- доходи у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів;
- інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших ніж цінні папери формах;
- доходи у вигляді вартості успадкованого майна в межах, що підлягають оподаткуванню;
- інші доходи згідно із Законом.
В Законі передбачено доходи, не включаються до оподатковуваного доходу.
Починаючи з 1 січня 2004 року та до 1 січня 2007 року ставка оподаткування доходів фізичних осіб встановлюється на рівні 13% від об’єкту оподаткування. З 1 січня 2007 року ставка податку становитиме 15% до об’єкту оподаткування.
Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). Якщо платник податку є само зайнятою особою, податкова соціальна пільга щодо отриманих нею доходів від такої діяльності не застосовується.
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного мінімального прожиткового рівня для працездатної особи, встановлено на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10-ти гривень.
Податковий кредит – це суми, на які щорічно дозволяється зменшити оподатковуваний податком прибуток. Після закінчення календарного року, якщо були витрати, які дозволяється включати в податковий кредит, громадяни можуть подати декларацію в податковий орган для відшкодування частин сплачених податків. Такі витрати повинні бути обґрунтовані документально: фіскальним, товарним чеком, касовим ордером, накладною, будь-яким іншим розрахунковим документом або договором, що ідентифікують продавця і підтверджують суму витрат. Розмір податкового кредиту не може перевищувати загальну суму оподатковуваного прибутку за відповідний рік.
Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі проводять нарахування страхових зборів до фондів державного загального обов’язкового страхування:
· Пенсійного Фонду;
· Фонду соціального страхування на випадок безробіття;
· Фонд Соціального страхування при тимчасовій непрацездатності;
· Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Із заробітної плати працівників бюджетної сфери утримуються внески у фонди:
- Пенсійний Фонд – 1-2%;
- Фонд соціального захисту на випадок безробіття – 0,5%;
- Фонд Соціального страхування при тимчасовій непрацездатності – 0,5-1%;
- Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві – диференційовані ставки в залежності від рівня ризику.
Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі сплачує також такі податки:
- плата на землю;
- податок з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів.
ВИСНОВКИ
Фінансування Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі фінансується з державного бюджету.
Основне призначення управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі це:
o забезпечення у межах своїх повноважень дотримання законодавства про працю, охорону праці, зайнятість, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, пенсійне забезпечення, соціальний захист населення;
o удосконалення форм засад соціального партнерства, організація співробітництва місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з профспілками та організаціями роботодавців;
o призначення та організація виплати пенсій, здійснення контролю за їх призначенням та виплатою, проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи;
o призначення та виплата соціальної допомоги, встановленої законодавством, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного палива;
o у межах своєї компетенції бере участь у здійсненні комплексних програм поліпшення обслуговування інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, а також громадян похилого віку та сприяння всебічного розвитку соціального обслуговування за місцем їх проживання;
o забезпечення працевлаштування інвалідів, сприяння здобуттю ними освіти і кваліфікації на рівні, що відповідає їхнім здібностям і можливостям;
o сприяння органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку відповідної території.
При цьому управління праці і соціального захисту населення здійснює:
- виплата допомоги інвалідам;
- виплата допомоги інвалідам з дитинства;
- виплата інших допомог;
- працевлаштування інвалідів та контроль за умовами їх праці.
Соціальне страхування являє собою систему заходів щодо матеріального забезпечення населення в старості, на випадок захворювання чи втрати працездатності в працездатному віці, на випадок безробіття, підтримки материнства й дитинства, охорони здоров’я громадян в умовах страхової медицини, при виході на пенсію тощо.
Система соціального страхування реалізується через систему соціального захисту окремих категорій населення. Створення фондів соціального страхування цільового призначення, по суті є об’єктивним процесом фінансового забезпечення соціальних потреб населення у зв’язку з настанням або виникненням відповідних обставин. Управління праці та соціального захисту населення у Дунаєвецькому районі організовує свою діяльність відповідно до кошторису доходів та видатків.
Система соціального страхування потребує реформування, яке на нашу думку доцільно здійснювати через збільшення виплат державної соціальної допомоги, спрощення процедури її надання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р.//Голос України. – 1996. – 13 липня.
2. Закон України «Про Державний бюджет на 2008 рік». // Відомості Верховної Ради – 2007р.
3. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік». // Вісник Податкової служби України. –№ 15 (квітень). – 2008. – с.29.
4. Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» № 400/97 – ВР від 26.06.1997р. // Все про бухгалтерський облік. – 2002. – № 12.
5. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 16/98-ВР від 04.01.1998р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 21.
6. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» № 1105-12 від 23.09.1999р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 40.
7. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 2213-111 від 02. 03.2000р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 21.
8. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181- 3 від 21.12.2000рю // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 16.
9. Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» №2213-3 від 11.01.2001р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 21.
10. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та поховання» № 2240-3 від 18.01.2001р. // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 21.
11. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-4 від 09.07.2003р. // Податки та бухгалтерський облік. – 2003. – № 70.
12. Андріїв В. Соціальне страхування: історія, проблеми // Соціальний захист. – 2006-7. – № 2. С.43-51.
13. Бандур С. І., Кучинська О. О. Система соціального страхування в Україні: сучасний стан та шляхи розвитку // Стоян О. М. Україна: утвердження незалежної держави: 1991 – 2007р. К.,2001.
14. Бойко М. Д. Право соціального забезпечення України: навч. Посіб.; -К.: «Олан», 2008. – 312 с.
15. Ганко А. Фінансовий механізм реалізації державної програми соцзахисту // Соціальний захист. – 2004. – № 5. – с.45-47.
16. Губар О. Є. Соціальне стахування у забезпеченні суспільного добробуту // Фінанси України. – 2006. – № 8. – С. 130-137.
17. Губар О. Є. Організаційні та правові засади соціального страхування в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 7-8. С. 155-162.
18. Демченко О. Проблеми страхування від нещасних випадків // Соціальний захист. – 2002. – № 3. – С.25-27.
19. Кікіян Т. Страхова пенсійна виплата – чи можна її надати більш цивілізованого вигляду? // Україна: аспекти праці. 2006. – № 3. – С. 29-33.
20. Кичко І. І. Страхування як елемент фінансового механізму соціального захисту. // Фінанси України. – 2007. – № 4. – с. 148.
21. Надточій Б. Соціальне страхування у контексті історії // Соціальний захист. – 2007. – № 2. – С. 20-24.
22. Надточій Б. Соціальне страхування чи соціальне забезпечення? // Урядовий кур’єр. – 2007. – № 34. – С.5.
23. Новіков В. Соціальна політика і пенсійне забезпечення // Соціальний захист. – 2008. – спецвипуск. – с. 41-46.
24. Основи законодавстваУкраїни про загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 16/98 – ВР від 04.01.1998р. // Все про бухгалтерський облік. – 2008. – № 21.
25. Трубич С. Ю., Швець В. Є. Формування системи соціального страхування // Фінанси України. – 2007. – № 2. – С. 110.
26. Фурман В. М. Страхові послуги для населення. // Фінанси України. – 2007. – № 4. –с. 139.
27. Фурман В. М. Страхування та роль в соціально-економічних процесах. // Фінанси України. – 2008. – № 8. – с. 145.
28. Юрій С. І., Шаварина М. П., Шаманська Н. В. Соціальне страхування: підручник. –К.:Кондор. – 2007. – с. 464.