Чи залежать оцінки престижу занять від місця проживання респондентів? Очевидно, так, якщо мати на увазі насамперед величину того населеного пункту, де респондент мешкає і є чи був залученим до сфери трудової діяльності. Адже величина місця проживання - це не просто кількість людей, з якими ти поділяєш спільний безпосередній життєвий простір, це насамперед можливості вибору професії, одержання освіти і обсяг ринку праці, який дає вкрай обмежені чи значно ширші можливості для пошуку і зміни місця роботи, заняття взагалі. Щоб переконатися у впливовості чинника місця проживання на оцінювання престижності професій, серед респондентів аналізованого дослідження були виокремлені три категорії: мешканці великих міст з населенням більше 500 тис., мешканці усіх інших міст, а також ті, хто проживає у селищах міського типу та селах (таблиця 5). Не вдаючись до детального аналізу, відмітимо кілька цікавих тенденцій. Як не дивно, але серед мешканців великих міст та сіл і селищ міського типу виявилося багато спільного в оцінках престижу занять. Добре відомо, що у великих містах значно більші можливості для вибору і зміни заняття, більшість професій є масовими. Ринок праці в маленьких містечках і селах є зовсім іншим, велика кількість занять, особливо висококваліфікованої розумової праці там не представлені взагалі. Проте престижність половини занять з аналізованого переліку вище оцінюється саме в великому місті і селі, порівняно з іншими містами. До того ж усі ці заняття потребують вищої освіти або належать до підприємницько-комерційної діяльності, а саме: вчитель, журналіст, директор заводу, міністр, викладач вузу, підприємець, вчений, депутат, актор, комерсант, військовослужбовець, керівник банку, лікар, ветеринар. [17, c.34]
Друга тенденція - це прямо пропорційне зростання престижності заняття зі збільшенням величини населеного пункту. До таких професій належить лише одна, що потребує вищої освіти (адвокат). [23, c.5] Зі зменшенням величини населеного пункту зростає престижність лише двох занять: продавця та інженера.
Серед представленого переліку професій і занять є дві, які найбільшою мірою пов’язані з обробкою землі, вирощуванням рослин та тваринництвом: ветеринар і агроном. І престиж цих двох мешканцями сільської місцевості оцінюється вище, аніж міськими жителями.
Систематичний вплив соціального статусу індивіда на оцінювання престижу заняття як підтверджувався, так і спростовувався за результатами неодноразово проведених досліджень. За нашими даними вплив статусу зайнятості є очевидним. Серед респондентів, які на момент опитування мали постійне місце роботи, вдалося виокремити 4 категорії: керівники та спеціалісти з вищою освітою; спеціалісти з середньою спеціальною освітою та службовці; робітники в промисловості; робітники в сільському господарстві. У тому, що соціальний статус суттєво впливає на оцінювання престижу занять легко переконатися, поглянувши на узагальнені дані таблиці 6.
Як вже зазначалося, дослідження престижу професій і занять у 1999 р. було третім повторним. То ж маємо змогу відслідковувати динаміку оцінювання престижу. А про те, що такі зміни відбуваються свідчить і досвід двох попередніх досліджень, і соціально-економічна ситуація в країні, яка поміж іншого характеризується постійними змінами на ринку праці, збільшенням рівня безробіття, заборгованості по виплаті заробітної плати тим чи тим професійним категоріям тощо. Нестабільність соціально-економічної ситуації в країні супроводжується швидкими і суттєвими змінами престижної свідомості дорослого населення.
Дослідження показали, що щодо 5 професій і занять зміна узагальненого індексу престижності відбулася в бік статистично значущого зростання. Це заняття висококваліфікованою управлінською та інтелектуальною діяльністю: міністр, депутат, адвокат, викладач вузу та вчитель. [25, c.4]
Швидкість та суттєвість змін престижної свідомості дорослого населення України підтверджується також значенням коефіцієнтів рангової кореляції. Через невеликі проміжки часу не відтворюються не тільки абсолютні значення оцінок престижу, але й ієрархічна впорядкованість занять не є ідентичною. Наприклад, оцінки престижу таких професій, як вчитель, інженер, медсестра, протягом останніх 5 років здійснювали суттєві висхідні чи низхідні переміщення вздовж престижної ієрархії. Отже, усталеність і часова стабільність ієрархій престижу професій і занять, що є одним з емпірично підтверджених узагальнень західної соціології, значно меншою мірою притаманна українському суспільству як перехідному від одного політичного і соціально-економічного ладу до іншого.
