Особистісні профілі людей з різною функціональною латералізацією мозку (стр. 11 из 12)

Ơ = √ ∑ (хі - х)

n – 1

де, Ơ – середнє квадратичне відхилення;

хі – кожне досліджуване значення ознаки;

х – середнє арифметичне значення ознаки;

n – кількість спостережень.

Отримані дані дали можливість перейти до методів вторинної математичної обробки, а саме до t – критерію Ст‘юдента. [43] Цей критерій виявляє відмінності на рівні досліджуваної ознаки між двома вибірками (групами), тобто саме те, що нам необхідно для відповіді на запитання чи є відмінності між особистісними профілями людей з різною латералізацією мозку.

Статистичну значимість різниці між середніми величинами розраховують за формулою:

td = M1 - M2

√m1² + m2²

де,

M1 та M2 - порівнювальні середні арифметичні величини вибірок N1 та N2

m1² та m2² - квадрати помилок середніх величин. В свою чергу, квадрати помилок середніх величин розраховуються за формулою з урахуванням середнього квадратичного відхилення (Ơ) та об‘єму вибірки (N):

m = Ơ , а в наслідок: m² = Ơ²

√N N

Різниця середніх арифметичних величин вважається значимою, якщо td ≥ tst.

Стандартне значення (tst) визначається з урахуванням об‘єму вибірки (N) або числа степенів свободи (N = N1 + N2 - 2).

Таким чином були розраховані середні арифметичні величини по двом вибіркам, що дало можливість оцінити факторам, які впливають на цю різницю:

	Фактори
	A	B*	C	E	F	G	H*	I	L	M	N	O	Q1	Q2	Q3*	Q4
M1	4	8	5	5	4	4	3	6	6	3	4	3	3	5	6	6
M2	3	6	4	6	5	5	5	5	5	4	5	4	4	4	8	5
Ơ1	2,95	3,31	2,83	2,24	2,72	3,13	2,40	2,35	3,30	2,97	3,34	2,93	2,90	2,71	2,51	2,21
Ơ2	2,54	2,51	3,36	2,51	3,18	3,06	3,9	2,12	2,51	3,61	2,85	2,56	2,06	3,19	2,32	2,55
m1	0,45	0,42	0,42	0,26	0,38	0,51	0,30	0,30	0,41	0,40	0,42	0,47	0,44	0,39	0,48	0,23
m2	0,49	0,48	0,86	0,48	0,77	0,72	0,45	0,37	0,48	0,53	0,81	0,51	0,70	0,75	0,33	0,50

td	1,04	2,2	0,88	1,16	0,93	0,90	2,32	1,11	1,12	1,04	0,90	1,02	0,87	0,94	2,2	1,17
tst	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0

де, * -p = 0,05

Критичні значення tst для трьох порогів вірогідності (p1=0,05, p2=0,01, p3=0,001) наведені в додатку.

Як видно з таблиці, критичні значення оцінки різниці між двома середніми арифметичними величинами спостерігаються за трьома факторами по тесту Кеттела, а саме: фактором B, фактором H та фактором Q3.

Відмінність показників за фактором B у тих, в кого домінує права рука від тих у кого ліва пояснюється різним рівнем інтелекту. Інтелект слід розглядати через призму способу мислення:

До процесів мислення лівої півкулі належать такі функції, як послідовне сприйняття та переробка інформації, аналітична, вербальна, локальна, лінійна, алгебраїчна, логічна, раціональна, у той час, як до процесів мислення правої півкулі – паралельне сприйняття та переробка інформації, синтетична, невербальна, глобальна, просторова, геометрична, інтуїтивна та чуттєва.

Відмінність показників за фактором H пояснюється постійною боротьбою між ліворуким населенням з набагато більшим за своєю кількістю праворуким. Відстоювання свого права на інше, нестандартне (креативне) мислення спідкає лівшей частіше йти на ризик, аби зміцнити свої позиції.

І, нарешті, відмінність показників за фактором Q3 пояснюється тим, що рівень самоконтролю у лівшей більше тому, що їм для оволодінням тими навичками, котрі в правшей формуються й закріплюються незалежно від їхнього бажання, просто за певними законами психічного розвитку, треба докладати багато зусиль. Лівші всякий раз наче винаходять нові способи оволодіння світом правшей. Це й формує в них високий рівень самоконтролю.

Індивідуальні профілі людей формуються з багатьох складників. Властивості темпераменту визначають динамічну сторону особистості, є найбільш стійкими та постійними у порівнянні з іншими психічними особливостями людини. Від темпераменту залежить:

швидкість виникнення психічних процесів;

темп і ритм діяльності та поведінки;

інтенсивність психічних процесів.

