Замість епілогу мені хочеться ще раз сказати, що безпритульні живуть на вулиці не від хорошого життя. І не кожен із них грабує, ґвалтує, вбиває. Безпритульні - це передусім діти. Самотні діти з пораненими серцями, зламаною психікою. Чому вони нюхають клей? Та щоб забутися хоч на хвилину. Забути, хто вони, де вони, і про те, що вони нікому не потрібні у цьому світі. Допомогти усім неможливо. Українська держава, на жаль, не може змінити ситуацію з дітьми вулиці. Але якщо кожен із нас прислухається до благання тієї чи іншої дитини, щось-таки зміниться.
Причин, через які діти тікають з сімей, багато. Та можна виділити дві основні. Перша - жорстоке поводження батьків (це якщо говорити про неблагополучні сім'ї), де батьки - п'яниці, наркомани, з кримінальною долею. Друга - нерозуміння, недостатній інтерес дорослих до життя дітей, надмірно авторитарне виховання.
РОЗДІЛ 3.ПРОЕКТ «ДОПОМОГТИ ДІТЯМ ВУЛИЦІ»
Проект "Допомога дітям вулиці" в рамках європейської програми розбудови партнерства в інституційному розвитку (IBPP)
Важка соціально-економічна ситуація в Україні в 1990х призвела до низки негативних соціальних моментів, які прямо впливають на загострення проблеми дітей у важких життєвих обставинах. Поява феномену дітей вулиці є наочним прикладом цього. Зменшення державного фінансування охорони здоров’я, освіти і соціальної сфери, з одного боку, та бідність населення призводять до того, що з 10,3 мільйонів українських дітей 120 тисяч постійно або ситуативно живуть на вулиці.
Карітас Німеччини в 2003 році підтримав ініціативу Карітасу України створити спільний проект допомоги дітям вулиці у ряді міст України, а саме Тернополі, Хмельницькому, Львові та Києві. До фінансування проекту долучались різні спонсори – Карітас Іспанії, Карітас Аахен (Німеччина), Ротарі клуби з Швейцарії, приватні благодійники, Український Католицький Університет. У 2006 – 2008 році основна сума коштів для забезпечення роботи мобільних служб для дітей вулиці та соціальних центрів надійшла від Європейської комісії в рамках програми підтримки громадянського суспільства. Проект Євросоюзу під назвою «Допомога дітям вулиці» охопив три регіони. Завдяки цьому проекту було створено ще один осередок для дітей вулиці в Донецьку. Європейський рух долучився до даного проекту в 2007 році коли група волонтерів запропонувала підтримати Карітас України шляхом розгортання широкої рекламної та фандрейзенгової компанії «Допомогти дітям вулиці». Ряд спеціалістів з PR, журналістів та вебдизайнерів працювали над створенням окремого вебсайту для проекту та започаткували ряд благодійних акцій в місті Києві та інших регіонах з метою залучити ініціативу громадян до проекту. Саме тому заради вирішення проблеми дітей вулиці свої зусилля об’єднали дві міжнародні організації Карітас та Європейський Рух, створивши проект «Допомогти Дітям Вулиці».
Основним завданням нашого проекту є:
- надати дитині шанс піти з вулиці та показати їй ряд можливостей, якими вона може скористатися для визначення свого подальшого життєвого шляху та стати повноправним членом суспільства
- залучити особисту ініціативу громадян заради допомоги проекту „Допомогти Дітям Вулиці“.
Для реалізації проекту «Допомогти Дітям Вулиці» ми розпочали загальнонаціональну інформаційну кампанію із збору коштів. Основою кампанії є особиста та громадська ініціатива людей та компаній. До 2007 року проект повністю фінансувався ЄС та партнерськими організаціями із закордону. Сьогодні ми розширюємо географію проекту та залучаємо місцеві кошти. Саме участь у проекті та допомога українців є найбільш важливою для нас, адже вирішення соціальних проблем є перш за все нашим особистим обов’язком і не має покладатися лише на іноземні інституції. Діти вулиці живуть поруч з нами.
Як ми цього досягаємо?
1. Акції («Зірки дітям», "Dance for Kids")
2. Залучення коштів (2 способи: перерахування коштів на наш рахунок, скрині для пожертв)
3. Волонтерська програма (наприклад, професійне волонтерство)
4. Допомога одягом, взуттям, книжками, технікою тощо.
Збираємо гроші..
Зараз ми збираємо кошти для організації відпочинку дітей вулиць у Літніх таборах.
Наші плани..
Поглибити співпрацю із державними соціальними службами для дітей, молоді та сімей, об’єднати або ж долучитись до існуючих об’єднань недержавні організації, які працюють з такою цільовою категорією, для того щоб лобіювати інтереси дітей вулиці на державному рівні.
Плануємо розробити та запровадити систему соціального супроводу кризових сімей, діти з яких втікають на вулицю, розробити програму забезпечення безпритульних дітей та молоді житлом, тощо.
Залучаємо особисту ініціативу..
