Смекни!
smekni.com

Механізм формування престижу деяких професій інтелектуального характеру, умови його формування (стр. 4 из 7)

Чи залежать оцінки престижу занять від місця проживання респондентів? Очевидно, так, якщо мати на увазі насамперед величину того населеного пункту, де респондент мешкає і є чи був залученим до сфери трудової діяльності. Адже величина місця проживання - це не просто кількість людей, з якими ти поділяєш спільний безпосередній життєвий простір, це насамперед можливості вибору професії, одержання освіти і обсяг ринку праці, який дає вкрай обмежені чи значно ширші можливості для пошуку і зміни місця роботи, заняття взагалі. Щоб переконатися у впливовості чинника місця проживання на оцінювання престижності професій, серед респондентів аналізованого дослідження були виокремлені три категорії: мешканці великих міст з населенням більше 500 тис., мешканці усіх інших міст, а також ті, хто проживає у селищах міського типу та селах (таблиця 5). Не вдаючись до детального аналізу, відмітимо кілька цікавих тенденцій. Як не дивно, але серед мешканців великих міст та сіл і селищ міського типу виявилося багато спільного в оцінках престижу занять. Добре відомо, що у великих містах значно більші можливості для вибору і зміни заняття, більшість професій є масовими. Ринок праці в маленьких містечках і селах є зовсім іншим, велика кількість занять, особливо висококваліфікованої розумової праці там не представлені взагалі. Проте престижність половини занять з аналізованого переліку вище оцінюється саме в великому місті і селі, порівняно з іншими містами. До того ж усі ці заняття потребують вищої освіти або належать до підприємницько-комерційної діяльності, а саме: вчитель, журналіст, директор заводу, міністр, викладач вузу, підприємець, вчений, депутат, актор, комерсант, військовослужбовець, керівник банку, лікар, ветеринар. [17, c.34]

Друга тенденція - це прямо пропорційне зростання престижності заняття зі збільшенням величини населеного пункту. До таких професій належить лише одна, що потребує вищої освіти (адвокат). [23, c.5] Зі зменшенням величини населеного пункту зростає престижність лише двох занять: продавця та інженера.

Серед представленого переліку професій і занять є дві, які найбільшою мірою пов’язані з обробкою землі, вирощуванням рослин та тваринництвом: ветеринар і агроном. І престиж цих двох мешканцями сільської місцевості оцінюється вище, аніж міськими жителями.

Систематичний вплив соціального статусу індивіда на оцінювання престижу заняття як підтверджувався, так і спростовувався за результатами неодноразово проведених досліджень. За нашими даними вплив статусу зайнятості є очевидним. Серед респондентів, які на момент опитування мали постійне місце роботи, вдалося виокремити 4 категорії: керівники та спеціалісти з вищою освітою; спеціалісти з середньою спеціальною освітою та службовці; робітники в промисловості; робітники в сільському господарстві. У тому, що соціальний статус суттєво впливає на оцінювання престижу занять легко переконатися, поглянувши на узагальнені дані таблиці 6.

Як вже зазначалося, дослідження престижу професій і занять у 1999 р. було третім повторним. То ж маємо змогу відслідковувати динаміку оцінювання престижу. А про те, що такі зміни відбуваються свідчить і досвід двох попередніх досліджень, і соціально-економічна ситуація в країні, яка поміж іншого характеризується постійними змінами на ринку праці, збільшенням рівня безробіття, заборгованості по виплаті заробітної плати тим чи тим професійним категоріям тощо. Нестабільність соціально-економічної ситуації в країні супроводжується швидкими і суттєвими змінами престижної свідомості дорослого населення.

Дослідження показали, що щодо 5 професій і занять зміна узагальненого індексу престижності відбулася в бік статистично значущого зростання. Це заняття висококваліфікованою управлінською та інтелектуальною діяльністю: міністр, депутат, адвокат, викладач вузу та вчитель. [25, c.4]

Швидкість та суттєвість змін престижної свідомості дорослого населення України підтверджується також значенням коефіцієнтів рангової кореляції. Через невеликі проміжки часу не відтворюються не тільки абсолютні значення оцінок престижу, але й ієрархічна впорядкованість занять не є ідентичною. Наприклад, оцінки престижу таких професій, як вчитель, інженер, медсестра, протягом останніх 5 років здійснювали суттєві висхідні чи низхідні переміщення вздовж престижної ієрархії. Отже, усталеність і часова стабільність ієрархій престижу професій і занять, що є одним з емпірично підтверджених узагальнень західної соціології, значно меншою мірою притаманна українському суспільству як перехідному від одного політичного і соціально-економічного ладу до іншого.

