НД История Украины 10-11 укр (стр. 3 из 44)
| Ïèòàííÿ äëÿ õàðàêòåðèñòèêè | Îêóïàö³éíà ïîë³òèêà | ||
| 1914—1915 ðð. | 1916—1917 ðð. | Òèì÷àñîâèé óðÿä 1917 ð. | |
| Період окупації (місяць, рік), її тривалість | Кінець серпня 1914 р. — червень 1915 р. (евакуйовані окупаційні органи функціонували до липня 1916 р.) | Липень 1916 р. — лютий 1917 р. | Березень—серпень 1917 р. (евакуйовані окупаційні органи функціонували до квітня 1918 р.) |
Закінчення таблиці | Ïèòàííÿ äëÿ õàðàêòåðèñòèêè | Îêóïàö³éíà ïîë³òèêà | ||
| 1914—1915 ðð. | 1916—1917 ðð. | Òèì÷àñîâèé óðÿä 1917 ð. | |
| Адміністративний устрій | Тимчасове військове генерал-губернаторство Галичини | Генерал-губернаторство областей АвстроУгорщини, зайнятих під час війни | Обласний комісаріат Галичини та Буковини |
| Керівник окупаційної адміністрації | Граф Г. Бобринський | Ф. Трепов | Д. Дорошенко |
| Головне завдання окупаційної адміністрації | Швидка інкорпорація Галичини і Буковини до складу Російської імперії за тісної співпраці з місцевими діячами та установами москвофілів | Забезпечення потреб армії і фронту, «уникати всякої політичної тенденції при управлінні краєм» | Забезпечення управління краєм в умовах революції, налагодження життя цивільного населення, допомога фронту |
| Політика щодо українства | Репресивна. Запровадження воєнного стану, закриття української преси, заборона друкування книжок українською мовою, припинення діяльності «Просвіт» та інших культурно-освітніх і громадських установ, репресії проти лідерів національного руху, депортації населення, насильницька русифікація | Нейтральна. Дозвіл на відкриття українських шкіл. Надання допомоги населенню, що постраждало від бойових дій: постачання продовольства, посівного матеріалу | Позитивна. Відкриття українських шкіл, налагодження українського життя. Допомога населенню, що постраждало в результаті бойових дій |
| Політика щодо інших етнічних груп | Репресивна. Заборона викладання у школах польською, єврейською, німецькою та іншими мовами | Нейтральна. Заборона викладання у школах польською, єврейською, німецькою та іншими мовами | Позитивна |
| Церковна політика | Переслідування і нищення Української греко-католицької церкви (УГКЦ), депортація священиків углиб Росії, насаджування православ’я | Підтримка православної церкви | Невтручання в церковні справи |
Антивоєнний рух в Україні
| Ôîðìè ïðîÿâó | Õàðàêòåðèñòèêà |
| Братання | Відмова від ведення бойових дій, налагодження відносин із частинами ворога, домовленість про імітацію бою для уникнення втрат тощо |
| Дезертирство | Було зумовлене втомою від війни, антивоєнною агітацією, зміною соціального складу російської армії, особливо офіцерського корпусу. Від початку 1917 р. набуває масового характеру |
| Революційна боротьба | Страйки, агітація проти війни, поширення забороненої літератури тощо |
Наслідки Першої світової війни для України | Íåãàòèâí³ | Ïîçèòèâí³ |
| • Розорення західноукраїнських земель (зруйновано 40 % житлових і господарських будівель, близько 2 тис. підприємств, скорочено на третину видобуток нафти. Поголів’я худоби скоротилося на половину) • Значні людські втрати (понад 500 тис. загиблих) • Утримання за рахунок місцевих ресурсів 50 % діючої російської армії (3,5 млн осіб), та тилових гарнізонів (400 тис. осіб), що знаходилися на території України • Виникнення проблеми біженців, депортованих, переміщених осіб • Загальні витрати Росії на війну складали 41 млрд руб. • Інфляція (ціни зросли в 4—8 разів) • Падіння виробництва, кризовий стан економіки (на початок 1917 р. у Наддніпрянщині скоротився видобуток залізної руди на 46 %, марганцевої — на 29 %, виплавка чавуну — на 32 %, сталі — на 33 % порівняно з 1913 р.; зростання залежності промисловості від іноземного капіталу • Диспропорція у розвитку промисловості (швидке зростання галузей воєнного виробництва, занепад цивільного виробництва) • Скорочення посівних площ (на 1,880 млн десятин), зменшення збору зернових на 200 млн пудів, скорочення виробництва цукру (із 85 млн пудів у 1913 до 50 млн пудів у 1917 р.); загострення продовольчої проблеми в містах, поява черг • Скорочення працездатного населення на селі (у 1917 р. залишилось 38,7 % працездатного чоловічого населення) • Загострення соціальних проблем • Перебої в роботі транспорту • Посилення страйкової боротьби робітників (1914 р. — 30 тис. осіб, 1915 р. — 50 тис. осіб, 1916 р. — 200 тис. осіб) і виступів селян (протягом 1914—1916 рр. — 160) | • Зростання національної самосвідомості населення • Створення українських збройних формувань, набуття воєнного до свіду • Підняття «українського питання» на міжнародний рівень |
Óêðà¿íñüêà ðåâîëþö³ÿ (1917—1918 ðð.)
