Особливості проходження адаптації студентів груп нового набору до умов навчання у ВНЗ І-ІІ рівні (стр. 1 из 4)

ОСОБЛИВОСТІ ПРОХОДЖЕННЯ АДАПТАЦІЇ

СТУДЕНТІВ ГРУП НОВОГО НАБОРУ

ДО УМОВ НАВЧАННЯ У ВНЗ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

Ірина Купа, практичний психолог

Автотранспортного технікуму НГУ

м. Дніпропетровськ

Кожна молода людина на шляху свого розвитку і становлення приходить на роздоріжжя професійного вибору. І тоді у неї виникає питання «Ким я хочу бути? Яку професію здобути? В який вищий навчальний заклад піти вчитися?». Своїм переживаннями вона може поділитися з родичами, товаришами, вчителями тощо. Близькі, у свою чергу, можуть порадити юнакові той чи інший навчальний заклад або ж абітурієнт зробить свій вибір самостійно. І на початку нового навчального року, у той час, коли складний період вступних випробувань залишиться позаду, на поріг внз або професійно-технічного училища ступить новий студент.

«Яким буде цей студент? Чи зможе він увійти до великого колективу студентів внз? Чи спроможний він буде оволодіти тією професією, яку обрав?». Це ті питання, які виникають у членів педагогічного колективу. Допомогти віднайти відповіді на ці запитання повинен практичний психолог навчального закладу.

Пропонуємо детальніше розглянути особливості здійснення психолого-педагогічного супроводу студентів груп нового набору у період адаптації.

Термін «адаптація» (лат. adapto – пристосовую) у літературних джерелах розглядають як це процес активного пристосування організму або особистості до змінних умов середовища.

Адаптація – це діяльність, спрямована на засвоєння умов оточуючого середовища.

Психологи розрізняють 5 рівнів адаптації студентів до нових умов навчання:

1 рівень «активна адаптація», який відповідає першому типу студентів;

2 рівень «адаптація;

3 рівень «переддезадаптація»;

4 рівень «дезадаптація»;

5 рівень «стійка дезадаптація» з яскраво вираженою девіантною поведінкою, що відповідає п’ятому типу студентів.

Відповідно до рівнів розрізняють 5 типів студентів в залежності від індивідуально-типологічних особливостей та розумових, емоційних, вольових, фізичних якостей.

Перший тип. У першокурсників спостерігається стан гармонії, задоволеності собою і іншими; вони добре вчаться і поводяться, не конфліктують. Жодних проблем з навчанням, досить високий рівень інтелекту і досягнень (оцінки «добре» і «відмінно»). З викладачами стосунки практично безконфліктні. З одногрупниками стосунки гармонійні, доброзичливі, досить високий соціометричний статус. Студент бере найактивнішу участь у всіх справах навчальної групи.

Другий тип. У таких студентів груп нового набору дезадаптація присутня украй епізодично; прояви її ситуативні, найчастіше в якійсь одній сфері; рідко виникає стан тривожності, дратівливості і агресії. Епізодичні порушення – невиконання завдань, неуважність, лінь, неуважність; в цілому студент є успішним. Стосунки з вчителями хороші, доброзичливі; конфлікти епізодичні з деякими викладачами, швидко вирішуються. Стосунки з одногрупниками вельми сприятливі, студент прийнятий колективом, має свою референтну групу, конфлікти рідкі. Охоче бере участь в багатьох справах, але в основному лише тоді, коли йому цікаво або приносить яку-небудь вигоду.

Третій тип. У таких студентів-першокурсників дезадаптація виявляється досить часто, носить тимчасовий характер, виявляється в декількох сферах; при певних обставинах виявляється стан внутрішнього дискомфорту, поганого настрою. З деяких дисциплін можуть бути серйозні проблеми: часто не виконує завдання, під час занять відволікається, розсіяний, забудькуватий; вчиться «з-під палиці»; оцінки, в основному, «задовільні». З викладачами стосунки, вцілому, нерівні, часто спалахують сварки, спостерігається незадоволення поведінкою викладача, проте це не порушує взаємовідношення в цілому.Хоча колективом одногрупників студент прийнятий, але його соціометричний статус невисокий: хлопці лише епізодично приймають його в свої справи. Бере участь в багатьох справах навчальної групи, але в основному під тиском, за наказом, або в тих випадках, якщо захід подобається; у останніх – брати участь відмовляється.

Четвертий тип. У таких першокурсників дезадаптація носить стійкий характер; багато негативних звичок переростають у властивості особистості; стан тривожності майже постійно призводить до внутрішнього дискомфорту, конфліктів; характерні агресія, дратівливість, негативізм. За результатами навчання з багатьох предметів серйозні проблеми, студент найчастіше не виконує завдання, пасивний під час занять, відволікається, хуліганить; міцно зайняв позицію «неуспішного». Стосунки з викладачами, особливо з деякими, конфліктні; студент постійно отримує зауваження. Має в колективі низький соціометричний статус (ізольований); його не поважають, з ним не вважаються і практично бойкотують. Зворотний випадок – першокурсник стає негативним лідером.У справах навчального закладу практично не бере участь, пасивний, вносить елементи хаосу, неорганізованість; дуже рідко виконує разові доручення.

