Висновки
Вундеркінди - це діти, що сприймають світ інакше, ніж їх однолітки, вони гостріше відчувають несправедливість і фальш, уміло аналізують і зіставляють різні явища, які спостерігають, і роблять послідовні висновки. Генії надзвичайно уразливі в плані здоров'я, як психічного так і фізичного.
Всі приклади з історії найбільших геніїв людства однозначно говорять про те, що геній неможливий без такого поняття, як натхнення. В стані натхнення (наукове визначення – стан зміненої свідомості) з людиною відбуваються справжні чудеса: "раптом" "з нізвідки" в ньому починають з'являтися готові образи. Одна з основних умов геніальності – це уміння входити в змінений стан свідомості і виходити з нього без порушення основних правил безпеки такого процесу. До правил безпеки відносяться як чисто технічні, здатні пояснити механізм якнайкращої роботи в зміненому стані свідомості, так і психологічні – по адаптації людини з подібними можливостями в соціальному оточенні. Адже без такої адаптації жоден геній не зможе творити, створюючи все нові і нові шедеври хоч би просто тому, що без соціально орієнтованої поведінки він ризикує потрапити в психіатричну лікарню і тоді ні про яку самореалізацію не піде і мови. Геній відрізняється від інших, навіть, можливо, і дуже здібних людей перш за все, унікальним поєднанням генів, що виникло з випадкової комбінації генів його предків. Він наділений завдяки цьому жвавим і допитливим розумом, загостреністю відчуттів, винятковою сприйнятливістю навколишнього світу, емоційною напруженістю, яскраво вираженим темпераментом. Якщо "середня" людина з середніми здібностями характеризується якоюсь "генетичною гармонією" - нормою, то геній - це відхилення від норми. Але відхилення переростає в геніальність лише за умови тісної взаємодії генетичної і соціальної програм людини. Геніальність схожа на природний дар передбачення. Всі геніальні люди мають високий рівень інтуїтивного мислення. На думку В.П.Ефроімсона, "досить надати дітворі і юнацтву хороші, рівні, відповідні віку умови, і завдання різкого підвищення частоти геніїв, що розвиваються, тим більше видатних талантів, та і талантів взагалі, буде вирішена". Необхідно також цілеспрямовано виявляти людей з синдромами Марфана і Моріса і надавати їм умови для прояву своїх здібностей. Геніальність не передається по спадку, вона не визначається расовою приналежністю, не визначається розмірами мозку або ще якими-небудь фізіологічними особливостями. Раннє становлення генія, як правило, не збільшує "сукупного продукту" його творчості, "ранні" генії досить часто терплять творчі і життєві кризи, що зменшує або навіть припиняє їх творчу діяльність. "Пізні" генії творять довго і плідно, їх внесок в культуру стабільний і не менше значимий. Музична, художня, артистична, гуманітарна обдарованість жінок, здавалося б, не викликає сумнівів, теж сильно обмежується соціальними засадами і головною біологічною особливістю жінок – материнством. Ставши мамою, жінка, як правило, втрачає необхідну для творчості свободу, бажаючи творити, вона повинна відмовитися від свого головного природного обов'язку. Досвід жіночої природничонаукової "необдарованості" не є чистим, він опосередкований несприятливими для творчого розвитку жінки соціальними і фізіологічними умовами. Зміна соціальних умов в двадцятому столітті істотно змінила жіноче представництво в середовищі дуже обдарованих людей, що підтверджується і психологічними дослідженнями. Відомо, наприклад, що середній коефіцієнт інтелекту (знаменитий "IQ"), що відображає серед іншого і здатність логічно мислити, у жінок значно вище, ніж у чоловіків.
Список використаної літератури
1. Гончаренко Н.В. Гений искусство и наука. М., 1991
2. Дубнищева Т.Я. Концепции современного естествознания: Учебник для студентов вузов. -Новосибирск: ЮКЭА, 1997.
3. Жоли.Гениальность, Психология великих людей, СПБ. 1894.
4. Карпенков С.Х. Концепции современного естествознания: Учебник. -М.: Культура и спорт, 1997.
5. Карпенков С.Х. Концепции современного естествознания. Практикум: Учеб. пособие для студентов вузов. -М.: Культура и спорт: Издат.об-ние "ЮНИТИ",1998.
6. Кречмер Э. Гениальные люди. М., Гуманитарное Агентство "Академический проект",1999
7. Ломброзо Ч. Гениальность и помешательствою Минск, 2000.
8. Медведев Ю. Гении и идиоты. Известия,2.11.2000.
9. Мейснер Т. Вундеркинды. Реализованные и нереализованные способности. СПб.,Питер,1997
10. Оствальд В., Великие люди, [пер. с нем.], СПБ, 1910.
11. Снайдер А.,Митчелл Д. Сообщение об исследовании работы мозга. - М., Наука и жизнь, N 3, 2000
12. Cпивак М.П. Посмертная диагностика гениальности. М., 2001
13. "Тема номера", ж-л "Огонек" № 20, 1997.
14. Торшина К. А. Современные исследования проблемы креативности в зарубежной психологии.
15. http://www.bestreferat.ru
16. http://www.bse.sci-lib.com/article009398
17. http://www.rudenko.kiev.ua/persons/bad041007
18. http://ubr.ua/fullnews/rus/chem_otlichautsia_genialnost_ot_sumasshest- viia-15459