3. Робота з розвитку комунікативних умінь студентів-медиків
3.1 Процедура соціально-психологічного тренінгу
У якості психокорекціонного заходу була розроблена програма соціально-психологічного тренінгу з розвитку комунікативної компетенції студентів-медиків.
Мета тренінгу: підвищення комунікативної компетенції студентів-медиків.
Завдання тренінгу:
1. розширення можливостей встановлення контакту у різноманітних ситуаціях спілкування;
2. розвиток спостережливості;
3. навчання навичкам ефективного слухання;
4. вдосконалення навичків емпатії та рефлексії;
5. розширення діапазону творчих здібностей;
6. розвиток загальної психологічної культури [73, 3].
Психокорекційний захід складається з чотирьох тренінгових занять по 2,5 години кожне.
Кожне заняття складається з 3 етапів:
1. розминка – підготовка та "розігрів" учасників групи для ефективної роботи, який допомагає знайомству учасників, їх розкриттю, створенню в групі позитивної атмосфери;
2. основний етап – інформація о вміннях та навичках, які будуть розвиватися протягом заняття та вправи, в тому числі і психогімнастичні, ролеві ігри, які спрямовані на формування, розвиток та вдосконалення даних якостей. На цьому етапі вправи та ролеві ігри закінчуються обговоренням;
3. заключний етап - підведення підсумків та завершення тренінгу (вислови учасників, щодо свого стану після заняття, осмислення проробленої роботи, побажання та пропозиції тренеру та учасникам тренінгу). Резюме ведучого. Прощання.
Перше заняття в обох групах тренер розпочав з того, що проінформував учасників щодо принципів та правил роботи в групі.
Такими груповими правилами є:
1. правило рівноцінності: немає розподілу по віку, статусу, тощо – в тренінговій групі усі рівні;
2. правило активності – від активності кожного виграють усі;
3. правило щирості – кожний говорить те, що думає, а не те, що від нього очікують;
4. обговорюється тільки те, що відбувається "тут і тепер";
5. правило конфіденційності – інформація, яку обговорюють в групі та яка має відношення до особистих життєвих історій учасників тренінгу, не виноситься за межі круга;
6. правило конструктивного зворотного зв'язку – казати про поведінку, а не про особистість.
Керівник також наголосив на звертанні одного до одного на "ти" й за ім'ям, щоб забезпечити спілкування на рівні "людина-людина" та сприйманні себе й інших такими, якими вони є [80, 4].
Програма соціально-психологічного тренінгу
Заняття № 1
Мета: розвиток спостережливості.
№ 1. Вправа "Невидимий зв'язок"
Мета: допомогти знайомству учасників, їх розкриттю, створенню в групі позитивної атмосфери.
Час: 5-10 хв.
Процедура:
1) Вся група стоїть в колі. Тренер відмотує від клубка частину нитки, після чого, продовжуючи тримати кінець нитки, передає клубок будь-якому з учасників.
2) Цей учасник повинен представитися і розказати трохи про себе, свої захоплення, очікування від тренінгу, тощо. Після цього він, продовжуючи тримати нитку, передає клубок наступному учаснику.
3) Кожен учасник, розказавши про себе, передає клубок наступному учаснику, продовжуючи триматися за нитку клубка.
4) Після того, як представилися всі, виявившись зв'язаними ниткою від клубка, тренер може попросити учасників розплутатися, акуратно змотуючи клубок і згадуючи про те, що говорив про себе кожний присутній.
Необхідний матеріал: невеликий клубок шерсті [22, 18].
Міні-лекція тренера
Досягнення бажаного результату в спілкуванні з партнером залежить від того, наскільки ви зможете передбачати його реакцію на ваші слова і вчинки і побудувати у зв'язку з цим свою поведінку. Важливо враховувати характер, звички, переконання, інтелектуальний і культурний рівень співбесідника, його спосіб життя. Все це складає внутрішні зміст людини, виявляється зовні: в його манері одягатися, ході, позах, жестикуляції, вираз обличчя, звучання голосу, інтонації.
Спостережливі люди часто з першого погляду визначають, що за людина перед ними, як з нею потрібно триматися, чого від неї можна чекати [78, 22].
Згідно даних деяких досліджень в області спілкування, слова, які вимовляють співбесідники, несуть тільки 7 % інформації. І якщо словесний обмін інформацією ми називаємо вербальним спілкуванням, то все, що супроводжує нашу мову, ми називаємо невербальними засобами спілкування. Саме невербальні засоби спілкування несуть 93 % інформації про стан співбесідника, розстановці акцентів в думках, які висловлюють з приводу предмета бесіди і про ставлення говорючого до слухаючого.
Знання "мови" немовного спілкування, з одного боку дозволяє більш глибоко і вірно розуміти інших людей, розпізнавати наші почуття до них та впливати на них, а з іншого – контролювати та змінювати те враження, яке ми справляємо на партнерів по спілкуванню. Звичайно ж, не варто сприймати невербальні сигнали механічно, забуваючи про культурні, індивідуальні та ситуаційні відмінності [49, 15].
