МЕТОДИЧНО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПОЛОЖЕННЯ ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ З ПРИДБАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Розділ 1. Теоретико-законодавчі аспекти обліку операцій з придбання і використання основних засобів на підприємстві
1.1визначення, класифікація та оцінка основних засобів
1.2документальне оформлення основних засобів
1.3 міжнародні стандарти бухгалтерського обліку основних засобів на підприємстві
Розділ 2. Облік операцій з придбання і використання основних засобів на підприємстві
2.1 Особливості обліку основних засобів
2.2 Облік нарахування амортизації основних засобів
2.3 Облік вибуття основних засобів
2.5 АРМ обліку основних засобів
Список використаної літератури
В даний час усі підприємства незалежно від їхнього виду, форм власності і підпорядкованості ведуть бухгалтерський облік майна і господарських операцій відповідно до чинного законодавства.
Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, але і за рахунок основних фондів.
Невід'ємною частиною господарських засобів підприємства є основні засоби. Відмінною рисою основних засобів є їхнє багатократне використання в процесі виробництва, зберігання початкового зовнішнього вигляду протягом тривалого періоду. Під впливом виробничого процесу і зовнішнього середовища вони зношуються поступово і переносять свою початкову вартість на витрати виробництва протягом нормативного терміна служби шляхом нарахування зносу (амортизації) по встановлених нормах.
Вартість виробничих потужностей адекватна функціональній (виробничій) корисності предметів протягом усього терміна їхньої експлуатації (тобто періоду, протягом якого майно, що відноситься до основних засобів, здатне виконувати функції, що приносять прибуток його власнику). Основні засоби беруть участь у процесі виробництва тривалий період (протягом багатьох виробничих циклів), зберігаючи початкову форму і властивості, але поступово зношуються і переносять свою вартість на виготовлений продукт.
Відповідно до принципів бухгалтерського обліку вартість виробничих потужностей повинна рівномірно розподілятися протягом гаданого терміна їхньої експлуатації шляхом розподілу (списання) на звітні періоди, протягом котрих ці потужності будуть мати продуктивну корисність (спроможність). Цей процес називається амортизацією основних засобів.
Активи – це майбутні економічні вигоди, які можливі до одержання в результаті минулих операцій або угод по придбанню майна. Майбутні економічні вигоди пов'язані зі спроможністю активів приносити прибуток підприємству при його обміні на що-небудь ще, що подає цінність для підприємства; шляхом його використання у виробництві чого-небудь цінного для підприємства або шляхом застосування для погашення зобов'язань. Майбутні економічні вигоди від активів звичайно приймають форму притоку чистої готівки на підприємство. Для того щоб бути активом, будь-який ресурс, крім готівки, повинний володіти трьома важливими характеристиками [11]:
1. Ресурс повинний окремо або в сполученні з іншими ресурсами забезпечувати прямо або побічно майбутній притік коштів.
2. Підприємство повинно мати можливість отримувати прибуток і контролювати доступ до нього інших зацікавлених осіб. зацікавлених осіб.
3. Операція або інша угода, що дає підприємству право на прибуток або контроль над ним, повинна бути завершена. угода, що дає підприємству право на прибуток або контроль над ній, повинна бути завершена.
Оцінка вартості активів за останній час широко обговорюється. Не було вирішене питання про те, яким методом краще оцінювати вартість активі: на основі минулих витрат або на основі ринкової вартості. Експерти і спеціалісти в області здійснювали тиск на користь переходу на облік ринкової вартості. Банки ж продовжують застосовувати метод оцінки по минулих витратах, що відбиває неторговий характер більшості видів їхньої діяльності.
1.1 Визначення, класифікація та оцінка основних засобів
Основні засоби (ОЗ) – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року [16].
Відповідно до діючої типової класифікації ОЗ групуються за її функціональним призначенням, галузями, речовим натуральним характером і видами, за використанням і належністю.
За функціональним призначенням розрізняють виробничі ОЗ, що безпосередньо беруть участь виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини і обладнання, робочі машини і обладнання тощо).
За галузями народного господарства ОЗ розподіляються на: промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт, зв'язок тощо [13].
Більша частина ОЗ належить до галузі "Промисловість". Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності зумовлює необхідність обліку ОЗ, що належать до інших галузей господарства, які знаходяться на балансі промислового підприємства, належать до галузі "Будівництво".
У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку ОЗ промислових підприємств розподіляються на промислово-виробничі, виробничі ОЗ інших галузей народного господарства і невиробничі.
До виробничих ОЗ належать [14]: будови, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування, робочі машини і обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини і обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар, робочі і продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми та інші ОЗ.
У складі виробничих ОЗ виділяють їх активну частину - машини, обладнання, транспортні засоби.
Невиробничі ОЗ безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих ОЗ належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.
За використанням ОЗ поділяються на діючі (всі ОЗ, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві і призначене для заміни об'єктів ОЗ).
Істотне значення в обліку ОЗ має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, допоміжного фінансування з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, коштів Амортизаційного фонду, спеціальних фондів. Орендовані ОЗ показуються у балансі орендодавача, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих же засобів.
В балансі по статті "Основні засоби" показується вартість ОЗ, як діючих, так і тих, що знаходяться на консервації або в запасі. Первісна вартість визначається [17]:
- по об'єктам, виготовленим на самому підприємстві, а також придбаним за плату у інших підприємств та осіб - виходячи із фактичних затрат на зведення або придбання цих об'єктів, включаючи витрати на доставку, монтаж, установку. Вона виявляється в момент введення об'єкта в експлуатацію та залишається незмінною на протязі всього строку надходження ОЗ на підприємство, за винятком випадків дообладнання та добудови об'єктів в порядку довгострокових інвестицій, реконструкцій та часткової ліквідації об'єктів;
- по об'єктам, внесеними засновниками в рахунок їх вкладів в Статутний капітал - по домовленості сторін;
- по об'єктам, одержаним від інших підприємств та осіб безоплатно - експертним шляхом або по даним документів прийому-передачі.
ОЗ, які були в експлуатації та придбані за плату, приймаються на облік по купівельній вартості з додаванням витрат на доставку та установку, а також сум зносу по цим об'єктам, вказаних в документах на купівлю-продаж.
Переоцінена вартість ОЗ - це вартість необоротних активів після їх переоцінки.
Оцінка об'єктів ОЗ по залишковій вартості визначається відніманням від первісної (переоціненої) вартості нарахованого зносу, що обліковується в бухгалтерському обліку. В балансі приводиться окремо первісна та залишкова вартість основних засобів, а також окремо сума нарахованого зносу.
Згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР п.8.2.1 під терміном "основні засоби" потрібно розуміти матеріальні активи, які використовуються у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення до експлуатації таких матеріальних активів, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Згідно з п.8.2.2 основні фонди діляться на три групи:
1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти, передавальне устаткування;