Таблиця 2. Індекси престижу інтелектуальних професій
Професія, заняття | 1999 р. | 1996 р. | 1994 р. | |||
Індекс | Ранг | Індекс | Ранг | Індекс | Ранг | |
Керівник банку | 0.758 | 1 | 0.731 | 1 | 0.727 | 1 |
Міністр | 0.752 | 2 | 0.699 | 2 | 0.721 | 2 |
Депутат | 0.585 | 3 | 0.511 | 4 | 0.455 | 6 |
Директор заводу | 0.539 | 4 | 0.554 | 3 | 0.576 | 3 |
Адвокат | 0.517 | 5 | 0.485 | 5 | 0.440 | 7 |
Підприємець | 0.367 | 6 | 0.432 | 6 | 0.506 | 4 |
Лікар | 0.362 | 7 | 0.370 | 8 | 0.333 | 8 |
Комерсант | 0.335 | 8 | 0.430 | 7 | 0.465 | 5 |
Викладач вузу | 0.310 | 9 | 0.201 | 12 | 0.160 | 13 |
Вчений | 0.289 | 10 | 0.270 | 10 | 0.245 | 10 |
Журналіст | 0.259 | 11 | 0.266 | 11 | 0.240 | 12 |
Бухгалтер | 0.194 | 12 | 0.294 | 9 | 0.288 | 9 |
Актор | 0.098 | 13 | 0.097 | 15 | 0.073 | 17 |
Вчитель | -0.032 | 15 | -0.096 | 25 | -0.030 | 23 |
Художник | -0.054 | 16 | -0.061 | 22 | -0.019 | 21 |
Військовослужбовець | -0.062 | 17 | 0.010 | 18 | -0.039 | 24 |
Агроном | -0.111 | 18 | 0.062 | 16 | 0.091 | 16 |
Інженер | -0.127 | 19 | -0.148 | 28 | -0.147 | 29 |
Медсестра | -0.135* | 20 | -0.038 | 21 | -0.060 | 27 |
Таблиця 3. Залежність оцінок престижу від віку респондентів
Вік респондентів | ||||
16-29 років | 55 років і більше | |||
Професія, заняття | Індекс | Ранг | Індекс | Ранг |
Керівник банку | 0.785 | 1 | 0.733 | 1 |
Міністр | 0.772 | 2 | 0.738 | 2 |
Адвокат | 0.558 | 3 | 0.485 | 5 |
Депутат | 0.588 | 4 | 0.598 | 3 |
Директор | 0.545 | 5 | 0.558 | 4 |
Підприємець | 0.400 | 6 | 0.364 | 8 |
Лікар | 0.341 | 7 | 0.423 | 6 |
Комерсант | 0.338 | 8 | 0.325 | 10 |
Викладач вузу | 0.281 | 9 | 0.336 | 9 |
Вчений | 0.264 | 10 | 0.365 | 7 |
Журналіст | 0.247 | 11 | 0.279 | 11 |
Бухгалтер | 0.188 | 12 | 0.213 | 12 |
Актор | 0.167 | 14 | 0.098 | 13 |
Художник | - 0.068 | 15 | -0.026 | 18 |
Військовослужбовець | - 0.096 | 16 | 0.029 | 16 |
Вчитель | -0.107 | 17 | 0.081 | 14 |
Агроном | - 0.172 | 18 | - 0.012 | 17 |
Медсестра | -0.187 | 19 | -0.060 | 19 |
Ветеринар | -0.207 | 20 | -0.063 | 20 |
Інженер | -0.130 | 21 | -0.064 | 21 |
Таблиця 4. Залежність оцінок престижу від освіти респондентів
Професія, заняття | Початкова, неповна середня | Середня загальна і спеціальна | Незакінчена вища і вища | |||
Індекс | Ранг | Індекс | Ранг | Індекс | Ранг | |
Міністр | 0.757 | 1 | 0.754 | 2 | 0.695 | 2 |
