Вступ
Проблематика дослідження цінностей набула значного поширення у соціологічній науці. У зв’язку з динамічністю суспільного розвитку та зміною ідеологічних засад функціонування пострадянських суспільств зростає актуальність вивчення ціннісних орієнтацій та життєвих пози цій молодих поколінь українців. Адже саме вони у недалекому майбутньому відповідатимуть за відтворення не лише населення нашої країни, а й того культурного контексту, в якому відбуватиметься життєдіяльність наших нащадків, створюватимуться умови для гармонійного існування у межах сім’ї, інших соціальних інститутів, суспільства в цілому. У зв’язку з цим постають важливі завдання науково виваженого аналізу структури життєвих цінностей та пріоритетів сучасних молодих людей, експертизи відповідності існуючого стану речей у цій сфері тим завданням, що вже сьогодні постають перед наймолодшими з соціально активних членів суспільства, а також вивчення можливостей впливу на формування ціннісних ієрархій громадян України з метою оптимізації вказаної відповідності.
Результати моніторингових опитувань молоді, що проводяться УІСД на регулярній основі, дозволяють визначити загальну структуру ціннісного світу сучасної української молоді та тенденцій її розвитку в сучасних умовах, пріоритети молодих людей стосовно ціннісних орієнтацій та їх ієрархізацію. Крім того, змістовна інформація щодо ціннісного світу молоді отримана в межах проекту «Ціннісні орієнтації населення» (1999 р.).
Період трансформації характеризується зміною ціннісних орієнтацій, їх нестабільністю та певною амбівалентністю. Ціннісні орієнтації молоді певною мірою залежать від сформованих ідеологічних стереотипів та від структури цінностей старшого покоління. Але визначальними у формуванні нової ціннісно-нормативної системи у нестабільному суспільстві виступають особливості індивідуальної свідомості громадян, індивідуальні ціннісні орієнтації, які визначаються тому числі й соціальним самопочуттям та загальним психічним здоров’ям.
1 Основні цінності життя молоді
Важливим показником процесу трансформаційних змін, які відбуваються в Україні, є рейтинг життєвих орієнтацій молоді. Можна вважати закономірним, що серед життєвих цінностей молоді сучасної України перше місце посідає сім’я. Це й справді найважливіша проблема молодіжної когорти населення, саме вирішення її є стрижневим завданням цього періоду людського життя. Наступними, як видно із результатів опитування, які визнані як такі, що є цінними, йдуть проблеми, котрі характеризують сферу дозвілля (друзі, вільний час, хобі тощо), що теж зрозуміло і закономірно для молоді. Щодо таких цінностей молодих громадян України, як робота, успіх у суспільстві, заснування власної справи, тобто всього того, що є чи не найважливішою проблемою самовизначення людини, то, як свідчать результати опитування, вони займають не найперші місця. На останньому місці серед життєвих цінностей, згідно з результатами цього опитування, стоїть політика. Це наводить на думку, що саме в цій царині суспільного життя сьогодні потрібні нові, свіжі підходи, подолання багатьох стереотипів, якими «незаражена» молодь.
Доречно розглянути рейтинг основних цінностей життя молоді у порівнянні з усім населенням та з його попередніми результатами. Сім’я, оточення друзів та робота були й залишаються найважливішими складовими життя. Цілком природно, що для молоді більшого значення набувають вільний час, хобі вечірки та відвідування кафе, що відбиває вікові особливості. Більш високий рівень зайнятості представників молодого покоління у політиці та власному бізнесі вже означає між поколінні зрушення та зміну системи життєвих орієнтирів.
Рівень важливості складових життя*
(питома вага, хто відповів «дуже важливо» та «скоріше, важливо»),%
1996 рік | 1999 рік | ||
Доросле населення | Молодь | Доросле населення | Молодь |
Сім’я | 97 | 97 | 95 |
Друзі, знайомі | 87 | 86 | 91 |
Робота | 83 | 81 | 86 |
Вільний час | 69 | 64 | 76 |
Хобі | 51 | 59 | 68 |
Політика | 28 | 36 | 64 |
Мати власний бізнес | 33 | 38 | 59 |
Відвідування вечірок, танців, дискотек, кафе | 17 | 20 | 47 |
Релігія | 49 | 51 | 40 |
* За результатами дослідження «Ціннісні орієнтації населення» у 1996 та 1999 рр.
В оцінці важливості основних життях цінностей серед чоловічої та жіночої молоді немає суттєвих розбіжностей. Хіба що секс має більше значення для юнаків. Для них також важливо мати власну справу. Релігія важливіша для жінок (вказали 53%), ніж для чоловіків (вказали 46 %). Різниця в оцінках життєвих цінностей спостерігається залежно від віку молодої людини. Для 15-17-річних більш важливими, ніж у середньому по масиву, є вільний час, відвідування вечірок, танців, дискотек, кафе та хобі. Молодь вікових груп 20-24 роки та 25-28- років досить близька між собою в оцінках більшості життєвих цінностей. Для 25-28річних пріоритетні робота, політика та секс. Цікаво, що можливість мати власну справу більш важлива для 15-19 річних, ніж 28-річних.
