Найчастіше такі хворі вчиняють суспільно небезпечні діяння проти життя і здоров'я. Інколи трапляються випадки хуліганства та крадіжки. Криміногенна небезпека таких хворих обумовлюється типом перебігу захворювання. Найбільш небезпечні хворі з маревними психозами, в тому числі з маренням ревнощів. Хворі з алкогольним галюцинозом частіше вчиняють хуліганські дії та крадіжки. Соціальна небезпека хворих у стані алкогольного делірію незначна. [16;207]
Алкоголь порушує структуру клітин печінки призводячи до переродження її тканин. При систематичному споживанні спиртного жирові зміни в клітинах печінки призводять до омертвіння печінкової тканини – розвивається цироз печінки, що майже завжди пов’язано з хронічним алкоголізмом. Ураження клітин печінки призводить до порушення білкового і вуглецевого обміну, синтезу вітамінів і ферментів.
Алкоголь “роз’їдає” слизову оболонку стравоходу шлунка порушує секрецію і склад шлункового соку що ускладнює процес травлення.
Соціальні наслідки алкоголізації підлітків проявляються передусім у прогулах за місцем навчання або роботи.
Алкоголь чужий для організму, тому біохімічний механізм чоловіка звичайно не настроєні на його освоєння, а погана реакція на алкоголь проявляється при перших прийомах спиртних напоїв – з’являється нудота, блювота.
З часом після зустрічі з алкоголем в печінці основується специфічний фермент – алкогольдегідрогенеза, який алкоголь розчиняє до води і вуглекислого газу. Під впливом алкоголю наступає різке виражання зміни внутрішніх органів і нервово-психічні розлади. Психологічні причини захоплення алкоголю в останній час стали предметом дослідження патологоанатомів.
Споживання спиртних напоїв дуже шкідливо впливає на стан інших життєво важливих органів в першу чергу серця, шлунку, печінки. При алкогольній інтоксикації проходить різке зменшення постування крові кисню і іншими речовинами необхідними для споживання серцевої системи.
Оскільки органи травлення взаємопов’язані, алкоголь згубно впливає на печінку, викликаючи тяжке захворювання – цироз. При цьому різко зменшується здатність печінки вбивати отруйні продукти обміну речовин.
Алкоголізм знижує імунітет організму, послаблює імунобіологічні речовини. [20;108]
Алкоголізм – багаторічний ворог, в організмі чоловіка практично нема ні одного органа в якому не лишив свій слід алкоголь. Але саме страшне – це безумство. Часте вживання алкоголю змінює реакцію боротьби організму і тим самим виявляє в організмі умови зумовлюючи в одних випадках розвиток алкогольних психозів, а в іншому – появу ряду важких психічних захворювань, в тому числі таких як епілепсія і шизофренія. Вплив алкоголю на обмінні процеси в клітинах мозку не викликає сумніву у більшості вчених.
Швидкість і ступінь сп’яніння залежить від ряду причин: індивідуального чуття, росту, витривалості, строку зловживання алкоголем.
Як правило людина п’яніє швидко і сильно, якщо випиває на голодний шлунок.
Добре затримують всмоктування спирту молоко і жири. Вплив алкоголю на обмінні процеси в клітинах мозку не викликають сумніву у більшості вчених. Разом з цим відзначимо, що дані про порушення обміну в центральній нервовій системі наступають під дією алкоголю.
При звичному п’янстві зберігається контроль за кількістю випитого. Ці особи не є алкоголіками. У більшості з них не втрачена сила волі, професійні навички, нема психологічної деградації і важких захворювань внутрішніх органів. Зі звичним пияцтвом легше боротися ніж з алкоголізмом. Дехто починає розуміти трагізм свого становища і знаходять сили, щоб перестати випивати.[12;28]
2.3 Соціальні наслідки алкоголізації
Пияцтво і алкоголізм приносять нашому суспільству великі матеріальні й моральні втрати. При зловживанні алкогольними напоями знижується продуктивність праці, простоюють машини, верстати, втрачається трудові навички і кваліфікація, занепадає трудова дисципліна.
За розрахунками економістів, у осіб, які помірно випивають спиртне продуктивність праці знижується на 4-5%. Більше половини транспортних аварій пов’язано з вживанням алкоголю. Виробничі травми частіше бувають у понеділок, або у дні після свят, коли працездатність організму ще не відновилась після алкогольного сп’яніння.
Разом з пияцтвом у сім’ю приходять матеріальні нестатки, адже чоловік, батько чи син пропивають більшу частину зарплати. В сім’ї починаються сварки, обвинувачення, пізніше навіть бійки. Ще більшої моральної шкоди завдає пияцтво дітям і жінкам.
Якщо зловживання спиртним триває, колишні дози вже не викликають сп’яніння, а вино і пиво не приносять задоволення, з’являється потяг до міцних напоїв. Алкогольні напої вживають кілька разів на тиждень збільшуючи дози до 400-600 гр.
