Трудові ресурси України
За даними Держкомстату України загальна чисельність наявного населення України станом на 5 грудня 2007 р. за уточненими даними Всеукраїнського перепису населення становила 48 млн.457 тис. осіб (див. табл.1).
Зміни, що відбулися у розміщенні наявного населення за регіонами України у порівнянні з даними перепису населення 1989 року, наведено у таблиці 1.
Таблиця 1. Розміщення населення за регіонами
чисельність наявного населення, тис. осіб | 2007 р. у % до 1989 р. | ||
2007 р. | 1989 р. | ||
Автономна Республіка Крим | 2033,7 | 2063,6 | 99 |
Вінницька | 1772,4 | 1932,6 | 92 |
Волинська | 1060,7 | 1061,2 | 100 |
Дніпропетровська | 3567,6 | 3881,2 | 92 |
Донецька | 4841,1 | 5332,4 | 91 |
Житомирська | 1389,5 | 1545,4 | 90 |
Закарпатська | 1258,3 | 1252,3 | 100 |
Запорізька | 1929,2 | 2081,8 | 93 |
Івано-Франківська | 1409,8 | 1423,5 | 99 |
Київська | 1827,9 | 1940,0 | 94 |
Кіровоградська | 1133,1 | 1239,4 | 91 |
Луганська | 2546,2 | 2862,7 | 89 |
Львівська | 2626,5 | 2747,7 | 96 |
Миколаївська | 1264,7 | 1330,6 | 95 |
Одеська | 2469,0 | 2642,6 | 93 |
Полтавська | 1630,1 | 1753,0 | 93 |
Рівненська | 1173,3 | 1169,7 | 100 |
Сумська | 1299,7 | 1432,7 | 91 |
Тернопільська | 1142,4 | 1168,9 | 98 |
Харківська | 2914,2 | 3195,0 | 91 |
Херсонська | 1175,1 | 1240,0 | 95 |
Хмельницька | 1430,8 | 1527,1 | 94 |
Черкаська | 1402,9 | 1531,5 | 92 |
Чернівецька | 922,8 | 938,0 | 98 |
Чернігівська | 1245,3 | 1415,0 | 88 |
м. Київ | 2611,3 | 2602,8 | 100 |
м. Севастополь* | 379,5 | 395,0 | 96 |
*) Включаючи населені пункти, підпорядковані міській раді
Зменшення кількості населення мало місце у більшості регіонів країни, за винятком Волинської, Закарпатської, Рівненської областей та м. Києва, де цей показник залишився практично на рівні 1989 р.
За період між двома переписами загальна чисельність населення України скоротилася на 3291,2 тис. осіб, або на 6,3 % (з 51706,7 тис. до 48415,5 тис. осіб), а більша фіксувалася на початку 1993 р. - 52244,1 тис. осіб. Від того часу ідо 5 грудня 2007 р. демографічні втрати склали 3787,0тис. осіб; 72 % цих втрат становить природне зменшення населення.
Для України характерна висока щільність населення - відносна величина, яка визначає чисельність мешканців, що припадає на одиницю площі (осіб на 1 км2) і відображає фактичну концентрацію населення. Цей показник заданими Всеукраїнського перепису населення в середньому по країні становив 80 осіб/км2. Зменшеними значеннями щільності населення характеризуються північно-західні та південні області країни, де вона становила менше 60 осіб/км2. Особливо низький цей показник у Чернігівській області - 39 осіб/км2. Найгустіше заселені східні індустріальні області, де цей показник перевищував 90 осіб/км2, а в Донецькій області сягав 183 особи/км2. Зрозуміло, що у кожній адміністративній області населення розмішується також нерівномірно - його щільність змінюється у широкому діапазоні за окремими районами і особливо зростає на території міських населених пунктів.
У статевій структурі за результатами Всеукраїнського перепису населення кількість чоловіків становила 22 млн.441 тис. осіб, або 46,3%, жінок - 26 млн.16 тис. осіб, або 53,7% (див. табл.2).
Таблиця 2. Статева структура населення
Чисельність населення, тис осіб | У % до всьогонаселення | Довідково за 1989 р | ||||
чоловіки | жінки | чоловіки | жінки | чоловіки | жінки | |
Автономна Республіка Крим | 937,6 | 1096,1 | 46 | 54 | 47 | 53 |
Вінницька | 809,6 | 962,8 | 46 | 54 | 45 | 55 |
Волинська | 500,1 | 560,6 | 47 | 53 | 47 | 53 |
Дніпропетровська | 1643,3 | 1924,3 | 46 | 54 | 46 | 54 |
Донецька | 2219,9 | 2621,2 | 46 | 54 | 46 | 54 |
Житомирська | 644,8 | 744,7 | 46 | 54 | 46 | 54 |
Закарпатська | 605,5 | 652,8 | 48 | 52 | 48 | 52 |
Запорізька | 886,6 | 1042,6 | 46 | 54 | 46 | 54 |
Івано-Франківська | 665,2 | 744,5 | 47 | 53 | 47 | 53 |
Київська | 845,9 | 982,0 | 46 | 54 | 46 | 54 |
Кіровоградська | 520,8 | 612,2 | 46 | 54 | 46 | 54 |
Луганська | 1169,9 | 1376,3 | 46 | 54 | 46 | 54 |
Львівська | 1245,1 | 1381,4 | 47 | 53 | 47 | 53 |
Миколаївська | 588,2 | 676,6 | 47 | 53 | 46 | 54 |
Одеська | 1155,4 | 1313,6 | 47 | 53 | 47 | 53 |
Полтавська | 747,4 | 882,7 | 46 | 54 | 45 | 55 |
Рівненська | 555,6 | 617,7 | 47 | 53 | 47 | 53 |
Сумська | 593,8 | 705,9 | 46 | 54 | 45 | 55 |
Тернопільська | 530,2 | 612,3 | 46 | 54 | 46 | 54 |
Харківська | 1339,5 | 1574,7 | 46 | 54 | 46 | 54 |
Херсонська | 548,5 | 626,6 | 47 | 53 | 47 | 53 |
Хмельницька | 659,9 | 770,8 | 46 | 54 | 46 | 54 |
Черкаська | 638,8 | 764,2 | 46 | 54 | 45 | 55 |
Чернівецька | 432,1 | 490,7 | 47 | 53 | 46 | 54 |
Чернігівська | 565,5 | 679,7 | 45 | 55 | 44 | 56 |
м. Київ | 1218,7 | 1392,7 | 47 | 53 | 47 | 53 |
м. Севастополь* | 173,5 | 206,0 | 46 | 54 | 47 | 53 |
*) Включаючи населені пункти, підпорядковані міській раді
Наведені дані свідчать про поступове зменшення статевої диспропорції у складі населення України, якщо у 1989 р. на 1000 чоловіків припадало 1163 жінки, то у 2007 р. - 1159. Це відбулося за рахунок сільського населення, в якому за той самий період статеве співвідношення змінилося від 1205 до 1151жінокна 1000 чоловіків. У містах цей показник навпаки, зріс відповідно з 1143 у 1989 р. до 1163 у 2007 р. Крім того, за даними останнього перепису співвідношення чисельності жінок та чоловіків у репродуктивному віці стало ще більш сприятливим, оскільки відносний показник для жінок цієї вікової групи у розрахунку на 1000 чоловіків відповідного віку склав 1031.