Серед ціннісних орієнтацій молоді окремої уваги заслуговує ставлення молодих людей до роботи. Відбуваються певні зміни у системі цінностей щодо роботи. Аналіз ціннісних орієнтацій молодих людей на початку 90-х років минулого сторіччя (на початку формування незалежної української держави) засвідчив певні зрушення у ставлення молоді до критеріїв привабливого робочого місця. Зміна соціального устрою та економічної сфери суспільства вплинула на трудові орієнтації, перш за все, молодого покоління. Вже тоді було зафіксовано зростання пріоритету високої оплати праці та споживацькі орієнтації на додаткові зручності та пільги на робочому місці, зменшення значення суспільної важливості праці, зниження чинників професійного росту та підвищення кваліфікації. Реальні умови життя постійно коригують ціннісні настанови молоді. Але нерівність оплати праці між підприємствами різної форми власності, між вітчизняними установами і організаціями з іноземними капіталом не може не відбиватися на очікуваннях щодо бажаного робочого місця та оцінках «нормального» рівня заробітної плати.
За рівнем важливості серед цінностей трудової діяльності на перше місце вийшов чинник – висока оплата праці. Ця цінність роботи є однаково важливою для молодих людей обох статей, з віком її значення дещо зменшується. Більш високо її важливість оцінили мешканці міст та молодь, яка працює, а непрацюючі і сільські мешканці надають їй трохи меншого значення, хоча «лідерство високої оплат и праці» зберігається серед усіх груп молоді. Далі за значенням – нешкідливі умови праці, відсутність суттєвого ризику для здоров’я, гарний колектив (приємні стосунки з колегами) та цікава робота. Зазначенні чинники роботи відбивають високий рівень цінності здоров’я, очікування гармонії у соціальному житті та пошук справи, яка є цікавою для молоді. Ще одну групу цінностей склали такі, що характеризують «зручність» робочого місця (зручні часи роботи, зручне розташування, невелика відстань від дому) та «перспективні» з точки зору подальшої професійної кар’єри цінності (гарні можливості для підвищення свого кваліфікаційного , інтелектуального рівня, гарні умови для «кар’єри», просування по службі, добрі умови для реалізації власної ініціативи). Учнівська та студентська молодь значно більшою мірою орієнтована на перспективність робочого місця. Ці цінності також є більш важливими для мешканців обласних центрів. Зручні умови праці більш приваблюють жіночу молодь. Крім того, ці чинники виявляються важливими для неповнолітньої молоді 14-17 років, для якої в сучасних умовах притаманні прагматичні цінності життя в цілом у. Тривала відпустка та значна кількість вихідних також більшою мірою приваблює жінок, учнівську та студентську молодь, наймолодших представників молоді. А для чоловіків та молоді з вищою освітою цей чинник має значно менше значення.
Гарантована оплата праці, не дуже напружена робота, суспільно значима (корисна для багатьох людей) робота, відповідальна робота – всі ці цінності є менш важливими для сучасної молоді. Суспільна значимість та відповідальна робота належить, скоріше, до «ідеальних» трудових цінностей і частіше обираються представниками студентської молоді та тими, хто має вищу освіту. Для непрацюючої молоді та мешканців сільської місцевості ці цінності виявилися найменш значущими. Молодь, яка працює, меншою мірою орієнтована на невеликий, але гарантований рівень оплати.
Такими чином, для молоді більш важливішими стають такі ознаки, як хороша оплата праці, можливість чогось досягти та гарні можливості для підвищення, а також можливість проявити ініціативу. У поглядах на важливі аспекти роботи виявляється й більш прагматичний підхід молодих людей – важливішими стають зручні години роботи, тривала відпустка, відповідність здібностям. Молодь толерантніше у порівнянні із старшими віковими когортами ставиться до того, що працювати необов’язково, якщо людина не хоче. Разом з тим молодь вважає за справедливе диференційований підхід до оплати праці, коли одна й та ж робота, але виконана скоріше, ефективніше та надійніше має оплачуватись у більшому розмірі.
2 Погляди молодого покоління на обов’язки батьків стосовно дітей
Меншою мірою відбуваються зміни у поглядах на щасливий шлюб. Як і серед старших поколінь, найважливішими умовами благополучного шлюбу є повага і підтримка, порозуміння і вірність, гарний доход та житлові умови. Для молодих людей більшого значення набувають гармонічні сексуальні стосунки, але менш значущими є наявність дітей, однакове соціальне походження, згода у політичних поглядах та релігійних переконаннях. Таким чином, незважаючи на стабільність цінностей благополучного шлюбу, відбувається зміна шлюбних орієнтацій – 23 % молоді (15% - серед старших вікових груп) вважають, що шлюб – це застарілий спосіб організації сім’ї. погляд на шлюб як на невід’ємну складову щасливого життя підтримують лише 60 % молоді (75% - серед старших вікових груп). Те, що жінка хоче мати дитину без міцних стосунків з чоловіком, схвалюють 47% Молодих людей, не схвалюють 30% (серед старших вікових груп – 34та 38%). Отже, молодь більш толерантна до неоднозначності у сімейно-шлюбних стосунках, до випадкових сексуальних стосунків, до розлучень, абортів, до так званих «експериментальних сімей».