Що ж спричиняє перехід пияцтва в алкоголізм? Пияцтво переростає в алкоголізм при наявності неврозів, ендокринних розладів, певну роль відіграє спадковість, спадковий обмін речовин. Частіше алкоголіками стають особи, діди і батьки яких зловживали спиртним.[19;50]
Посилює можливість розвитку алкоголізму психічний інфантилізм. У таких людей слабка сила волі, нема самокритики, низькі духовні запити. Вони п’ють щоб забутись, бо інакше не можуть впоратися зі втомою, труднощами, нудьгою, поганим настроєм. Алкоголь тонізує їх всі проблеми вирішуються простіше. Алкоголізм легше виникає у осіб схильних до асоціальних вчинків, морально нестійких за характером жорстоких. Чіткої межі між пияцтвом і алкоголізмом нема. Останній розвивається поступово. У алкоголіка появляється необхідність вживати спиртне, від цього залежить його фізичний стан. Внаслідок такої залежності виникають різноманітні розлади. Порушуються нормальні стосунки особи з колективом, що завдає шкоди суспільним і матеріальним інтересом того хто п’є. Втрачається контроль за кількістю випитого, підвищується пристосування організму до спиртного. Щоб сп’яніти такій людині потрібно дедалі більше. При вживанні безалкогольних напоїв міцністю 20% і більше, виникає відчуття опіку в стравоході та шлунку. Коли міцні алкогольні напої вступають в контакт з клітинами слизової оболонки, у них порушується перебіг нормальних життєвих процесів. Настає коагуляція (згортання) білків протоплазми, клітини втрачають воду.
До 20% випитого винного спирту всмоктується через слизову оболонку шлунка, і уже через 10-15 хв. він потрапляє у кров. Решта алкоголю розбавляється шлунковим соком, до 5% концентрації. Надлишок спирту залишає шлунок через 15 хвилин і надходить у тонку кишку, де і всмоктується (до 80%). Максимальна концентрація алкоголю в крові досягається через 1-2 години, що виявляється гострим сп’янінням. Повністю спирт всмоктується з кишечника через 2 години.
Якщо алкогольні напої вживати з їжею спирт довше затримується в шлунку. Особливо це стосується жирної їжі.
З крові спирт надходить у печінку і тканини, де є вода з якою він змішується в будь-якій концентрації. Найвищий вміст алкоголю в крові, він розчиняється в нирках, фіксується в мозку, легенях, печінці, серці і зберігається протягом 1-2 днів. Під час гострого сп’яніння спирт відсмоктує воду з клітин, що призводить до зневоднення і появи відчуття спраги.Такі токсичні проміжні продукти, як альдегіди оцтової кислоти тощо призводять до отруєння організму. Насамперед уражаються нервова система і печінка.
Систематичне вживання спиртного веде підвищення стійкості до спирту. Щоб викликати сп’яніння, потрібно збільшувати дозу. Токсичні продукти обміну спирту затримуються в тканинах до 2 тижнів, від отруйної концентрації алкоголю організм звільняється через 8-12 годин.
Гостре сп’яніння супроводжується порушенням обміну речовин, сповільнюється окислення жиру, що призводить до жирової інфільтрації печінки, м’яза серця, підшлункової залози. Алкоголь впливає на обмін води. Організм втрачає значну кількість води з сечею і при блюванні. В тканинах затримуються натрій, азот, хлор.[10;4]
При кожному гострому сп’янінні гине певна кількість клітин, порушується обмін речовин і перебіг життєвих процесів. Інтенсивність руйнування клітин і порушення функцій органів залежить від кількості випитого, стану внутрішніх органів, спадковості, віку і статі.
Поступово функціональні розлади переходять в органічні. Розвиваються такі тяжкі недуги як гастрит, гепатит, цироз печінки, панкреатит, хронічні захворювання легень, алкогольні психози тощо. При вживанні алкогольних напоїв погіршується перебіг гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, туберкульозу легень, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, анемічної хвороби серця ,хронічних недуг нирок. [20;123]
У більшості випадків при гострому сп’янінні раптова смерть молодих алкоголіків спричинена розладом коронарного кровообігу, зупинкою серця , травмою, нещасним випадком. Вживання алкоголю стимулює розростання сполучної тканини у внутрішніх органах. Отже, пияцтво і алкоголізм зумовлюють передчасну старість людини.
У алкоголіків непривабний зовнішній вигляд, шкіра обличчя у зморшках, набрякла, землисто-сірого кольору з темно-червоним відтінком. Розширені судини на носі, вухах, щоках, нижні повіки набряклі. Пальці рук тремтять, що особливо помітно при закритих очах, язик обкладений білим. Погляд похмурий, тупуватий, рідше очі блищать.
Пияцтво і алкоголізм слід розглядати як руйнівну силу, що поступово розкладає тіло і особистість того хто п’є.
Отже, алкоголізм – це хвороба, яка виникає внаслідок хронічного довготривалого отруєння організму винним спиртом.
2.4 Особливості алкоголізму у жінок, чоловіків та молоді
Алкоголізм у жінок має свої особливості. Насамперед, він розвивається швидше ніж у чоловіків, досить нерідко у осіб молодого віку. У жінок алкоголь порушує виробляння статевих гормонів та дозрівання яйцеклітини, менструальний цикл. Зловживання алкоголем руйнує організм жінки: виснажує нервову й ендокринну системи і зрештою може призвести до безплідності.