Всі три сторони спілкування тісно переплітаються між собою, органічно доповнюють одна одну і складають процес спілкування загалом .
3. До формування культури спілкування студентів-медиків середньої ланки відносяться: вікові особливості студентів; активний процес соціалізації; конкретна професійна сфера, тобто спрямованість особистості на придбанні конкретної професії; постійне бажання само реалізуватися; спільна діяльність педагога й студента, яка засновується на діалогічному типі взаємодії; виховання в колективі, у тому числі учбовому, де можливе створення необхідних умов для реалізації даної педагогічної задачі; побудова процеса навчання культурі професійного спілкування на діях механізмів зараження, наслідування, переконання, навіювання і переживання.
2. Результати констатуючого експерименту з визначення рівня комунікативних умінь студентів-медиків
2.1 Організація та методи емпіричного дослідження
При дослідженні комунікативних умінь були обрані 2 групи студенті-медиків Луганського обласного медичного училища другого року навчання за спеціальністю "Сестринська справа", віком від 18 до 42 років.
Перша група - № 21 складається з 13 осіб, з них 9 дівчат і 4 хлопця, віком від 18 до 21 років, з них:
18-річних – 23,1% (3 особи), з них 2 дівчини та 1 хлопець, 19-річних – 53,8% (7 осіб), з них 5 дівчат та 2 хлопця, 20-річних – 15,4% (2 особи), всі дівчата, 21-річних – 7,7% (1 особа), хлопець.
Друга група – група № 23, складається з 17 осіб (лише дівчата) віком від 18 до 42 років, з них:
18-річних – 35,3% (6 осіб), 19-річних – 41,2% (7 осіб), 22-річних – 5,9% (1 особа), 24-річних – 5,9% (1 особа), 31-річних – 5,9% (1 особа), 42-річних – 5,9% (1 особа).
Якщо людина свідомо ухвалила рішення працювати у сфері медицини, це автоматично має на увазі роботу з людьми. Люди (пацієнти) в цій професії – об'єкт дослідження і допомоги. Часто, захворювання мають не органічну, а психосоматичну. І величезної праці коштує знайти такий контакт з пацієнтом, щоб зрозуміти природу захворювання, людини в цілому, і при цьому обом сторонам було б комфортно. Це сприяло б більш плідній взаємодії і , як наслідок, – одужанню [42, 13].
Отже, у кожного медпрацівника повинна бути розвинена комунікативна компетенція.
Комунікативна компетенція розглядається як сукупність комунікативних здібностей, умінь і знань, адекватних комунікативним задачам і достатніх для їх вирішення [73, 3].
Для ефективної комунікації медпрацівник повинен мати:
- достатньо високий рівень спостережливості для того, щоб визначити психічні і особисті особливості пацієнта, його реакцію на хворобу і відповідно побудувати тактику спілкування з ним;
- володіти навичками пасивного й активного слухання та навичками емпатії для того, щоб оптимально провести бесіду з хворим з метою отримання максимальної інформації, встановлення довірчих відносин і збільшення ефективності призначеного лікування;
- володіти загальними комунікативними навичками (уміння встановити контакт, правильно використовувати засоби комунікації, уміння задавати питання і оцінювати відповіді, уміння створити образ людини, якій можна довіряти) [82, 42].
Для визначення комунікативної компетенції студента-медика середньої ланки були підібрані наступні методики.
Опитувальник з виявлення рівня спостережливості, який складається з 15 питань. До кожного питання пропонується 3 варіанти відповіді: а), б) або в). Респондент повинен вибрати відповідний варіант відповіді. Після проведення опиту результати звіряються з таблицею і підраховується кількість очок [51, 103].
Опитувальник УАС для визначення уміння слухати партнера складається з 25 варіантів ситуацій. Випробовуваний повинен прочитати варіанти ситуацій і поставити знак "+" у відповідній його думці колонці. Вичерпавши всі пункти опитувальника, треба підвести підсумок, для цього необхідно підрахувати кількість відмічених респондентом ситуацій. Звірившись з "ключем", треба визначите, до якої групи відноситься результат випробовуваного [16, 22].
Дослідження вираженості емпатії студентів-медиків було визначено за допомогою методики діагностики ПУЕК ("перешкод" у встановленні емоційних контактів) В.В. Бойко. Методика містить 25 висновків, з якими респонденту на бланку відповідей слід погоджуватись або ні . Після проведення методики результати порівнюються з ключем методики та інтерпретуються. Опитувальник з виявлення рівня комунікабельності містить 16 питань, на які слід відповідати "так", "іноді", "ні". Після проведення опиту відповіді оцінюються, підсумовується загальна кількість очок і по класифікатору визначається до якої категорії людей відноситися респондент.
2.2 Статистичний аналіз результатів констатуючого експерименту з визначення комунікативних умінь студентів-медиків
Згідно з опитувальника з виявлення рівня спостережливості були отримані наступні результати в групі № 21:
150-100 очок набрало 15,4% опитуваних (2 особи), обидва хлопці, одному з яких 18 років, а іншому 21;
99-75 очок набрало 69,2% опитуваних (9 осіб), з яких два 19-річних хлопця та 7 дівчат: 18-річних – 1 особа, 19-річних – 4 особи, 20-річних – 2 особи;
74-45 очок набрало 15,4% опитаних (2 особи), обидві дівчини, одній з яких 18 років, а іншій 19;
менше 45 очок ніхто не набрав.
