Зміст
Вступ
Розділ 1.Теоретичні питання соціально-педагогічної діяльності з корекції та реабілітації адиктивної поведінки молоді в умовах християнського реабілітаційного центру
1.1 Особливості соціальної корекції та соціальної реабілітації адиктивної поведінки молоді
1.2 Методи соціальної корекції та соціальної реабілітації адиктивної поведінки молоді
1.3 Нормативна база стосовно здійснення соціальної корекції та соціальної реабілітації адиктивної поведінки молоді
1.4 Методична розробка "Ступені пізнання особистості" з соціальної корекції та соціальної реабілітації адиктивної поведінки молоді в умовах християнського реабілітаційного центру
Розділ 2. Експериментальна перевірка методичної розробки "Ступені пізнання особистості" в умовах християнського реабілітаційного центру
2.1 Загальні питання організації та проведення експериментального дослідження
2.2 Виявлення початкового рівня надії, самооцінки, ригідності, схильності до самотності залежної молоді
2.3 Формування нормальної самооцінки, підвищення рівня надії, розкриття індивідуальності залежної молоді у колективі
2.4 Виявлення підсумкового рівня впливу методів соціальної корекції та реабілітації на поведінку залежної молоді
Висновки
Список літератури
Вступ
Сьогодні проблеми алкоголізму і наркоманії мають тенденцію до зростання вони спричиняють ряд суспільних проблем: ріст смертності, злочинності, розвиток захворювань, розповсюдження хвороб таких як СНІД, туберкульоз; несе матеріальні втрати країни; завдає морально-етичні збитки; зростає кількість новонароджених дітей із значними психічними і фізичними відхиленнями, розпадаються сім’ї тощо.
За статистичними даними в Україні спостерігалося зростання вживання алгокоголю з 10,1 л до 13,0 л (на душу населення), тобто на 28,7 % у період з 1991-1995 рр., а з 1996р – зниження до 11,3 л [18, с.79]. Експерти ВОЗ вважають, що перевищення даного показника вище 8 літрів вже загрожує нації та її генофонду. У Росії даний показник у 1998р перевищив 15л чистого алкоголю на душу населення за даними Н.З.Герасименка реальна цифра алкозалежних людей становить 20 мільйонів людей. Це майже кожен 7-ий житель країни з 1992-1997рр. чисельність населення Росії зменшилося (без урахування міграції) на 4,3 мільйони чоловік, тобто щорічно населення Росії зменшувалося майже на один мільйон. Зараз у Росії внаслідок п’яних зачать 17% новонароджених – дебіли.
Алкогольні психози за останні 10 років зросли у 5 раз. 40% осіб, які загинули від нещасних випадків знаходилися у стані алкогольного сп’яніння. За останні 10 років кількість випадків смерті від вживання наркотичних речовин зросло у 12 раз, а серед дітей – у 42 рази [8].
Дана ситуація вимагає докладання значних зусиль з боку держави, суспільства, адже реально постає загроза вимирання нації.
Наркоманія і алкоголізм – медико-соціальні проблеми, вирішення яких вимагає комплексного підходу як у клінічному, так і в соціальному плані. Для боротьби з ними, як і з іншими соціальними хворобами, необхідне оздоровлення загальноекономічної і духовно-етичної атмосфери країни.
Незважаючи на комплекс запобіжних заходів, що здійснюються органами державної влади, рівень поширення наркоманії, алкоголізму в країні залишається високим. Так, на кожні 10тисяч населення в середньому 21 особа незаконно вживає наркотичні та психотропні речовини. За даними анонімного анкетування в деяких регіонах України 42-43% школярів вже пробували наркотичні речовини [11, с.7].
Занепокоєння викликає підвищення рівня розповсюдження і вживання наркотичних засобів та психотропних речовин серед молоді. Тому наприкінці 2003 року Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про Загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004 – 2008 рр.". Серед основних напрямків Програми – розвиток мережі центрів ресоціалізації наркозалежної молоді "Твоя перемога", а також розширення мережі подібних заходів.
Під час засідання Національної Координаційної Ради боротьби з наркоманією 11.06.03 віце-прем’єр – міністр України Дмитро Табачник зазначив що Кабінет Міністрів України має намір виділити з державного бюджету України 302мільйони гривень для реалізації заходів спрямованих на посилення боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, у 2003-2010 рр. (у 2003 було виділено 45 мільйонів гривень). Відповідно до реалізації Програми "передбачено вдосконалення заходів превентивного характеру щодо запобігання незаконному вживанню наркотичних засобів і психотропних речовин шляхом інформування, виховання, освіти, раннього втручання, консультування, лікування, реабілітації, недопущення рецидивів, подальшого обстеження і соціальної реабілітації за умови надання можливості особам, які цього потребують, своєчасно отримувати необхідну допомогу і послуги відповідних служб" [11, с. 7].
