Подальші дослідження виявили зв'язок між установками і тенденціями в поведінці людини. На поведінку впливає багато чинників: погода, самопочуття, взаємини з близькими людьми на конкретний момент та ін. Було з'ясовано, що формування та зміна соціальних установок може відбуватися у процесі реальної поведінки, а цілеспрямований вплив на поведінку людини зумовлює зміну її соціальних установок.
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕНЯ СОЦІАЛЬНИХ УСТАНОВОК СТАВЛЕННЯ ДО ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
2.1 Образ інваліда в свідомості жінок
У цьому розділі необхідно застосувати наведені вище аттитюди досліджень для визначення способу інваліда у свідомості жінок і зіставлення офіційних даних, оцінюють психологічний, соціоперцептивний образ інваліда, як негативний, з даними, отриманими в ході досліджень.
У дослідженні беруть участь 12 жінок, при чому шість з них є працівниками медичної сфери, інші шість - представниці інших професій і видів діяльності.
Середній вік жінок складає 37 років. Наймолодшій учасниці 19 років, найбільш літній - 65 років. Представлені жінки, що проводять різний спосіб життя, представниці майже всіх категорій: студентка, працюючі, домогосподарки і пенсіонерка.
Дослідження проводиться в спеціальному приміщенні. Роздатковий матеріал представляють тексти із завданнями і бланки протоколів.
2.2 Проведення дослідження образу інваліда у свідомості жінок за методикою СОЛ
Початок досліджень за методикою СОЛ структури образу людини включає модифіковану методику «20 визначень». Жінкам видається папір і перед ними ставиться завдання пояснити значення слова «інвалід» простими або складними словами, визначеннями з декількох слів. Так, щоб кожне визначення розкривало лише одну властивість інваліда. Учасницям дослідження необхідно пояснити, що відповіді пишуться швидко, розташовуються в тому порядку, в якому в них подумки виникають.
Час виконання завдання не повинно перевищувати п'яти хвилин.
Обробка відповідей за методикою «20 визначень» здійснюється методом контент-аналізу. У структурі уявлень про інваліда потрібно виділити кілька груп характеристик, в базовому варіанті методики включають дев'ять категорій визначень інваліда:
- Конвенціональні, загальноприйняті характеристики (людина, сестра, чоловік і т.п.) - умовне позначення «до»;
- Тілесно-фізичні характеристики (кволий, слабкий, худий і т.п.) - умовне позначення «т»;
- Емоційно-особистісні характеристики (сумний, веселий, недоброзичливий і т.п.) - умовне позначення «е»;
- Особистісно-вольові характеристики (завзятий, посидющий, цілеспрямований і т.п.) - умовне позначення «в»;
- Характеристики інтелектуально-творчої сфери особистості (допитливий, уважний і т.п.) - умовне позначення «і»;
- Характеристики особливостей поведінки особистості як суб'єкта взаємодії (скаржник, агресивний і т.п.), соціальні характеристики - умовне позначення «з»;
- Характеристики особливостей поведінки особистості як суб'єкта цілеспрямованої діяльності (трудівник, ледар, акуратний і т.зв.), діяльнісні характеристики - умовне позначення «д»;
- Характеристики особливостей поведінки особистості, що проявляються у діяльності, не пов'язаної з взаємодією (пасивний, обережний і т.п.), поведінкові характеристики - умовне позначення «п».
- Метафоричні характеристики (ніч, поранений звір і т.п.) - умовне позначення – «м».
Одну характеристику можна віднести до кількох (звичайно не більше ніж до трьох) категоріям, наприклад: завзятий трудівник - «в», «д».
Виходячи з конкретних особливостей дослідження, можна додатково формувати й інші категорії, наприклад:
- Гендерні (маскулінні, фемінні, Андрогінні),
- Математичні,
- Матеріальні і т.д.
Характеристиками кожної групи, привласнюється своя модальність, позитивна, негативна або амбівалентна (Табл. 2.1). Результати досліджень фіксуються в протоколах (Додатки В - П).
Таблиця 2.1
Модальність характеристик психологічного образу
Модальна | Позитивна | Негативна | Амбівалентна |
Приклад | Володіє силою волі, терплячий, благородний, тонко відчуває, що має надію. | Хворий, дратівливий, емоційно нестійкий, викликає огиду, пригноблений, і ін. | Чоловік, який потребує уваги, спокійний, читає,вимагає лікування |
Умовне позначення | + | - | * |
Форма протоколу вільна, але в ньому обов'язково повинні бути присутня дата, організація (підприємство), належність об'єкта досліджень тієї чи іншої структурної одиниці (група, клас, відділ і т.д.), ім'я об'єкта (прізвище, ім'я, по батькові), його посада (учень, викладач, старший касир і т.д.). У протоколі можуть бути зафіксовані інші відомості про об'єкт, важливі для подальшої інтерпретації.
