Смекни!
smekni.com

Соціологія: становлення та сучасність (стр. 11 из 13)

Під програмою конкретно- соціологічного дослідження розуміють документ, що вміщує методологічні та процедурні передумови наукового пошуку. В ній викладаються основні завдання дослідження, методика та техніка збору та обробки соціологічної інформації.

Програма кдс складається з двох частин (розділів): методологічної та процедурної.

Теоретико – методологічний розділ Процедурний розділ
1. Обґрунтування проблеми, визначення об’єкту та предмету дослідження. 1. Обґрунтування системи одиниць дослідження, побудова вибірки
2. визначення мети дослідження. 2. Обґрунтування методів збору первинної соціологічної інформації; розробка логічної структури інструментарію
3. Логічний аналіз основних понять дослідження (теоретична структура та факторна інтерпретація, операціоналізація) 3. розробка логічних схем обробки та аналізу інформації.
4. формування робочих гіпотез та постановка задач дослідження.

Елементи теоретико – методологічного розділу програми КДС :

- Проблема – це реальна життєва задача, що містить соціальне протиріччя, яке вимагає усунення, розв’язання;

- Об’єкт – це частина об’єктивної реальності, на яку безпосередньо направлений процес пізнання (соціальний процес, сфера соціального життя, трудовий колектив, певні суспільні відносини і т. д.);

- Предмет дослідження – ідеї, властивості, характеристики, притаманні даному об’єкту (наприклад: об’єкт – колектив, предмет соціально – психологічний клімат колективу), які потребують вивчення.

- Мета дослідження – те, заради чого проводиться дане дослідження;

- Задачі – логічні етапи досягнення мети дослідження;

- Логічний аналіз понять – структурно – логічне впорядкування основних понять дослідження, яке включає:

1) теоретичну інтерпретацію, що дає можливість з’ясувати зміст понять;

2) структурну інтерпретацію, шляхом якої визначається сукупність елементів тих чи інших понять;

3) факторну інтерпретацію, яка дає можливість з’ясувати систему зв’язків поняття із зовнішніми об’єктивними та внутрішніми суб’єктивними умовами, що впливають на основну властивість об’єкту дослідження;

4) емпіричну інтерпретацію (опереціоналізація), що дозволяє зафіксувати та заміряти емпірично якості та властивості об’єкту за допомогою сукупності об’єктивних та суб’єктивних показників – індикаторів.

- Гіпотеза - очікуваний результат дослідження, наукове припущення, що висувається для пояснення фактів, явищ та процесів, пов’язаних з досліджуваним протиріччям реальної дійсності. У ході дослідження гіпотеза має бути або підтвердженою, або спростованою. Гіпотеза з використанням понять, які попередньо були інтерпретовані та операціоналізовані.

45. Вибірковий метод в соціології. Поняття репрезентативності

Особливе місце в соціологічному дослідженні відводиться вибірці. Це обумовлено тим, що об’єкт дослідження часто нараховує тисячі, десятки або сотні тисяч людей. Тому при підготовці дослідження важливо так сформувати вибірку, щоб вона була і економічною, і презентативною, тобто вона має правильно відбивати всі характеристики генеральної сукупності, із якої вона походить.

Репрезентативність забезпечується дизайном вибірки (стратегією і процедурами її формування) і розрахунком її мінімального обсягу, який здатний забезпечити необхідну точність результатів.

В соціологічній практиці застосовуються такі способи вибірки:

Простий випадковий відбір передбачає, що всі елементи генеральної сукупності (об’єкту дослідження) одержують однакову ймовірність попадання у вибірку. При цьому береться до уваги, що:

- генеральна сукупність є однорідною;

- всі її елементи є доступними в однаковій міні;

- в наявності є повний список елементів, що становлять генеральну сукупність;

- до цього списку застосовуються процедури випадкового вибору ( з використанням таблиць або генераторів випадкових чисел);

багатоступеневий відбір застосовують стосовно великих генеральних сукупностей із складною структурою. Для цього генеральну сукупність структурують, розбиваючи на кінцеве число сукупностей. Серед них вибираються одиниці аналізу. Як правило на останній ступені одиниці одбору співпадають з одиницями аналізу.

