Цінності людини за даними анкетних опитувань і тестів (стр. 7 из 10)

Надаючи великого значення виявленню трудових типів у тій чи іншій професійній групі або організації, не слід забувати, що у чистому виді ці типи зустрічаються рідко, а психологічний портрет конкретної людини — це баланс розглянутих цінностей. На рис.10 портрет подано як значимість цінностей, які визначають різні трудові типи, характерні для студентів. На всіх діаграмах домінуючі типи виділені відокремленням відповідного сектора. Приймаючи рішення у сфері своєї трудової або навчальної діяльності, людина вирішує багатокритеріальну задачу, ніби використовуючи принцип голосування, але підштовхнути її у позитивному напрямку повинна висока корпоративна культура всієї організації та її підрозділу, в якому вона працює або учиться.

Рис. 10. Характерні трудові портрети студентів (значимість цінностей,які визначають трудові типи у %, 2002 р.)

Результати факторного аналізу даних опитування викладачів подано у табл. 3. Респонденти розділилися на три мотиваційних типи: "учені", "соціоцентристи" і "біоцентристи".

Для "учених" найбільше значення мають пізнання і самореалізація, для "соціоцентристів", "наставників" — робота (нагадаємо — це, в основному, робота викладача) і "щастя суспільства", для "біоцентристів" — матеріальний добробут, здоров'я і дозвілля. Факторне навантаження виявляє чітку закономірність: самореалізація, яка є сутнісно-особистісною властивістю, найбільшою мірою пов'язана із трудовим типом "майстер", меншою — із групою "соціоцентрист", типом "наставник" і зовсім не пов'язана із типом "біоцентрист".

Серед "виробників" свідомість "учених" більше звернена всередину, у себе. Це — інтроверти. Тому для них мають велике значення самореалізація і духовність Свідомість "соціоцентристів" більше звернена назовні, на інших людей. Це — екстраверти. Тому для них мають велике значення альтруїстські цінності, а також друзі.

Наявність перших двох типів характерна для вузу, і вони, безсумнівно, бажані. Однак необхідно визнати, що це різні типи.

До них повинні висуватися різні вимоги і використовуватися різні методи мотивації. Від "ученого" необхідно вимагати більше публікацій, винаходів, швидкого пересування драбиною учених ступенів, усіляко заохочувати ці досягнення і т.д. Доцільним буде зменшити для нього аудиторне навантаження.

Таблиця 3. Мотиваційні типи і факторні навантаження, отримані при аналізі життєвих цінностей викладачів

Життєві цінності	1.3 Учений	2Соціоцентрист, наставник	4Біоцентрист
Дозвілля	-0,02	0,04	0,75
Друзі	0,06	0,67	0,52
Здоров'я	-0,13	0,30	0,84
Матеріальний достаток	0,23	-0,04	0,85
Визнаний успіх	0,64	0,44	0,01
Пізнання	0,87	-0,01	0.05
Праця (переважно - навчальна)	0,28	0,82	-0,03
Самореалізація	0,82	0,30	-0,08
Свобода	0,50	0,51	-0,04
Сім'я	0,35	0,46	0,42
Щастя для суспільства	0,21	0,76	0,19
Духовність, релігія	0,69	0,25	0,21
Кількість респондентів, %	37,5	37,5	25

Від "наставника" потрібно вимагати більшої педагогічної майстерності, більш ефективної виховної роботи, більшої кількості методичних розробок високого рівня, його можна заохочувати шляхом присвоєння звання "кращий лектор", "кращий асистент" з відповідними цінними винагородами, переводити на посаду доцента і професора до затвердження цих звань ВАКом.

Розподіл робіт відповідно до ціннісних орієнтацій і здібностей людей різко підвищить їхнє задоволення від власної праці, їх відданість вузу.

Оцінка з погляду управління персоналом третього типу викладачів-"біоцентристів" вимагає додаткового аналізу. Важливе сполучення цінностей "біоцентриста" з іншими цінностями. Те, що людина дбає про свій матеріальний добробут, здоров'я та дозвілля (факторне навантаження відповідно: а = 0,89; 0,84 і 0,75), цілком природно, але те, що група цих викладачів (1/4 опитаних) мало цікавиться роботою, самореалізацією і байдужа до щастя людей (факторне навантаження відповідно: а = -0,03; -0,08; 0,19), насторожує. Це, зокрема, вказує на той факт, що підбір кадрів здійснюється формально, без залучення психологів. Але є й інша причина такого явища.

Формування особистості продовжується протягом всього людського життя, особливо до 45 років (див. наприклад, рис.3). Багато викладачів працюють у вузі 10-20 і більше років. Відповідно, певною мірою вони формувалися як особистості у вузі. Тому велика кількість "біоцентристів" свідчить про недосконалість корпоративної культури та системи мотивації у вузі. "Тут багато тих, хто працює добре, але можна працювати і погано" (запис у одній з анкет). На думку більшості респондентів, планування роботи, звітність і контроль є формальними. "Добре заповнені папери — гарний викладач, погано — поганий" (типовий запис у анкеті).

