Сьогодні світова громадськість закликає кожного з нас бути небайдужими до проблем поширення ВІЛ, а також толерантними по відношенню до людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом та потерпають від дискримінації та стигматизації. Цей день - нагадування усім нам, що час для роздумів та зволікань давно минув. Потрібно негайно діяти! Кожен з нас може бути лідером у справі протидії поширенню ВІЛ і таке лідерство повинно починатися у школах та сім'ях, на робочих місцях та під час богослужінь. Потрібно бути лідерами всюди!"Епідемія ВІЛ/СНІДу - це не лише гуманітарна криза, вона становить загрозу соціальному та економічному розвитку, - переконаний Генеральний директор Міжнародного бюро праці Хуан Сомавіа. - Втрати людських життів призведуть до зниження досягнутого рівня виробництва та зайнятості, можливостей боротьби з бідністю та потенціалу розвитку і ляжуть важким тягарем на суспільство усіх країн, як бідних, так і багатих".
На превеликий жаль, не оминула ця проблема й наше суспільство. За оцінками експертів, ситуація в Україні належить до найскладніших у Східній Європі. Ми опинилися у сумному списку лідерів серед європейських держав за темпами розповсюдження вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). Кожного дня в Україні офіційно реєструється понад 50 нових випадків інфікування ВІЛ. Насправді ж цей показник може бути в кілька разів вищим. За даними експертів ВООЗ та ЮНЕЙДС, близько 1,63% дорослих українців найбільш працездатного віку (15-45 років) живуть з ВІЛ.
Найгірше те, що вірусом може бути уражена будь-яка людина, а не лише та, що належить до так званих "груп ризику". Як свідчить статистика, частка СІН (споживачів ін'єкційних наркотиків) у загальній чисельності ВІЛ-позитивних людей поступово зменшується поступаючись місцем інфікуванню статевим шляхом. Отже, є всі підстави розглядати епідемію ВІЛ не лише як медичну, але й серйозну соціальну та трудову проблему з відчутними соціально-економічними наслідками для нашої держави.
В Україні швидкими темпами зростає кількість ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, про що свідчить показник поширення ВІЛ-інфекції - 1,63% серед дорослого населення країни. Цей показник є одним з найвищих у Європейському регіоні. Протягом останніх років постійно збільшується кількість померлих від цієї інфекції та дітей-сиріт, які втратили обох батьків внаслідок епідемії. Особливо небезпечним для країни є те, що 80% ВІЛ-інфікованих українців становлять чоловіки та жінки у віці від 20 до 40 років, саме ці категорії населення відносяться до працездатного та репродуктивного віку. Останнім часом спостерігається тенденція щодо збільшення випадків інфікування вагітних жінок і потенційних донорів крові. Уже сьогодні зрозуміло, що ВІЛ є значним ударом по демографічній ситуації України, а отже, і по економіці країни.
Існуюча соціальна реальність щодо наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні вимагає принципово нових методів їх пізнання та вирішення. Епідемія ВІЛ/СНІДу - це не лише медична проблема, вона викликає негативні явища та позначається на соціально-економічному розвитку всього суспільства, катастрофічно погіршує демографічну ситуацію в країні, що в свою чергу тягне за собою низку різних проблем як на мікро-, так і на макрорівнях управління.
Враховуючи те, що епідеміологічна ситуація з ВІЛ/СНІДом набуває в Україні загрозливого характеру, важливість прогнозування соціально-економічних наслідків цього явища є дуже важливим, так як дає можливість враховувати всю сукупність соціально-економічних наслідків цього захворювання.
Досвід європейських держав показує, що для подолання проблем, пов’язаних з ВІЛ/СНІДом, та успішної відповіді на епідемію необхідно впровадити національну стратегію протидії ВІЛ-інфекції у діяльність усіх органів влади, громадських організацій, підприємств та міжнародних донорських і благодійних організацій. Оптимальним механізмом розв’язання проблеми є запровадження єдиної стратегії, що передбачає реалізацію комплексного підходу до протидії епідемії, одним із напрямів якого є прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків ВІЛ/СНІДу.
Вищезазначені обставини обумовили створення електронної економіко-математичної моделі соціально-економічних наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу, за допомогою якої виконано прогнозування та оцінка впливу епідемії на демографічну ситуацію, робочу силу, державний бюджет, цільові соціальні фонди, підприємства та домогосподарства на період до 2014 року. В основу зазначеної моделі покладено методичні підходи щодо прогнозу соціальних показників, які використовуються національною моделлю соціального бюджету, що розроблялась для України за сприянням МОП.
Методи та принципи розробки прогнозу розраховані на виявлення та кількісне вимірювання стійких закономірностей і взаємозв’язків у розвитку досліджуваної сфери та її окремих ланок за різними траєкторіями та структурними співвідношеннями, відповідають принципам альтернативності розвитку та цілеспрямованості прогнозування. За своєю структурою модель складається з наступних модулів: епідеміологічного, демографічного, макроекономічного, робочої сили, втрат доходів, додаткових видатків, оцінки соціально-економічних наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу [7, с.24].
Оцінка та прогноз соціально-економічних наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні проводились за двома сценаріями: оптимістичним та песимістичним. Сценарії відрізняються динамікою розповсюдження ВІЛ/СНІДу серед груп ризику, ефективністю профілактики передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини, швидкістю переходу до СНІДу з моменту інфікування ВІЛ та рівнем доступу антиретровірусної терапії.
Основними напрямами прогнозування соціально-економічних наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу є: втрати населення, в т. ч. працездатного, а також чисельності дітей, які можуть втратити батьків внаслідок епідемії; втрати доходів Державного бюджету та бюджетів цільових соціальних фондів; збільшення видатків на охорону здоров’я внаслідок зростання витрат на лікування ВІЛ/СНІДу; додаткові витрати бюджету на виплати соціальних допомог (по інвалідності, втраті годувальника, сім’ям з дітьми та ін.).
Складні соціально-економічні умови, падіння рівня життя населення та різке скорочення доходів більшості громадян протягом минулого десятиріччя позначилися на демографічній ситуації в Україні. За даними вчених демографів чисельність населення України у перспективі буде скорочуватись, тобто цей процес триватиме і за відсутності поширення ВІЛ/СНІДу. Епідемія буде лише "підсилювати" негативні тенденції у відтворенні населення та порушувати нормальний перебіг демографічних процесів. Якщо за прогнозними даними чисельність населення України без урахування впливу епідемії ВІЛ/СНІДу зменшуватиметься з 46,34 млн. осіб у 2007 р. до 43,83 млн. осіб у 2014 р., то з урахуванням ВІЛ/СНІДу, населення зменшиться з 46,27 млн. осіб до 43,54 млн. осіб за оптимістичним сценарієм та з 46,21 млн. осіб до 43,40 млн. осіб за песимістичним сценарієм відповідно.
Загальні втрати чисельності населення без впливу епідемії ВІЛ/СНІДу за період 2007-2014 рр. становитимуть 2,5 млн. осіб, серед них втрати чоловіків - 911 тис. осіб, жінок - 1 602 тис. осіб. За оптимістичним та песимістичним сценаріями прогнозу внаслідок впливу епідемії втрати населення будуть ще більшими.
Епідемія ВІЛ/СНІДу гальмує розвиток демографічних процесів та посилює негативні тенденції у його відтворенні і, як наслідок, на цьому фоні зменшується чисельність працездатного населення. Загальні тенденції зміни прогнозної чисельності працездатного населення за досліджуваними сценаріями наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Зменшення працездатного населення з 2007р. по 2014р.
| Сценарії прогнозу | Чисельність працездатного населення у 2007р. | Чисельність працездатного населення у 2014р. | Загальне зменшення працездатного населення з 2007р. по 2014р. | Чисте зменшення працездатного населення внаслідок впливу епідемії ВІЛ/СНІДу, |
| млн. осіб | млн. осіб | млн. осіб | тис. осіб | |
| Без врахування впливу епідемії ВІЛ/СНІДу | 35,24 | 33,82 | 1,42 | - |
| Оптимістичний сценарій впливу епідемії ВІЛ/СНІДу | 35,18 | 33,59 | 1,59 | 163,7 |
| Песимістичний сценарій впливу епідемії ВІЛ/СНІДу | 35,14 | 33,48 | 1,66 | 233,8 |
Наслідки впливу епідемії ВІЛ/СНІДу для Державного бюджету України можна прослідкувати за двома напрямками. З одного боку, це втрати доходної частини бюджету у зв’язку із зменшенням надходжень сум податку з доходу фізичних осіб та податку на прибуток підприємств, що пов’язане із зменшенням зайнятого населення, а з іншого - збільшення бюджетних витрат на охорону здоров’я та соціальний захист ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД осіб. Прогнозні показники, які наведені в табл. 2 вказують на щорічні постійні втрати доходів та додаткове збільшення витрат Державного бюджету через вплив епідемії ВІЛ/СНІДу.
Таблиця 2. Вплив епідемії ВІЛ/СНІДу на доходи та витрати Державного бюджету (млн. грн.)
| 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | ||
| Втрати доходів Державного бюджету | оптимістичний сценарій | 189,8 | 287,7 | 335,1 | 448,0 | 604,9 | 733,9 | 907,0 | 1125,5 |
| песимістичний сценарій | 411,7 | 464,8 | 657,4 | 810,6 | 1056,0 | 1163,6 | 1401,7 | 1700,0 | |
| Додаткове збільшення витрат Державного бюджету | оптимістичний сценарій | 2510,2 | 2874,2 | 3239,9 | 3451,1 | 3584,9 | 3718,1 | 3860,5 | 4005,9 |
| песимістичний сценарій | 2957,8 | 3344,3 | 3721,1 | 4202,6 | 4674,4 | 5154,0 | 5676,4 | 6231,5 |
Внаслідок поширення епідемії ВІЛ/СНІДу збільшуватиметься кількість хворих на СНІД осіб, які втрачатимуть працездатність і вибуватимуть із категорії зайнятого населення. Відповідно, поширення епідемії ВІЛ/СНІДу призводить до втрат податкових надходжень до Державного бюджету та бюджетів страхових соціальних фондів, що утримуються з заробітної плати працюючих осіб. Прогнозні розрахунки втрати суми податку з доходу фізичних осіб проводились на основі прогнозних значень втрати кількості зайнятого населення у зв’язку з епідемією, середньої заробітної плати та ставки утримання з громадян, яка у 2007 р. становила 15% від заробітної плати. Прослідковуючи динаміку прогнозних надходжень сум податку з доходу фізичних осіб та сум податку на прибуток підприємств до Державного бюджету проведено оцінку втрат суми податкових надходжень протягом 2007-2014 рр. (табл. 3).