конкретного предмета чи конкретного вчителя, що також має враховуватись у процесі моніторингу ефективності праці педагогів.
Наш досвід показує, що врахування потенційних навчальних можливостей учнів у навчально-виховному процесі можливе й необхідне, адже тільки на цій основі можна дійсно забезпечити особистісно орієнтований підхід до кожного з них. Що стосується паралельного моніторингу ефективності праці вчителя, то цей аналіз, з одного боку, забезпечує зворотний зв’язок між учнем і вчителем з точки зору реалізації навчального потенціалу кожного школяра, а, з іншого боку, – дає змогу адміністрації школи виявити загальні тенденції у роботі конкретних учителів щодо індивідуалізації навчально-виховного процесу та об’єктивності оцінювання навчальних досягнень учнів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Єльникова Г. Моніторинг діяльності керівника // Директор школи, ліцею, гімназії: Науково-практичний журнал для керівників закладів освіти. – 2003. – №1. – С.97-102.
2. Закон України “Про загальну середню освіту” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – 28 липня. – С.2-3.
3. Кальной В.А., Шитов С.Е. Технология мониторинга качества образования в системе “учитель – ученик”. – М.: Пед. общ. России, 1999. – 76 с.
4. Кашкарьова Л.Р. Психологічні засади виявлення потенційних навчальних можливостей учнів основної школи // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – №3. – Бердянськ: БДПУ, 2003. – С.46-54.
5. Кашкарьова Л.Р. Психологічні засади моніторингу навчальних досягнень учнів основної школи. Дис. канд. психол. наук: 19.00.07. – Бердянськ, 2005. – 257 с.
6. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Освіта України. – 2001. – №6. – 7 лютого. – С. 3-16.