Тож, на основі даної теоретичної бази ми будемо проводити емпіричні дослідження, в результаті яких можна буде зробити висновки щодо взаємозв’язку між рівнем агресії та рівнем самооцінки.

агресивність самооцінка підліток будассі

Розділ 2. Емпіричне дослідження

2.1 Результати дослідження

2.1.1 Характеристика вибірки

Для проведення дослідження було обрано підлітків старшої вікової групи. Ними стали 29 учнів ліцею №4 м. Кременчука. Успішність класу середня або вище середнього у вчителів суворих дорікань на поведінку дітей немає. Серед учнів класу немає підлітків, у яких була помічена делінквентна поведінка. Діти належать до сімей різних соціальних класів, різного походження, матеріального забезпечення. Тобто можна зробити висновки, що всі діти виховувалися в різних умовах, їм прививались різні моральні та етичні принципи. Діти мають різні інтереси, але є кілька групувань. Здебільшого учні спілкуються з особами своєї статі. Відзначається наявність виражених лідерів класу як серед хлопців, так і серед дівчат. Колектив доволі дружний, приймає активну участь у позакласних заходах. Протягом навчання було кілька серйозних конфліктних ситуацій, які стосувались образливого відношення членів колективу до кількох своїх однокласників, але на даний момент конфронтація не продовжується, так як класний керівник прийняла міри щодо погашення ворожості. До вчителів учні відносяться з повагою, мають теплі стосунки. Тож загалом, зараз у колективі відчуваються дружні, нормальні відносини як між однокласниками, так і між класом та їх керівництвом.

2.1.2 Характеристика методів дослідження та процедура дослідження

Для оцінювання рівня самооцінки було обрано використовувати методику дослідження самооцінки особи С.А. Будассі. Методика С.А. Будасси дозволяє проводити кількісне дослідження самооцінки особи, тобто її вимір. У основі даної методики лежить спосіб ранжирування. В ній пропонується обрати 20 якостей особистості і проранжирувати їх відносно свого уявлення про ідеальне «Я» і «Я» реальне. Результатом обробки є співвідношення «Я» реального і «Я» ідеального, тобто наскільки людина відповідає своїм уявленням про ідеальну особистість.

Для оцінки рівня агресивності була використана методика А. Басса – А. Дарки. Вона складається з 75 питань. Після обробки дозволяє оцінити рівень різних форм агресивної поведінки: фізична агресія, непряма агресія схильність до роздратування, негативізм, образа, підозрілість, вербальна агресія, відчуття провини, рівень загальної та мотиваційної агресивності. Дана методика дозволяє охопити всі компоненти агресивної поведінки, а також є зручною в роботі так як є зрозумілою для дітей підліткового віку.

Перед процедурою опитування вчителі та школярі були проінформовані про цілі та тематику дослідження. Також учні отримали інструкцію щодо вимог проходження методик. Спершу вони проходили методику дослідження самооцінки, тому що вона є більш об’ємною та складною. Не дивлячись на інструкцію діти потребували додаткового роз’яснення. Кожному з них було дано особистий бланк для заповнення.

Після того, як всі учні закінчили проходити методику дослідження самооцінки особи С.А. Будассі, їм було запропоновано методику А. Басса – А. Дарки. Як і раніше, вони отримали інструкцію та бланки для відповідей. З другою методикою діти впорались швидше та легше. Проведення всього опитування зайняло два уроки, тобто півтори години.

2.1.3 Звітні показники і статистичні дані

Після проведення обробки результатів перевірявся кореляційний зв’язок між агресивністю та рівнем самооцінки, та взаємозв’язок між видами агресії. Аналіз проводився за допомогою комп’ютерної програми SPSS. Для виявлення достовірних зв’язків використовувався метод кореляції Спірмена та для перевірки отриманих зв’язків – метод кореляційного коефіцієнта Пірсона. Тож, ми отримали наступні результати:

1. Було виявлено прямий достовірний зв’язок між Почуттям вини та рівнем самооцінки (k=0.422; p=0.022)

2. Між рівнем фізичної та вербальної агресії (k=0,425; p=0,022)

3. Між рівнем фізичної агресії та загальною агресивністю (k=0,796; p=0)

