Ïîçèòèâí³ | Íåãàòèâí³ |
• Із падінням царського режиму припинилося переслідування українських митців, української мови та культури • Багато представників української творчої інтелігенції увійшли до складу УЦР, органів управління української держави П. Скоропадського, обійнявши відповідальні посади й отримавши можливість впливати на державну політику в галузі культури • Українська держава по можливості фінансово підтримувала розвиток української культури • Будь-які значні революційні зміни створювали можливість творчій молоді розкрити талант • Не існувало обмежень щодо реалізації своїх творчих здібностей • Існування різних стилів і жанрів | • Розкол суспільства на різні політичні табори. Висока політизація • Постійна зміна політичних режимів, які проводили власну політику в усіх сферах су спільного життя і, відповідно, у культурі. Деякі з існуючих режимів здійснювали репресії проти діячів культури • В умовах громадянської війни в суспільстві панувала нетерпимість і жорстокість. Людське життя втратило свою цінність • Занепад культурно-освітніх і наукових закладів • Економічна розруха, невлаштованість життя негативно впливали на розвиток культури • Еміграція провідних діячів культури за кордон |
Íàïðÿìêè | Ïðåäñòàâíèêè |
Романтизм | О. Олесь (Кандиба), В. Сосюра, В. Чумак, А. Еллан-Блакитний |
Неокласицизм | М. Зеров, П. Филипович, М. Рильський, М. Драй-Хмара, Ю. Клен (О. Бурггардт) |
Символізм | П. Тичина, Я. Савченко, Д. Загул |
Панфутуризм | М. Семенко |
Літературний процес цього періоду пов’язаний з творчістю як відомих | поетів і письменників, так і з появою нової генерації талановитої молоді. |
Ïåð³îä | Çàãàëüí³ ðèñè |
УЦР | Початок розбудови української школи. Відкриття 53 українських гімназій. Відбулось декілька вчительських з’їздів. Заснування Київського народного університету. Підтримка діяльності товариства «Просвіта». Проте більшість дій не вийшла за межі декларацій |
Гетьман П. Скоропадський | Активна освітня політика. Розбудова мережі українських гімназій (150). Поступова українізація народної, середньої і вищої освіти. Реорганізація Київського народного університету в державний. Створення університету в Кам’янці-Подільському. Відкриття українських кафедр у Київському, Одеському і Харківському університетах |
Директорія УНР | Освітня політика не виходила за межі декларацій про підтримку і розвиток української освіти, бо Директорії доводилося вести постійні бойові дії. Певна територія України тривалий час залишалася поза впливом Директорії |
Денікінський режим | Освіта на українській мові заборонялася і переслідувалася. Відновлювалась система освіти, що панувала за царського режиму |
Радянська влада | Руйнування попередньої системи освіти. Докладались значні зусилля з ліквідації неписьменності (лікнеп). Ідеологізація освіти. Створення єдиної трудової школи (семирічний термін навчання). Скасовувалася плата за навчання. Розбудовувалася мережа підготовки педагогічних кадрів (інститути, технікуми, курси). Половина шкіл здійснювала навчання українською мовою. У 1920 р. було ліквідовано університети, а на їх базі створено мережу інститутів. Уся наукова робота була зосереджена в УАН. Для підготовки до вступу у вищі навчальні заклади створювалися робітничі факультети (робфаки) |
Українська академія наук
Óêðà¿íñüêà àêàäåì³ÿ íàóê | |||||||||||||
24 листопада 1918 р. Президент В. Вернадський; секретар — А. Кримський; перші дійсні члени: Д. Багалій, М. Кащенко, В. Косинський, О. Левицький, М. Петров, С. Смаль-Стоцький, Ф. Тарановський, С. Тимошенко, М. Туган-Барановський, П. Тутковський | |||||||||||||
Історикофілологічний відділ | Фізикоматематичний відділ | Соціальноекономічний відділ | Національна бібліотека | Комісія з вивчення природних багатств України |
Літературний процес
Образотворче мистецтво
Äàòà | Ïîä³ÿ |
Грудень 1917 р. | Створення Української академії мистецтв. Академіки: М. Бойчук, М. Бураченко, Ф. Кричевський, А. Маневич, О. Мурашко, Г. Нарбут |
Жовтень 1918 р. | Відкриття в Ромнах першого пам’ятника Т. Шевченку, скульптор І. Кавалерідзе |
У 1920 р. промислове виробництво складало лише 10 % від рівня 1913 р. Виробництво металу становило лише 5 % довоєнного рівня, вугілля — 30 %. Із 11 тис. підпри- | ємств у 1922 р. працювало 2552, із 57 доменних печей — лише одна. Було повністю знищено 4 тис. км залізниць. Залишилося лише 40 % паровозів. Посівні площі с коротилися |
Íàçâà, çàñíîâíèêè òà êåð³âíèêè |
• Український театр драми та опери (1918 р.) (перший театр УСРР ім. Т. Шевченка), Київ, Г. Борисоглібський, Л. Гаккебуш, О. Мар’яненко, О. Сердюк, Лесь Курбас |
• Новий драматичний театр ім. І. Франка (створений 1919 р. у Вінниці, із 1923 р. працював у Харкові, із 1926 р. — у Києві), Г. Юра |
• Українська державна капела під проводом О. Кошиця (1918 р.) |
• Державний симфонічний оркестр під проводом О. Горілого (1918 р.) (із 1919 р. — Республіканський симфонічний оркестр ім. М. Лисенка). Симфонічні оркестри також існували в Харкові, Катеринославі, Одесі |
• Українська республіканська капела під керівництвом К. Стеценка і О. Кошиця (існували в період Директорії УНР та в еміграції) |
• Державна українська мандрівна капела (скорочено «Думка»), Н. Городовенко |
• Київський музично-драматичний інститут (1920 р.) (існував на базі музично-драматичної школи ім. М. Лисенка) |
• У цей період працювали композитори: М. Леонтович, Я. Степовий, Л. Ревуцький, Г. Верьовка, Б. Лятошинський та ін. |
Релігійне життя
Îñíîâí³ òåíäåíö³¿ |
• Відновлення патріархату Російської православної церкви (РПЦ) • Рух за відновлення автокефалії української православної церкви на чолі з В. Липківським • Політизація церковного життя • Терор проти священиків; жорстка антицерковна, атеїстична політика більшовиків |
Óêðà¿íñüêà ÑÐÐ â óìîâàõ íîâî¿ åêîíîì³÷íî¿ ïîë³òèêè (íåï) 1921—1928 ðð.
Господарська розруха
Протиріччя непу
Монополія більшовиків на владу | Плюралізм форм власності та господарського укладу | |
Курс на будівництво соціалізму в одній окремо взятій країні | Необхідність активізації зовнішньополітичної діяльності, посилення контактів із зовнішнім світом | |
Необхідність здійснення індустріалізації, створення могутнього воєнно-промислового комплексу | Відсутність інвестицій у промисловість з вітчизняних і зарубіжних джерел | |
Курс на побудову суспільства соціальної рівності та соціальної справедливості | Посилення соціальної диференціації. Формування «нової буржуазії» (непманів) і «нової аристократії» (партійно-радянська номенклатура) |