ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ 1. Методологічні аспекти вивчення дискусій щодо визначення предмету соціології 5
1.1 Робочі визначення предмету соціології 5
1.2 Структура і рівні соціологічного знання. Макросоціологія і мікросоціологія як дві теоретичні парадигми 9
Розділ 2. Теоретичні аспекти становлення дискусій щодо визначення предмету соціології 15
2.1 Предмет соціології: вихідні позиції 15
2.2 Предмет соціології в єдності з методологією 20
Висновки 34
Перелік використаних джерел 37
ВСТУП
Необхідність вивчення соціології визначається, перш за все, зростанням ролі і значення цієї науки в сучасних умовах. Це обумовлено лавоюобставин, найважливіші зяких полягають в наступному.По-перше, наша країна переживає період глибокого реформування всіх сторін життя суспільства. Важливіі швидкі соціально-політичні зміни відбуваютьсясьогодні в багатьох інших країнах усвітовому масштабі. У цих умовахособливоактуальноіпрактично значуще ретельне вивчення, а такожвикористаннятенденцій, закономірностей розвитку і функціонуваннясуспільстваяк цілісного організму, механізму їх дії і взаємодії, що, як відомо, зв'язано, перш за все, зсоціологією. Сьогодні не підлягає сумніву, що якбиреформи, що проводяться у нас, були б науково (у тому числі і соціологічно) солідно обгрунтовані, а їх наслідки і хід серйозно сплановані і спрогнозовані, то результати могли б бути абсолютно іншими, куди менш хворобливимиі пліднішими зі всіма витікаючими зцього наслідками.Будь-яка сума знань людей про навколишній їх світ може називатися
наукою тільки у тому випадку, коли існує чітко певний предмет
дослідження, система знань, що стосуються цього предмету, а також
категоріальний апарат, що описує сутнісні основи даного предмету.
Більшість сучасних наук формували свій предмет і систему знань в результатітривалого історичного періоду. На самому початку цього шляхуми стикаємося здумкамиі ідеями, що описують предмет науки виключнона рівні буденного знання. Протенадалі ці знання виступаютьяк основи науки, паросткинових напряміврозвитку людській думці. «Соціологія – одна з наймолодших і змістовних наук про суспільство.» Прагнення зрозуміти, осмислити суспільство, виразитисвоє відношеннядо нього було властиве людству на всіх етапах його історії.
Мета дослідження:
- визначення необхідних понять предмету соціології, якідадутьзмогуправильно зоорієнтуватися при дослідженнідискусій щодо визначення предмету науки соціології;
- введення в основну проблематику розуміння предмету соціології впродовж всієї історії.
Так, для досягнення першої метидоцільнозаплануватитакізавдання:
- дативизначенняосновнихробочих понять предмету соціології;
- стислоохарактеризувати структуру і рівні соціологічного знання,макросоціологіяю і мікросоціологію як напрямки для дискусій в соціології.
Досягнення другої мети будеможливе, якщовиконатитакізавдання:
- охарактеризувати дискусії ранньої теоретико-методологічної класики щодо визначення предмету соціології;
- розглянутирозвиток соціологічних думок, де на протязі трьох етапів становлення соціології, її предмет розглядається в єдності з методологією.
Предмет дослідження: еволюція соціологічних думок щодо визначення предмету соціології.
Об’єкт дослідження: предмет соціології.
Методи дослідження: описовий, історичний, експериментальний.
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ДИСКУСІЙ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТУ СОЦІОЛОГІЇ
1.1 Робочі визначення предмету соціології
Найважливішими ознаками науковості будь-якої області знання служать: наочність, об'єктивність і застосування спеціальних методів отримання знання. Відповідно, наочність — перша ознака, що відрізняє науку від інших способів пізнання; наприклад, від мистецтва. Вона означає, що біля даної дисципліни є своя, особлива наочна область, тобто сукупність істотних властивостей і ознак тих об'єктів, які входять в цю область та вивченням яких займається дана наука.
Якщо узяти два західних і два вітчизняні підручники як джерела робочих визначень предмету соціології, то мова піде про визначення, що не претендують на високу точність і повноту. Достатньо, якщо вони чітко відмежовують предмет соціології від інших соціальних наук. Почнемо з підручника по соціології для коледжів, тобто для передвузівської освіти. Американський професор Нейл Смелзер пише: «Соціологію можна визначити як наукове вивчення суспільства і соціальних стосунків»[27,41]. У англійського професора Ентоні Гидденса є дві ємкі формули: «Соціологія — це вивчення суспільного життя людини, вивчення груп і суспільств»; «Соціологію можна визначити як систематичне вивчення людських суспільств, в якому особлива увага приділяється сучасним індустріальним системам» [6,45].