П’ятий тип. Студенти, в яких дезадаптація стійка, яскраво виражена; виявляється в девіантній поведінці, девіації, аутизмі, акцентуації характеру; характерні егоцентризм, запальність, негативізм, байдужість до інших, переважання мотивації гедонізму. Першокурсник практично дезадаптований в навчанні: не відвідує заняття, відстає в навчанні, хронічна неуспішність, веде асоціальний спосіб життя. Стосунки повністю порушені практично зі всіма викладачами (психологічний бар'єр); повне неприйняття вимог викладача і обов’язків студента. Повністю самоусувається від участі в справах, дезорганізує колектив, цинічний; якщо бере участь – те виступає як негативний лідер [7, 24].

Реалізація здійснення психолого-педагогічного супроводу студента-першокурсника проходить у декілька етапів.

На першому етапі відбувається знайомство, діагностування першокурсників, у ході якого використовується наступний діагностичний інструментарій:

1. Соціально-психологічне дослідження адаптації студентів груп нового набору до умов навчання в технікумі за допомогою анкети «Особливості проходження соціальної, психологічної адаптації студентів груп нового набору» (додаток №1).

2. Діагностування емоційно-вольового та морального розвитку особистості і визначення характерологічних особливостей:

- Визначення рівня тривожності, фрустрації, агресивності, ригідності у студентів, за методикою самооцінки психічних станів Г.Айзенка [12, 246-248];

- Методика «Експрес-діагностування характерологічних особливостей особистості». Опитувальник Г.Айзенка [12, 226-243];

- Виявлення суттєвих потреб, мотивів, конфліктів особистості, схильності особистості до відкритої агресивної поведінки за проективною методикою Е.Вагнера, Б.Брікліна, адаптованою Т.М.Курбатовою «HAND-test»

3. Діагностування міжособистісних стосунків студентів у групі з метою виявлення лідерів, наближених, вигнанців; рівня згуртованості групи. Методика “Соціометрія” Я.Морено

4. Анкетування на предмет виявлення ставлення студентів до вживання алкогольних напоїв і тютюну (додаток №2).

5. Соціально-психологічний опитувальник „Мікроклімат у гуртожитку. Питання, які хвилюють студентів, що проживають у гуртожитку” (додаток №3).

6. Діагностування пізнавальної сфери студентів:

- Методика “Коректурна проба” для виявлення рівня розвитку стійкості уваги [11, 4-8];

- Методики «Змістовна пам'ять» для виявлення рівня розвитку слухової пам’яті [11, 19-20];

- Методика «Шкали вимірювання інтелекту» Д.Векслера

7. Діагностування професійних інтересів. Методика «Визначення інтересів, здібностей особистості» А.Є.Голомшток, Є.А. Климов, О.П. Мешковська [12, 251-253].

Метою проведення діагностичного етапу є:

- з’ясувати особливості розвитку розумових, емоційних, вольових якостей особистості;

- визначити індивідуально-типологічні особливості студентів груп нового набору;

- виявити лідерів, наближених, рівня згуртованості групи тощо.

У ході діагностичного етапу за допомогою анкетування з’ясовується ряд питань, які є значущими для подальшої ефективної адаптації студентів. З’ясовується свідомість вибору навчального закладу, вплив оточуючих на зроблений студентом вибір, подальші цілі та плани першокурсника, сформованість чи не сформованість почуття відповідальності за власну успішність у навчанні.

Пропонуємо до вашої уваги приклади результатів анкетування, що було здійснено практичним психолог АТ НГУ на початку 2009-2010 навчального року за анкетою «Особливості проходження соціальної, психологічної адаптації студентів груп нового набору» (додаток №1).

В опитуванні взяли участь 175 студентів груп нового набору. Специфіка внз І рівня акредитації полягає у тому, що у процесі навчання студенти набувають професії, які за своєю складність більш притаманні чоловікам. Тому серед студентів нового набору навчається 17 дівчат та 158 хлопців віком від 15 до 20 років.

За результатами анкети було з'ясовано, що переважна кількість (54 %) студентів обрали саме цей технікум за власним бажанням. Отже, можна говорити, що у студентів нового набору сформоване позитивне ставлення до навчання та обраної спеціальності (рис. №1)

Рисунок №1

На питання "Чи розвинене у Вас почуття відповідальності за власну успішність у навчанні?" переважна кількість (53 %) відповіли, що почуття відповідальності у них сформоване (рис. №2).

Рисунок №2

Дидактичний аспект

Студенти краще сприймають новий навчальний матеріал у тих випадках, коли вони мають змогу виучувану інформацію одразу застосовувати на практиці. Таку відповідь дали 56 % опитуваних студентів. Найбільш цікавими формами, методами роботи під час навчання для студентів є застосування комп'ютерних технологій, а також пояснення складного матеріалу простими прикладами, взятими з життєвих ситуацій (Рис. №3).