НД История Украины 10-11 укр (стр. 17 из 44)

Îñíîâí³ ðèñè

• Ідеологізація всіх сторін культурного життя, насильницьке впровадження марксистської ідеології • Створення «нової пролетарської інтелігенції» • Реформування системи освіти (обмеження отримання освіти для «бувших») • Розширення сфери вживання української мови (політика українізації) • Уведення до Карного кодексу відповідальності за переконання • Посилення боротьби з неграмотністю • Активізація антирелігійної кампанії • Висилка за кордон визначних представників інтелігенції, що не поділяли комуністичних ідей. У той же час залучення до співпраці представників інтелігенції, що емігрували за кордон

Çàãàëüíà õàðàêòåðèñòèêà

• Одержавлення системи наукових установ. Ліквідація будь-яких об’єднань науковців. Присвоєння Академії наук України звання Всеукраїнської. До її складу увійшли секції Українського наукового товариства. Діяльність Всеукраїнської академії наук була суворо регламентована • Ідеологізація діяльності наукових установ. Партійна оцінка діячів науки • Підпорядкування державі системи вищої освіти

Коренізація в УСРР

Ïèòàííÿ	Õàðàêòåðèñòèêà
Форма	• Українізація і заходи для культурно-національного розвитку національних меншин в Україні
Період здійснення	• 1923 — початок 1930-х рр.
Основні провідники	• П. Скрипник, О. Шумський
Мета	• Створення національного підґрунтя для проведення більшовиками своєї політики, а також для створення позитивного образу радянської влади як всередині країни, так і за її межами
Основні положення (сформовані рішеннями ХІІ з’їзду РКП(б) (квітень 1923 р.))	• Підготовка, виховання та висування керівних кадрів корінної національності • Урахування національних факторів при формуванні партійного та державного апарату • Організація мережі навчальних і виховних закладів, закладів культури, преси, книговидавничої справи мовами корінних національностей • Вивчення національної історії, відродження та розвиток національних традицій і культури
Підсумки і резуль- тати	• У 1930 р. кількість шкіл з українською мовою навчання становила 85 %, у 75 % державних установ діловодство було переведене на українську мову, 90 % газет, більше 50 % книг і журналів видавалося українською мовою • Кількість українців серед службовців держапарату зросла з 35 до 54 % • Сприяла залученню до радянського культурного будівництва української інтелігенції, з еміграції повернулася частина діячів культури і науки • Відбувся бурхливий розвиток української культури («Відродження») • Були забезпечені культурно-національні права національних меншин, створені адміністративні національні райони тощо

Основні тенденції розвитку науки

Розвиток освіти в 1920-ті рр.

Íàïðÿìêè ðîçâèòêó îñâ³òè
Ліквідація неписьменності	Розбудова державної системи освіти
• Від 1921 р. створювалися школи з ліквідації неписьменності — лікнепи, у яких мали навчатися всі, хто не вміє читати і писати віком від 8 до 50 років. Завдяки лікнепам на кінець 1920-х рр. загалом вдалося подолати неграмотність населення • Із запровадженням політики українізації велика увага приділялася навчанню рідною мовою	• Виховання дітей віком від 4 до 8 років здійснювалося в дитячих садках та дитячих будинках; від 8 до 15 років — у дитячих будинках та семирічних трудових школах; від 15 років, після закінчення семирічки, підлітки вступали до профшколи з дворічним терміном навчання, системою, якою завершувалася початкова освіта. Основну увагу початкова школа зосереджувала на підготовці молоді для праці на виробництві • Вищими навчальними закладами в 1922—1929 рр. були технікуми та інститути. Технікуми готували спеціалістів вузьких профілів. Інститути здійснювали підготовку адміністраторів та організаторів виробництва

Українське національне відродження в літературі

Íàïðÿìîê	Íàçâà îðãàí³çàö³¿	Ïðåäñòàâíèêè
Неокласики	—	М. Зеров, О. Бурггард (Ю. Клен), М. Драй-Хмара, М. Рильський
Селянські митці	«Плуг»	П. Панч, А. Головко, С. Пилипенко
Пролетарська література	«Гарт», Вільна академія пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ)	В. Еллан-Блакитний, М. Бажан, О. Довженко, М. Куліш, Ю. Смолич, В. Сосюра, П. Тичина, Ю. Яновський, М. Хвильовий (Фітільов)

Мистецтво

Íàïðÿìîê	Íàçâà îðãàí³çàö³¿	Ìèòö³
Реалізм (соціалістичний)	Асоціація художників Червоної України (АХЧУ)	І. Їжакевич, К.Трохименко, О. Кокель, Ф. Кричевський, Г. Світлицький, С. Прохоров, М. Самокиш, І. Падалка, М. Бурачек, А. Петрицький, В. Касія
Авангардизм	Асоціація революційного мистецтва України (АРМУ) Асоціація панфутуристів (Аспанфур)	М. Бойчук, О. Богомазов, В. Меллер, К. Гвоздик, В. Седляр М. Семененко

Музика