Зміст
Вступ
Розділ I Динаміка становлення престижності інтелектуальних професій сучасної молоді і чинники, її що формують
1.1 Фактори, що впливають на престижність професії
1.2 Динаміка формування престижності інтелектуальних професій в індустріальному і постіндустріальному суспільстві
Розділ II. Аналіз формування престижності інтелектуальних професій в умовах сучасної ринкової економіки
2.1 Рейтинг інтелектуальних професій
2.2 Оцінка престижності інтелектуальних професій засобами масової інформації
Висновки
Список використаної літератури
Загальна характеристика проблеми. У наші дні, коли країні не вдається знайти вихід з кризового становища, коли економічні негаразди породжують занепад в культурній освітній та інших сферах життя, коли значна частина населення перебуває в дуже складному становищі, багато хто, а особливо це стосується молоді, звертає свої погляди на престижні та високооплачувані професії. Уже минув той час, коли більшість дітей бажали стати лікарями або вчителями. Реалії показують, що для того, щоб забезпечити своє майбутнє, потрібно отримувати спеціальності інших спрямувань. Особливим попитом серед молоді сьогодні користуються професійні спеціальності такі, як менеджер, юрист, економіст, дещо нижче стоять спеціальності перекладача, психолога і т.п. Серед більшої частини населення ходить думка, що дані професії носять, як правило, суто інтелектуальний характер, але при цьому автоматично забезпечують високий рівень матеріального доходу, надають певний соціальний статус, дозволяють досягти добробуту. Ось чому на сьогоднішній день у вузах проводяться значні набори на факультетах міжнародних відносин, менеджменту, юриспруденції, які неможливо, через деякий час будуть перевищувати набори на факультети прикладних спеціальностей.
Проблема у цьому питанні полягає, по-перше, в тому що не кожен із тих, хто закінчив відповідні факультети зможе бути хорошим дипломатом, юристом тощо. Дуже часто такі люди отримують роботу лише завдяки зв'язкам. В результаті такого відбору, коли талановитий молодий спеціаліст не отримує відповідного робочого місця, а пробивається менш здатний до такої роботи, але по "блату", страждає держава. Справа в тому, що така тенденція носить досить значний, щоб не сказати масовий характер, і це справді гальмує розвиток молодої держави.
По-друге, якщо потік на факультети престижних інтелектуальних професій буде продовжуватися, то скоро ринок праці буде значно перенасичений такими спеціалістами. Зрозуміло, що якщо на ринку праці буде така чисельність менеджерів, яка перевищує попит на них, то це зумовить проблему працевлаштування для випускників вузів. У виграшному становищі виявляться ті, хто має певні переваги такі, як досвід роботи, додаткове знання комп'ютера, іноземних мов, поглиблене знання певної галузі для якої потрібен спеціаліст, друга спеціальність тощо. Враховуючи всі вищевказані фактори зазначимо, що в даній ситуації через кілька років або й раніше можливий другий "професійний бум", коли почнеться масова перекваліфікація спеціалістів з вищою освітою, тепер вже на спеціальності прикладного призначення.
Отож, метою даного дослідження є визначення механізму формування престижу деяких професій інтелектуального характеру, умов його формування.
Предметом дослідження є особливості розуміння престижу професій у громадській думці та розвиток тенденцій серед молоді на освоєння інтелектуальних професій і процес зростання попиту на інтелектуальні професії менеджера, маркетолога, фінансиста, юриста, дипломата та інших.
Об'єкт дослідження - працююче та непрацююче населення м. Львів, а також студенти престижних спеціальностей як безпосередні учасники "руху престижу". Значну долю дослідження відводилося опитуванню студентів престижних спеціальностей, як безпосередніх учасників "руху престижу", їх доля складала не менш 20% від загальної кількості респондентів. Одним із сегментів опитуваних стала певна кількість спеціалістів з області психології, які б конкретніше пояснили механізм формування престижу професій серед молоді - майбутніх державних діячів. До об'єкту дослідження, який покаже динаміку зростання кількості студентів - майбутніх спеціалістів на відповідних факультетах слід віднести певні статистичні дані. Мається на увазі загальна кількість студентів на факультетах престижних спеціальностей у порівнянні з попередніми роками, питома вага таких студентів серед загальної кількості студентів вузів у процентному вираженні, жорсткість конкурсного відбору при вступних іспитах (наприклад: 15 чоловік на 1 місце на спеціальність "менеджмент") і т.п.
Мета дослідження - вивчення механізму формування престижу деяких професій інтелектуального характеру серед дорослого населення та молоді, особливостей його розуміння у свідомості людей.
