Свою систему соціологічних поглядів М.С. Грушевський сформулював у праці «Початок громадянства (генетична соціологія)», написаній у 1921 р. і видрукуваній у Відні. В цій праці видатний учений відповідає на запитання: що таке суспільство, чому воно виникло. Він висловлював твердження, що сенс трансформації людського суспільства полягає у послідовному переході від традиційних форм до індустріальних, модернізованих, що, таким чином, створює теоретичні основи нової загальноцивілізаційної типологізації суспільства.
М.С. Грушевський розкрив структурні зміни в суспільстві, які відбуваються в період спеціалізації праці, коли сама людина стає іншою і її стосунки, взаємодії також набувають зовсім іншого характеру. Громадянство (суспільство) вчений розглядав як організовану людську множинність. Він був глибоко обізнаний у творчому доробку вітчизняних учених, а також провідних західних соціологів О. Конта, Г. Спенсера, Е. Дюркгейма, М. Вебера, К. Маркса та інших. У своїх творах він акумулює та розвиває вітчизняну і зарубіжну соціологічну думку. М.С. Грушевський своїми працями завершує важливий етап розвитку соціологічної думки в Україні та упевнено накреслює активні напрями її подальшого розвитку (див. схему 4).
Схема 4.
| Розвиток соціологічної думки в Україні | ||
| Українські автори та твори | Період теоретичних розробок | Основні соціологічні ідеї |
| Іларіон — «Слово про закон і благодать»;Нестор — «Повість временних літ»;Володимир Мономах — «Повчання» | Київська РусьХІ—ХІІІ ст. | · Самостійність Русі, її захист· Єдність та незалежність Русі· Моральні принципи, настанови· Взаємна допомога у боротьбі з ворогами· Місце та роль держави |
| Д. Наливайко,І. Вишенський,П. Могила,Ф. Прокопович та інші | Запорізька Січ.Визвольна боротьба ХV—ХVІІ ст. | · Демократизм, справедливість· Турбота про соціальний розвиток освіти, виховання· Самостійність та незалежність України· Національний патріотизм· Завдання держави: забезпечення потреб людини |
| Г.Сковорода (1733—1794) та інші | ХVІІІ ст. | · Рівність між людьми· Права людини на щастя та свободу· Виховання людини через самовиховання· Самореалізація індивіда через «сродну працю» |
| М. П. Драгоманов (1841—1895),І. Я. Франко (1856—1916) та інші | Початок ХХ ст. | · Рівність та справедливість· Конституційне право людини та суспільства· Самоврядування· Прогнозування соціально-демографічного розвитку· Національне визволення |
| М. С. Грушевський (1866—1934) — «По-чатки громадянства (генетична соціологія)» | Початок ХХ ст. | · Сутність суспільства та його генеза· Трансформація суспільства від традиційних форм до індустріальних· Спеціалізація праці та перетворення людини· Якісні характеристики українсь-кої нації· Необхідність незалежної, національної церкви |
М.С. Грушевський ще в 1919 р. створив в еміграції Український соціологічний інститут, який плідно займався проблемами соціального розвитку України та її майбутнього, підготував досвідчених науковців у різних галузях соціології.
У 30-ті роки ХХ ст. в Радянському Союзі самі поняття «відчуження», «соціальна динаміка», «соціологія праці», «соціологія сім’ї», «соціологія релігії» та інші були практично заборонені, але розвиток соціологічної думки в Україні не припинявся: проблемами соціології займалися науковці Інституту філософії Академії наук.
І лише на початку 90-х років у системі Академії наук України створюється Інститут соціології. Головними завданнями цього вкрай необхідного наукового закладу стали: виявлення закономірностей та випадковостей розвитку українського суспільства; проблеми розбудови демократичної, суверенної, правової соціальної держави; шляхи забезпечення єдності української політичної нації; захисту та реалізації прав і свобод людини; формування се-реднього класу та встановлення реального діючого соціального партнерства тощо.
Розробкою цих питань займаються сучасні українські соціологи: В. Андрущенко, В. Ворона, В. Волович, В. Піча, В. Оссовський, М. Горлач, В. Пазенок, А. Черниш, А. Ручка, О. Якуба та інші.
Таким чином, українська соціологічна думка є вагомим внеском у розвиток світової науки про суспільство. Сьогодні в Україні соціологія як наука вийшла на новий рівень свого розвитку, вона забезпечує ефективне розв’язання соціально-політичних проблем.
Література
1. Андрущенко В.Л. та ін. Соціологія: Підручник. — К.—Х., 1998.
2. Грушевський М.С. Початки громадянства, генетична соціо-логія. — Відень, 1921.
3. Ручка А.А., Танчер В.В. Очерки истории социологической мысли. — Нью-Йорк, 1985.
4. Ручка А.А., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. — К., 1995.
5. Черниш А. З історії розвитку соціології в Україні. — Львів, 1995.
6. Брегеда А.Ю. та ін. Соціологія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисципліни. — К., 1999.
7. Дворецька Г.В. Соціологія: Підручник. — К., 2002.