• Міграція робочої сили. Значна частка українців виїздила на новобудови до Сибіру, Далекого Сходу, Крайньої Півночі (БАМ, Тюмень, Воркута тощо)
• Розселення на території республіки (особливо в Криму і великих містах) офіцерів, що вийшли у відставку, та їхніх сімей
• Від’їзд євреїв до Ізраїлю (за 30 років виїхало 353 тис. осіб)
Протягом 1959—1989 рр. в абсолютному і процентному обчисленні відбулося скорочення частки українців у населенні республіки (а також інших національних меншин), проте зросла частка росіян. Так, частка українців скоротилася з 76,7 до 72,1 %, росіян — збільшилася з 16 до 22 %
Розвиток освіти в другій половині 1960-х — першій половині 1980-х рр.
Ïîçèòèâí³ ÿâèùà | Íåãàòèâí³ ÿâèùà |
• Перехід до загальної середньої освіти • Зростання обсягів методичного і матеріального забезпечення школи • Ґрунтовна підготовка учнів з базових дисциплін. Запровадження нових дисциплін. Загальний високий рівень навчання • Формування педагогічних шкіл передового досвіду | • Зростання ідеологізації та русифікації освіти • Жорсткий партійний контроль над вчителями • Підвищення навантаження на учнів у зв’язку з ускладненням навчальних програм • Накопичення розриву між вищою і середньою освітою. Базової підготовки в школі стає недостатньо для вступу до вузу • Поглиблення розриву між сільською і міською школами • Школи орієнтувалися на здобуття учнями знань, а не на оволодіння практичним життєвим досвідом • Система освіти відставала від потреб нового етапу НТР • Панування традиційних методів навчання • Майже відсутня спеціалізація шкіл |
Çàãàëüíà õàðàêòåðèñòèêà |
• Центром наукових досліджень залишалась АН УРСР • Зростання кількості наукових працівників • Розвивалися ті галузі науки, які не потребували складного лабораторного обладнання, і ті, що були пов’язані з військовими і космічними розробками • Майже повний занепад суспільних дисциплін, їх ідеологізація • Залишкове фінансування більшості наукових установ |
Основні тенденції розвитку літератури і мистецтва
Çàãàëüíà õàðàêòåðèñòèêà |
• Панування соціалістичного реалізму • Паралельне існування офіційного і «справжнього» мистецтва та літератури • Намагання зберегти національний калорит і самобутність в умовах русифікації та ідеологізації • Поширення у дозованих формах кращих зразків світового класичного мистецтва. Гасло «мистецтво належить народу» • Замкненість, відірваність від світового мистецького процесу |
Ðîçïàä Ðàäÿíñüêîãî Ñîþçó ³ ñòàíîâëåííÿ íåçàëåæíî¿ Óêðà¿íè
Політика реформ М. Горбачова
Îñíîâí³ íàïðÿìè ðåôîðì |
• Демократизація суспільства. Створення правової держави • Гласність • Реабілітація незаконно засуджених і репресованих за роки радянської влади • Утвердження багатопартійності • Запровадження інституту президентства • Підготовка нового союзного договору • Політика нового мислення у зовнішніх відносинах • Підтримка демократичних революцій у Східній Європі |
Ïåð³îä | Ðîêè |
І | Квітень 1985 — січень 1987 р. (від квітневого 1985 р. пленуму ЦК КПРС до січневого 1987 р. пленуму ЦК КПРС) |
ІІ | Січень 1987 — літо 1988 р. (від січневого пленуму ЦК КПРС до ХІХ конференції КПРС) |
ІІІ | Літо 1988 — травень 1989 р. (від ХІХ партконференції до І З’ізду народних депутатів СРСР). |
ІV | Літо 1989 — серпень 1991 р. (від І З’їзду народних депутатів СРСР до спроби державного перевороту 19—21 серпня 1991 р.) |
Çàõîäè | Çì³ñò |