Завдання дослідження:
1. Дати визначення поняття "престиж професії";
2. з'ясувати основні фактори, які визначають престиж професій;
3. встановити рейтинг інтелектуальних професій (визначити, які саме професії користуються найбільшою повагою і попитом, чому, можливості професій);
4. визначити, які фактори впливають на рейтинг професій у розумінні молоді та у громадській думці;
5. проаналізувати динаміку престижу інтелектуальних професій у індустріальному та постіндустріальному суспільстві (встановити зміну популярності професій);
6. З'ясувати основні мотиви молоді при освоєнні спеціальностей інтелектуального характеру та критерії вибору таких професій;
7. виявити співвіднесення розуміння престижу професій студентів та решти населення;
8. виявити чи молодь орієнтується на розуміння престижу, сформованого у громадській думці.
Отже, виходячи з мети і завдань курсової роботи буде побудоване дане дослідження.
Дуже часто вибираючи свою майбутню професію, молоді люди керуються таким чинником, як її престижність.
Престиж (франц. prestige, первинне значення - чарівливість, чарівність, від лат. praestigium - ілюзія, обман відчуттів), авторитет, пошана, довіра. [16, c.78]
"Соціальний престиж" - значущість, привабливість, що приписується в суспільній свідомості різним сторонам діяльності людей. Як синонім престижності професії можна використовувати також слово "мода". [16, c.65]
Так що ж таке престижність професій? Престиж професій - феномен суспільної свідомості, в якій відображається існуюча в суспільстві ієрархія професій, визначувана відмінностями в ступені складності і відповідальності праці, тривалістю необхідного для неї професійного становлення, рівнем її оплати і іншими чинниками.
Поняття престижу все ж таки залишається в деякій мірі невизначеним. У рамках європейській соціологічній традиції М. Вебер розглядав статус як показник соціальної репутації і відмінний від класу спосіб вимірювання рівнів соціальної стратифікації. Класова нерівність заснована на нерівному доступі до матеріальних винагород і відмінностях в життєвих шансах. Не дивлячись на визнання значущості веберовського аналізу, в американській соціологічній традиції воєдино зводилися відразу декілька показників професійної нерівності: дохід, влада, рівень освіти, а також соціальна репутація. [18, c.45]
Для аналізу професійного престижу застосовується критерій соціального престижу. Соціальний престиж - це віддзеркалення в суспільній свідомості реального становища в системі суспільних відносин окремої людини, соціальної, професійної групи, трудового колективу, що характеризує той вплив, пошану, якою вони користуються в суспільстві. У вужчому сенсі соціальний престиж означає те місце, яке з погляду громадської думки займає той або інший соціальний статус в ієрархії інших статусів. Соціальний престиж тісно пов'язаний з престижем професій і рідко виділяється для самостійного вивчення. У вітчизняній соціології соціальний престиж вивчається у зв'язку з соціальною орієнтацією переважно молоді. [18, c.48]
Отже, згідно з вищесказаним престиж професій завжди був і буде актуальний. А у наш час тим більше актуальний, у зв'язку з тим, що сучасне українське суспільство постійно трансформується, а значить, і цінності даного суспільства теж зазнають зміни. А вони, у свою чергу, безпосередньо впливають на престиж професій, отже, і престижність професій теж дуже швидко трансформується.
Орієнтація на престижну професію говорить про бажання мати авторитет і привабливість в очах суспільства, свого найближчого оточення - рідних і знайомих. А які професії користуються увагою і симпатією? Звичайно ж ті, про яких "всі говорять". В результаті, в числі престижних опиняються професії, що фігурують в засобах масової інформації (особливо в газетах і на телеекранах). Причому привабливість їм додається побічно, через опис "романтичного" життя їх володарів: діяльності політиків, досягнень спортсменів, світського життя "зірок".
Престиж тісно пов’язаний із самооцінкою. Прагнення до володіння чим-небудь престижним, не тільки професією, але і речами, свідчить про бажання підняти свою оцінку в очах оточують і, як наслідок, власну Самооцінку. При цьому людина стає заручником оцінюючих його людей, але що-небудь зовнішнє - чия-небудь оцінка або чийсь єдиний авторитет, не може стати основою для самооцінки. Самооцінка людиною самої себе, є основою для самоповаги і упевненості в собі. [16, c.84]
Вибір професії може ґрунтуватися на традиціях (сімейні професії), на цілераціональних міркуваннях (наприклад, величині заробітку), а також на харизматичних і афектних критеріях. Неабиякою мірою на стабільність попиту на дану професію впливають обсяг підготовки, потрібний для виконання спеціалізованих функцій, і можливість гарної оплати праці даної професії. Особлива група чинників вибору - критерій престижності професій, коли що вибирає враховує її суспільний статус. Професійний престиж визначається системою цінностей в суспільстві і сприймається у світлі функціональної важливості різних професій.