Таблиця 2. Індекси престижу інтелектуальних професій

Професія, заняття 1999 р. 1996 р. 1994 р.
Індекс Ранг Індекс Ранг Індекс Ранг
Керівник банку 0.758 1 0.731 1 0.727 1
Міністр 0.752 2 0.699 2 0.721 2
Депутат 0.585 3 0.511 4 0.455 6
Директор заводу 0.539 4 0.554 3 0.576 3
Адвокат 0.517 5 0.485 5 0.440 7
Підприємець 0.367 6 0.432 6 0.506 4
Лікар 0.362 7 0.370 8 0.333 8
Комерсант 0.335 8 0.430 7 0.465 5
Викладач вузу 0.310 9 0.201 12 0.160 13
Вчений 0.289 10 0.270 10 0.245 10
Журналіст 0.259 11 0.266 11 0.240 12
Бухгалтер 0.194 12 0.294 9 0.288 9
Актор 0.098 13 0.097 15 0.073 17
Вчитель -0.032 15 -0.096 25 -0.030 23
Художник -0.054 16 -0.061 22 -0.019 21
Військовослужбовець -0.062 17 0.010 18 -0.039 24
Агроном -0.111 18 0.062 16 0.091 16
Інженер -0.127 19 -0.148 28 -0.147 29
Медсестра -0.135* 20 -0.038 21 -0.060 27

Таблиця 3. Залежність оцінок престижу від віку респондентів

Вік респондентів
16-29 років 55 років і більше
Професія, заняття Індекс Ранг Індекс Ранг
Керівник банку 0.785 1 0.733 1
Міністр 0.772 2 0.738 2
Адвокат 0.558 3 0.485 5
Депутат 0.588 4 0.598 3
Директор 0.545 5 0.558 4
Підприємець 0.400 6 0.364 8
Лікар 0.341 7 0.423 6
Комерсант 0.338 8 0.325 10
Викладач вузу 0.281 9 0.336 9
Вчений 0.264 10 0.365 7
Журналіст 0.247 11 0.279 11
Бухгалтер 0.188 12 0.213 12
Актор 0.167 14 0.098 13
Художник - 0.068 15 -0.026 18
Військовослужбовець - 0.096 16 0.029 16
Вчитель -0.107 17 0.081 14
Агроном - 0.172 18 - 0.012 17
Медсестра -0.187 19 -0.060 19
Ветеринар -0.207 20 -0.063 20
Інженер -0.130 21 -0.064 21

Таблиця 4. Залежність оцінок престижу від освіти респондентів

Професія, заняття Початкова, неповна середня Середня загальна і спеціальна Незакінчена вища і вища
Індекс Ранг Індекс Ранг Індекс Ранг
Міністр 0.757 1 0.754 2 0.695 2
Керівник банку 0.741 2 0.766 1 0.769 1
Депутат 0.623 3 0.579 3 0.492 5
Директор заводу 0.563 4 0.530 5 0.508 3
Адвокат 0.479 5 0.541 4 0.523 4
Лікар 0.398 6 0.343 7 0.331 7
Вчений 0.378 7 0.246 11 0.220 11
Підприємець 0.367 8 0.364 6 0.382 6
Викладач вузу 0.355 9 0.293 9 0.254 10
Комерсант 0.354 10 0.336 8 0.279 8
Журналіст 0.254 11 0.259 10 0.271 9
Бухгалтер 0.199 12 0.189 12 0.202 12
Актор 0.135 13 0.097 13 - 0.008 13
Вчитель 0.044 15 -0.056 15 -0.162 17
Військовослужбовець 0.010 16 - 0.088 17 -0.158 16
Художник -0.027 17 -0.066 16 -0.076 15
Агроном - 0.046 18 - 0.136 19 - 0.198 19
Інженер -0.058 19 -0.153 21 -0.222 22
Медсестра -0.090 20 -0.151 20 -0.201 20
Ветеринар -0.093 21 -0.188 22 -0.240 24

Таблиця 5. Залежність оцінок престижу від місця проживання респондентів

Професія Великі міста (більше 500 тис.) Інші міста Села і селища міського типу
Індекс Ранг Індекс Ранг Індекс Ранг
Керівник банку 0.805 1 0.735 1 0.755 2
Міністр 0.734 2 0.720 2 0.810 1
Депутат 0.628 3 0.489 4 0.691 3
Директор заводу 0.591 4 0.468 5 0.603 4
Адвокат 0.580 5 0.511 3 0.481 5
Лікар 0.426 6 0.317 7 0.379 9
Підприємець 0.382 7 0.338 6 0.400 7
Комерсант 0.344 8 0.292 8 0.393 8
Викладач вузу 0.308 9 0.283 9 0.310 10
Журналіст 0.303 10 0.237 10 0.259 11
Бухгалтер 0.291 11 0.185 12 0.142 12
Вчений 0.273 12 0.213 11 0.405 6
Актор 0.169 13 0.044 14 0.126 13
Фермер 0.004 14 0.115 13 0.034 14
Художник 0.040 15 -0.094 16 -0.063 19
Вчитель -0.009 16 -0.085 15 0.025 15
Військовослужбовець - 0.065 17 - 0.114 17 0.013 16
Ветеринар -0.117 18 -0.222 24 -0.106 21
Агроном - 0.123 19 - 0.160 21 - 0.037 17
Медсестра -0.125 20 -0.147 20 -0.123 22

Таблиця 6. Залежність оцінок престижу від соціального статусу респондентів