На це направлені наші акції, наприклад акція «Зірки дітям», де щомісячно одна з відомих людей проводить для групи дітей майстер-класи у абсолютно різних форматах. Таким чином, у дітей з’являється можливість зрозуміти, що є життя поза межами вулиці, в якому вони знайдуть своє місце.
Першими з дітьми вулиці почали працювати у Тернополі у 1998 році. Потім у Києві – 2001, 2000 рік – Львів, 2003 – Хмельницький (під назвою «Допомога на колесах»), 2006 – Донецьк. У 2002 році був знятий фільм про дітей вулиці українською та німецькою мовами. Зараз проект «Допомогти дітям вулиці» працює в 5 містах постійно, але підтримують цей проект у різних формах ще в 4 містах.
Вважаємо дійсно унікальним наш комплексний підхід у роботі з дітьми вулиці. Нашою метою є відвернути дитину від вулиці та надати їй якомога більшої кількості варіантів для вибору подальшого життєвого шляху.
Першим кроком є налагодження контакту з дітьми безпосередньо на вулиці. Саме заради цього ми створили Допомогу на Колесах, де діти щоденно отримують гаряче харчування, медичну допомогу, з ними працює психолог та соціальний працівник. Метою такої роботи є завоювати довіру дитини та вплинути на те, щоб дитина пішла з вулиці.
Наступним кроком є робота з дітьми вулиці у стаціонарному соціальному центрі. Тут дитина отримує тимчасовий притулок для відпочинку, може помитися, отримати гуманітарний одяг та взуття, випрати свої речі, поїсти, отримати першу медичну допомогу та медичний огляд, відвідувати різноманітні гуртки та навчатися. Водночас тут забезпечені для дітей стаціонарні умови, що дає змогу соціальним працівникам попрацювати із дитиною більш результативно.
Далі ми працюємо з сім’ями та опікунами для того, щоб сприяти покращенню умов для дитини. Ця робота безпосередньо стосується вирішення домашніх проблем, допомоги у подоланні кризових ситуацій та допомоги у створенні нормальних умов для дитини.
РОЗДІЛ 4. СТАТИСТИКА
На українських вулицях можна рідше зустріти бездоглядних дітей. За 9 місяців минулого року працівники соціальних служб виявили 17 тисяч таких дітей, а попереднього року їх було 25 тисяч – на третину більше, повідомив Радіо Свобода міністр сім'ї, молоді та спорту України Юрій Павленко. Чи справді проблема безпритульних дітей стала менш гострою? Що їх тягне у підворіття? Як вирішити проблему безпритульних?
Офіційна і неофіційна статистика
У соціальних службах намагаються не тільки повертати бездоглядних дітей з вулиці, а й запобігти потраплянню туди неповнолітніх, говорить міністр сім'ї, молоді та спорту України Юрій Павленко. На підтвердження своєї думки він наводить дані про мешканців притулків. Якщо 5 років тому ними на три чверті були діти, повернуті з вулиці, то зараз - це на 60% діти, «превентивно» (як каже міністр) вилучені із кризових сімей або з тих закладів, звідки вони могли втекти.
Якщо 5 років «діти вулиці» було масове явище, то сьогодні – це одинокі випадки, на які дуже оперативно й швидко реагують служби дітей і відповідні підрозділи кримінальної міліції у справах дітей, говорить міністр сім'ї, молоді та спорту України Юрій Павленко.
«Сьогодні немає такої дитини, яка могла б жити на вулиці більше 3-5 років. Близько декількох тижнів - і дитина вилучається з вулиці та знаходиться можливість повноцінного розвитку. Крім того, за ці роки скоротилася кількість повторних вилучень дітей з вулиці більше, ніж вдвічі», - повідомив Юрій Павленко.
Натомість народний депутат від Партії регіонів Олександр Стоян не погоджується із даними щодо безпритульних дітей, які наводить Міністерство сім'ї, молоді та спорту. На думку Олександра Стояна, ані це міністерство, ані уряд у цілому нічого не зробили для дітей вулиці. Хіба що посприяли спрощенню процедури усиновлення.
Той факт, що дітей вулиці стає менше, фахівці пояснюють кількома причинами. Передусім, працюють десятки громадських та релігійних організацій, які опікуються безпритульними дітьми, чимало батьків повернулись із заробітків і доглядають за дітьми, багато з дітлахів потрапили на виховання у будинки сімейного типу, а ще на поліпшення ситуації вплинуло закриття закладів ігрових автоматів, де діти пропадали днями, віддаючи зібрані гроші на вулицях.
В Україні поменшало "дітей вулиці"
Позитивну динаміку пояснюють активною роботою з батьками та поверненням заробітчан. Батьків все частіше попереджають про неналежне виконання їхніх обов'язків.
А дев'ять місяців минулого року з вулиць забрали на 8 тисяч дітей менше, аніж у 2008-му році. Цей показник зменшився приблизно на 30%, повідомляє "Німецька хвиля" з посиланням на міністерство сім'ї, молоді та спорту.
Така тенденція спостерігається практично у всіх регіонах України. Зокрема, керівник відділу у справах дітей Львівської міської ради Ростислав Тимків підтвердив, що дітей-вулиці справді поменшало.