Мир Знаний

Соціальне страхування по тимчасовій втрати працездатності (стр. 3 из 3)

Відповідно до чинного законодавства до страхових випадків, з настанням яких надається матеріальне забезпечення та соціальні послуги, належать:

• тимчасова непрацездатність

• вагітність, пологи, догляд за малолітньою дитиною

• інвалідність

• хвороба

• досягнення пенсійного віку

• смерть годувальника

• безробіття

• соціальні послуги та інші матеріальні витрати, пов'язані з певними

обставинами

• нещасний випадок на виробництві

• професійне захворювання»[1, 26].

«Після 1991 р. розбудова ефективної системи соціального страхування в Україні стала пріоритетом соціальної політики держави. У грудні 1993 р. було схвалено Концепцію соціального забезпечення населення України, в якій було визначено основні складові та принципи системи соціального страхування. З метою реалізації Концепції у 1998 р. Верховна Рада прийняла Закон України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до якого впроваджено п'ять видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які проявляються у добровільній або обов'язковій формі:

1) пенсійне;

2) медичне;

3) на випадок безробіття;

4) у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

5) від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Об'єктом страхового захисту в особистому страхуванні є життя, здоровся та непрацездатність осіб. Непрацездатність може бути часткова, повна або тимчасова. Тобто це означає, їло особа не може виконувати певні покладені на неї суспільні функції (в коротко чи довгостроковому періоді) відповідно до медичних протипоказань. Вік виходу на пенсію, встановлений в законодавчому порядку, не можна розглядати як абсолютна непрацездатність. Не слід забувати про працюючих пенсіонерів, які продовжують свою трудову діяльність і, таким чином, вносять свою частку у створюваний в країні суспільний продукт.

Тому слід чітко розрізняти непрацездатних у зв'язку з частковою, повною чи тимчасовою втратою працездатності (наприклад у зв'язку із хворобою чи інвалідністю) та непрацездатних у зв'язку із досягненням ними певного встановленого законодавством (чи обумовленого в договорі) віку.

Особисте страхування покликане покращувати матеріальний добробут населення, нагромадити додаткові грошові джерела для покращення якісної сторони життя»[2, 25].


Висновок

«Соціальне страхування є важливою складовою соціального захисту-населення. Саме в умовах трансформації економічних підвалин суспільства відповідне страхування забезпечує не тільки грошові виплати у разі настання страхових випадків, а й створює правові та економічні умови для стимулювання ефективної праці. Якраз у цьому періоді створюється нова система грошових стосунків, необхідність якої об'єктивно випливає із функцій демократичної держави з соціально орієнтованою економікою ринкового типу.

Соціальне страхування передбачає такі важливі види економічної підтримки громадян, як: грошові виплати, компенсація, витрати на лікування, реабілітацію, перепідготовку та перекваліфікацію, а також профілактику.

Нині в Україні система державного соціального страхування складається з: пенсійного страхування, страхування з тимчасової втрати працездатності, страхування на випадок безробіття та страхування від нещасного випадку на виробництві»[3, 10].


Список літератури:

1. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. — 5-те вид., стер. — К.: Знання, 2006. — 351 с.

2. Конопліна Ю.С. Соціальне страхування: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга». 2008 – 224 с.

3. Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування: Підручник. - К.: Кондор. - 2004. - 464 с.