Фактори, що впливають на розвиток підліткової злочинності (стр. 11 из 12)

На питання – «Чи може виправитись підліток, який став на злочинний шлях?» Більшість респондентів (37чоловік) – відповіли, що тільки після того, як понесе покарання за скоєний злочин. Якщо ж підліток не понесе покарання, то він не усвідомить, що скоїв злочинне діяння.

На питання – «Які особливості у скоєнні злочинів неповнолітніми ?»

Майже всі відмітили Жорстокість та цинізм.

Що стосується високого рівня латентності підліткової злочинності, то працівники міліції впевнені, що у цьому винні самі ж постраждалі які не хочуть звертатися до міліції.

Майже єдино душно працівники міліції відповіли на питання – «Чи загрожує ріст підліткової злочинності майбутньому суспільства?». Респонденти відповіли «ТАК», тому, що діти, підлітки - є наше майбутнє. А яке може бути майбутнє якщо ці діти та підлітки злочинці.

На питання – «Чи впливає наявність вільного часу на ріст підліткової злочинності?». Думка опитаних розділилась: 23 респонденти відповіли «ТАК», «БЕЗУМОВНО», а 27 відповіли, що вільний час не впливає на рівень підліткової злочинності.

Всі працівники без виключення, на питання «ЧИ є методи, якими користується міліція – ефективними?», відповіли, що методи безперечно є ефективними, але оскільки сучасний підліток дуже розвинений , то методи по боротьбі із підлітковою злочинністю повинні вдосконалюватись майже щодня.

Усі без виключення працівники міліції на питання: «Як Ви вважаєте чи сприяє компанія скоєнню злочинів підлітками?»-відповіли, що у більшості неповнолітніх серед знайомих чи навіть друзів є люди з кримінальним минулим.

Більшість неповнолітніх не вчиняли правопорушень, які призводили до взаємодіїї з органами внутрішніх справ. З тих, хто вчиняв правопорушення, найбільше тих хто займався хуліганством, крадіжками та грабежом. Працівники міліції зазначають, що з наркотикоми провязана не значна кількість злочинів.

Рис. 3.1. Види правопорушень скоєних неповнолітніми

1. Хуліганство

2. Грабіж

3. Розбій

4. Крадіжка

5. Злочини пов’язані з наркотиками

6. Вбивство

7. Інше

Також працівники міліції виділяють,що під час бесіди з підлітками-девіантами можна побачити наступні закономірності: більшість таких дітей з неповних, неблагополучних сімей. Основними причинами через які вони вчинюють правопорушення, що це є відповіддю суспільству на його відношення до них. Також девіантна поведінка спричинюється обстановкою, що склалася вдома, пиятикою та конфліктами батьків. Підлітки стверджують, що їм необхідно щось їсти та у щось вдягатися, а батьки забезпечити їх не можуть, адже всі гроші витрачаються на горілку. Для підлітків-девіантів вчинення правопорушень є нормою життя, вони курять та вживають спиртні напої.

Таким чином можна підвести підсумки та зробити висновки, що до думки працівників міліції до такої проблеми , як підліткова злочинність.

Можна сказати, що працівники міліції ясно розуміють, що ця проблема гостро стала перед усім суспільством в цілому, бо підростаюче покоління – це майбутнє усього суспільства. Тому працівники міліції завжди підходять дуже відповідально до вирішення та профілактики такого явища, як підліткова злочинність. 48 опитаних працівників міліції вважає , що проблема підліткової злочинності створена самим суспільством, а найголовніше те, що саме суспільство страждає від цієї проблеми.

3.3 Рекомендації

По перше необхідно посилити контроль за діяльністю дільничних інспекторів міліції, адже дільничні інспектори міліції, які закріплені за певною територією на постійній основі, повністю несуть відповідальність за стан охорони громадського порядку на території обслуговування, в тому числі і за рівень злочинів.

Для забезпечення належної ефективності роботи дільничних інспекторів міліції на вказаному напрямку є важливими наступні фактори:

а) Належна організація роботи дільничних інспекторів міліції, тобто:

1) недопущення відволікання дільничних інспекторів міліції на виконання завдань, які не пов’язані з їх безпосередніми обов’язками;

2) збільшення до 90 % часу, який дільничні інспектори міліції проводять поза приміщеннями дільничних пунктів, присвяченого на спілкування дільничних інспекторів міліції з населенням;

3) створення умов для роботи пунктів дільничних інспекторів міліції (наявність окремих приміщень, телефонного зв’язку, необхідних інвентарю та техніки, спеціальної літератури), розміщення дільничних пунктів міліції у доступному для громадян місці (поблизу зупинок громадського транспорту, в освітлених місцях).

б) Залучення населення та громадськості до участі у заходах, спрямованих на виявлення та попередження підліткової злочинності.

Збільшення чисельності громадських формувань з питань охорони громадського порядку та помічників дільничних інспекторів міліції, які діють на громадських засадах, залучення до цієї роботи молоді (або створення таких формувань на базі навчальних закладів), членів трудових колективів (або створення таких формувань на базі підприємств, організацій та установ); залучення до роботи у громадських формуваннях підлітків.

