Особливу соціальну напруженість у суспільстві спричинюють аварії з груповими нещасними випадками, кількість яких 1998 р. зросла до 203. Під час цих аварій було травмовано 712 працівників, з яких 279 смертельно, що на 107 чол. більше ніж у 1997 р.[2]
Чимало керівників підприємств безвідповідально ставляться до обов'язків, пов'язаних зі створенням здорових і безпечних умов праці на виробництві, часто розглядають ці питання як другорядні.
Лише за два місяці п.р. інспектори Держжнаглядохоронпраці виявили понад 340тис. порушень правил безпечного ведення робіт. Через наявну загрозу життю працюючих заборонялася робота понад 17 тисяч підприємств та об'єктів.
3 ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.
Система пенсійного забезпечення може суттєво вплинути на поліпшення матеріальногостановища населення.
А відтак прискорення її реформування є нагальним завданням.
У 1998 р. Президентом України підписано три укази з проблем пенсійного забезпечення, якими передбачається перехід до вищих стандартів пенсійного забезпечення населення.Рівень мінімальної групової пенсії поетапно підвищуватиметься до рівня вартісної величини малозабезпеченності. Передбачено також впроваджувати персоніфікованийоблік страхових внесків, періодично індексувати пенсії з урахуванням зростання споживчих цін. Це сприятиме розвитку недержавних пенсійних фондів і формуванню професійних, галузевих й приватних галузевих систем як за рахунок роботодавців, так і працівників. Президент України особливуувагу звернув на необхідністьтимчасового додаткового надходження коштів до Пенсійного фонду.
Відповідно до указів Президента України з пенсійних
проблем розроблено положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного страхування і план заходів до 2000 р. щодо його поетапного впровадження.
Сума додаткових надходжень коштів від об'єктів опо-даткування за рахунок відрахування з вартості реалізованих ювелірних виробів, а також відрахувань від операцій з купівлі-продажу валют і відчуження легкових автомобілів, підвищення сплати збору на 2% становитиме 625 млн.грн.
Незважаючи на низку рішень, прийнятих або напрацьованих упродовж останнього часу щодо перебудови пенсійної системи, найближчими цілями залишається, по-перше, досягнення консенсусу між законодавчою і виконавчою структурами влади із оновлення пенсійної системи; по-друге, практична реалізація державної стратегії реформи у цій галузі.
Програма пенсійної реформи, закони про обов'язкове державне пенсійне страхування й недержавні пенсійні фонди спрямовані на збільшення надходжень до Пенсійного фонду за рахунок розширення грошової бази зі стягнення страхових внесків.
За умов важкого демографічного становища серед країн з перехідною економікою, у якому нині перебуває Україна, подальше затягування зі створенням правового поля для проведення пенсійної реформи неприпустиме.
Державна пенсійна політика у найближчій перспективі має полягати у подоланні розриву між доходною і витратною частинами бюджету Пенсійного фонду, запобіганні вимушеного звернення законодавчої влади до прийняття рішень, що виходять за межі бюджетного дефіциту. Уже вичерпані можливості соціального популізму. Однак критична межа негативних наслідків переходу до ринкової економіки, на порозі якої опинилась пенсійна система, не дає змогу пасивно ставитись, до проблеми її реформування.
Нагальним питанням, яке потребує першочергової уваги, є розмежування джерел фінансування бюджету Пенсійного фонду. Загалом до переліку виплат, які включені до бюджету Пенсійного фонду і за економічним змістом не відповідають принци- пам обов'язкового соціального страхування, входить 15 видів. На їх фінансування витрачається 1.8 млрд.грн., що на 8,4% більше від суми заборгованості із виплати пенсій і грошової допомоги.
Лише за рахунок упорядкування доходної частини Пенсійного фонду можна істотно зменшити страховий збір і завдяки цьому збільшити фінансову базу оподаткування або підвищити розмір пенсій без змін величини страхового збору. При цьому поліпшити добробут можуть 13.4 млн. пенсіонерів.
Один із важливих чинників стабілізації фінансового становища пенсійної системи поки не реалізований - передавання Пенсійному фонду акцій приватизованих компаній для фінансування пенсійних виплат. Така схема була апробована, наприклад, у Болівії. У Румунії також створені організаційні й фінансові умови для підтримки пенсіонерів за рахунок приватизованих підприємств. Заснована державна компанія, членами якої є всі пенсіонери від певного віку. До цієї сгруктури передано всі акції Ромгаз і Ромтелеком. Частина з них передана до трьох управлінських компаній, що створені за міжнародним тендером з метою поліпшення фінансування пенсійних виплат за рахунок одержаних дивідендів. Акції дозволяється реалізовувати на фондовому ринку щорічно і розподіляти дохід серед тих пенсіонерів, хто є членами цих управлінських компаній.
