Рольова гра - навчальна гра, під час якої учасники імітують реальну ситуацію через виконання призначених ролей. Мета рольової гри полягає в набутті досвіду поведінки чи ставлення, а також певних навичок. Кожний учасник повинен знати ідею ролі та мету рольової гри взагалі. Важливо дати групі вийти з ролі по закінченню вправи – сказати кілька слів про почуття, враження, думки. Рольову гру використовують як найбільш ефективний засіб наочного висвітлення змісту та суті тематики.
Успіх гри залежить від наступних умов: наявності сценарію гри; правильно визначених критеріїв ефективності гри; створення доброзичливої, відкритої обстановки для забезпечення психологічного контакту та вияву щирих почуттів учасників; використання соціальним педагогом соціального досвіду учасників, мобілізації всіх потенційних можливостей; створення ситуації успіху. Прикладом такої гри може бути „Юридичний хоккей”[11, 67].
Найдоцільнішою формою просвітницької роботи з жіночою молоддю щодо попередження торгівлі жінками є соціально-педагогічний тренінг, суттєвою перевагою якого є те, що він дає унікальну можливість вивчити складні, емоційно значимі питання в безпечній обстановці групи, а не в реальному житті з його загрозами та ризиками. Це форма організації пізнавальної діяльності, яка передбачає сплановану послідовність дій, спрямованих на те, щоб допомогти об'єкту діяльності навчитися ефективно виконувати роботу чи завдання.Для проведення тренінгу необхідно підготувати приміщення: розставити стільці по колу (саме таке розташування стільців дозволяє всім учасникам бачити один одного), підготувати достатню кількість паперу, маркерів, скотч, виділити місце для фліп-чарту (демонстрації, вивішування інформаційних матеріалів, схем і т.д.), після кожної вправи необхідно вивішувати підсумкові дані, щоб учасники бачили результати спільної роботи.
Тренінг починається зі знайомства учасників. Можна запропонувати висловити свої очікування. Дуже важливо, щоб кожен учасник тренінгу відчув, що його присутність позитивно сприймається командою.
Наступним етапом є знайомство з темою, планом, цілями і завданнями тренінгу. Чітко сформульована мета тренінгу допоможе легко справитися з інколи дійсно важкими завданнями, конкретно відповісти на те чи інше питання, направити роботу з командою в правильне русло. Дуже важливим елементом на початку тренінгу є встановлення правил, завдяки яким робота в команді буде більш ефективною, допоможе налагодити дисципліну (інколи без правил досягнути цього дуже складно), дотримуватися часових рамок, уникати конфліктних ситуацій.
Успішність навчання в основній частині тренінгу буде залежати від правильного визначення тем (питань), які необхідно включити до програми тренінгу і того, яким чином їх висвітлювати. Теми, які включаються до тренінгу, визначаються завданнями і змістом тренінгу та вирішуються відповідно до них[25, 96].
Аналіз педагогічної просвітницької практики показує, що ефективність навчання жіночої молоді суттєво підвищується, коли використовуються активні методи роботи, які допомагають вибудувати діалог між соціальним педагогом і вихованцем. До таких методів роботи належать:
Мозковий штурм – метод стимулювання ідей усіх учасників стосовно певної теми протягом обмеженого періоду часу. Після презентації (оголошення і роз'яснення) теми, поняття, проблеми учасникам пропонується висловити свої ідеї, асоціації, коментарі, фрази, пов'язані з даною темою. Для сприяння активності учасників важливо дотримуватись певних правил проведення: пропозиції записуються без коментарів та суджень; приймаються всі пропозиції; присутні не можуть коментувати пропозиції інших; заохочення кількості ідей, а не їх якості. Перелік ідей використовується в подальшій роботі, яка може проходити у формі з розподілом пропозицій за категоріями. Даний метод може бути сприятливим початком роботи над новою темою чи проблемою. Він має на меті заохочувати вільне висловлювання та утвердження відчуття відсутності цензурних обмежень.
Аналіз конкретних ситуацій – метод роботи з реальними життєвими ситуаціями, спрямований на визначення певних проблем, недоліків та пошук шляхів їх уникнення. Даний метод дає змогу пересвідчитись у реальності існування проблеми, проаналізувати причини її виникнення та визначити можливі шляхи запобігання. Для занять із запобігання торгівлі жінками можна використовувати історії потерпілих, історії звернень на „гарячу лінію". Історії для розгляду мають бути невеликими та містити основну суть проблеми.
Робота в малих группах – обговорення певного питання, в якому бере участь 4-6 учасників з метою вироблення певних рішень, рекомендацій, порад.
Такий метод роботи дає можливість усім учасникам висловлюватись та брати активну участь в обговоренні, а також ближче поспілкуватись. Усі напрацювання малих груп обговорюються пізніше серед усіх членів групи.