Найбезпосередніший показник почуттів – вираз обличчя, проте, набагато більш правдивими виявляються багато інших немовних "знаків" - багато про що можуть розказати поза та жести людини [73, 8].
№ 2. Вправу "Вгадай хто"
Мета: розвиток спостережливості.
Час: 3-10 хв.
Процедура:
1) Учасники тренінгу сидять у колі. Тренер дає інструкцію: "Кожен з нас – унікальна особистість, у якої багато граней. Будь ласка, напишіть на листочках будь-яку інформацію про себе, яка поки не відома вашим колегам. Хай це буде щось нестандартне: нелюбимий колір або назва вулиці на якій ви живете, улюблене їжа, тварина, вид спорту або кінозірка. Ви можете написати про місця, де побували або про захоплення. Не пишіть про щось особисте, про щось таке, що ви не хочете зробити предметом обговорення. Підписувати листочки не треба".
2) Всі віддають тренеру листочки, і тренер їх перемішує.
3) Далі тренер зачитує записки по одній, а група повинна вгадати автора. Як правило, всі групи успішно справляються з цим завданням, але якщо група не може вгадати автора після декількох невірних припущень, то він може оприлюднити себе.
Необхідний матеріал: папір для записів, олівці [22, 26].
Вправа № 3. "Всі ми особливі"
Мета: розвиток спостережливості.
Час: 5-10 хв.
Процедура: студенти, розділяються на пари, 6 секунд мовчки дивляться один на одного. Потім ведучий запрошує в коло пару. Не дивлячись на партнера, потрібно буде описати риси його обличчя, назвати колір очей, волосся, форму обличчя, тощо. Потім потрібно назвати головну особливість зовнішності партнера [73, 13].
№ 4. Психогімнастична вправа "Повтор"
Мета: розвиток спостережливості студентів.
Час: 10-15 хв.
Процедура: декілька людей виходять за двері, інші – спостерігачі. Будь-який студент приймає певну позу, сидячи на стільці. В аудиторію входить учасник, який декілька секунд дивиться на позу, займає місце показуючого та приймає таке ж положення. Потім входить наступний учасник, і все повторюється знову. Коли останній учасник групи сідає на стілець, студент-скульптор розташовується на стільці поряд і приймає початкову позу. У всіх є можливість порівняти пози і виявити най спостережливих [73, 15].
№ 5. Психогімнастична вправа "Настрій"
Мета: розвиток спостережливості та вміння читати пози співбесідника.
Час: 5-7 хв.
Процедура: студенти розділяються на пари і сідають обличчям один до одного. Вони по черзі приймають пози, відповідні їх стану та настрою, які партнер повинен відгадати. Щоб зробити це легше, партнеру рекомендується прийняти таку ж позу. Цікаво порівняти тлумачення пози партнером до і після цього[25, 16].
Пояснення тренера до наступної вправи
Можна примусити партнера удаватися собі і це необхідне, якщо співбесідник напружений та насторожений, явно приховує негативні думки, свої заперечення. У такому разі рекомендується прийняти відкриту позу, розтиснути руки. Через деякий час партнер, швидше за все, зробить те ж саме. При цьому його настрій покращиться.
В іншому випадку можна з посмішкою трохи наблизити корпус тіла до партнера і, злегка нахиливши голову, запитати його: "Я бачу, ви хочете заперечити?" або "Які у вас сумніви?", а потім відкинутися на спинку стільця. При цьому в полі зору партнера повинна бути розкрита долоня. Витримавши паузу ви вимусите партнера висловитися.
Ви примусите партнера розімкнути стислі руки і тим самим доб'єтеся зміни його стану, запропонувавши дотягнутися до якого-небудь предмету, наприклад, документа, ручки [73, 12].
№ 6. Ролева гра "Розтиснути кулаки"
Мета: відробіток прийому, який дозволяє добитися відвертості співбесідника.
Час: 10-15 хв.
Процедура: студенти мається свій в розпорядженні пара за столом один проти одного.
Один приймає позу напруженості і недовір'я (руки схрещені на грудях). Другий пробує застосовувати прийом, що знімає цей стан. Завдання виконують всі по черзі. Воно вважається виконаним, якщо у напруженого співбесідника виникло бажання розтискати руки і заговорити [45, 17].
№ 7. Вправа для завершення тренінгу і підведення підсумків "Доки горить сірник"
Мета: допомогти учасникам пригадати мету, з якою вони прийшли на тренінг і дізнатися чи досягнута вона.
Час: 5 хв.
Процедура:
1) Учасники разом з тренером стоять в колі. Тренер запалює сірник і передає його своєму сусіду справа. Тому потрібно за той час, доки горить сірник, пригадати з якою мету він прийшов на тренінг і чи досягнута вона.
2) Після того, як це буде зроблено, цей учасник запалює новий сірник і передає її наступному, якому у свою чергу, потрібно поки горить сірник, пригадати свою мету і так далі.
Необхідний матеріал: коробок сірників [22, 125].
Заняття № 2
Мета: оволодіння навичками ефективного слухання.
№ 1. Вправа "Вітання"
Мета: допомогти учасникам увійти до тренінгового процесу.