Політика гласності | • Політика партійно-радянського керівництва в сфері інформації, започаткована в 1987 р., передбачала надання населенню дозованої ідеологічно спрямованої інформації про минулі злочини, що мали місце в історії СРСР. Гласність мала створити уяву про начебто відкритість функціонування партійно-державних органів влади, відновити довіру населення, забезпечити інформаційну підтримку реформаторській політиці М. Горбачова. Першою публікацією, яка започаткувала політику гласності, стала стаття в журналі «Огонек» про життя і діяльність партійного діяча Роскольнікова, який в 1930-ті рр. виступив з відкритим листом до Й. Сталіна, звинувачуючи його у численних злочинах • У реальному житті партійно-державному керівництву не вдалося утримати інформаційний потік у певних межах • Політика гласності передбачала можливість одержувати достовірну інформацію і говорити правду, не думаючи про наслідки • Матеріали про численні злочини радянської влади, з одного боку, остаточно підірвали довіру до неї, з іншого — пробудили інтерес до історичного минулого та сприяли зростанню національної свідомості народу |
Звільнен ня політ в’язнів | • Під тиском світової громадськості та суспільства М. Горбачов дав розпорядження звільнити всіх політичних в’язнів, і навіть тих, які були звинувачені в кримінальних злочинах (1988—1990 рр.) |
Реформування структури органів влади | • 1987 р. Пленум ЦК КПРС «Про перебудову і кадрову політику» • Кадрові зміни в партійно-державному керівництві • 18 червня — 1 липня 1988 р. ХІХ Всесоюзна конференція КПРС • Вироблення основних принципів політичної реформи: — чіткий розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову; — ліквідація зрощування партійного і державного апаратів; — плюралізм політичного життя, створення інших партій, але при гегемонії КПРС; — розширення повноважень рад • Березень 1989 р. Вибори народних депутатів СРСР на альтернативній основі • Травень—червень 1989 р. Перший з’їзд народних депутатів СРСР • Поява політичної опозиції • Запровадження нової посади — Голова Верховної Ради СРСР (М. Горбачов) • Вересень 1989 р. Пленум ЦК КПУ • Усунення В. Щербицького з посади першого секретаря ЦК КПУ. Новим першим секретарем було обрано В. Івашка • Березень 1990 р. Запровадження посади Президента СРСР (першим і останнім президентом СРСР став М. Горбачов) • Березень — травень 1990 р. Вибори до Верховної Ради УРСР і місцевих рад |
Закінчення таблиці
Çàõîäè | Çì³ñò |
Реформування структури органів влади | • Зміна 90 % складу Верховної Ради УРСР • Поява національно-демократичної опозиції • Верховна Рада УРСР від 15 травня 1990 р. стала працювати в парламентському режимі |
Ліквідація монополії КПРС на владу | • Лютий 1990 р. Скасування Cтатті 6 Конституції СРСР (і відповідних статей у конституціях союзних і автономних республік) про «керівну і спрямовуючу...» роль КПРС у радянському суспільстві |
Íàñë³äêè ðåôîðì | |
• Розвал існуючої системи влади. Підрив монополії КПРС на владу. Створення передумов для розвалу СРСР • Зростання політичної активності населення. Зародження багатопартійності • Відродження національної свідомості українського та інших народів, що входили до складу СРСР |
У ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. на ЧАЕС відбувся тепловий вибух, якій призвів до руйнування четвертого енергоблоку реактора. Спалахнула пожежа і виникла загроза ядерного вибуху. Завдяки героїзму пожежників вогонь вдалося загасити. Ціною | власного життя вони врятували світ від жахливої катастрофи. У результаті руйнування реактора в навколишнє середовище потрапило 200 тонн радіоактивних матеріалів (3 % від тих, що містилися в реакторі). | |
Íàñë³äêè êàòàñòðîôè | ||
• Забруднення біосфери Землі. Радіоактивна хмара, що утворилася внаслідок вибуху, досягла к раїн Північної Європи. Радіоактивного опромінювання зазнали тисячі людей. На території України було утворено 30-кілометрову «зону відчуження», із якої було відселено всіх мешканців • Погіршення стану здоров’я населення • Величезні матеріальні та фінансові витрати СРСР, а згодом України • Підрив довіри до комуністичного керівництва УРСР, яке у перші дні намагалося приховати масштаби і наслідки катастрофи |
Основні заходи Перебудови в економічній сфері