Слід взяти до уваги, що при здійсненні заходів з попередження підліткової злочинності більшу ефективність має діяльність громадських формувань, які створені за адміністративно-виробничим принципом, тобто на базі певного промислового підприємства або навчального закладу, і в цьому разі є можливість вжиття до правопорушника заходів громадського впливу на рівні трудових або навчальних колективів.

Позитивно на рівень підліткової злочинності впливає запровадження щоденного патрулювання території закріпленої дільниці дільничними інспекторами міліції разом з членами громадських формувань та помічниками дільничних інспекторів міліції з метою спілкування з населенням та виявлення осіб, які вчиняють або схильні до вчинення злочинів, роз’яснення населенню правових наслідків таких вчинків, наявності передбачених законом заходів притягнення винних до відповідальності та попередження таких явищ. Метою цих заходів є залучення до співпраці з міліцією як можна більшої кількості людей, співпраця з усіма групами населення незалежно від вікових категорій, працездатності, професійними, релігійними, расовими ознаками, майнового та соціального статусу, їх залучення до активного протистояння антигромадським проявам та установлення контактів з міліцією з метою її невідкладного реагування на інформацію про злочини.

Спілкування з мешканцями дільниці, обмін думками, дозволить виявити реальний рівень підліткової злочинності, встановити темпи поширення цих явищ на конкретній дільниці, визначити чи набули ці проблеми поширення і переросли у суспільну небезпеку, або вони носять одиничний характер. І вже в залежності від цього допомагає визначити форми боротьби з проявами підліткової злочинності: проведення індивідуальної бесіди з правопорушником, або використання більш ефективних заходів – підключення громадськості, трудових колективів, родичів тощо.

Дає практичні результати така форма взаємодії з населенням, як „телефони довіри”, які у поточному році для укріплення зв’язків між правоохоронними органами та населенням були створені при начальникові УМВС України в Донецькій області, при центрі зв’язків з громадськістю. Завдяки роботі „телефонів довіри” громадяни отримали змогу у будь-який час доби, навіть анонімно, не називаючи власну особу, повідомити про факти протиправної поведінки своїх сусідів, членів родини або інших громадян, в тому числі і про факти злочинів скованих неповнолітніми, знущання над малолітніми дітьми, літніми особами, хворими.

Спільна робота із шкільними навчальними закладами повинна виражатися у формі проведення лекцій, бесід з роз’ясненням законодавства щодо вчинення злочинів неповнолітніми , підвищення рівня правової обізнаності учнів, виховання їх у дусі поваги до прав та свобод людини, а також чинного законодавства України, формування уявлення про власну роль кожного члена суспільства у боротьбі зі злочинністю та іншими протиправними та антигромадськими явищами. Під час зустрічі з учнівськими колективами роз’яснювати необхідно також питання притягнення до відповідальності неповнолітніх за вчинення ними злочинів.

В останні роки одним з найпоширеніших факторів, що сприяють здійсненню неповнолітніми правопорушень, є наявність у сім'ї скрутного матеріального становища, що, у свою чергу, визначає складну психологічну обстановку в сім'ї й непевність всіх її членів у завтрашньому дні. Слід зазначити, що неповнолітні особливо гостро реагують на такого роду життєві труднощі. З одного боку, підліткові складніше примиритися з відсутністю в нього тих матеріальних благ, які доступні його одноліткам із числа однокласників, сусідів або приятелів. З іншого боку, більшість підлітків у силу віку, відсутності необхідних професійних навичок, а іноді й у силу певної інфантильності не в змозі допомогти дорослим у вирішенні матеріальних проблем. У результаті неповнолітні можуть обрати незаконний спосіб заробляння грошей, вчиняючи, наприклад, крадіжки, грабежі, займаючись поширенням наркотичних засобів або вчиняючи інші злочини. При цьому неповнолітні намагаються виправдати таку поведінку в очах навколишніх, мотивуючи його бажанням відновити певну соціальну справедливість.

Зворотною стороною вищевказаної проблеми є й зниження цінності дітей для батьків. Дорослі, зайняті винятково рішенням насущних матеріальних проблем, у ситуації, коли фінансове становище сім'ї продовжує залишатися на низькому рівні, починають ставитися до своїх дітей як до тягаря. У результаті в сім'ї зникає атмосфера любові й довіри, знижується контроль за поведінкою дітей, які надані самим собі, що, у свою чергу, може привести до негативних наслідків і формування в бездоглядних підлітків криміногенної мотивації.[7] Таким чином можемо сказати, що підліткова злочинність - це кримінальна субкультура. У підлітковому віці дитина проходить соціалізацію. Але не всі підлітки проходять її успішно, а ті в кого виникли труднощі під час соціалізації стають на хибний шлях. Певний час ми називаємо їх важкими підлітками. Важкими прийнято називати підлітків, які скоюють правопорушення, грублять старшим, не дотримують моральні норми. А це говорить про відхилення їх від загальноприйнятих людських норм. Це перші кроки до злочинного світу.