Сучасна ситуація в Україні, що пов’язана з вживанням алкоголю і наркотиків, дедалі загострюється. В Україні у зв’язку з цим відкрито ряд реабілітаційних центрів, таких як "Новий спосіб життя" (м. Сімферополь), "Воля" (м. Євпаторія), "Благодать" (м. Нікополь), "Скала спасіння" (м. Донецьк) тощо.
Протягом тривалого часу прийнято було говорити про методи лікування наркоманії при цьому враховувалися переважно медико-біологічні способи впливу на хворого. Але тільки медико-біологічних дій недостатньо. Важливо більше уваги приділяти роботі щодо ресоціалізації залежної молоді, і її психосоціальної реабілітації. Методи такого лікування знаходяться на стадії розвитку і потребують вдосконалення.
Взагалі людина, яка вживає наркотичні речовини, алкоголь поступово приводить свій організм до фізичного і психічного виснаження, руйнує свій соціальний статус, завдає збитків матеріальному стану сім’ї. Поступово людина деградує як особистість. У неї спостерігається порушення емоційної сфери мислення, пам’яті, сприйняття, відчуття тощо.
Найближчим оточенням у якому перебуває споживач ПАР є сім’я, яка переважно найбільше і страждає. Досить часто вплив залежної людини на близьких настільки великий, що реабілітації потребує вся родина, яка тепер є со-залежною. Тому розробка методів спрямованих на корекцію і реабілітацію залежної молоді має включати і роботу з сім’єю (со-залежними), адже це є необхідним для успішної реабілітації хворих.
Самотужки залежній людині важко вийти із такого становища, але при наявності групи таких як він, які прагнуть позбавитися залежності й докладають усі свої зусилля для досягнення цієї мети, шанси на перемогу стають біль реальними. Люди зі спільною проблемою більше розуміють один одного, можуть підтримати у періоди ломки.
Отже, звертаючи увагу на усе вищезазначене, можна стверджувати, що залежна людина потребує відновлення і набуття навичок необхідних у повсякденному житті, відновлення психічної рівноваги, моральних та етичних цінностей, фізичної активності, повернення і включення в повноцінне соціальне життя. Тому метою даного дослідження є теоретичне обґрунтування, розроблення комплексів засобів впливу на осіб із залежною девіантною поведінкою, а також експериментальна перевірка їх ефективності в умовах реабілітаційного центру.
Об’єктом дослідження стала діяльність з корекції і реабілітації нарко-, алкозалежної молоді. Відповідно суб’єктами виступає нарко-, алкозалежна молодь. Предметом дослідження - методи соціально педагогічної діяльності з корекції і реабілітації залежної девіантної поведінки молоді в умовах християнського реабілітаційного центру.
Досить важливо у дослідженні нам визначити якими методами соціально-педагогічної діяльності можна ефективно скоректувати або сприяти реабілітації залежної девіантної поведінки молоді.
Завдання дослідження:
1.Проаналізувати літературні джерела з метою визначення сутності соціально-педагогічної роботи з соціальної корекції та соціальної реабілітації залежної молоді.
2. Проаналізувати матеріали періодичної преси і досвід роботи реабілітаційних центрів алко- і наркозалежних з метою ознайомлення з методами корекції і реабілітації залежної молоді.
3. Здійснити аналіз нормативних документів, які забезпечуватимуть соціально-правовий захист залежної молоді.
4. Розробити методи діяльності соціального педагога спрямованні на корекцію і реабілітацію поведінки залежної молоді.
5. Експериментально перевірити ефективність підібраних методів корекції і реабілітації поведінки залежної молоді в умовах християнського реабілітаційного центру.
Гіпотеза: якщо в процес соціальної реабілітації алко- і наркозалежної молоді ввести методи корекції і реабілітації спрямовані на підвищення самооцінки, рівня надії то в них мають підвищитися рівень самооцінки, надії, зміниться ставлення життя.
Протиріччя:
1. У необхідності попереджувати людей про ризик захворювання від споживання певного товару і необхідністю цю продукцію виставляти на ринок збуту і її рекламувати. У наслідок цього формується невідповідність між певним рекламним ідеалом і наявною шкодою, яку можуть нанести зазначені речовини здоров’ю людини.
2. Існує чимало різних програм лікування алко-, наркозалежності ("12 кроків", когнітивно-біхевіоральна терапія, терапія мотиваційного посилення). Але в нашій країні недостатня обізнаність спеціалістів з їх змістом, сутністю і можливостями.
3. Суспільство стверджує, що бути алкоголіком, наркоманом це аморально, хворий заперечує факт свого особистого захворювання, з метою створення свого власного нереального світу, (а почуття провини намагається уникати за допомогою вживання хімічної речовини).
4. Відсутність в існуючих лікувальних програмах спрямованості психокорекційних та психотерапевтичних втручань на специфічні, зумовлені саме формування залежності, розлади особистості і наявність саме розладу особистості від алкоголю (наркотиків).