4. Між рівнем фізичної агресії та мотиваційною агресивністю (k=0,696; p=0)

5. Між рівнем непрямої агресії та образою (k=0,423; p=0.022)

6. Між рівнем непрямої агресії та загальною агресивністю (k=0,521; p=0.004)

7. Між рівнем непрямої агресії та ворожістю (k=0,417; p=0.024)

8. Між схильністю до роздратування та вербальною агресією (k=0,567; p=0.001)

9. Між схильністю до роздратування та мотиваційною агресивністю (k=0,698; p=0)

10.Між образою та почуттям вини (k=0,367; p=0.05)

11.Між образою та ворожістю (k=0,824; p=0)

12.Між підозрілістю та ворожістю (k=0,678; p=0)

13.Зворотній зв’язок між вербальною агресією та почуттям вини (k= - 0,391; p=0.036)

14.Між вербальною агресією та загальною агресивністю (k=0,735; p=0)

15.Між вербальною агресією та мотиваційною агресією (k=0,872; p=0)

16.Між почуттям вини та ворожістю (k=0,375; p=0.045)

17.Між загальною агресивністю та мотиваційною (k=0,807; p=0)

Для перевірки та більшої вірогідності результатів було проведено метод кореляційного коефіцієнту Пірсона. Отримані результати повністю збіглися з отриманими раніше за допомогою метода Спірмена, тому можна сказати, що результати дослідження вірні.

Кореляційний аналіз був проведений на основі оброблених даних проведення методик А. Басса - А. Дарки та опитувальника С.А. Будассі. Зібрані дані знаходяться в таблиці 1 та таблиці 2.

Таблиця 1

Звітна таблиця по отриманим результатам по методикам і шкалам

№	П.І.	Форми агресії								Загальні шкали
№	П.І.	Фізична агресія	Непряма агресія	Схильність до роздратування	негативізм	образа	підозрілість	вербальна агресія	чувство вины	Загальна шкала агресивності	Загальна шкала мотиваційної агресії	Загальна шкала ворожості
1	Федоренко И.	6	2	5	4	3	3	9	1	17	20	6
2	Медар	8	6	5	3	7	6	9	6	23	22	13
3	Кінчарук	9	6	3	2	8	6	10	6	25	22	14
4	Карлик	2	2	2	2	4	7	4	2	8	8	11
5	Малохан	4	3	3	0	1	2	6	8	13	13	3
6	Притуляк	8	4	5	3	5	6	10	7	22	23	11
7	Крамаренко	8	5	8	3	4	5	9	4	22	25	9
8	Холошин	7	5	3	4	5	6	8	8	20	18	11
9	Літун	5	6	6	4	6	6	9	6	20	20	12
10	Попенко	4	5	7	3	7	4	8	8	17	19	11
11	Третьяков	6	7	3	3	7	6	7	9	20	17	16
12	Коваль	9	7	4	3	7	8	7	8	23	20	15
13	Пантелус	9	4	9	4	4	5	11	4	24	29	9
14	Томашевич	9	6	8	4	4	7	10	9	25	27	11
15	Богослова	9	6	4	3	3	2	12	5	27	25	5
16	Голубенко	7	8	4	5	5	6	9	8	24	20	11
17	Скопецька	5	7	4	2	6	5	3	5	15	12	11
18	Медведева	3	7	4	2	7	5	7	9	17	14	12
19	Ульяніч	3	6	5	2	4	7	7	8	16	15	11
20	Сепетова	4	3	8	3	3	3	11	4	18	23	6
21	Новікова	6	5	4	4	2	6	11	5	22	21	8
22	Борисенко	7	8	4	3	5	6	10	6	25	21	11
23	Ступка	7	2	4	4	5	5	7	9	16	18	10
24	Дудко	7	8	6	4	4	6	11	4	26	24	10
25	Кость	5	5	9	0	5	3	12	8	22	26	8
26	Толстая	8	5	6	4	5	5	7	8	20	21	10
27	Адаменко	3	4	7	5	8	7	10	8	17	20	15
28	Мягких	9	4	7	3	5	6	11	0	24	27	11
29	Коба	4	2	3	1	3	8	4	8	10	11	11

Таблиця 2