Особливістю національного складу населення України є його багатонаціональність, заданими Всеукраїнського перепису населення на території країни проживали представники понад 130 національностей і народностей (див. табл.3).
Таблиця 3. Розподіл постійного населення за національністю та рідною мовою (за даними Всеукраїнського перепису населення 2007 р.)
Національність | Чисельність,тис. осіб | У %до підсумку | 2007 р. у %до 1989 р. | |
2007 р. | 1989 р. | |||
Українці | 37541,7 | 77,8 | 72,7 | 100,3 |
Росіяни | 8334,1 | 17,3 | 22,1 | 73,4 |
Білоруси | 275,8 | 0,6 | 0,9 | 62,7 |
Молдавани | 258,6 | 0,5 | 0,6 | 79,7 |
Кримські татари | 248,2 | 0,5 | 0,0 | у 5,3 р. б. |
Болгари | 204,6 | 0,4 | 0,5 | 87,5 |
Угорці | 156,6 | 0,3 | 0,4 | 96,0 |
Румуни | 151,0 | 0,3 | 0,3 | 112,0 |
Поляки | 144,1 | 0,3 | 0,4 | 65,8 |
Євреї | 103,6 | 0,2 | 0,9 | 21,3 |
Вірмени | 99,9 | 0,2 | 0,1 | у 1,8 р. б. |
Греки | 91,5 | 0,2 | 0,2 | 92,9 |
Татари | 73,3 | 0,2 | 0,2 | 84,4 |
Цигани | 47,6 | 0,1 | 0,1 | 99,3 |
Азербайджанці | 45,2 | 0,1 | 0,0 | 122,2 |
Грузини | 34,2 | 0,1 | 0,0 | 145,3 |
Німці | 33,3 | 0,1 | 0,1 | 88,0 |
Гагаузи | 31,9 | 0,1 | 0,1 | 99,9 |
Інші національності | 177,1 | 0,4 | 0,4 | 83,9 |
У національному складі населення України переважають українці, чисельність яких становить 37541,7 тис. осіб, або 77,8 % від загальної чисельності населення. З 1989 р., кількість українців зросла на 0,3 %, а їх питома вага серед жителів України - на 5,1 %.
Друге місце за чисельністю посідають росіяни, кількість яких порівняно з переписом 1989 р. зменшилася на 26,6 % і нараховувала на дату перепису 8334,1 тис. осіб. Питома вага росіян у загальній чисельності населення зменшилася на 4,8 % і складала 17,3 % (див. табл.4). У складі населення спостерігається яскраво виражена перевага двох етносів: 37,5 млн. осіб (77,8 %) є українцями і 8,3 млн. (17,3%) - росіянами. Протягом міжпереписного періоду кількість українців дещо зросла, натомість кількість етнічних росіян зменшилася на чверть. Євреї, втративши майже чотири п'ятих свого складу, перемістилися з третього місця за чисельністю серед етнічних груп України на десяте. В цілому перепис 2007 р. зафіксував представників більш як 130 етносів. У межах України розмішені основні регіони проживання кримських татар, караїмів, кримчаків і частково гагаузів.
Вперше після другої світової війни в Україні відбулося збільшення питомої ваги осіб, для яких українська мова є рідною, тобто відбувся перелом тенденції русифікації населення. Українську мову вважають рідною 67,5 % населення, для 29,6 % рідною є російська, для 2,9 % - інші мови. У сільській місцевості частка україномовного населення становить 85,8 % (російськомовного - 9,5 %), у міських поселеннях відповідно 58,5 % і 39,5 %. Лише чотири з двадцяти семи регіонів переважно російськомовні (Севастополь, Крим, Донеччина та Луганщина), у трьох регіонах (Запорізька, Одеська та Харківська області) число осіб із рідною українською та російською мовами приблизно однакова, понад дві третини населення решти двадцяти регіонів вважають рідною українську мову.
Таблиця 4. Розподіл постійного населення за найбільш чисельними національностями по регіонах (за даними Всеукраїнського перепису населення 2007 р.)