Прикладросійського визначення візьмемо у в В.А.Ядова: «Соціологія — це наука про становлення, розвиток, зміни і перетворення, про функціонування соціальних спільноті форм їх самоорганізації: соціальних систем, соціальних структур і інститутів; це наука про соціальні зміни, що викликаютьсяактивністю соціального суб'єкта; наука про соціальні стосунки...; наука про закономірності соціальних дій і масової поведінки» [28,12]. Другий приклад— в підручникуза ред. С.О. Макеєвої: «Соціологія вивчає спільніпринципи відтворення (функціонування) і зміни основних (простих і складних) форм соціальних взаємодій на основі широкого залучення емпіричних даних, фактів реального життя, виділяючи те, що повторюється, стійке в різних сферах суспільногожиття»[24,32].
Ці робочі визначення предмету соціології розрізняються між собою і в той же час мають немало спільного. Особливо поважно, що всі вони характеризують предмет соціології у зв'язку з її методологією: західні автори коротко відзначають її науковість, українські автори дають докладнішу розшифровку структури соціологічного знання і способів його отримання. Множинність теорій і методологій, що існують в сучасній соціології, підвищує роль загальнонаукових її підстав. Відповідні характеристики можна так резюмувати: предмет соціології — соціальна діяльність людини, соціальні стосунки і процеси, спільності і суспільства як цілісні системи, їх функції і структури; соціологія вивчає стани і динаміку свого предмету, спираючись на соціальні факти і емпіричні дані, що отримуються за допомогою соціологічних, а також інших наукових підходів і методів.
У першій, власне наочній частці цього визначення потрібно пояснити ключове слово, що часто вживається: соціальне. Перш за все, розрізняють два значення цього терміну: широке і вузьке. Соціальне в широкому сенсі - все, що стосується суспільства, синонім слова суспільне. Соціальне у вузькому, спеціальному соціологічному сенсі — це взаємини між суб'єктами, що виникають в процесах їх дій і взаємодій з приводу їх статусів в соціальній середі - малих і великих групах, общностях і організаціях, суспільстві в цілому. Що таке статус? Статус — це положення або позиція, яке займає суб'єкт, що діє, в тій або іншій групі, спільності, організації, суспільстві. Наприклад, в рамках лекційного курсу по спільній соціології реалізуються різні статуси: статус викладача, лектора і статус студентів, слухачів, активно або що пасивно сприймають лекцію. Ці статуси зафіксовані не просто на даній лекції, а в організації (вузі), членами якої є і лектор і студенти. Під час лекції ці статуси реалізуються як відповідні ролі, які і складають динамічний аспект статусів. Таким чином, взаємини між лектором і студентами, а також між студентами в лекційному залі — це не лише взаємодії з приводу змісту дисципліни, що викладається, але і відношення з приводу статусів викладача і студентів в даному вузі. Крім того, тут же можуть бути стосунки і з приводу інших статусів: кожен індивід одночасно має безліч статусів, включений в їх мережу. Є формальні стосунки і статуси (викладач — студент), є неформальні стосунки між студентами, як чоловіками і жінками, симпатичними і антипатичними один одному і так далі словом, існують різні стосунки і статуси, які переплітаються між собою[24,51].
Предмет науки - модель об'єкту, що вивчається, що створена науковим мисленням, детермінується, з одного боку, об'єктом науки, з іншої - умовами дослідження: науковими і практичними цілями, науковими знаннями і методами. Він відображаєспецифіку відповідної науки. Предмет соціології - це сукупність основних понять і проблем, за допомогою яких описується соціальна реальність, які виступаютьтемами емпіричних досліджень, тобто за допомогою понять ми описуємо соціальну реальність, а проблеми указуютьна теми емпіричних досліджень.
Одні соціологи розглядуютьсуспільствояк структуровану систему, інші дають йому процесуальне трактування, одні глобалізують його межі, інші – локалізують, одні вивчають «факти», інші – «символи» і так далі. Таке різноголосся в основній дефініції науки і сумбурні (що перераховують) відповіді на питання: «Соціологія – це про що?» – створює у непідготовленого читача враження, що вона або «провсе», або, навпаки, «про те, про се».
Осьдеякі з найбільш авторитетних думок:
«...Можно назвати інститутом всі вірування, всі поведінки, встановлені групою. Соціологію тоді можна визначити як науку про інститути, їх генезис і функціонування» (Э. Дюркгейм) [11,21].
Соціологія, «будучи в найширшому сенсіслова обширноюнаукою про суспільство... може бути визначена як наука соціальних елементів і перших принципів»(Ф.Г. Гідденс) [6,13].
Предмет соціології «містить в собі безліч рухів... відношенняіндивідуума до суспільства, причини і форми утворення груп, протилежності класів і переходи від одного до іншого, розвиток стосунків між пануючими і підпорядкованимита багато ін питань»(Р. Зіммель) [12,14].
А осьяк визначали предмет науки російські дослідники, що створили школу «суб'єктивної соціології»[2,75]:
«Соціологія - це наука, що досліджує форми правління, посилення і ослабіннясолідарності між свідомими органічними особями»(П. Л. Лавров).