Після заповнення визначень учасницями в протоколах, проводиться первинна обробка записів. Визначається група характеристик і її модальність. Для прикладу, наведемо першу частину бланку першого протоколу (Табл. 2.2).
Таблиця 2.2
П.І.Б. - Іванова А.А.
Дата тестування - 11 червня 2010 року.
Професія - лікар-педіатр. Інші дані - 39 років, заміжня, двоє дітей.
№ п / п | Визначення | Група характеристик | Модальність |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Чоловік | к, мускулінні | * |
2 | Сильний | т, в | + |
3 | Нездоровий | т | - |
4 | Бореться з хворобою | в | + |
5 | Володіє силою волі | в | + |
6 | Долає випробування | в | + |
7 | Може сприйматися близькими як тягар | с | - |
8 | Заздрісний | э | - |
9 | Потребує уваги | с, в | * |
10 | Дратівливий | э | - |
11 | Емоційно нестійкий | э | - |
12 | Огрядний | т | * |
13 | Пересувається на милицях | п | - |
14 | Проходить медкомісію | с | * |
15 | Отримує допомогу | с | * |
16 | Викликає гидливість | с | - |
17 | Викликає жалість | с | - |
18 | Провокує зневагу | с | - |
19 | Вчить терпінню оточуючих | с | + |
20 | Може бути благородним | в, э | + |
Отже, можна переконатися, що за результатами першого протоколу переважає негативноно-амбівалентна модальність. У протоколах № 2, 3, 4, 5,8 спостерігається схожа ситуація. Але, протоколи № 6, 7, 9, 11, 12 дають позитивний «словесний портрет».
Далі у другій частині протоколу складається «психогеометричний портрет».
Жінкам, учасницям дослідження, пропонується послідовно намалювати п'ять геометричних фігур: коло, квадрат, прямокутник, зигзаг і трикутник. При цьому кожній геометричній фігурі відповідають уявні риси образу інваліда.
В інструкції жінкам необхідно пояснити, що фігура висловлює не зовнішню схожість, а внутрішню сутність людей-інвалідів. У першу чергу малюється та фігура, яка найбільш відповідає психологічному портрету інваліда, далі та, яка менше підходить до цього образу і так далі. Остання геометрична фігура, на думку учасниці, буде найменш відповідати характеру інваліда в її уяві.
Приклад заповнення другої частини бланку методики СОЛ показано в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Індивідуальні психогеометричні образи інваліда у свідомості жінок
Номер фігури | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Результат | 3 | 2 | 4 | 5 | 1 |
З таблиці видно, що учасниця Іванова першим для побудови портрета інваліда поставила прямокутник, який стоїть під номером три, потім квадрат, під номером два, зигзаг, під номером чотири, трикутник, під номером п'ять і коло, що під номером один.
Виходячи з цього в портрет інваліда, складеному Іванової на першому місці непослідовність, непередбачуваність, старанність, витривалість і стриманість. Менш значимі для неї в структурі образу розвинене мислення, уява, інтуїція, енергійність, цілеспрямованість. Такі якості як доброзичливість і гармонійні міжособистісні взаємини, згідного даного портрета, відсутні або слаборозвинені у інваліда.
У зведеній таблиці проставляються прізвища учасниць і номери обраних ними фігур у послідовному порядку (Табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Індивідуальні психогеометричні образи інваліда
Учасниці | Результати |
Іванова А.А. | 3 2 4 5 1 |
Сидорова Б.Б. | 1 2 5 3 4 |
Семенова В.В. | 1 2 4 3 5 |
Петрова Г.Г. | 3 4 5 2 1 |
Сергєєва Д.Д. | 1 2 4 3 5 |
Андрєєва І.І. | 1 4 5 2 3 |
Максимова К.К. | 1 2 5 3 4 |
Александрова Л.Л. | 2 3 5 4 1 |
Богданова М.М. | 5 1 2 3 4 |
Миколаєва М.М. | 1 3 2 4 5 |
Пантелєєва О.О. | 2 3 4 1 5 |
Михайлова П.П. | 2 1 4 3 5 |
При складанні словесного портрета образу інваліда у свідомості жінок обробка «сирих» даних оформляється вигляді у таблиці, в яку заносяться кількість визначень, що потрапляють в кожну класифікаційну групу (таблиця 2.5).