Оцінювання праці здійснюється відповідно до виробітку, але не за якістю: слабко мотивуються вищі досягнення у науці, лекторській майстерності, іноді зневага до етичних норм залишається непоміченою.

Результати факторного аналізу даних про трудові цінності дозволили уточнити мотиваційні типи, які були виявлені при факторному аналізі життєвих цінностей. Наприклад, у табл. 4 наведені дані, отримані у одному із вузів України. Тут чітко проглядається розподіл основної частини професорсько-викладацького складу на "учених" і "наставників". Для перших головне — це творчість, самореалізація, "експериментування і реалізація ідей", "можливість роботи над дисертацією". Для других — це "можливість вчити", але їх важко відокремити від альтруїстів (важливою є "користь праці для студентів і суспільства в цілому").

"Біоцентристи" у деяких випадках виступають загальною групою, а у інших поділяються на "заробітчан" (головне — заробіток, соціальна підтримка) і "сибаритів" (головне — відсутність перевантажень, відсутність тиску).

Встановлено, що для визначеної групи респондентів потреба у визнанні успіху і важливості статусу є не фоновою рисою особистості, а її основною властивістю. Ці люди, як правило, кар'єристи. Часто зазначені риси поєднуються з потребою управляти людьми, бо керівник "завжди на сцені". В одних він викликає захоплення, в других — повагу, в третіх — страх. Отут мимоволі згадуємо "Маленького принца" Сент-Екзюпері: "Земля — планета не проста! На ній нараховується сто одинадцять королів..., сім тисяч географів, дев'ятсот тисяч ділків, сім з половиною мільйонів п'яниць, триста одинадцять мільйонів честолюбців, разом біля двох мільярдів дорослих". Так, честолюбців занадто багато, і менеджерам не можна не зважати на це.

Порівнюючи гіпотетичну структуру мотиваційної сфери і результати її експериментально-статистичної перевірки шляхом опитування студентів і викладачів можна зробити висновки, що з деякими застереженнями передбачувана структура підтверджується, хоча для конкретної професійної групи присутні не всі мотиваційні типи.

Таблиця4. Мотиваційні типи і факторні навантаження, отримані при аналізі трудових цінностей викладачів

Трудові цінності	1.3 Учений	2 Соціоцентрист, наставник	3.2 Честолюбець	4 Біоцентрист
Велика відпустка	-0,06	0,06	0,60	0,13
Можливість подальшого навчання	0,49	0,19	-0.14	0,34
Можливість навчати	0,16	0,70	-0,03	0,01
Можливість кар'єри	0,35	-0,31	0,58	0,24
Можливість роботи над дисертацією	0,76	-0,10	-0,03	0,04
Самореалізація	0,77	0,20	0,17	0,05
Можливість творчості	0,84	-0,12	0,05	0,23
Можливість управління людьми	0,64	0,04	0,46	-0,25
Експериментування, реалізація ідей	0,77	0,32	-0,15	0,13
Надійне майбутнє	0,45	0,11	0,12	0,46
Відсутність тиску, диктату	0,28	-0,08	0,39	0,52
Відсутність перевантажень	-0,16	-0,02	0,36	0,77
Користь праці для студентів	0,18	0,74	0,17	0,28
Користь праці для суспільства	0,10	0,76	0,34	0,11
Поважна робота	0,05	0,39	0,78	0,13
Соціальна підтримка	0,16	0,26	0,09	0,63
Справедливість оцінки	0,07	0,21	0,12	0,84
Визнаний успіх	0,18	0,40	0,63	0,30
Гарний заробіток	0,25	-0,47	0,07	0,68
Добрі товариші	0,07	0,10	0,04	0,73

Так, тип "командир" не надто типовий для більшості представників професорсько-викладацького складу.

Для даних респондентів типи "учений" і "новатор" можна розглядати разом. Для них також важко розділити типи "учений" і "майстер". Тип "наставник" часто є представником усієї соціоцентристської групи.

Завершуючи аналіз трудових цінностей викладачів, доводиться повернутися до проблеми: чи дійсно трудовий тип "командир" практично відсутній серед професорсько-викладацького складу?

Методичні труднощі полягають у тому, що у бажанні владарювати важко зізнатися навіть собі. У анкеті потрібно поставити надто багато питань, які могли б виявити і тим більше диференціювати трудовий тип "командир" (було поставлене тільки одне питання: "участь в управлінні вузом"). Тому доводиться доповнювати статистичні дані результатами багаторічних спостережень.