Практична соціальна робота з військовозобов'язаного молоддю переважно реалізується через діяльність консультативних пунктів при військових комісаріатах, військових частинах та під час проведення акцій "Психологічний десант" у військових частинах. Форми і методи соціальної роботи вибираються з урахуванням напрямів роботи, категорій молоді і потреб конкретних військових колективів на основі угод про спільну діяльність, що укладаються між ЦСССДМ та командуванням військових частин, військових комісаріатів.
Діяльність консультативних пунктів. Консультативний пункт при військових комісаріатах, військових частинах є спеціалізованим формуванням центрів соціальних служб для молоді, метою діяльності якого є надання соціальних послуг призовної молоді.
Завдання соціальної роботи спеціалістів ЦСССДМ на консультативних пунктах Ігри військкоматах передбачають: створення банку даних призовної молоді;
проведення індивідуальних та групових діагностичних, профорієнтаційних консультацій з призовниками для визначення рівня психолого-професійної підготовки до військової служби;
- за результатами діагностичнихдосліджень психологи надають рекомендації До призовної комісії щодо психологічної готовності призовників та військово-профссійного визначення у військових майбутньої служби;
- надання індивідуальних консультацій та проведення бесід психолого-педагогічного, правового, профілактичного, інформаційного чи змісту з призовниками та їх батьками;
- проведення тренінгів, лекцій та бесід з призовниками (комунікативні, інформаційні, емоційні) з метою стимулювання адаптаційних можливостей призовників та зняття психологічної напруги;
- проведення соціологічних досліджень з метою вивчення ставлення, рівня сподівань та підготовленості призовників до військовім служби;
- організація постійного листування з військовослужбовцями, які стоять на обліку в консультпункти з метою психологічної підтримки і надання їм інформаційної допомоги ("Пошта довіри").
Робота соціальних працівників консультативних пунктів, що діючі, при військових частинах, спрямована на надання соціально-медичної, психолого-педагогічної, правової, інформаційної допомоги, як військовослужбовцям строкової служби, так і офіцерам та членам їх сімей.
Соціальна робота консультативних пунктів при військових частинах здійснюється за такими напрямами:
- соціально-психологічна адаптація військовослужбовців строкової служби до умов проходження служби в Збройних силах, від цього стану роботи залежить проходження подальшої служби призовника;
- соціальна профілактика негативної поведінки військовослужбовців, передбачає попередження аморальної, протиправної поведінки;
- соціально-психологічнареабілітація юнаків, які звільняються з лав Збройних сил;
- профілактика алкоголізму, куріння, наркоманії, ВІЛ/СНІДу під час проходження служби;
правова освіта щодо висвітлення юридичних та соціальних пільг військовослужбовців під час служби і після її завершення.
У роботі консультпунктів наявна як індивідуальна, так і групова форми роботи, в яких практикується проведення бесід, тестів, рольових ігор, аутотренінгів, тренінгових занять, опитувань. При цьому слід зазначити, що проведення такої діяльності має бути систематичним.
Формою соціальної роботи з військово зобов'язаною молоддю є проведення "Психологічного десанту" - виїзду психологів ЦССМ у військові частини та їх підрозділи з метою на дання комплексу соціальних послуг військовослужбовцям та членами їхніх сімей.
Варто відзначити, що, зазвичай, робота у військових частинах проводиться поетапно. Спочатку психологами розробляється загальнийпсихологічний портрет частини, проводиться діагностична частина роботи із застосуванням психологічних методик, далі, відповідно до потреби, профілактично-корекційна робота, спрямована на покращання морально-психологічного клімату у військових підрозділах, гармонізаціїміжособистісних стосунків, сприяння психологічному комфорту військовослужбовців, згуртуванню військових колективів, зміцнення зв'язку з родинами, попередження прояву негативних явищ, станів, зняття психологічної напруги.
Аналіз результатів психологічних десантів, як основних форм соціальноїроботи з військовослужбовцями, засвідчує, що робота психологів у військових частинах сприяє позитивним морально-психологічним змінам у військових колективах.
Клуб роботи з допризовною молоддю - це також одна із форм соціальної роботи з допризовною молоддю. Досвід такої діяльності ЦСССДМ у різних областях (у 2001-2002 роках) засвідчує позитивні результати.
