Факультет соціальних технологій
Кафедра соціальної роботи
Реферат:Вітчизняні та світові проблеми професійної етики в соціальній роботі
Алаторцева Наталія
Київ – 2010
План
Вступ
Соціальна робота як вид професійної діяльності
Етичні вимоги до професійної діяльності соціального робітника
Досвід Канади
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Соціа́льна робо́та — галузь наукових знань і професійна діяльність, спрямована на підтримання і надання кваліфікаційної допомоги будь-якій людині, групі людей, громаді, що розширює або відновлює їхню здатність до соціального функціонування, сприяє реалізації громадянських прав, запобігає соціальному виключенню.
Соціальна робота як фахова діяльність є взаємопов'язаною системою цінностей, теорії і практики, її місія полягає у наданні людям можливості якомога повніше розвивати власний потенціал, збагачувати своє життя та попереджувати виникнення дисфункцій.
Це система теоретичних знань і заснована на них практика, яка має на меті забезпечення соціальної справедливості шляхом наснаження і підтримки найменш захищених верств суспільства та протидії факторам соціального виключення.
Українське суспільство, яке поступово трансформується, має морально відродитися. Тому за сучасних умов етичні знання стають важливим чинником розвитку духовної культури суспільства і морального світорозуміння особистості, а до етики як науки ставляться нові вимоги.
Соціальна робота як вид професійної діяльності
Без взаємодії етики з педагогікою, психологією і соціологією неможливо розібратися у моральному світі особистості, виявити реальні мотиви людських вчинків , визначити шляхи й методи формування моральної культури особистості в тому чи іншому соціоморальному середовищі.
За сучасних умов, коли формуються ринкові відносини, розбудовується громадянське суспільство і правова держава, зростання вільного саморегулюючого першопочатку в праці, підсилення моральних чинників у системі її стимулів, гуманізація різних сфер праці веде до постійного розширення кола професій, що претендують на створення власних моральних кодексів.
Соціальна робота є одним з найбільш одухотворених видів професійної діяльності. Нинішній етап розвитку соціальної роботи в нашій країні можна охарактеризувати як перехідній до якісно нового розвитку соціальної педагогіки і соціальної роботи
Вихід на професійний рівень постановки соціальної роботи в країні -- явище значне. Від якості кадрів багато в чому залежить подальша доля професії, а значить, і рішення проблем виховання, освіти, виживання, розвитку дітей, а головне -- соціального захисту кожної людини.
Вихід на професійний рівень постановки соціальної роботи вимагає, щоб цю професію вибрали люди особливих особових якостей. Діяльність соціального педагога -- це зона довіри між людьми, шлях до їх взаєморозуміння, взаємодопомоги і взаємовідповідальності.
Якості соціального працівника, що забезпечують його професійну придатність:
1. Емпатія -- уміння бачити світ очима інших людей, розуміти його так само, як вони, сприймати їх вчинки з тих же позицій і в той же час мати здатність сказати іншим про своє розуміння і дати можливість підтвердити або спростувати ці уявлення іншим.
2. Доброзичливість -- здатність демонструвати своє відношення приязні, безумовно позитивного відношення, симпатії, готовність підтримати іншу людину.
3. Делікатність -- ввічливість, м'якість з іншими людьми.
4. Автентичність -- здатність бути природним у відносинах з людьми, бути самим собою в контактах з тими, що оточують.
5. Відвертість -- готовність відкрити іншим свій внутрішній світ, бути щирим, уміти говорити про свої відчуття і думки, транслювати їх співбесідникові.
6. Конкретність -- відмова від загальних міркувань, уміння конкретно відповідати на питання.
7. Безпосередність -- уміння говорити і діяти в обстановці «тут і тепер», мати чітке уявлення про людину і її ситуацію, а також демонструвати це.
8. Комунікабельність -- інтерес до інших людей, до спілкування з ними, легкість в спілкуванні.
Людина, що вибрала цю професію, повинна бути гуманістом, володіти високою духовною і загальною культурою, бути педагогом, психологом і соціальним робітником, що усвідомлює свою активну роль в захисті прав дитини на навчання, виховання, розвиток і гідне існування, мати тверді етичні принципи.
Соціальна робота:
1. Професійна або волонтерська діяльність, спрямована на гарантовану підтримку і надання соціальних послуг будь - якій людині. У широкому розумінні слова соціальна робота - це діяльність соціальних служб (державних, приватних, громадських); у вузькому - вплив спеціалістів із соціальної роботи на особистість з метою надання допомоги у самовиявленні.
