Види спостережень за різними критеріями:
За умовами організації
- польове спостереження - спостереження, яке здійснюється у реальній життєвій ситуації;
- лабораторне спостереження – спостереження, умови якого створюються самим дослідником;
За місцезнаходженням дослідника
- невключене спостереження – спостереження за якого дослідник перебуває поза процесом чи явищем котрі вивчає, тобто є зовнішнім спостерігачем;
-включне спостереження – спостереження за якого дослідник тією чи іншою мірою безпосередньо включений у досліджуваний процес.
За тривалістю здійснення:
- систематичні – проводяться за здалегіть суворо розробленим планом вивчення об’єкта протягом певного часу;
- несистематичні (коротко часові) проводяться іншими способами (за допомогою опитувань, документів тощо).
Розрізняють також відкриті спостереження, яке характеризується тим, що членам досліджуваної групи відомий факт спостереження за ними, від групи він не приховується, і спостереження інкогніто, коли члени спостережної групи не підозрюють, що за ними ведеться спостереження.
52. Соціальний експеримент
Соціологічний експеримент - це спосіб одержання інформації щодо кількісних і якісних змін показників діяльності і поведінки соціального об’єкту внаслідок впливу на нього деяких керованих і контрольованих чинників.
Етапи соціологічного експерименту;
- збирання емпіричних даних;
- визначення вихідного стану досліджуваного об’єкту;
- виявлення тенденцій його розвитку;
- розробка теоретичних концепцій та умов експериментування;
- створення експериментальної ситуації;
- визначення та аналіз підсумків експерименту;
- запровадження висновків експерименту в життя.
Різновиди експерименту
За умовами проведення:
- польові – коли соціальний об’єкт перебуває у природних умовах свого функціонування;
- лабораторні – коли експериментальна ситуація і сам об’єкт формуються штучно.
За специфікою завдання:
- науково – дослідні – в ході яких перевіряється гіпотеза, яка містить елементи наукового знання;
- практичні – які мають на меті запровадження корисної новизни в масових масштабах;
За специфікою зведення гіпотези:
- Паралельні – у яких існують як експериментальна так і контрольна група, і доведення висунутих гіпотез здійснюється на основі порівняння стану двох об’єктів (експериментального і контрольного) в один і той же час;
- Послідовні – у яких контрольна група як самостійно існуючий, розташований поруч з експериментальною групою об’єкт відсутня.
Соціальний експеримент проводиться за тією ж схемою, лише в більших масштабах (наприклад на рівні країни).
53. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження
Найдавнішим і найпоширенішим методом одержання соціологічної інформації є метод вивчення документів.
Під документом в соціології розуміють ті або інші джерела, які містять інформацію про соціальні факти і явища суспільного життя, про ті або інші соціальні суб’єкти, що функціонують в суспільстві.
Аналіз документів дає можливість побачити важливі сторони соціальної дійсності, допомагає виявити норми і цінності, притаманні суспільству, одержати відомості, необхідні для опису тих або інших соціальних структур і систем, простежити динаміку взаємодії між різними соціальними групами і окремими людьми.
За формою фіксації інформації документи діляться на:
- письмові документи ( в них відомості приводяться у формі тексту);
- статистичні данні (цифрова викладка інформації);
- іконографічна документація (кіно – відео – фото документація, картини);
- фонетичні документи (аудіо записи).
За статусом джерела документи ділять на офіційні і на неофіційні.
З точки зору спонтанності появи документи ділять на:
- мимовільні (створені незалежно від дослідника);
- задані (створені на прохання дослідника).
За ступенем опосередкованості виділяють первинні і вторинні документи – одні створені на основі безпосереднього досвіду автора, інші - на базі узагальнення первинних документів.
За критерієм авторства документи ділять на індивідуальні (створені одним автором) і колективні (створені декількома авторами, групою).
Методи аналізу документів
Традиційні: Формалізовані (контент –аналіз)
- Загальні (розуміння, інтуїція, осмислення);
- спеціальні (джерелознавчі, психологічні, юридичні методи).
В соціології найбільш поширеними є традиційний (класичний) і формалізований (якісно – кількісний) метод аналізу документів.
Традиційний аналіз дає суб’єктивну ( з точки зору дослідника) оцінку змісту документа.
Формалізований ( або котент – аналіз) - це метод дослідження, якій застосовується в різних гуманітарних науках. Суть цього методу зводиться до того, щоб знайти такі ознаки , риси, властивості документа (наприклад частота вживання певних термінів), які з необхідністю віддзеркалювали б певні суттєві сторони змісту. Тоді зміст документу стає вимірюваним, доступним точним обчислювальним операціям.
Основні напрямки використання контент – аналізу:
- виявлення і оцінка характеристик тексту як показників певних сторін об’єкту;
- виявлення причин, що обумовили появу повідомлення;
- оцінка ефекту впливу повідомлення.
Умови, за яких використання контент – аналіз в КДС стає необхідним:
- при вимозі забезпечити високій ступінь точності і об’єктивності аналізу;
- за наявності обширного за обсягом і несистематизованого матеріалу, коли безпосереднє використання останнього є затрудненим;
- при роботі з відповідями на відкриті запитання анкет і глибоких інтерв’ю, якщо категорії важливі для цілей дослідження, характеризуються певною частотою появи в документах, що вивчаються;
- коли велике значення для досліджуваної проблеми має сама мова джерела інформації, що вивчається, його специфічна характеристика.