Міністерство освіти та науки України
Національний технічний університет України
"Київський політехнічний інститут"
Факультет соціології і права
РЕФЕРАТ
на тему: "Неприбуткові організації: світовий досвід і рекомендації Україні"
Київ - 2010
Зміст
Вступ
1. Характеристика діяльності неприбуткових організацій
1.1 Загальні засади
1.3 Створення неприбуткових організацій
2. Неприбуткові організації в Україні та за кордоном
2.1 Правове регулювання в Україні
2.2 Міжнародні та вітчизняні неприбуткові організації в Україні
3. Перспективи та проблеми розвитку НПО в Україні
Висновок
Перелік використаних джерел
За часів Радянського Союзу стовідсоткове удержавлення всього суспільного життя зумовлювало неможливість існування громадянського суспільства, і, як наслідок, нерозвинутий недержавний сектор, до якого відносяться неприбуткові організації.
У колишньому СРСР існувало два види недержавних організацій: одні перебували під контролем держави, а інші стояли в незаконній опозиції до неї. Недержавні організації першого виду були офіційно визнаними громадськими об’єднаннями, переважно соціально-побутового або культурного характеру.
Таким чином, серед громадян не існувало традиції об’єднання з власної ініціативи для праці на загальний добробут та захист спільних інтересів. З приходом незалежності ці організації дістали дозвіл утворюватись і діяти на законних підставах. Одночасно внаслідок розпаду старої системи відбувся значний економічний спад, була зруйнована державна інфраструктура соціальних служб. Здобувши свободу щодо створення і діяльності незалежних об’єднань, було створено величезну кількість недержавних, в тому числі і неприбуткових об’єднань, які намагалися, з одного боку, заповнити вакуум в громадській діяльності, а з другого - взяти на себе функції, які до цього виконувала держава.
Однак формування недержавних організацій відбувалося несистемно і спонтанно. Сьогодні існує величезна кількість проблем у зв’язку з їх існуванням та діяльністю, в тому числі у сфері правового регулювання.
Цілком очевидна необхідність дієвого неприбуткового сектора, який би заохотив громадян до участі в процесах управління громадським життям та поліпшення якості свого життя. Так званий "третій", неприбутковий сектор у взаємодії з державою та комерційним сектором складає основу будь-якого демократичного суспільства. Ось чому питання правого регулювання існування та діяльності некомерційних організацій і благодійних утворень в тому числі є надзвичайно важливим для нашої держави.
Суспільству потрібні організації, що вирішували б проблеми, якими не займаються суб'єкти підприємницької діяльності, бо це не приносить прибутку. Держава регулює створення неприбуткових організацій і декларує їм свою підтримку.
Непідприємницька організація (неприбуткова організація, некомерційна організація) - юридична особа, метою діяльності якої не є отримання прибутку для його наступного розподілу між учасниками цієї організації.
Це можуть бути муніципалітети, суспільні лікарні, релігійні й інші організації, діяльність яких не спрямована на одержання прибутку.
1.2 Класифікація неприбуткових організацій
Усі юридичні особи щодо отримання прибутку можна розділити на дві великі групи незалежно від форми власності: прибуткові організації, або суб'єкти підприємницької діяльності, та неприбуткові організації. Детальний перелік останніх наведено в п.7.11.1 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" ("ГК" №1-2/98). До них належать:
а) органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;
б) благодійні фонди і благодійні організації, створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчі спілки та політичні партії;
в) пенсійні фонди, кредитні спілки, утворені у порядку, визначеному законом;
г) інші, ніж визначені в абзаці "б", юридичні особи, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів;
д) спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб, житлово-будівельні кооперативи, створені для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не проводять підприємницької діяльності, за винятком отримання пасивних доходів;
е) релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому законом.
Структура неприбуткових організацій представлена на таблиця1.
Таблиця 1
| Юридичні особи | |||||
| Прибуткові організації | |||||
| Неприбуткові організації | |||||
| Державні установи | Благодійні організації | Релігійні організації | Об`єднання громадян | Інші | |
| Органи державної влади | Органи місцевого самоврядування | Політичні партії | Громадські організації | Торгово-промислові палати | |
| Установи і організації, що створені ними | Профспілки | Спілки, асоціації юридичних осіб | |||
| Заклади соціального забезпечення | Творчі спілки | Інші фонди | |||
| Заклади місцевого забезпечення | Кредитні спілки | ||||
| Заклади освіти | Інші | ||||
| Наукові заклади | Житлово-будівельні кооперативи | ||||
| Військові організації | Об’єднання за інтересами | ||||
| Органи юстиції | Екологічні організації | ||||
| Пенітенціарні заклади | Оздоровчі організації | ||||
| Національний банк України | Аматорські організації | ||||
| Інші | Організації культури | ||||
| Освітні та наукові організації | |||||
Засновниками неприбуткових організацій можуть бути фізичні особи, що досягли 18 років (для молодіжних і дитячих організацій - 15 років), юридичні особи, органи державної влади. Проте є обмеження: засновниками благодійної організації не можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні і комунальні підприємства, установи і організації України, що фінансуються з бюджету.
Статусу юридичних осіб неприбуткові організації набувають відповідно до законодавства, що регулює існування і діяльність таких неприбуткових організацій.
Легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування відповідно до Положення про порядок легалізації об'єднань громадян, затвердженого постановою Кабміну України від 26.02.93 р. № 140. Діяльність об'єднань громадян, які не легалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, - протизаконна. У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статусу юридичної особи.
Політичні партії та міжнародні громадські організації обов'язково реєструються в Міністерстві юстиції України. Легалізацію громадської організації здійснює відповідно Міністерство юстиції України, місцеві органи державної виконавчої влади, виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад народних депутатів.
Про легалізацію (офіційне визнання) об'єднання громадян легалізуючий орган повідомляє у засобах масової інформації.
Державна реєстрація благодійних організацій проводиться відповідно до порядку, встановленого Положенням про порядок державної реєстрації благодійних організацій ("ГК" №22/98), причому всеукраїнські і міжнародні - реєструє Мін'юст, а місцеві, а також філії - органи Мін'юсту на місцях.
Державна реєстрація релігійних громад і організацій відбувається в обласній, Київській та Севастопольській міській державній адміністраціях, а в Республіці Крим - до уряду Республіки Крим.
Релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади подають на реєстрацію статут (положення) до державного органу України у справах релігій.
Об'єднання юридичних осіб реєструються залежно від їх організаційно-правових форм відповідно до ЗУ "Про підприємства в Україні" ("ГК" №11/98). Причому засновниками об'єднань юридичних осіб можуть бути тільки юридичні особи.
Державна реєстрація Торгово-промислових палат здійснюється Міністерством юстиції згідно з ЗУ "Про Торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 р. №671/97-ВР ("ГК" №10/98).
Після проходження державної реєстрації неприбуткові організації зобов'язані зареєструватися в органах статистики.
Всі організації, що не мають на меті отримання прибутку, після набуття статусу юридичної особи повинні бути внесені до Реєстру неприбуткових організацій і установ, який ведеться Державною податковою адміністрацією України (Положення про Реєстр неприбуткових організацій і установ надруковано в "ГК" №14/98). У противному разі їх діяльність податкові органи вважатимуть прибутковою і вимагатимуть подання звітності відповідної форми.
Неприбуткові організації також зобов'язані зареєструватися в органах Пенсійного фонду, будь-якій із профспілок з метою сплати обов'язкових внесків на соціальне страхування, в службі зайнятості населення.
Створення і діяльність органів державної влади регламентується Конституцією України, а також відповідними положеннями і статутами.