Висновок до Розділу ІІ
Таким чином, у Розділі ІІ ми емпірично дослідили формування професійної самосвідомості звукорежисера за допомогою методики «тест – опитувальник самовідношення Століна» у якому 57 запитань та 12 вимірюваних шкал, які дозволяють виявити рівень самовпевненості, самоінтересів, аутосимпатії, самозвинувачення та ін.
Суттєвим аспектом професійної самосвідомості є образ результату діяльності, до якого спрямовується особистість. Багато вчених приділяють значну увагу факторам впливу на професійну самовизначенність у встановленні професійної самосвідомості, наприклад, потреби особистості, рівень мотивації досягнення й соціальний престиж діяльності, належні рівні антиципації й саморегуляції, розвинутість образної сфери, уміння приймати рішення, комунікативні уміння.
Робота звукорежисера вимагає великих творчих навичок, адже створення унікальної звукової середовища - надзвичайно складний художній процес. У більшості випадків робота звукорежисера пов'язана з діяльність великої кількості людей суміжних професій, тому йому необхідні такі якості як комунікабельність, вміння працювати в команді й підкоряти свої творчі ідеї загального режисерським задумом.
Проте, професійна самосвідомість звукорежисера завжди базується на особистісному уявленні людини про себе, яке закладається ще у ранньому дитинстві. Формування Я-концепції, наприклад, жінки є складнішим і глибиннішим процесом, на нього впливає багато факторів протягом всього життя, зокрема особливості виховання у батьківській сім’ї, підліткова ідентифікація, зовнішня привабливість, створення сім’ї, народження власних дітей або їх відсутність, професійна реалізованість та самоактуалізація. Тому деяка відмінність до самовираження свого «Я» жінки існує. Чоловіки більш раціонально міркують, а жінки чуттєво, інтуїтивно, тому і сфера впливу на діяльность може бути різною навіть працюючи на одній сфері в одному напряму чоловіки і жінки дивляться на речі по-різному.
Висновок
| Структурними компонентами професійної самосвідомості виступають зацікавленість майбутньою професією, професійне самовизначення, усвідомлений вибір професії, прийняття професійної ролі, мотивація досягнення професійної майстерності, самовдосконалення, наявність образу “Я - професіонал”, усвідомлення характеру професійної діяльності, потреба у самоствердженні й визнанні, усвідомлення себе членом професійної спільноти. За результатами констатуючого дослідження дано порівняльну характеристику дівчатам і хлопцям, які працюють звукорежисерами та проходять підвищення кваліфікації на базі Національної школи телебачення. З’ясовано, що професійна успішність звукорежисерів супроводжується толерантністю і домінуванням соціально-особистісних цінностей професійної самосвідомості. У хлопців більш завищена самооцінка та самоінтерес до професійної діяльності натомість вони більш раціональніше підходять до виконання своєї не легкої роботи. Таким чином, встановлено, що успішне становлення професійної самосвідомості у звукорежисерів залежить від їхньої здатності досягати ціннісної єдності між соціально-професійними та особистісними цінностями. Така єдність забезпечує високу і (що важливо) не суперечливу трудову мотивацію: особистісні пріоритети досягаються за допомогою соціально-прийнятної фахової діяльності, соціальні (професійні) – за допомогою особистісної зацікавленості. Щодо організації освітнього процесу в технічних університетах правомірно стверджувати, що професійна самосвідомість не досягається лише за допомогою фахової підготовки – її уможливлення вимагає спеціальної підготовки, застосування засобів соціально-психологічного впливу. Системність, що зумовлюється поетапністю впливу, його несуперечливістю та цілеспрямованістю. Такі характеристики й визначають перспективність застосування задіяних формуючих заходів з метою сприяння розвиткові професійної самосвідомості звукорежисерів. Перспективи подальших досліджень професійної самосвідомості пов’язані із необхідністю глибшого розкриття етичних основ її становлення. Також можуть бути корисні порівняльні дослідження становлення професійної самосвідомості різноманітних професій. |
Список використаних джерел
1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. - М. : Просвещение, 1980 – 234 с.
2. Асмолов А.Г. Психология личности. - М. : Просвещение, 1990 – 167 с.
3. Баклицький І.О. Психологія праці: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 655 с.
4. Бородулькіна Т.О. Вплив образу професії на становлення професійної ідентичності особистості // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред. С.Д. Максименка. Т.IX.4.2. - К., 2007. - 420 с.
5. Вірна Ж.П. Професійна ідентифікація: побудова і валідизація тесту кольорових відношень ( для діагностики усвідомлення професійного образу) // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - № 3. - С.21-23.
6. Ершов К.Г., Беспрозванный М.В. Оборудование звукотехнических комплексов киностудий. – К., 1991г. – 305 с.
