Аналіз результатів соціологічних досліджень дозволяє також зробити висновок стосовно продовження скасування у молоді гендерних стереотипів та формування у свідомості рівних прав чоловіків та жінок.
Змінюються також погляди молодого покоління на обов’язки батьків стосовно дітей, формується усвідомлення того, що батьки можуть мати своє особисте життя, а не повинні повністю віддаватися своїм дітям, жертвувати заради них особистим благополуччям.
Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети: «Яке із наступних тверджень найкращим чином відбиває Вашу точку зору на обов’язки батьків стосовно дітей? » залежно від віку опитаних,%
| 18-24 роки | 25-34 роки | 35-44 роки | 45-54 роки | 55-64 роки | 65 років і старші | |
| Батьки повинні робити все можливе для своїх дітей, навіть за рахунок особистого благополуччя | 53 | 58 | 63 | 57 | 67 | 76 |
| У батьків своє особисте життя і не можна вимагати, щоб вони жертвували своїм благополуччям заради дітей | 36 | 32 | 26 | 32 | 19 | 10 |
Крім того, світ ціннісних орієнтацій відбивається на тому, які саме якості необхідно виховувати у власних дітей. Молоді люди більшою мірою приділяють увагу таким якостям, як працездатність, відповідальність, рішучість та наполегливість, терпимість та повага до інших людей, гарні манери. Меншою мірою висловлено орієнтацію на слухняність, релігійність, безкорисливість.
Розподіл відповідей респондента на запитання:
«Перед Вами список якостей, які можна виховати в сім’ї у дітей.
Які з них, якщо такі є, на Вашу думку найбільш важливі?»
залежно від віку опитаних, %
| 18-24 роки | 25-34 роки | 35-44 роки | 45-54 роки | 55-64 роки | 65 років і старші | ||
| Гарні манери | 62 | 53 | 57 | 55 | 58 | 46 | |
| Незалежність | 31 | 36 | 33 | 33 | 28 | 20 | |
| Працездатність | 78 | 85 | 93 | 90 | 92 | 87 | |
| Почуття відповідальності | 80 | 73 | 75 | 78 | 74 | 67 | |
| Уявлення | 12 | 14 | 14 | 8 | 11 | 4 | |
| Терпимість та повага до інших людей | 65 | 62 | 67 | 65 | 69 | 61 | |
| Бережливість (ощадливе ставлення до грошей і речей) | 35 | 52 | 51 | 48 | 51 | 61 | |
| Рішучість, наполегливість | 57 | 58 | 51 | 41 | 35 | 35 | |
| Релігійність | 10 | 14 | 24 | 13 | 19 | 25 | |
| Безкорисливість | 8 | 17 | 16 | 15 | 19 | 14 | |
| Слухняність | 28 | 35 | 35 | 32 | 40 | 39 | |
За результатами дослідження «Ціннісні орієнтації населення».
3 Ставлення до своєї держави та почуття відповідальності молоді за її долю
Для молодої держави дуже важливими є виховання у молодих поколінь почуття любові до Батьківщини та національної гідності, патріотизму. Аналіз результатів соціологічного опитування доводить, що молодші покоління частіше пишаються своїм громадянством. З віком критичне ставлення зростає (особливо після 20 років), бо твердження перестають сприйматися як аксіома і потребують доведення діями з боку держави.
Почуття гордості за країну більш притаманне сільській молоді, тим, хто відносить себе до української національності, мешканцями Західного регіону. З іншого боку, у Південному регіоні та серед росіян спостерігається найнижчий рівень почуття гордості своїм громадянством (див. табл. 4;5 ). Серед молодих людей, які вважають своє матеріальне становище вище за середнє та високим, частка тих, хто пишається своїм громадянством, значно більша, ніж серед груп з низьким матеріальним благополуччям. Отже, можна зробити внесок, що підвищення рівня матеріального благополуччя населення в цілому сприятливе формування почуття гордості за батьківщину. Загалом питання чинників та мотивів формування почуття патріотизму та гордості за країну серед різних груп молоді потребує додаткового вивчення із залученням як соціологів, так і педагогів та психологів.