Наочно результати наведені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 Аналіз результатів визначення рівня спостережливості групи № 21
150-100 очок | 99-75 очок | 74-45 очок | менше 45 | |
1. дівчата | 0% | 53,8% | 15,4% | 0% |
2. юнаки | 15,4% | 15,4% | 0% | 0% |
3. 18-і | 7,7% | 7,7% | 7,7% | 0% |
4. 19-і | 0% | 30,8% | 7,7% | 0% |
5. 20-і | 0% | 15,4% | 0% | 0% |
6. 21-і | 7,7% | 0% | 0% | 0% |
У групі № 23:
150-100 очок набрало 41,2% респондентів (7 осіб), з них 18-річних – 2 особи, 19-річних – 4 особи та 24-річних – 1 особа;
99-75 очок набрало 52,9% респондентів (9 осіб), з них 18-річних – 4 особи, 19-річних – 2 особи, 22-річних – 1 особа, 31-річних – 1 особа, 42-річних – 1 особа;
74-45 очок набрало 5,9% респондентів (1 особа), 19-річна дівчина;
менше 45 очок ніхто не набрав.
Наочно результати наведені у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 Аналіз результатів визначення рівня спостережливості групи № 23
150-100 очок | 99-75 очок | 74-45 очок | менше 45оч. | |
1. 18-і | 11,8% | 23,5% | 0% | 0% |
2. 19-і | 23,5% | 11,8% | 5,9% | 0% |
3. 22-і | 0% | 5,9% | 0% | 0% |
4. 24-і | 5,9% | 0% | 0% | 0% |
5. 31-і | 0% | 5,9% | 0% | 0% |
6. 42-і | 0% | 5,9% | 0% | 0% |
Згідно з опитувальника УАС були отримані наступні результати в групі № 21:
1 група – 0% опитуваних (0 осіб);
2 група – 53,8% (7 осіб), з них 6 дівчат: 18-річних – 2 особи, 19-річних – 3 особи, 20-річних – 1 особа, та один 21-річний юнак;
3 група – 46,2% опитаних (6 осіб), з них 3 дівчини: 19-річних – 2 особи, 20-річних – 1 особа, та 3 хлопця: 18-річних – 1 особа, 19-річних – 2 особи;
4 група – 0% опитаних (0осіб).
Наочно результати наведені у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 Аналіз результатів опитувальника УАС групи № 21
1 група | 2 група | 3 група | 4 група | |
1. дівчата | 0% | 46,1% | 23,1% | 0% |
2. юнаки | 0% | 7,7% | 23,1% | 0% |
3. 18-і | 0% | 15,4% | 7,7% | 0% |
4. 19-і | 0% | 23,1% | 30,8% | 0% |
5. 20-і | 0% | 7,7% | 7,7% | 0% |
6. 21-і | 0% | 7,7% | 0% | 0% |
Згідно з опитувальника УАС були отримані наступні результати в групі № 23:
1 група – 0 % (0 осіб);
2 група – 41,2% (7 осіб), з них 19-річних – 5 осіб, 31-річних – 1 осіб, 42-річних – 1 особа;
3 група – 52, 9%(9 осіб), з них 18-річних – 5 осіб, 19-річних – 2 осіб, 22-річних – 1 особа, 24-річна – 1 особа;
4 група – 5,9% (1 особа), 18-річна дівчина.
Наочно результати наведені у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 Аналіз результатів опитувальника УАС групи № 23
1 група | 2 група | 3 група | 4 група | |
1. 18-і | 0% | 0% | 29,4% | 5,9% |
2. 19-і | 0% | 29,4% | 11,8% | 0% |
3. 22-і | 0% | 0% | 5,9% | 0% |
4. 24-і | 0% | 0% | 5,9% | 0% |
5. 31-і | 0% | 5,9% | 0% | 0% |
6. 42-і | 0% | 5,9% | 0% | 0% |
Згідно з методики діагностики ПУЕК В.В. Бойко були отримані наступні результати в групі № 21:
0-2 бала не набрав ніхто;
не більше 5 балів набрало 15,4% респондентів (2 особи), з них один 18-річний хлопець та одна 18-річна дівчина;
6-8 балів набрало 15,4% респондентів (2 особи), з них один 19-річний юнак та 19-річна дівчина;
9-12 балів набрало 38,5% респондентів (5 осіб), з них один 19-річний хлопець та 4 дівчини: 18-річних – 1 особа, 19-річних – 1 особа, 20-річних – 2 особи;
13 балів і більше набрало 31% респондентів (4 особи), з яких один 21-річний юнак та три 19-річні дівчини.
Наочно результати наведені у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 Аналіз результатів методики діагностики ПУЕК В.В. Бойко групи № 21
0-2 бала | не більше 5 балів | 6-8 балів | 9-12 балів | 13 балів і більше | |
1. дівчата | 0% | 7,7% | 7,7% | 30,8% | 23,1% |
2. юнаки | 0% | 7,7% | 7,7% | 7,7% | 7,7% |
3. 18-і | 0% | 15,4% | 0% | 7,7% | 0% |
4. 19-і | 0% | 0% | 15,4% | 15,4% | 23,1% |
5. 20-і | 0% | 0% | 0% | 15,4% | 0% |
6. 21-і | 0% | 0% | 0% | 0% | 7,7% |
Згідно з методики діагностики ПУЕК В.В. Бойко були отримані наступні результати в групі № 23: