Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Аваз Заде Камбіз
УДК [316.656.2(55)](048)
РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ЖІНОК ІРАНУ
22.00.03 – соціальні структури та соціальні відносини
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата соціологічних наук
Київ-2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі політології, соціології та соціальної роботи у Національному технічному університеті України "КПІ".
Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент
Лобанова Галина Вікторівна
доцент кафедри політології,
соціології та соціальної роботи Національного технічного університету України "КПІ", м. Київ
Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, професор
Куценко Ольга Дмитрівна
завідувач кафедри соціальних структур та соціальних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ
кандидат філософських наук,
Лавриненко Наталія Василівна
старший науковий співробітник відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України м. Київ
Захист відбудеться 24 березня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.30 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 314.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.
Автореферат розісланий 20 лютого 2008 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Ю.О. Тарабукін
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сучасний Іран – спадкоємець та носій однієї з найдавніших цивілізацій. Разом з цим, історія іранського суспільства була історією нерівності чоловіків та жінок. Диференціація соціальних статусів та ролей за ознакою пола – це загальна характеристика сучасного іранського суспільства, яке генерує гендерну нерівність й схиляється до традиціоналізму, який визначає домінування чоловічих цінностей.
Об’єктивні зміни у соціальній структурі та стратифікаційних процесах, на яких позначилися соціально-економічні і політичні перетворення останніх десятиліть, і, які багато в чому відбуваються внаслідок глобалізаційних процесів, обумовили необхідність переоцінки та визначення з урахуванням цих процесів соціального статусу й соціальної ролі жінок в нових умовах.
В результаті позначених трансформацій іранське суспільство після революції 1979 р. знаходиться у перехідному стані, який є суперечливою єдністю попереднього етапу розвитку та сучасних тенденцій третього тисячоліття, котрі акумулюють в собі ознаки доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільства, а також елементи релігійного та світського, національного й загальнолюдського досвіду. Цей досвід закріпив в якості головного критерію оцінки розвитку суспільства – людину, яка є мірою соціально-економічної та політичної комфортності її життєдіяльності. За оцінкою Індексу людського розвитку, який визначається ООН, Іран посідав у 2004 році 95 місце серед 173 країн світу. Такий низький його рівень визначається, насамперед, соціальним становищем жінок, що характеризується такими соціальними показниками, як рівень доходу, освіта, професійна зайнятість, місце в структурі влади і т. ін. Тому, визначення місця, яке жінки Ірану реально посідають у суспільстві, показ змін, що спостерігаються в їх статусних позиціях, посилює наукову значущість дисертаційного дослідження.
Наявність гендерної нерівності в стратифікаційному просторі іранського суспільства, безумовно, актуалізує пошук шляхів усунення його дисфункціональності та розвиток соціальної політики по відношенню до жінок. Причому найбільш дійовими засобами тут можуть бути не лише жіночий рух за рівні права у суспільному житті і соціальна політика держави, але й допомога недержавних інституцій жінкам як компенсація за існуючий асиметричний гендерний устрій у суспільстві.
Утім феміністський рух західного зразку у сучасному Ірані – проблематичний. Доцільнішим є розвиток соціальної політики, спрямованої на створення умов для соціальної безпеки жінок та їх включення в якості рівноправних суб’єктів у систему соціальних відносин.
Дослідженням окремих аспектів соціальної політики у різні історичні періоди займалися зарубіжні вчені – В. Зомбарт, Л. Борткевич, Т. Ганслі, Д. Гілл, Б.Дж. Нельсон, Л. Мід, Дж.И. Андерсон, Б. Пітерс, П. Спікер, а також українські – І. Лавриненко, М. Головатий, В. Жмир, В. Скуратівський, О. Палій, О. Іванова, Е. Лібанова, Т. Семігіна, В. Судаков, В. Пилипенко.
Дослідження соціальної політики по відношенню до жінок потребувало застосування здобутків гендерних теорій. Їхня проблематика посідає особливе місце в дослідженнях іранських вчених, хоча вивчення та викладання гендерології і фемінології в Ірані тільки починаються (Жале Шади Талаб, Мехр Ангиз Кар, Мохаммад Захеди). У переважній більшості західних держав фемінологія давно викладається у вищих навчальних закладах, активно проводяться наукові дослідження у цій галузі (С. Де Бовуар, До. Милеет, Н. Смелзер, Е. Гідденс).
Дослідження гендерних відносин, відповідної соціальної політики на пострадянському просторі представлені в працях З. Саралієвої, С. Айвазової, О. Ярської-Смирнової, О. Хасбулатової, О. Холостової, А. Кириліної, І. Григор’євої, І. Зайнишева.
В Україні до гендерної проблематики звертаються Л. Кобелянська, О. Злобіна, О. Іванова, О. Новікова, Н. Лавриненко, О. Стрельник, О. Піщуліна та інші.
Вивчення наукових проблем, пов’язаних з різними аспектами статево-рольових відносин, мають не лише теоретичну, але й велику практичну значущість та можуть слугувати засадами для вдосконалення соціальної політики Ірану з цього питання.
Серед іранських авторів, які займаються вивченням соціального становища жінок Ірану, слід виокремити С.М. Хашемі, Г.-А. Тавасолі, М. Кар Ж.Ш. Талаб, М. Амін Заде, М. Хакімпур, Ф. Пур Лили, Ф. Заваре, Ш. Бамдад. Зокрема С.М. Хашемі акцентує увагу на підвищенні інтелектуального рівня жінок як головного чинника їх розвитку; Г.-А. Тавасолі звертається до проблеми матеріальної та духовної незалежності жінок; М. Кар одним з методів усунення дискримінації жінок пропонує приведення у відповідність до міжнародних норм іранські закони щодо прав жінок; Ж.Ш. Талаб сфокусувала свій аналіз на вивченні життя та праці жінок-селянок. Усі перелічені автори звертають увагу на підвищення ролі жінок в Ірані після Ісламської революції 1979 р. по зрівнянню з дореволюційним періодом.
Програми соціально-економічного розвитку держави містять деякий фактичний матеріал для аналізу соціальних позицій та становища жіночого населення Ірану.
Таким чином, актуальність теми щодо розвитку сучасної соціальної політики по відношенню до жінок Ірану значною мірою обумовлюється як соціальними запитами часу, так недостатністю соціологічної розробки впливу соціальної політики на соціальний статус жінок Ірану.
Метою дослідження є розробка соціологічних засад сучасної соціальної політики по відношенню до жінок в Ірані, що обумовлена специфікою трансформаційних процесів у східних суспільствах на межі ХХ-ХХІ ст.
Досягнення цієї мети передбачає постановку та вирішення таких завдань:
– проаналізувати теоретико-методологічні засади дослідження “соціальної політики по відношенню до жінок” та визначити основні підходи до вивчення даної проблеми;
– описати соціально-економічні перетворення в сучасному іранському суспільстві як умови розвитку соціальної політики по відношенню до жінок;
– виявити тенденції зміни показників статусно-рольових позицій жінок як в порівнянні з дореволюційним періодом, так і в сучасному іранському суспільстві;
– окреслити інституційні аспекти соціальної політики;
– показати еволюцію соціальної політики по відношенню до жінок Ірану в контексті прав людини;
– здійснити аналіз основних напрямків соціальної політики Ірану по відношенню до жінок у контексті національних трансформацій суспільства та глобальних процесів;
– розглянути стан державної сімейної політики як однієї з найважливіших складових розвитку соціальної політики по відношенню до жінок;
– обґрунтувати авторську концепцію соціальної політики по відношенню до жінок Ірану на підставі соціологічного бачення сучасного стану проблеми.
Об’єкт дослідження – соціальний статус жінок Ірану.
Предмет дослідження – особливості та механізми формування та реалізації сучасної соціальної політики по відношенню до жінок Ірану.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у дисертації було застосовано загальнонаукові методи аналізу (щодо еволюції соціальної політики), системний, структурно-функціональний, порівняльний, спостереження. Теоретичну та методологічну базу дослідження складають принципи історико-соціологічного аналізу, гендерного підходу, понятійно-категоріальний апарат структурного функціоналізму.
У дисертації широко використано праці вчених різних періодів і держав, які висвітлювали положення жінок у суспільстві та розробку відповідної соціальної політики по відношенню до них.
Емпіричну базу дослідження складають нормативно-правові та статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
– вперше сформульовано теоретико-соціологічні засади розвитку соціальної політики щодо однієї з найважливіших статусних груп іранського суспільства – жінок, проаналізовано розвиток соціальної політики по відношенню до жінок як соціального регулятора гендерних відносин у сім’ї та суспільстві;
– отримано уточнення про розвиток знання щодо основних факторів, що виникають в процесі соціально-економічних перетворень в іранському суспільстві та впливають на соціальний стан жінок, як передумови еволюції соціальної політики по відношенню до них в сучасності та на перспективу;