2. Система теоретичних знань і заснована на них практика, яка має на меті забезпечення соціальної справедливості шляхом підтримки найменш захищених верств населення та протидії факторам соціального виключення · Вивчає закономірності і принципи функціонування і розвитку соціальних процесів, їх динаміку під впливом психолого - педагогічних і управлінських факторів при захисті громадянських прав і свобод особистості в суспільстві.
3. Цілеспрямована діяльність у суспільстві через вповноваженні органи , спрямована на забезпечення соціального, культурного, матеріального рівня життя всіх членів суспільства та спрямована на надання допомоги різним категоріям людей. Соціальна робота має макро, -мезо -мікро.
Обєкти соціальної роботи - люди, які мають проблеми, незалежно від віку.
Субєкти соціальної роботи - держава, державні установи, служби, окремі люди.
Соціальна робота розглядається також як самостійна наука, обєктом дослідження якої є процес звязків, взаємодій, способів та засобів регуляції поведінки соціальних груп і особистостей в суспільстві . Предметом соціальної роботи виступають закономірності , що зумовлюють характер та спрямованість соціальних процесів.
Професійна діяльність, обєктом якої виступають живі люди, утворює складну систему взаємо перехідних, взаємозумовлених моральних стосунків. До цієї системи належать перш за все: а) ставлення спеціалістів до обєкта праці; б) стосунки спеціаліста з колегами; в) ставлення спеціаліста до суспільства. Отже, як тільки професійні стосунки набули якісної усталеності, це привело до формування особливих моральних настанов , що відповідають характеру і змісту праці, відображають практичну доцільність певних стосунків як між членами професійної групи, так і самої групи з суспільством.
Посадові обовязки та функції соціального працівника
Так як соціальний працівник весь час має спілкуватися з різними людьми, він має широкий перелік посадових обовязків .
Він повинен:
1. Виявляти в сімї та окремих дітей та підлітків, які потребують соціального захисту ; дітей підлітків та дорослих, які потребують опіки та допомоги у влаштуванні в лікувальні та навчально-виховні заклади, отриманні матеріальної, соціально-побутової та іншої допомоги.
2. Встановлювати причини утруднень, конфліктів , що виникають у навчальний та поза навчальній сфері, у сімї та ін.
3. Сприяти розвязанню цих труднощів та конфліктів та гарантувати соціальний захист;спільній діяльності різних громадських та державних організацій і установ по наданню необхідної допомоги групам ризику.
4. Надавати допомогу в сімейному вихованні, діяльності педагогічних колективів.
5. Проводити психолого-педагогічні та соціально-педагогічні консультації, виховну роботу з неповнолітніми важковиховуваними дітьми
6. Брати участь у створенні центрів соціальної допомоги (всиновлення, піклуванні й опіка; соціальна реабілітація; притулки; молодіжні, підліткові, дитячі, сімейні центри, клуби, асоціації, обєднання за інтересами та ін.)
Напрямки професійної діяльності соціального педагога полягає у вивченні соціально-психологічних цінностей особистості, соціально-педагогічного впливу макросередовища на зростаючу особистість, та організовувати освітньо-виховні взаємодії з проблемними особистостями, які потребують допомоги.
Рівні здійснення професійної діяльності соціального працівника:
1. Виконання (копіювання чужих зразків виконання діяльності);
2. Планування (здійснення діяльності за власним уявленням без врахування обставин);
3. Проектування (здійснення діяльності, виходячи з її системного розуміння)
Функціональний аспект діяльності соціального працівника. Функції соціального працівника - це предметно-інструментальна основа його професійної діяльності. Професійні функції соціального працівника дозволяють уявити структуру функціональних обов'язків як певну суму знань, вмінь і навичок, які забезпечують професійну компетентність спеціалістів в практичній роботі. Ми приділяємо цим питанням особливу увагу.
Аналізуючи функції соціального працівника, вважаємо треба підкреслити різноманітність підходів до їх виділення і класифікації.
Аналіз вітчизняної і зарубіжної літератури свідчить про відокремлення двох підходів характеристики професійної діяльності соціального працівника через анали виконуваних ним функцій: спектральний і процесуальний.
Спектральний підхід характеризує конкретні рольові дії а працівника через спектр виконуваних ним функцій.. Процесуальний підхід базується на відокремлені соціального працівника як частини процесу його професійної взаємодії із клієнтом, адекватного парадигмі „ визначення проблеми - розробка план реалізація намірів - оцінка результату" за Стівеном Шардло.