- вживає заходи щодо вилучення дитини з прийомної сім'ї;
- виносить питання на розгляд опікунської ради;
- подає клопотання про скасування рішення щодо утворення прийомної сім'ї;
- вносить відповідну інформацію про неналежне виконання взятих на себе обов'язків до банку даних прийомних батьків та осіб, що є кандидатами на такий статус, для упередження повторного влаштування дітей на виховання цим особам. [8]
Порядок здійснення соціального супроводження прийомних сімей містить ґрунтовне визначення обставин, які характеризують неналежне виконання прийомними батьками своїх обов'язків, що є підставою для вжиття заходів попередження порушення прав дитини, яка виховується в сім'ї, а саме:
-відсутність у дитини необхідного одягу згідно сезону, окремого спального місця, засобів особистої гігієни, непридбання призначених ліків, спеціальних пристосувань у межах коштів, що виплачуються державою на утримання дитини;
-несвоєчасне звернення до лікувальних закладів у випадку загрози життю та здоров'ю дитини;
-педагогічна занедбаність дитини з причини неналежного догляду за нею;
-ознаки фізичного/ психологічного насилля;
- скарги дитини, сусідів, педагогів, медиків, представників державних та недержавних організацій, що контактували з дитиною, які не знайшли свого очевидного спростування;
-відмова від передачі дитини біологічним батькам / особам, що їх замінюють, відповідно до рішення органу опіки та піклування;
-нецільове використання коштів, що виплачуються державою на
утримання дитини;
-використання праці дитини для здобуття матеріальної вигоди
заробітку;
-тиск на дитину щодо сповідування нею релігії прийомних батьків/батьків-вихователів;
-втягування дитини до протиправної діяльності]
-приховування від державних органів фактів, що несуть загрозі життю, фізичному та психічному здоров'ю дитини, її моральному стану;
-порушення умов договору про створення прийомної сім'ї/дитя чого будинку сімейного типу;
-невмотивована відмова від розмови із соціальним працівником від надання інформації щодо прийомної дитини/дитини-вихованця чі умов їх виховання; у контактуванні з дитиною; - невиконання рішення опікунської ради про форму та порядок спілкування дитини з біологічними родичами / особами, що замінюють батьків;
- перешкоджання соціальному працівнику у відвідуванні помешкання прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу;
- інші протиправні дії відповідно до чинного законодавства. [3]
Супервізія соціального супроводження
З метою забезпечення якості соціального супроводження, вдосконалення й оптимізації діяльності соціального працівника провадиться супервізія його роботи. Завданням супервізії є професійна підтримка, навчання та наставництво соціального працівника в процесі виконання ним соціального супроводження прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу, визначення ефективних шляхів такої діяльності.
Супервізія може здійснюватися за потребою - особистим запитом соціального працівника або планово. Періодичність обов'язкових заходів щодо оптимізації соціального супроводження здійснюється не рідше одного разу на 3 місяці для сімей, які перший рік виховують дітей, позбавлених батьківського піклування, та один раз на 6 місяців для решти прийомних сімей.
Планові супервізії здійснюються безпосереднім керівником соціального працівника. За потреби залучаються фахівці та спеціалісти державних установ та громадських організацій, відповідно до того питання, що потребує фахового розгляду. Позапланові супервізії здійснюються спеціалістами районних, міських, обласних центрів соціальних служб для сім''*, дітей та молоді, Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді.
За результатами проведення супервізії готується письмовий звіт, що містить конкретні рекомендації для соціального працівника, центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо шляхів ефективного здійснення соціального супроводу прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу.
Моніторинг соціального супроводження
Порядком здійснення соціального супроводження прийомної сім'ї/ дитячого будинку сімейного типу передбачено проведення моніторингу соціального супроводження, що здійснюється обласними ЦСССДМ та Держсоцслужбою.
Основою моніторингу є планова звітна та оперативна документація, інформація, яка подається в обласні ЦСССДМ, Держсоцслужбу.
Періодична оцінка результатів соціального супроводження[2]
Дитина живе в прийомній сім'ї. Період налагодження стосунків і прийняття правил сімейного співжиття позаду - дитина адаптувалася до нових умов. Прийомні батьки за підтримки соціального працівника докладають зусиль до забезпечення оптимальних умов виховання та розвитку прийомної дитини. Постає питання, наскільки створені умови відповідають інтересам дитини, яким чином обґрунтувати ефективність сімейного впливу на розвиток вихованця.