Керівник банку | 0.741 | 2 | 0.766 | 1 | 0.769 | 1 |
Депутат | 0.623 | 3 | 0.579 | 3 | 0.492 | 5 |
Директор заводу | 0.563 | 4 | 0.530 | 5 | 0.508 | 3 |
Адвокат | 0.479 | 5 | 0.541 | 4 | 0.523 | 4 |
Лікар | 0.398 | 6 | 0.343 | 7 | 0.331 | 7 |
Вчений | 0.378 | 7 | 0.246 | 11 | 0.220 | 11 |
Підприємець | 0.367 | 8 | 0.364 | 6 | 0.382 | 6 |
Викладач вузу | 0.355 | 9 | 0.293 | 9 | 0.254 | 10 |
Комерсант | 0.354 | 10 | 0.336 | 8 | 0.279 | 8 |
Журналіст | 0.254 | 11 | 0.259 | 10 | 0.271 | 9 |
Бухгалтер | 0.199 | 12 | 0.189 | 12 | 0.202 | 12 |
Актор | 0.135 | 13 | 0.097 | 13 | - 0.008 | 13 |
Вчитель | 0.044 | 15 | -0.056 | 15 | -0.162 | 17 |
Військовослужбовець | 0.010 | 16 | - 0.088 | 17 | -0.158 | 16 |
Художник | -0.027 | 17 | -0.066 | 16 | -0.076 | 15 |
Агроном | - 0.046 | 18 | - 0.136 | 19 | - 0.198 | 19 |
Інженер | -0.058 | 19 | -0.153 | 21 | -0.222 | 22 |
Медсестра | -0.090 | 20 | -0.151 | 20 | -0.201 | 20 |
Ветеринар | -0.093 | 21 | -0.188 | 22 | -0.240 | 24 |
Таблиця 5. Залежність оцінок престижу від місця проживання респондентів
Професія | Великі міста (більше 500 тис.) | Інші міста | Села і селища міського типу | |||
Індекс | Ранг | Індекс | Ранг | Індекс | Ранг | |
Керівник банку | 0.805 | 1 | 0.735 | 1 | 0.755 | 2 |
Міністр | 0.734 | 2 | 0.720 | 2 | 0.810 | 1 |
Депутат | 0.628 | 3 | 0.489 | 4 | 0.691 | 3 |
Директор заводу | 0.591 | 4 | 0.468 | 5 | 0.603 | 4 |
Адвокат | 0.580 | 5 | 0.511 | 3 | 0.481 | 5 |
Лікар | 0.426 | 6 | 0.317 | 7 | 0.379 | 9 |
Підприємець | 0.382 | 7 | 0.338 | 6 | 0.400 | 7 |
Комерсант | 0.344 | 8 | 0.292 | 8 | 0.393 | 8 |
Викладач вузу | 0.308 | 9 | 0.283 | 9 | 0.310 | 10 |
Журналіст | 0.303 | 10 | 0.237 | 10 | 0.259 | 11 |
Бухгалтер | 0.291 | 11 | 0.185 | 12 | 0.142 | 12 |
Вчений | 0.273 | 12 | 0.213 | 11 | 0.405 | 6 |
Актор | 0.169 | 13 | 0.044 | 14 | 0.126 | 13 |
Фермер | 0.004 | 14 | 0.115 | 13 | 0.034 | 14 |
Художник | 0.040 | 15 | -0.094 | 16 | -0.063 | 19 |
Вчитель | -0.009 | 16 | -0.085 | 15 | 0.025 | 15 |
Військовослужбовець | - 0.065 | 17 | - 0.114 | 17 | 0.013 | 16 |
Ветеринар | -0.117 | 18 | -0.222 | 24 | -0.106 | 21 |
Агроном | - 0.123 | 19 | - 0.160 | 21 | - 0.037 | 17 |
Медсестра | -0.125 | 20 | -0.147 | 20 | -0.123 | 22 |
Таблиця 6. Залежність оцінок престижу від соціального статусу респондентів