7. Жирун О.А. До проблеми професійного становлення майбутніх редакторів // Теоретичні та прикладні проблеми психології і педагогіки. – 2004. – № 1 (6). – С.79-84.
7. Казміренко В.П. Програма дослідження психо-соціальних чинників адаптації молодої людини до навчання у ВНЗ та майбутньої професії // Практична психологія та соціальна робота. №6. 2004.
8. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. – Ростов-на-Дону, 1996. – 512 с.
9. Кон И.С. Категория "Я" в психологии. – Психол. журн., 1981, т. 2, №3.
10. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М. : Политиздат, 1981.
11. Ліфарева Н.В. Психологія особистості. – К. : Центр навчальної літератури, 2003.
12. Методика индивидуальной профконсультации. - М.: Высшая школа, 1992. - 175 с.
13. Мясищев В.Н. Сознание как единство отражения действительности и отношения к ней человека. – В кн.: Проблема сознания. М., 1966.
14. Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных. Учебное пособие. – Спб. : Речь, 2004. – 392 с.
15. Нисбетт Алекс Звуковая студия. Техника и методы использования. – 1988г. – 256 с.
16. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. – М. : Воронеж, 1996. –173 с.
17. Реан А.А. Психологический анализ проблемы удовлетворённости избранной профессией//Вопросы психологии. - 1988.-№1.- С.83-88.
18. Рибалка В.В. Психологія розвитку творчої особистості: Навч. посіб. – К. : Ін-т педагогіки і психології проф. освіти, 1996. – 236 с.
20. Синклер Ян Введение в цифровую звукотехніку. – М., 1987г. – 115 с.
21. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. М., 1972.
22. Столин В.В. Исследование эмоционально-ценностного отношения к себе с помощью методики управляемой проекции. – Психол. журн., 1981, №3.
23. Толстих А.А. Психологические аспекты профориентации. - М., 1990 г.
24. Хуторский А.В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты. // Интернет-журнал "Эйдос". – 2002. – 23 апреля. – http://www.eidos.ru/ journal/2002/0423.htm.
25. Шадриков В.Д. Проблемы системогенеза профессиональной деятельности. – М.: Наука, 1982. – 231 с.
26. Шнейдер Л.Б. Профессиональная идентичность: теория, эксперимент, тренинг. – М.: МО ДЕК, 2004. – 600 с.
27. Шорохова Е.В. Проблема "Я" и самосознание. – В кн.: Проблемы сознания. М., 1966. – 342 с.
Додаток А
1. Думаю, что большинство моих знакомых относится ко мне с симпатией.
2. Мои слова не так уж часто расходятся с делом.
3. Думаю, что многие видят во мне что-то сходное с собой.
4. Когда я пытаюсь себя оценить, я прежде всего вижу свои недостатки.
5. Думаю, что как личность я вполне могу быть притягательным для других.
6. Когда я вижу себя глазами любящего меня человека, меня неприятно поражает то, насколько мой образ далек от действительности.
7. Мое «Я» всегда мне интересно.
8. Я считаю, что иногда не грех пожалеть самого себя.
9. В моей жизни есть или по крайней мере были люди с которыми я был чрезвычайно близок.
10. Собственное уважение мне еще надо заслужить.
11. Бывало, и не раз, что я сам себя остро ненавидел.
12. Я вполне доверяю своим внезапно возникшим желаниям.
13. Я сам хотел во многом себя переделать.
14. Мое собственное «Я» не представляется мне чем-то достойным глубокого внимания.
15. Я искренне хочу, чтобы у меня было все хорошо в жизни.
16. Если я и отношусь к кому-нибудь с укоризной, то прежде всего к самому себе.
17. Случайному знакомому я скорее всего покажусь человеком приятным.
18. Чаще всего я одобряю свои планы и поступки.
19. Собственные слабости вызывают у меня что-то наподобие презрения.
20. Если бы я раздвоился, то мне было бы довольно интересно общаться со своим двойником.
21. Некоторые свои качества я ощущаю как посторонние, чужие мне.
22. Вряд ли кто-либо сможет почувствовать свое сходство со мной.
23. У меня достаточно способностей и энергии воплотить в жизнь задуманное.
24. Часто я не без издевки подшучиваю над собой.
25. Самое разумное, что может сделать человек в своей жизни – это подчиниться собственной судьбе.
26. Посторонний человек, на первый взгляд, найдет во мне много отталкивающего.
27. К сожалению, если я и сказал что-то, это не значит, что именно так и буду поступать.
28. Свое отношение к самому себе можно назвать дружеским.
29. Быть снисходительным к собственным слабостям вполне естественно.