Оцінювання ефективності виховання дитини у прийомній сім'ї/ ДБСТ передбачає збір інформації, її аналіз, складання висновків про створення оптимальних умов виховання дитини, визначення виховного впливу сім'ї на розвиток дитини і спрямовано на розробку рекомендацій щодо шляхів їх удосконалення.
Таке оцінювання не можна проводити "взагалі", воно має ґрунтуватися на порівнянні певних характеристик за певний термін. Початковим відліком такого порівняння стає Оцінка потреб дитини, яка проводиться соціальним працівником та прийомними батьками/батьками-вихователями протягом першого місяця влаштування дитини у родину. В першу чергу, така інформація є основою для розробки стратегії соціального супроводження дитини та сім'ї, Але в той же час воно слугує базою для подальшого оцінювання ефективності виховання та розвитку дитини у сім'ї. [4]
Щорічно соціальним працівником готується інформація про ефективність функціонування прийомної сім'ї/ДБСТ. Оцінка відбувається, як правило, в останній місяць до роковин з моменту створення прийомної сім'ї/ДБСТ. З інформацією ознайомлюється хоча б один з прийомних батьків/батьків-вихователів. Цей документ, що затверджується директором відповідного ЦСССДМ, подається у службу у справах неповнолітніх та слугує підставою для подовження чи переривання угоди з батьками на подальше розміщення дитини у сім'ї. Інформація про ефективність функціонування прийомної сім'ї/ДБСТ базується на досягнутих результатах розвитку та виховання дитини, на які був спрямований план соціального супроводу. Оцінка провадиться на підставі візитів у сім'ю, спілкуванні з батьками та дитиною, спостереженнях спеціалістів. Інформація готується за спеціальною формою, що подана у додатку 3 до Порядку здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. Ефективність функціонування прийомної сім'ї/ДБСТ щодо догляду та виховання дитини оцінюється за такими складовими:
- фізичний стан дитини;
- психологічний стан;
- соціальна поведінка;
- соціальна адаптація;
- самостійність;
- пізнавальні здібності;
- стосунки з біологічними батьками / родичами;
- умови життєдіяльності. [8]
Саме на підставі порівняння інформації соціальним працівником готується загальний висновок щодо ефективності функціонування прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу. Висновок містить характеристику послуг, наданих дитині і сім'ї за період оцінювання, здійснюється їх аналіз та робиться висновок щодо позитивних і негативних тенденцій розвитку та виховання дитини. Важливою складовою висновку є загальний висновок, який може вміщувати пропозиції щодо подальшого покращання ситуації в прийомній сім'ї/ДБСТ.
Оцінювання ефективності функціонування прийомної сім'ї проводиться спільно з прийомними батьками/батьками-вихователями. З'ясовуючи позитивний і негативний вплив окремих членів сім'ї на прийомну дитину/дитину-вихованця, соціальному працівникові не варто акцентувати увагу виключно на негативних аспектах. Тут важливо діяти так, щоб члени сім'ї зрозуміли проблеми і навчилися робити правильні висновки. Обговорення з прийомними батьками/батьками-вихователями шляхів подолання проблем та пошуку виходу з проблемних ситуацій дозволить соціальному працівникові зорієнтувати сім'ю на мобілізацію внутрішніх ресурсів, на більш ефективне залучення потенціалу найближчого оточення, громади.
Щоб отримати відповіді на зазначені питання, соціальний працівник повинен поговорити з дорослими членами сім'ї та прийомною дитиною /дитиною-вихованцем, якщо її вік і рівень розвитку дозволять це робити. Таку бесіду, як і раніше, краще провести за місцем проживання прийомної сім'ї/ДБСТ. У випадку, якщо сім'я велика і важко зібрати всіх її членів разом, можна провести декілька зустрічей. З прийомними дітьми, вихованцями ДБСТ потрібно говорити окремо (якщо дозволяє рівень їхнього розвитку). Працівник спільно з батьками, при потребі, вносить корективи у план соціального супроводу прийомної сім'ї.
Перше поточне оцінювання дозволяє визначити актуальність і доцільність запропонованих спеціалістом спільно з батьками підходів та можливих варіантів соціального супроводження і вирішення проблем дитини. Воно має порушувати такі аспекти життя та розвитку дитини: освіта, стан здоров'я, умови проживання, психологічна терапія, взаємостосунки дитини та членів родини.