Навчання через навчання інших–метод, сутність якого полягає в тому, що об'єкт процесу навчання перетворюється на суб'єкт, виконуючи тимчасово його функції та обов'язки. Даний метод спрямований на отримання інформації та поширення її серед інших учасників групи. Отримана інформація не читається, а переказується, іноді по декілька разів, таким чином забезпечуючи її краще запам'ятовування. Прикладом застосування даного методу можуть бути ситуації, коли учасники виступають у ролі експертів, радників, консультантів[28, 115].
Особливістю методики здійснення просвітницької діяльності зі старшокласниками щодо попередження торгівлі жінками є врахування вікових особливостей вихованців, доступність та доцільність надання інформації, врахування специфіки клієнтів (чи перед соціальним педагогом „група ризику”, чи „право слухняна молодь” та інші).
Таким чином, здійснення соціально-педагогічної діяльності щодо попередження торгівлі жінками має комплексний характер, ефективність її реалізації буде можлива лише за умови високого професіоналізму суб'єктів соціально-педагогічної діяльності (в тому числі соціального педагога), які діють з метою боротьби з даним асоціальним явищем, а також у взаємодії всіх міжнародних та вітчизняних громадських, державних та недержавних урядових організацій.
2.3 Превентивна робота по запобіганню торгівлі жінками серед учнівської молоді (на прикладі 9-х класів Конотопської санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів)
Практичний досвід роботи по запобіганню торгівлі людьми свідчить, що велику негативну роль у поширенні в Україні злочину «торгівля людьми» відіграє недостатня обізнаність українських громадян щодо можливостей працевлаштування та перебування за кордоном, а також про наслідки нелегального працевлаштування за кордоном.
У таких умовах перед фахівцями, які ставлять собі за мету подолання вищеназваних явищ, гостро постає питання про те, як вплинути на якомога більшу кількість населення, активізувати особистісну роль жінки щодо уникнення попадання її у статус „жертва торгівлі людьми”. У контексті цих питань важливим напрямом діяльності, спрямованим на протидію торгівлі жінками, є проведення просвітницької роботи серед потенційної групи ризику, якою є, зокрема, учнівська жіноча молодь.
Тому з метою вивчення стану обізнаності молоді з проблемою торгівлі жінками та виявлення потенційної „групи ризику”, які можуть стати жертвами торговців людьми, нами було проведено анкетування серед учнів 9 класів Конотопської санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів. Вибірка складає 20 осіб жіночої статі.
На 1-му етапі експерименту для вивчення рівня обізнаності учнів з питань торгівлі людьми була використана анкета, запропонована Сумським обласним центром соціальних служб для сімї, дітей та молоді. (див. Додаток А).
Результати констатуючого експерименту свідчать про те, що учні в цілому поінформовані про проблему торгівлі людьми, визначаючи торгівлю як бізнес та злочин (80% респондентів)та виділяючи такі причини виникнення та поширення даного явища як міфи про гарне життя за кордоном (43,3% респондентів), прагнення гарно жити (26,7% опитаних) та жадоба наживи (30% опитаних). Основним компонентом торгівлі виділяють продаж молодих дівчат для примусової проституції (81,1% респондентів).
Учні зазначають, що потрапити в ситуацію торгівлі може майже кожен - на це вказали 90,1 відсотока опитаних учнів. При цьому учні ще не зовсім усвідомлюють ризики потрапляння в ситуації торгівлі людьми, вважаючи, що в межах рідної країни ризик майже відсутній, а поїхати за кордон можна й самостійно, без трудового договору чи візи (56% опитаних). Необхідно зазначити, що до найбільш ризикованих ситуацій учні віднесли такі: коли пропонується малокваліфікована робота молодим дівчатам, залучаючи їх також до участі в конкурсах краси, в кастингах модельних агенцій (15% опитаних), коли “шлюбні агентства” пропонують кандидатуру чоловіка-іноземця, який може одружитися (27% респондентів), коли зовнішньо пристойні люди просять за певну суму грошей тимчасово “позичити” дітей у батьків (65,6% опитаних).
Необхідно зазначити, що учні показали достатньо низький рівень обізнаності щодо того, де можна знайти інформацію про легальні фірми, що пропонують працевлаштування за кордоном та яка інформація повинна бути вказана у контракті на навчання чи працевлаштуванню.
Але учні майже нічого не знають про те, яка саме віза потрібна для навчання і працевлаштування за кордоном, де можна перевірити легальність візи, які вимоги висуваються перед молодими людьми для участі в програмі “Аu-раіr”.
Отже, констатуючий експеримент показав, що 70% - 80% опитаних дівчат складають саме ту потенційну „групу ризику”, яка може стати реальними жертвами торгівців людьми.