ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ТОРГІВЛІ ЖІНКАМИ
1.1 Визначення феномена “торгівля жінками»
1.2 Історичний огляд проблеми торгівлі жінками
1.3 Причини поширення торгівлі жінками в Україні
РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ТОРГІВЛІ ЖІНКАМИ ТА ДІВЧАТАМИ
2.1 Нормативно-правове забезпечення протидії торгівлі жінками
2.1.1 Боротьба з торгівлею людьми на міжнародному рівні
2.1.2 Вирішення проблеми про порушення прав жінок в Україні
2.2 Основні напрямки, форми та методи соціально-педагогічної діяльності з учнівською молоддю щодо профілактики торгівлі людьми
2.3 Превентивна робота по запобіганню торгівлі жінками серед учнівської молоді (на прикладі 9-х класів Конотопської санаторної школи-інтернату І-ІІ ступенів)
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність дослідження. В період змін і перебудов, які переживає сучасне українське суспільство, більше всього страждають менш захищені верстви населення – жінки, діти, люди похилого віку. Якщо проаналізувати становище жінок в сучасній Україні, то ми побачимо загальні для усіх посттоталітарних країн проблеми: фемінізація бідності, дискримінація жінок на ризику праці, низький рівень представництва жінок у керівних органах, збільшення насилля щодо дівчат та жінок. Так, 60% офіційно зареєстрованих безробітних в Україні – жінки.
Всі ці процеси штовхають жінку шукати щастя подалі від сім'ї. Одним із шляхів покращення свого матеріального становища та втечі від родини є виїзд за кордон. Останні дослідження, проведені Міжнародною організацією міграції (2009 р.)свідчать, що з України шляхом „вербування" вивозять жінок вже у 67 країн світу. Україна стала країною-постачальницею “живого товару” до країн колишньої Югославії, Угорщини, Чехії, Італії, на Кіпр, до Греції, Туреччини, Ізраїлю, США, Арабських Еміратів тощо. Тільки з Ізраїлю за 2004 — 2008 роки депортовано близько 1,5 тис. жінок до Росії і України. За даними Посольства України на 2008 р. в Греції, в Афінах і Салоніках перебуває близько 3 тис. молодих українських жінок, які втягнуті в легальну і нелегальну проституцію, у Туреччині — майже 5 тис.Але незважаючи на це, 80% опитаних жінок виявляють бажання працювати за кордоном, розуміючи, що робочим-мігрантам в європейських та інших розвинених країнах найбільш доступними сферами будуть сфери сексуальної індустрії в її легальному та нелегальному варіантах [1, 10].
Актуальною сьогодні для України є проблема сексуальної експлуатації жінок, у тому числі у вигляді примусової проституції, контрабанди та торгівлі ними у міжнародних масштабах.
Практичний досвід праці по ліквідації торгівлі жінками і безпосереднє спілкування з жінками, які хочуть їхати працювати за кордон або вже повернулися звідти, свідчить, що велику роль у поширенні торгівлі людьми має недостатня обізнаність українських громадян відносно можливостей працевлаштування і перебування за кордоном, а також наслідки нелегального працевлаштування, відсутність працюючої системи захисту потерпілих, з одного боку, і недосконалість у системі покарання злочинців, з іншого.
Різні підходи до визначення поняття та причин виникнення такого явища як „торгівля жінками", теоретичні засади здійснення профілактичної роботи щодо попередження торгівлі жінками, знаходимо у роботах таких науковців як О. Левченко, І. Трубавіна, О. Калашнік, Т. Дорошок, Л. Савіч, В. Сановська, В.В. Авчинського, В.М. Тарковського, А.І. Єлістратова, К.І. Бібікова, В.М. Вроннера, Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв, В.Я. Тацій, О.М. Бандурки та ін., дослідженнях Українського інституту соціальних досліджень, Міжнародної організації по міграції. Нормативно-правова база щодо попередження торгівлі людьми представлена міжнародним та вітчизняним законодавством у сфері боротьби з торгівлею жінками[4, 56].
У таких умовах перед фахівцями, які ставлять собі за мету подолання вищеназваних явищ, гостро постає питання про те, як вплинути на якомога більшу кількість населення, активізувати особистісну роль жінки щодо уникнення попадання її у статус „жертва торгівлі людьми". У контексті цих питань важливим напрямом діяльності, спрямованим на протидію торгівлі жінками, є проведення просвітницької роботи серед потенційної групи ризику, якою є, зокрема, учнівська жіноча молодь.
Проблема соціально-педагогічної профілактики торгівлі жінками є напрямом виховної роботи з учнівською молоддю як складова профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі. Сьогодні мова йде не лише про всебічне виховання особистості, але й про виховання незалежної, конкурентноспроможної особистості, яка здатна протистояти зовнішнім негараздам і впливам, захистити себе у виборі сучасного дорослого життя.
Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи.
Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягає у розкритті змісту соціально-педагогічної профілактики торгівлі жінками з учнівською жіночою молоддю як напрямку діяльності соціального педагога.
Відповідно до зазначеної мети завданнями дослідження є:
1. Розкрити поняття “торгівля людьми”, “торгівля жінками”.
2. Здійснити історичний огляд проблеми торгівлі жінками.
3. Визначити основні причини поширення торгівлі жінками в Україні.
4. Проаналізувати нормативно-правове забезпечення протидії торгівлі жінками на міжнародному рівні та державному рівнях.
5. Дослідити рівень обізнаності учнівської молоді щодо проблеми торгівлі людьми.
6. Виділити основні напрямки соціально-педагогічної діяльності з учнівською молоддю щодо торгівлі людьми.
Об’єкт дослідження – торгівля людьми як соціальне явище.
Предмет дослідження – соціально-педагогічна профілактика торгівлі жінками.
Методи дослідження.Основними науковими методами дослідження були обрані вивчення літератури, аналіз наявних соціологічних досліджень, аналіз статистичних даних щодо торгівлі жінками, масові опитування, опитування експертів; аналіз нормативних актів, спрямованих на попередження та боротьбу з торгівлею жінками.
Структура дослідження визначається її метою та поставленими завданнями і складається зі вступу, двох розділів, які містять п’ять підрозділів, висновків, списку використаних літературних джерел (33 найменувань) і 3 додатків на 17 сторінках. Загальний обсяг курсового дослідження – 63 сторінки.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ТОРГІВЛІ ЖІНКАМИ
1.1 Визначення феномена “торгівля жінками”
Торгівля людьми визначається як “всі дії та відповідні наміри, пов'язані із вербуванням, транспортуванням в межах однієї країни або за її межами, купівлею, продажем, переміщенням, передачею з рук в руки або утриманням осіб:
а) залучених до використання обманним шляхом, змушуванням (включаючи використання або погрози насильства чи зловживання службовим становищем) або борговою залежністю (кабалою);
б) з метою утримання цієї особи, незалежно від того, оплачується її праця чи ні, в підневільному стані (домашньому, сексуальному або репродуктивному), в примусовій праці або в умовах, тотожних рабству”[8, 92] .
Основними елементами в акті торгівлі є:
- ошукування;
- насильство;
- боргова кабала;
- експлуатація заради корисливої мети.
Поняття “торгівля людьми” охоплює широке коло соціальних явищ. Об'єктами цього злочину можуть бути будь-які особи незалежно від статі та віку: чоловіки - з метою понадексплуатації, діти - з метою використання у жебрацтві, будь-які особи - для вилучення та трансплантації органів.
Складовою частиною злочину “торгівля людьми” є торгівля жінками.
Метою торгівлі жінками можуть бути:
- примусовий шлюб;
- примусова праця;
- сервітюд;
- насильницьке використання в домашньому господарстві;
-насильницьке використання в промисловому або сільськогосподарському секторах;
- народження дитини примусово або на замовлення;
- використання в легальному та нелегальному сексуальному бізнесі [16, 160].
Зведення феномена торгівлі людьми до торгівлі жінками характерно для Конвенції ООН “Про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами”, яка була прийнята у 1949 році [20, 62] .
На сьогодні навколо визначення феномена “торгівля жінками” тривають дискусії. Дискусійними є навіть підходи до вивчення цього явища, які існують серед науковців. Виділяють шість основних підходів для визначення цього феномена: торгівля жінками як проблема боротьби з організованою злочинністю, як проблема легальної та нелегальної міграції, як проблема праці, моральна проблема, проблема, що пов’язана з проституцією, порушення прав людини. Розглянемо ці підходи більш детально.
Торгівля жінками як проблема боротьби з організованою злочинністю. Коли торгівля жінками визначається як проблема боротьби зі злочинністю, метою стратегії боротьби з нею є застосування суворішого покарання, розвиток міжнародної координації дій поліції та інші заходи, які дають змогу більш ефективно переслідувати злочинців. У цьому розумінні боротьба з торгівлею жінками обмежується боротьбою зі злочинністю. Практика європейських держав свідчить, що багато жінок мають негативний досвід після контакту з поліцією. Такий підхід несе значний ризик для жінок – через використання їх як свідків в інтересах боротьби з організованою злочинністю без надання певного захисту чи підтримки. Переслідування злочинців не завжди включає захист та дотримання прав жертв, навпаки, у більшості випадків інтереси жінок повністю підлягають інтересам переслідування. Такий підхід використовують у своїй діяльності представники, перш за все, поліції та правоохоронних органів.
Торгівля жінками як проблема міграції. В останні роки торгівля жінками все більше ототожнюється з нелегальною міграцією, особливо в країнах Західної Європи. В межах цього підходу запобігання торгівлі означає і запобігання в’їзду потенційних жертв. Боротьба проти торгівлі жінками стає боротьбою проти нелегальної міграції.