Причини і передумови Української революції | Причини і передумови | |||||
| Залежне і пригноблене становище України, великодержавницька політика щодо неї панівних кіл як Росії, так і Австро-Угорщини | Важке соціальне становище переважної частини населення | Невирішеність аграрного питання і питання соціального захисту робітництва | Піднесення українського національно-визвольного руху, організаційне та ідеологічне його оформлення | Порушення стабільності Російської та Австро-Угорської імперій, загострення їхніх внутрішніх проблем унаслідок Першої світової війни | |
 | |||||
| Привід | |||||
| Революція в Росії (початок 8 березня (23 лютого) 1917 р.). Повалення монархії. Зречення Миколою ІІ престолу (15 (2) березня 1917 р.) | |||||
| | |||||
| Мета | Рушійні сили | ||||
| Здобуття автономії як першого кроку до незалежності | Українська національна інтелігенція, селянство, військові, робітництво | ||||
Основні події початку революції
| Äàòà | Ïîä³ÿ |
| 17(4) березня 1917 р. | Створення Української Центральної Ради (УЦР) |
| 20(7) березня 1917 р. | Обрання керівного складу УЦР |
| 25(12) березня 1917 р. | Українська демонстрація в Петрограді |
| 1 квітня (19 березня) 1917 р. | Стотисячна українська маніфестація в Києві |
| Березень—квітень 1917 р. | Відновлення і створення українських політичних партій |
| 19(6) — 21(8) квітня 1917 р. | Український національний конгрес |
Українські політичні партії в 1917 р. | Íàçâà | ˳äåðè | ̳ñöå â ïîë³òè÷íîìó ñïåêòð³ | Îñíîâí³ ïðîãðàìí³ ïîëîæåííÿ |
| Українська партія соціалістів-федералістів (УПСФ) | Д. Дорошенко, С. Єфремов, А. Ніковс ький, І. Фещенко-Чопівський, О. Лотоцький, С. Шелухін | Центристська, ліберально-демократична | Проголошення широкої автономії України. Розбудова національно-культурного життя. Широкі демократичні права |
| Українська соціалдемократична робітнича партія (УСДРП) | С. Петлюра, В. Винниченко, І. Мазепа, М. Порш | Ліва, соціал-демократична | Проголошення широкої автономії України як кроку до незалежності. Широке соціальне законодавство |
| Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР) | М. Грушевський, В. Гол у бович, М. Ковалевський, О. Севрюк, П. Христюк | Ліва, народницька | Проголошення широкої автономії України як кроку до незалежності. Передача землі селянам |
| Українська партія соціалістів-самостійників (УПСС) | І. Луценко, І. Липа, О. Макаренко | Права, націоналістична | Негайне проголошення незалежності України. Першочергова увага до розбудови української армії |
| Українська демократично-хліборобська партія (УДХП) | С. Шемет, В. Шемет, В. Липинський | Права | Проголошення незалежності України. Становлення сильної влади. Приватна власність на землю |
Загальноросійські політичні партії, що діяли на українських землях