Систематичний відбір - відбір із списку з певним «кроком» (наприклад, через 10,20,..50 чоловік)

Стратифіковані вибірки застосовують до неоднорідних генеральних сукупностей і в тих випадках, коли списки об’єктів легше одержати частинами. У випадку стратифікованого випадкового відбору обсяг вибірки ділиться між стратами пропорційно їх чисельності, і потім із кожної страти вибирається проста випадкова вибірка

В кластерному відборі в якості одиниць дослідження відбираються не окремі респонденти, а цілі групи або колективи. Кластерна вибірка дає науково обґрунтовану соціологічну інформацію, якщо групи максимально подібні за найважливішими ознаками ( наприклад за статтю, віком видом навчання і т. д. )

В цілеспрямованій вибірці найчастіше використовуються методи стихійної вибірки, основного масиву і квотної вибірки та ін. Метод стихійної вибірки – це звичайне поштове опитування телеглядачів, читачів газет, журналів. Висновки такого дослідження можна розповсюджувати лише на опитану сукупність.

Метод основного масиву застосовується при проведенні пілотажного або розвідувального дослідження на великих генеральних сукупностях, для яких немає сенсу проводити вибіркове дослідження. Він практикується при задаванні якогось конкретного запитання. В подібних випадках оптується до 60 – 70% респондентів, які опинились у відбірковій сукупності.

Метод квотної вибірки застосовується при вивченні громадської думки. Ним користуються в тих випадках, коли до початку дослідження є в наявності статистичні данні по контрольні ознаки (наприклад рівень освіти, кваліфікації тощо) елементів генеральної сукупності. Наявні данні про ту або іншу контрольну ознаку виступають в якості квоти, а їх числові значення =- показників квоти. Респонденти за таким методом відбираються цілеспрямовано, із збереженням показників квот. Число показників, данні про які відбираються в якості квот, не повинно перевищувати чотирьох, бо за більшим числом показників відбір респондентів стає затрудженим. Цей метод спеціалісти не рекомендують використовувати в дослідженнях соціальної структури, стратифікації, мобільності.

Метод доступної вибірки застосовується при дослідженні генеральних сукупностей, які є досить складними для дослідження іншими методами. Зазвичай це гіпотетичні генеральні сукупності - аудиторія ЗМІ (яка оптується безпосередньо за допомогою ЗМІ), споживачі певних товарів, члени релігійних конфесій і т. д.

Метод «снігового клубка» являє собою щось середнє між методом доступної вибірки і основного масиву. Він застосовується до мало чисельних гіпотетичних генеральних сукупностей (наприклад, експертів з якоїсь вузької проблеми. Кожного знайденого члена такої сукупності питають, кого із своїх колег він знає.

46. Вимірювання в соціології. Види соціологічних шкал: номінальна, рангова, метрична (інтервальна)

Вимірюванням називається процедура, з допомогою якої об’єкти вимірювання розглядаються як носії певних співвідношень відображуються в певну математичну систему з відповідними відношеннями між елементами цієї системи.

Адекватне вимірювання припускає наявність загального уявлення про об’єкти, які спостерігаються, про сторони, які вивчаються. Таке уявлення дасть можливість виділити співвідношення поміж об’єктами, які мають відображатись в певних співвідношеннях поміж елементами математичної системи, яка використовується.

Шкалою називають той алгоритм, з допомогою якого кожному об’єкту спостереження ставиться в певну відповідність деяке число. Числа, які приписуються об’єктам, називаються шкальним значенням цих об’єктів.

Номінальні шкали – шкали, допустимими перетвореннями яких є довільні, взаємо однозначні перетворення, тобто перетворення, які зберігають співвідношення рівності і нерівності поміж числами. (Взаємо однозначними називаються перетворення, з допомогою яких різні числа переводяться в різні і одному і тому ж числу відповідає лише одне число.)

Метричним (інтервальним) шкалам відповідають позитивні лінійні перетворення, тобто такі перетворення для яких вірно збереження співвідношення рівності, нерівності і порядку поміж їх різницями. Метричні шкали отримують як в процесі вимірювання та моделювання при використання порядкової шкали, так і в співвідношенні рівностей (або різностей) інтервалів для об’єктів, які вивчаються.

47. Опитування як метод соціологічного дослідження

Соціологічна практика виробила цілий комплекс методів збору соціологічної інформації: опитування, інтерв’ю спостереження, експеримент, аналіз документів, експертна оцінка, тестування, ведення бесіди, тощо.

Серед розповсюджених методів опитування респондентів важливе місце займає метод опитування. Надзвичайна популярність цього методу пояснюється різноманітністю і якістю соціологічної інформації , яку можна одержати за його допомогою. Даний метод засновується на висловлюваннях окремих осіб і проводиться з метою виявлення найтонших нюансів в думках респондентів.

Вимоги до опитування

- опитування не повинно тривати більше 30 – 40хвилин у зв’язку з тим, що респондент втомлюється, і останні запитання зазвичай залишаються без повноцінних відповідей, за цей час опрацьовується 25 – 30 запитань;