Основними завданнями функціонування клубу по роботі з допризовною молоддю є:
• формування у молоді почуття любові до України, українського народу;
• підвищення зацікавленості та готовності юнаків до служби в армії;
• наповнення корисним змістом дозвілля і відпочинку молоді, профілактика негативних явищ;
• моральний і інтелектуальний розвиток, фізичний гарт юнаків;
• правова освіта молоді.
Проблемним питанням діяльності клубу є матеріально-технічне забезпечення. Це питання вирішується на підставі угод між військовою частиною і ЦСССДМ, що дозволяє використовувати у роботі клубу технічну базу військової частини, залучати офіцерів до роботи з молодими військовослужбовцями. Тому до роботи з допризовною молоддю залучаються також спеціалісти ЦСССДМ, військкомату, тренери спортивної ніколи.
Форми роботи з допризовною молоддю добираються залежно від актуальних проблем:
· фізична підготовка юнаків під керівництвом тренера спортивної школи;
· психологічна підготовка юнаків до служби в армії, що здійснюється психологом ЦСССДМ у формі тестів, тренінгів, рольових ігор, бесід, лекцій;
· бесіди про особливості військової служби, що проводяться офіцерами військової частини;
· заняття по вивченню законодавства про військову службу, забезпечення правового захисту і підтримки допризовної, призовної молоді, військовослужбовців та членів їх сімей, проводяться спеціалісті) ми центру, військкомату;
· попереджу вально-профілактична робота з молодими людьми (профілактика СНІДу, ВІЛ-інфекції, наркоманії, алкоголізму, суїциду).
Окрім спеціалістів, до зустрічей з молоддю залучаються юнаки, які проходили або проходять військову службу, що дозволяє окреслювати переваги та труднощі військового життя.
Перший етап
• соціально-психологічне вивчення особистості призовника, він є важливою частиною підготовки призовника до військової служби і передбачає оцінку моральних якостей і суспільної активності військовослужбовця, мотивів його поведінки і діяльності, військово-професійної спрямованості, особливостей спілкування і поведінки в колективі та інших індивідуально-психологічних якостей, формування яких обумовлене, головним чином, процесом виховання і виконання визначених видів діяльності в суспільстві.
Соціально-психологічне вивчення особистості військовослужбовця проводиться спеціалістами ЦСССДМ, які працюють при військкоматах і призовних пунктах, і полягає у вивченні певних якостей особистості:
-морально-вольові якості (почуття громадського обов'язку, відповідальність, чесність, мужність, самовладання і витримка, дисциплінованість та інші);
-військово-професійна спрямованість (головні мотиви діяльності, професійні інтереси, схильності й захоплення);
- особливості спілкування і поведінки в колективі (колективізм, товариськість, лідерські схильності, організаторські та педагогічні здібності, скромність і доброзичливість, ступінь конфліктності та інше).
Робота по вивченню особистості військовослужбовця передбачає вирішення кількох важливих питань. З цією метою використовуються різні методи:
1.Аналіз документів особової справи дозволяє отримати інформацію про біографічні дані, моральні та індивідуально-психологічні якості, військово-професійну спрямованість і загальноосвітню підготовленість військовослужбовця. Аналіз документів дозволяє визначити головні напрями подальшого, більш ретельного виявлення індивідуальних особливостей військовослужбовця за допомогою інших методів соціально-психологічного вивчення і психофізіологічного обстеження.
2.Застосування методу спостереження - це один із найбільш об'єктивних та надійних методів психології. Він дозволяє здійснювати цілеспрямоване і систематичне вивчення дій, вчинків, поведінки особистості в цілому, ставлення до служби і до різноманітних явищ навколишньої дійсності з метою викриття, реєстрації та аналізу тих фактів, які можуть характеризувати спрямованість, характер, здібності та інші індивідуально-психологічні якості молодої людини. Усі дані спостереження повинні записуватися, систематизуватися, оброблятися з урахуванням інформації, отриманої за допомогою інших методів.
3.З метою більш чіткого визначення основних проблем, з якими стикається допризовна молодь, її ставлення до служби в армії, аналізу напрямів патріотично-військового виховання молоді проводиться анкетування молоді допризовного віку. Питання в основному стосуються професійної спрямованості (мотивів, інтересів, захоплень), моральних і психологічних якостей особистості, стилю спілкування і поведінки та характерологічних особливостей.
4.Біографічний метод. Головними джерелами біографічного методу є: офіційні біографічні документи (характеристики, автобіографії тощо); практичні результати діяльності; автобіографічні дані.