Причина індивідуальних особливостей поведінки обумовлено властивостями нервових процесів збудження й гальмування, та їх різними варіаціями. Мова йде про такі властивості, як сила (тобто властивість нервової системи витримувати сильні подразники; вона характеризується витримкою та робото здатністю нервових клітин), врівноваженість (що характеризується співвідношенням процесів збудження та гальмування) та рухливість (як показник швидкості зміни процесів збудження та гальмування). [5]

Останнім часом отримано дані, що свідчать про спадковість окремих властивостей нервової системи.

Властивості нервової системи слід вивчати з урахуванням особливостей поведінки людей у життєвих ситуаціях. Природні властивості нервової системи можуть бути замасковані системою внутрішніх зв‘язків, що сформувалися протягом життя. Ніяка психічна риса не є тільки спадковою. Однак прояв властивості нервової системи, як такої, можливо лише в екстремальних ситуаціях.

До конкретних властивостей темпераменту відносять особливості емоційно – вольової сфери: активність, стриманість, емоційне збудження, швидкість виникнення та зміни почуттів, особливості настрою, а також низку інших властивостей психіки: робото здатність, швидкість включення в нову роботу, загальна ригідність особистості, особливості уваги, тощо.

Не менш важливим складником індивідуальності людини є характер, який, з одного боку, являється типом нервової системи, з іншого – системою часових

зв‘язків, що виникають під впливом зовнішніх обставин.

В структурі характеру виділяють декілька груп рис, що виявляють різне ставлення людини до дійсності.

До першої групи належать риси, які проявляються в діяльності: ініціативність, любов до праці, та ін.

Другу групу складають риси, які формують відношення до інших: тактовність, чутливість, чуйність, та ін.

Третя група – це система ставлення людини до себе: самокритичність, сором‘язливість, гордість, тощо.

Таким чином, знання про функціональну асиметрію мозку дають можливість розглядати індивідуальні особливості людини не просто як її окремі властивості, а більш глибоко проникати й класифікувати ці особливості.

Висновки та рекомендації

В результаті проведення психодіагностичного дослідження на 40 здорових дівчатах – студентках віком від 19 до 24 років стало відомо, що більша частина домінуючих функцій головного мозку належить правій півкулі.

Для діагностики профілей латеральності використовувався метод сенсорно – моторних проб.

Порівняння між собою особистісних 16 факторів за тестом Кеттела дало можливість спостерігати й виділяти ті, які є більш виразно різними між собою(а саме фактори В, Н, Q3 ).

На основі розрахунків підтверджується гіпотеза, а саме, що люди відрізняються за функціональною латералізацією мозку і їхні особистісні профілі різні.

Вивчення проблеми функціональної асиметрії мозку є дуже важливою для використання практичних знань в житті кожної людини. Ці знання дають можливість правильно сприймати один одного, будувати стосунки й взагалі суспільство. Також ці знання можна використовувати майже у всіх галузях науки.

Використання психодіагностичних методів дає можливість краще розуміти один одного, вирізняти відмінні особистісні якості, які необхідно враховувати в багатьох ситуаціях, наприклад, в таких як навчання та професійний відбір, тому потрібно впроваджувати їх в більший кругообіг.

Знання закономірностей розвитку правої та лівої півкулі дає змогу по – новому сприймати історичні світові події, аналізувати їх, складати індивідуальні портрети з врахуванням асиметрій.

Висновок

Загадковість асиметрії мозку, приваблює багато наук, заохочує до вивчення її, нових експериментів та дослідів. Та велика кількість відкриттів, яка вже має місце в науках, насправді, лише крихітна частина цієї величезної проблеми. З розвитком цивілізації зростає й потреба в нових знаннях, які б допомагали розвивати нові технології. Тому актуальність у нових відкриттях у галузі функціональної асиметрії мозку зростає з кожним днем. Її широке впровадження вже має місце в процесах навчання, профвідборі, медицині тощо. Таким чином вона ще довго залишатиметься в центрі уваги вчених різних наук.

Для оцінки взаємовідношення півкуль головного мозку розроблена велика кількість методів: опитувальники, тести, проби, психофізіологічні методики (тахіскопічний, дихотомічне прослуховування, моноауральне тестування). З їхньою допомогою наукова психологія з кожним днем робить нові досягнення по вивченню даної проблеми.

В результаті проведення дослідження став очевидним зв‘язок між різними особистісними профілями та функціональною латералізацією мозку.