Розподіл відповідей на запитання:»Наскільки Ви пишаєтеся тим, що Ви є громадянином України?» (травень 2000р.), %
| Все населення | Молодь | ||
| Дуже пишаюся | 20 | 22 | |
| Скоріше, пишаюся | 34 | 35 | |
| Скоріше, не пишаюся | 20 | 21 | |
| Зовсім не пишаюся | 15 | 13 | |
| Важко відповісти | 10 | 9 | |
Співвідношення частки молоді, що пишається своїм громадянством, та тих, що ні, серед різних вікових груп, %
| Пишаються | Не пишаються | ||
| Вся молодь України | 57 | 34 | |
| За віком: | |||
| 14-15 років | 73 | 17 | |
| 16-17 років | 63 | 24 | |
| 18-19 років | 64 | 29 | |
| 20-24 роки | 49 | 43 | |
| 25-28 років | 49 | 40 | |
| За регіоном: | |||
| Західний | 74 | 17 | |
| Північний | 56 | 31 | |
| Центральний | 54 | 36 | |
| Східний | 54 | 38 | |
| Південний | 40 | 50 | |
| За національністю: | |||
| Українці | 62 | 30 | |
| Росіяни | 37 | 50 | |
| За типом поселення: | |||
| Міські поселення | 53 | 38 | |
| Сільські поселення | 65 | 26 | |
Молодь проходить процес соціалізації та усвідомлення власного місця у суспільстві, і досить важливо сформувати у неї відчуття відповідальності за свою країну та її долю. За результатами опитування 45% вважають за свій обов’язов сприяти розвитку України, тоді як 30% відповіли, що у них немає почуття відповідальності за долю України і при нагоді вони б виїхали з країни, 25% - вагалися з відповіддю. Отже, у молоді меншою мірою, ніж у дорослого населення, сформоване почуття відповідальності за майбутнє нашої держави. На виїзд в іншу країну здебільшого зорієнтовані молоді люди 16-17 років, молодь Південного регіону, ті, хто ідентифікує себе росіянина ми, а також чоловіки дещо більшою мірою, ніж жінки. Орієнтація на те, щоб працювати на благо України, притаманна переважно мешканцям великих міст і сільської місцевості, Західного і Північного регіонів, тим, хто визначає своє матеріальне становище як середнє та вище середнього.
Рівень відповідальності населення та молоді за долю країни,
( травнь 2000р. ), %
| Вважаю своїм обов’язком сприяти розвитку України та підвищенню рівня життя народу України. Саме тому житиму і працюватиму тут, в Україні | Вагаються | У мене немає почуття відповідальності за долю України. Якби в мене була така можливість, то виїхав/ла б до іншої країни | ||
| Молодь | 45 | 25 | 30 | |
| Все населення | 56 | 24 | 20 | |
Питома вага молоді, яка вважає українську мову своєю рідною, становить 51%, а ще 13%однаковою мірою називають рідними і українську, і російську мови. Слід підкреслити, що серед наймолодшої вікової групи 14-15 років дещо частіше була названа рідною українська мова, вдвічі більше, ніж серед старших вікових груп, рідними вважаються обидві мови. На сьогодні, як і раніше, сільська місцевість є середовищем збереження та поширення української мови – серед сільської молоді 72% назвали українську мову рідною (у містах – 42%, а у містах-мільйонниках – лише 28%). Регіональні розбіжності відбивають історичні передумови формування рідної мови населення в цілому та молоді. Зокрема, Західний і Центральний регіони, певною мірою і Північний, є україномовними регіонами, а у Східному і, особливо, Південному переважає російська мова.
Визнання рідної мови за результатами опитування (травень 2000р.), %
| Все насе-лення | Молодь | Молодь за регіонами | ||||||
| Захід | Центр | Північ | Схід | Південь | ||||
| Українська | 52 | 51 | 92 | 70 | 58 | 29 | 19 | |
| Російська | 32 | 33 | 4 | 14 | 24 | 56 | 51 | |
| Українська чи російська однаково | 13 | 13 | 2 | 16 | 15 | 13 | 25 | |
| Інше | 1 | 1 | 2 | 0 | 3 | 2 | 5 | |
Серед проблем сьогодення все частіше зазначається падіння моральності (37% опитаного населення вказали на це). Серед молоді 28% зазначили, що ця проблема їх турбує; 52% молодих людей вважають, що необхідно виявити більшу вимогливість щодо дотримання норм громадської поведінки, 15% - що необхідно пом’якшити вимоги до існуючих норм громадської поведінки, 32% 0 вагалися із визначенням своєї думки. За результатами опитування «Ціннісні орієнтації населення України - 1999» можна зробити висновки щодо руйнування норм моралі серед окремих категорій населення, зокрема деяких груп молоді: 14% виправдовують отримання державної допомоги, на яку не має права; 30% виправдовують проїзд у громадському транспорті без сплати; 28% схильні уникнути сплати податків, якщо це можливо; майже 20% припускають брихню у власних інтересах; 10% вважають нормальним отримати хабаря, використовуючи службове становище; 8% виправдовують зраду у шлюбі; близько 4% виправдовують політичні вбивства; 3% не засуджують крадіжку особистого транспорту. Більше половини опитаних молодих людей повідомили у своїх відповідях, що на їхню думку «майже всі» або «багато хто» роблять саме такі речі.