Погашення заборгованості із заробітної плати слід розглядати як об'єктивну передумову погашення заборгованості з пенсій — це забезпечило б надходження 2,3 млрд. грн. до Пенсійного фонду. Цієї, суми вистачило б, щоб повністю розрахувалися з пенсіонерами.
Негативно позначилося на виплаті пенсій неповне і несвоєчасне фінансування з Держбюджету виплати пенсій військовослужбовцям строковоїслужби. Заборгованість із фінансування пенсій військовослужбовцям та пенсіонерам-чорнобиль цям на початок 1999 р. становила 706 млн.грн.
Ще одна складова заборгованості -- зростання недоїмки до Пенсійного фонду. У 1998 р. вона зросла майже на 1 млрд. грн. Нині найбільшими боржниками Пенсійного фонду є підприємства Мінагропрому, Мінвуглепрому і Мінпром політики, на які припадає майже 80% загальної суми заборгованості.
За станом на 1 січня 1999 р. у Пенсійному фонді взято на облік понад 1,5 млн. платників, з них близько 30% не займались виробничою діяльністю. З-поміж платників, що займалися виробничою діяльністю, сплачували збір лише 72%. Перевірки Пенсійного фонду засвідчили, що з 77 тис. платників, які звітували про наявність у них виробничої діяльності, займалися 8 тис., тобто 10%. За всіми ціми фактами, цифрами і відсотками стоять конкретні підприємства та їхні керівники.[2]
Із запровадженням фіксованого сільськогосподарського податку від багатьох сільгосппідприємств протягом 1 кварталу 1999 р. не надійшло жодної копійки. Брак надходжень не дає змоги забезпечити виплату пенсій 5,6 млн. сільським пенсіонерам.
Відповідно до Указу Президента за рахунок розширення бази оподаткування і впровадження додаткових ставок (від реалізації ювелірних виробів із золота, продажу автомобілів та купівлі-продажу валюти) до бюджету Фонду протягом жовтня—грудня 1998 р. надійшло 94,3 млн.грн., від збільшення тарифу відрахувань з фізичних осіб — 21,9 млн.грн. І до бюджету Пенсійного фонду в 1 кварталі цього року за рахунок цих джерел очікується 305,5 млн.грн. додаткових надходжень.[3]
Уряд ухвалив рішення передати Міністерством фінансів до Пенсійного фонду близько 84,5 млн.грн. для погашення заборгованості з пенсій, надаючи можливість пенсіонерам розрахуватися за спожитий природний газ. Зменшено тарифи за доставку пенсій.
4 ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАН РИНКУ ПРАЦІ.
За рівнем безробіття Україна вже перевищила середньоєвропейські показники і показники окремих країн з перехідною економікою. За попередніми даними в жовтні 1998 р. рівень безробіття в Україні досяг 11,3%. Найвищі показники безробіття в Закарпатській(15,1%), Львівській (14.9), Кіровоградській (14,5), Запорізькій (14,3), Рівненській (14,1), Івано-Франківській (13,7) та М.Києві (13,2%).[4]
Майже на 2 млн. зменшилась чисельність осіб, які навчались у закладах освіти (включаючи систему Міністерства внутрішніх справ, Міноборони, а також заклади з недержавною формою власності). Особливо різко скоротилась чисельність тих, хто здобуває середню освіту у вечірніх школах. Якщо у 1985 р. у цих закладах середню освіту здобули 238 тис.чол., то у 1997 р. — 43 тис., майже у 6 разів менше.
Значно скоротилась підготовка кваліфікованих працівників (у 1.5 раза), що негативно позначилось на їхньому професійно-кваліфікаційному рівні, передовсім галузей матеріального виробництва, а звідси І економічних показниках нашої держави.Торік на обліку в службі зайнятості перебувало понад 2 млн. незайнятих громадян, а за три місяці цього року зареєстровано вже 1,4 млн.чол. За прогнозними розрахунками упродовж цього року чисельність незайнятих громадян становитиме З млн.чол.
Найбільшої гостроти набула ситуація на ринку праці в невеликих містах і населених пунктах з моногалузевою структурою економіки, де призупинили свою діяльність промислові підприємства та їхні філії, закриваються вугільні шахти, різко скорочується сільськогосподарське виробництво. Існує тривожна тенденція до швидкого зростання безробіття серед сільського населення.
Пом'якшити гостроту проблем на ринку праці могли б тимчасові громадські і сезонні роботи (у Вінницькій області до громадських робіт залучено 11,7% зареєстрованих громадян - найвищий показник в Україні, а в Дніпропетровській, Донецькій, Івано-Франківській, Львівській областях та М.Севастополі — менше 2%).
Поліпшення ситуації з організації роботи служби зайнятості сприятиме запровадження єдиної сучасної іінформаційно-довідкової системи ринку праці.
,
5 СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