Диференціація особистісних рис по кожній виборці окремо.
1) Найбільша частота високого рівня прояву нервовості зафіксована у піддослідних групи В (за шкалою “Невротичність” – 17 із 38 випадків);
2) Дані, отримані за шкалою “Депресивність”, ставлять під сумнів загальноприйняте уявлення про переважання зниженого тонусу настрою саме у творчих осіб – високий рівень прояву депресивності було виявлено тільки у 11 осіб групи А (гр.Б – 13 осіб, гр.В – 10 осіб), тоді як низький рівень прояву в цій же групі – 6 осіб ( для порівняння: гр.Б – 1 чол., гр.В – 4 чол.
3) Більше половини всіх піддослідних (66.7%) виявили високий рівень подразливості емоційного стану (шкала “Дратівливість”); найвищий рівень прояву зазначеної риси зафіксований в групі Б (у 80% піддослідних даної групи).
4) Половина піддослідних групи В виявила значну вираженість невпевненості, скованості ( шк. “Сором’язливість”)- 15 осіб має високий показник зазначеної риси, і лише 3 особи з групи має низький показник.
5) Тяжіння до домінування (шкали “Спонтанна агресивність” та “Реактивна агресивність”) більш за все властиве членам групи Б, хоча високі показники конфліктності ( шк. “Реактивна агресивність”) зафіксовані також у піддослідних групи В; найнижчий рівень прояву рис агресивності виявився у піддослідних групи А.
6) Прагнення до довірливо – відвертих відносин (шкала “Відкритість”) спостерігається у більшості піддослідних ( 66.7% загальної кількості), але найбільша частота прояву даної риси зафіксована у членів групи А.
У Таблиці 5 подано рангові місця, що посідають групи за кількісними показниками виявлених осіб з високим рівнем прояву особистісних рис по кожній шкалі (менші ранги позначають вищі рівні показників).
Статева диференціація особистісних рис:
1). Виявилося, що жіночій половині піддослідних більше, ніж чоловічій, властива нервовість (шк.2) – високий показник зафіксовано у 28 жінок ( із 38 загальної кількості осіб з вираженою рисою); інших суттєвих відмінностей між вираженістю особистісних рис у чоловіків та жінок не виявлено.
2). При аналізуванні даних, отриманих за шкалою “ Маскулінізм – фемінізм”, спостерігається тенденція до “фемінізації” чоловіків та “маскулінізації” жінок – вираженість фемінності ( жіночості) зафіксовано у 11 чоловіків ( і тільки у 18 жінок) із загальної кількості піддослідних, маскулінізм (мужність) виражений у 10 жінок ( і у 13 чоловіків).
Таблиця 5.
Рангові місця вибіркових груп за кількісними показниками по даних тесту FPI
| № п/п | Шкали методики | Рангові місця групи | ||
| Група А | Група Б | Група В | ||
| 1 | Невротичність | 2 | 3 | 1 |
| 2 | Спонтанна агресивність | 2 | 1 | 3 |
| 3 | Депресивність | 2 | 1 | 3 |
| 4 | Дратівливість | 2.5 | 1 | 2.5 |
| 5 | Товариськість | 1.5 | 1.5 | 2 |
| 6 | Урівноваженість | 1 | 3 | 2 |
| 7 | Реактивна агресивність | 3 | 2 | 1 |
| 8 | Сором’язливість | 3 | 2 | 1 |
| 9 | Відкритість | 1 | 2 | 3 |
| 10 | Екстраверсія- інтроверсія | 3 | 2 | 1 |
| 11 | Емоційна лабільність | 2 | 1 | 3 |
| 12 | Маскулінізм- фемінізм | 2 | 1 | 3 |
3. Аналіз результатів дослідження творчих здібностей.
Результати дослідження вербальної креативності ( за тестом С.Медніка).
Дослідження вербальної креативності проводилося за допомогою двох серій, одна з яких (серія 2), містила в собі мотиваційний компонент. Критерії оцінювання для обох серій були вибрані однакові (підрахування індексів оригінальності та унікальності роботи кожного піддослідного), що надало можливість порівняльного аналізу отриманих даних по кожній серії завдання.
Підрахування результатів за даною методикою відбувалося в ІІІ етапи:
- підрахування результатів по кожній виборці окремо;
- упорядкування проіндексованих даних по кожній виборці у відповідності з показником оригінальності та коректування їх за показником унікальності;
- загальне ранжирування отриманих даних (див. додаток №8).
Первинний статистичний аналіз отриманих даних по тесту виявив статистичні показники ( середнє значення – М, станд. відхилення - σ), проілюстровані в Таблиці 6.
Таблиця 6.
Статистичні показники (М, σ) по даних тесту С.Медніка
| По групам піддослідних | По загальній кількості піддослідних | ||||||||
| Гр. А | Гр. Б | Гр. В | |||||||
| Показники тесту | М | σ | М | σ | М | σ | М | σ | |
| Серія 1 | “Оригі-нальність” | 0.71 | 0.19 | 0.52 | 0.15 | 0.48 | 0.10 | 0.57 | 0.18 |
| “Унікаль-ність” | 0.60 | 0.23 | 0.40 | 0.18 | 0.37 | 0..10 | 0.45 | 0.20 | |
| Серія2 | “Оригі-нальність” | 0.88 | 0.13 | 0.76 | 0.15 | 0.60 | 0.16 | 0.74 | 0.18 |
| “Унікаль-ність” | 0.80 | 0.20 | 0.64 | 0.21 | 0.48 | 0.18 | 0.64 | 0.23 | |
Наведені дані свідчать про суттєву відмінність в результатах, отриманих окремо по серії 1 та серії 2, що пов’язано з задіянням мотиваційної сфери особистості піддослідних.